З роз'яснень Вищого Господарського суду України випливає, що примусове скасування державної реєстрації можливе тільки на підставі рішення суду. Без цього орган, що реєструє, не має права скасувати своє рішення про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва. Порушення судового порядку скасування державної реєстрації дозволяє визнати недійсним прийняте органом, що реєструє, рішення в порядку, установленому чинним законодавством.
Аналіз основ скасування державної реєстрації, переліку необхідних для цього документів, юридичних наслідків ухвалення рішення про скасування державної реєстрації дозволяє зробити висновок, що метою скасування державної реєстрації є реєстрація факту припинення суб'єкта підприємництва. Скасування державної реєстрації збігалося б з виключенням суб'єкта з Єдиного державного реєстру, якби реєстрація і ведення реєстру здійснювалися тим самим суб'єктом. Зараз скасування державної реєстрації — це передостання стадія припинення суб'єкта підприємництва, що має своєю метою контролювати законність процедури припинення суб'єкта. Рішення виконкому про скасування державної реєстрації є проміжним документом, необхідним для виключення підприємства з Єдиного державного реєстру і для зміни статусу громадянина в реєстрі фізичних осіб.
Висновки
В основі створення юридичної особи лежить вольове рішення власника майна про спосіб його використання. Воно не вимагає спеціального оформлення при утворенні громадянином приватного підприємства і підтверджується твердженням його статуту. Якщо засновників два і більш, результатом їхнього спільного волевиявлення й угоди є установчий договір, якщо він необхідний для суб'єкта даного виду й організаційно-правової форми (ст. 5 Закону України «Про підприємства в Україні», ст. 26 Закону України «Про господарські товариства», ст. 8 Закону України «Про підприємництво», п. 3 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності).
При розмежуванні осіб, що беруть участь на різних етапах створення й існування юридичної особи, варто враховувати, по-перше, момент вступу суб'єкта у внутрішні правовідносини; по-друге, обсяг і підстави його відповідальності перед третіми особами; по-третє, його процесуальні права при участі в керуванні. Таке розмежування обумовлене і практичною значимістю, оскільки окремі правові норми адресовані саме засновникам. Зокрема, тільки засновники: несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, що виникло до реєстрації АТ (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про господарські товариства»); повинні бути власниками акцій протягом 2 років на суму не менш 25 відсотків статутного фонду АТ (ст. 30 Закону); відповідають по зобов'язаннях, укладеним до моменту реєстрації товариства і їм надалі не схваленим (ч. 3 ст. 8. Закону).
Законодавство України, на відміну від законодавства інших країн з розвинутою ринковою інфраструктурою, не містить детального загального порядку створення основних учасників комерційного обороту — комерційних організацій і обов'язкові етапи цього процесу .
Список використаних джерел
Нормативні акти.
1. Конституція України.
2. Закон України "Про власність".
3. Закон України "Про заставу".
4. Закон України “Про підприємництво”.
5. Закон України "Про підприємства в Україні”.
6. Закон України «Про господарські товариства»
7. Закон України «Про банки і банківську діяльність»
8. Закон України «Про страхування»
9. Земельний кодекс України.
10. Цивільний кодекс.
11. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Істина, 2003. – 368.
12. Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах / Відп. Ред. П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 496.
Література
1. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. – М., 2001. – С.513.
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Харків, 2001. – С.359.
3. Цивільне право України. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. – К., 2000. – С.66.
4. Цивільне право України. За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К., 2000. – С.117.
5.Цивільне право. За ред. О.А. Підопригори, Д.В. Бобрової. – К., 1995. – С.85.
6. Лаптев В. В. Акционерное право. — М.: Юрид. фирма «Контракт»; ИНФРА-М., 1990. — С. 40.
7.Щербина В. С. Господарське право України. — К.: Атіка, 1999. — С. 66.
8.Хозяйственное право . Под. Ред. Мамутова В.К. – К., 2002. – С.386.
9.Спасибо-Фатеева И. В. Акционерные общества: корпоративные отношения. —Харьков: Право, 1998. — С. 49—50
10.Панкратов П. А. Учредительный договор с участием иностранных юридических и физических лиц // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11, Право. — 1992. — № 3. — С. 45.
11.Саниахметова Н. А. Учредительный договор // Бизнес. — 1995. — № 10. —С. 12;
12.Кравчук В. Засновник — підприємство: сутність взаємовідносин // Право України. — 1998. — № 8. — С. 105.
13.Віник О. М., Щербина В. С. Акціонерне право. — К.: Атіка, 2000. — С. 54;
14.Акционерный закон от 6 сентября 1965 г. // Германское право. Часть ІІ. Торговое уложение и другие законы: Пер. с нем. — Серия Современное зарубежное и международное частное право. — М.: Международный центр финансово-экон. развития, 1996. — С. 186.
15.Предпринимательское (хозяйственное) право. — М.: Юрист, 2000. — С. 288.
16.Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.116.
17.Ноздрачев А. Легитимация предпринимателей // Хозяйство и право. — 1992. — № 3. — С. 26—31.
18.Воробьев И. О., Дрокин О. Г., Игнатенко А. А., Изотова С. В. и др. Федеральный закон «Об акционерных обществах». Практика применения. Порядок регистрации. Образцы учредительных документов. — М.: Филинъ, 1996. — С. 53—54.
19.Брызгалин А. Государственная регистрация субъектов предпринимательства // Советская юстиция. — 1996. — № 24. — С. 26—27.
20 Селеванова И. Создание и регистрация хозяйственных субъектов. Правовые вопросы // Право Украины. — 1992. — № 2. — С. 7;
21.О торговых товариществах: Закон Франции № 66—537 от 24 июля 1966 г. // Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сб. нормативных актов: законодательство о компаниях, монополиях и конкуренции: Учеб. пособие / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 16.
22.Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. — К.: Атіка, 1999. — С. 71.
23.Право собственности в Украине / Под ред. Я. Н. Шевченко. — К.: Блиц-Информ, 1996. — С. 82;
[1]Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. – М., 2001. – С.513.
[2] Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Харків, 2001. – С.359.
[3] Цивільне право України. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. – К., 2000. – С.66.
[4] Цивільне право України. За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К., 2000. – С.117.
[5] Цивільне право. За ред. О.А. Підопригори, Д.В. Бобрової. – К., 1995. – С.85.
[6] Лаптев В. В. Акционерное право. — М.: Юрид. фирма «Контракт»; ИНФРА-М., 1990. — С. 40.
[7] Щербина В. С. Господарське право України. — К.: Атіка, 1999. — С. 66.
[8]Хозяйственное право . Под. Ред. Мамутова В.К. – К., 2002. – С.386.
[9]Спасибо-Фатеева И. В. Акционерные общества: корпоративные отношения. —Харьков: Право, 1998. — С. 49—50
[10] Панкратов П. А. Учредительный договор с участием иностранных юридических и физических лиц // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11, Право. — 1992. — № 3. — С. 45.
[11] Саниахметова Н. А. Учредительный договор // Бизнес. — 1995. — № 10. —С. 12;
[12]Панкратов П. А. Учредительный договор с участием иностранных юридических и физических лиц // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11, Право. — 1992. — № 3. — С. 46.
[13] Кравчук В. Засновник — підприємство: сутність взаємовідносин // Право України. — 1998. — № 8. — С. 105.
[14] Віник О. М., Щербина В. С. Акціонерне право. — К.: Атіка, 2000. — С. 54;
[15] Акционерный закон от 6 сентября 1965 г. // Германское право. Часть ІІ. Торговое уложение и другие законы: Пер. с нем. — Серия Современное зарубежное и международное частное право. — М.: Международный центр финансово-экон. развития, 1996. — С. 186.
[16] Предпринимательское (хозяйственное) право. — М.: Юрист, 2000. — С. 288.
[17] Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.116.
[18] Ноздрачев А. Легитимация предпринимателей // Хозяйство и право. — 1992. — № 3. — С. 26—31.
[19] Воробьев И. О., Дрокин О. Г., Игнатенко А. А., Изотова С. В. и др. Федеральный закон «Об акционерных обществах». Практика применения. Порядок регистрации. Образцы учредительных документов. — М.: Филинъ, 1996. — С. 53—54.
[20] Брызгалин А. Государственная регистрация субъектов предпринимательства // Советская юстиция. — 1996. — № 24. — С. 26—27.
[21] . Селеванова И. Создание и регистрация хозяйственных субъектов. Правовые вопросы // Право Украины. — 1992. — № 2. — С. 7;
[22] О торговых товариществах: Закон Франции № 66—537 от 24 июля 1966 г. // Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сб. нормативных актов: законодательство о компаниях, монополиях и конкуренции: Учеб. пособие / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. — М.: Изд-во УДН, 1987. — С. 16.
[23] Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. — К.: Атіка, 1999. — С. 71.
[24]. Право собственности в Украине / Под ред. Я. Н. Шевченко. — К.: Блиц-Информ, 1996. — С. 82;