Частиною дев'ятою статтi 84 Закону встановлено, що списки виборцiв складаються виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад або органами, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, уточнюються та передаються до ДВК не пiзнiше як за 10 днiв до дня виборiв. Таким чином, Законом не було покладено на ДВК обов'язок здiйснювати уточнення спискiв. Виходячи iз вiдповiдних положень статтi 31 Закону, ДВК мали право вносити змiни до спискiв у загальному порядку. Разом iз тим постановою ЦВК було затверджено форму спискiв виборцiв для голосування на промiжних виборах, яка, у тому числi, мiстила й окремi складовi частини: „Список виборцiв складено i уточнено” - за пiдписом посадової особи органу мiсцевого самоврядування, а також „Список уточнено” - за пiдписом голови та секретаря ДВК. Цi неузгодженостi положень Закону та нормативних актiв ЦВК мали наслiдком серiю спорiв, якi розглядались, у тому числi, ОВК № 82: окремi кандидати оспорювали правомочнiсть ДВК стосовно проведення уточнення спискiв та наполягали на внесеннi змiн лише на пiдставi вiдкрiплювальних посвiдчень та за рiшенням суду; iншi суб'єкти виборчого процесу, iз посиланням на вiдповiдну постанову ЦВК, стверджували, що здiйснюючи уточнення спискiв, ДВК дiяли у межах чинного законодавства [12, 236-238].
Аналiз положень Закону щодо пiдготовки промiжних виборiв виокремлює також iншi внутрiшнi його суперечностi. Так, положеннями частини десятої статтi 84 Закону визначено, що списки виборцiв на ВД, утворених в мiсцях тимчасового перебування громадян, складаються у порядку, передбаченому частиною четвертою статтi 30 Закону, тобто в порядку, який застосовується для складання вiдповiдних спискiв пiд час пiдготовки чергових виборiв. Разом iз тим, згiдно з положеннями частини четвертої статтi 30, списки виборцiв на таких ВД складаються ДВК на пiдставi вiдомостей, поданих керiвниками вiдповiдних закладiв та установ, не пiзнiше як за 20 днiв до дня виборiв, тобто задовго до того, як утворюються ДВК на промiжних виборах взагалi. Зазначенi неузгодженостi були певною мiрою „виправленi” вже згаданою нами постановою ЦВК, якою був встановлений термiн у 5 днiв, не пiзнiше якого повиннi бути складенi списки на таких ВД [19, 265].
Як вже зазначалося у цьому дослідженння, пiд час промiжних виборiв повною мiрою були реалiзованi законодавчi вимоги частини десятої статтi 31 Закону стосовно можливостi включення виборцiв до спискiв у день виборiв лише на пiдставi рiшення суду та вiдкрiплювального посвiдчення. Протягом одного дня мiсцевим судом м. Мелiтополя Запорiзької областi було розглянуто та задоволено 232 скарги на неправильностi у списках виборцiв[12, 246]. З одного боку, видається позитивним той факт, що ДВК вiдiйшли вiд усталеної практики включення виборцiв до спискiв у день виборiв власним рiшенням або рiшенням голови ДВК, а також зважили на небезпеку можливостi оскарження результатiв виборiв у випадку масових фактiв такого включення. Разом iз тим видається цiлком недоцiльним збереження вiдповiдного положення у виборчому законодавствi у подальшому. Зважаючи на значну кiлькiсть таких скарг, беручи до уваги реальну кiлькiсть суддiв та залiв засiдань у мiсцевих судах, а також розумiючи необхiднiсть дотримання всiх процесуальних норм судочинства при розглядi кожної скарги на неправильностi у списках виборцiв, більшість юристів пропонують вiдмовитися вiд законодавчої заборони внесення вiдповiдних змiн до спискiв рiшеннями ДВК у день виборiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Збірник рішень суддів за результатами розгляду скарг суб’єктів виборчого процесу по виборах народних депутатів України в 2002 році. – К.: Центральна виборча комісія, 2002.
2. Штефан М.Й. Цивільний процес. – К.: Ін-Юре, 2001.
3. Шевчук П.І. Реалізація судового захисту виборчих прав у Законі України “Про вибори народних депутатів України” // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 2 (30).
4. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства. – К.: Ін-Юре, 2002.
5. Кальченко С. Деякі аспекти розгляду в судовому порядку справ, що стосуються виборів народних депутатів України // Юридичний журнал. – 2002. - № 5.
6. Кальченко С. Проблема встановлення в судовому порядку фактів порушення законодавства про вибори народних депутатів // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. Київ, 13-15 листопада 2002 року. – К.: Нора-Друк, 2003.
7. Сенін Ю.Л. Судовий розгляд справ про вибори народних депутатів України // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 2 (30).
8. Коментар Закону України “Про вибори народних депутатів України”/ За ред. М.І. Ставнійчук, М.І. Мельника. – К.: Атіка, 2002.
9. Виборче законодавства України: наявні проблеми та шляхи вирішення // Часопис “Парламент”. – 2002. - № 1-2.
10. Вибори до Верховної Ради України. – К.: Центральна виборча комісія, 2002.
11. Барабаш О. Воробйов О. Правові проблеми повторних виборів // Дзеркало тижня. – 2002. - №24 (399).
12. Барабаш О.Воробйов О. Кальченко С. Ковтунець В. Вибори народних депутатів в Україні 2002 року: правозастосовча практика судів та виборчих комісій. – К.: Нора-Друк, 2003.
13. Барабаш О. Воробйов О. Кальченко С. Ковтунець В. Встановлення фактів порушення законодавства про місцеві вибори: аналіз правозастосовчої практики судів у 2002-2003 роках. – К.: Нора-Друк, 2003.
14. Домбровський І.П. Особливості розгляду судами справ за Законом України “Про депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів” // Вісник Верховного суду України. – 2002. - № 2 (30).
15. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К.: Форум, 2001.
16. Кримінальне право України. Особлива частина: підручник для студентів вищих навчальних заклідів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – К.: Юрінком-Інтер; Х.: Право, 2002.
17. Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування / За заг. ред. Радченко Є.В. – К.: Факт, 2003.
18. Богуцький О.А. Удосконалення законодавства щодо поряку використання електронних засобів масової інформації під час проведення виборів // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. Київ, 13-15 листопада 2002 року. – К.: Нора-Друк, 2003.
19. Закон України “Про вибори народних депутатів України” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 51.
20. Закон України “Про вибори депутатів місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 3-4.
21. Закон України “Про Центральну виборчу комісію” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 5.
22. Іващук Я. Ковтунець В. Ключковський Ю. Виборчий процес в Україні: практичні аспекти. Посібник-практикум. – К., 2003.
23. Методичний посібник для дільничних виборчих комісій по виборах народних депутатів України. – К.: Центральна виборча комісія, 2002.
24. Збірник нормативно-правових актів з питань організації та проведення виборів народних депутатів України 31 березня 2002 року. Випуск другий. – К.: Центральна виборча комісія, 2002.
25. Правові аспекти організації та проведення виборчих кампаній. Матеріали навчального семінару. – К., 2003.
26. Готін О.М. Про деякі чинники недієвості кримінально-правових норм про відповідальність за злочини проти виборчих прав громадян // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. Київ, 13-15 листопада 2002 року. – К.: Нора-Друк, 2003.
27. Корнієнко М.І. Виборче законодавство для органів місцевого самоврядування // Політологічний вісник. – К., 1993. – Вип.1.
28. Тодыка Ю.Н. Яворский В.Д. Выборы народных депутатов Украины: конституционно-правовой анализ. – Харьков: Факт, 1998.
29. Кримінальний кодекс України. – К.: Право, 2001.
30. Гражданский процесуальный кодекс Украины. – Х.: Одиссей, 2004.