КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни «Господарське право»
на тему:
«Види господарсько-правових санкцій»
Реферат
ВИДИ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ САНКЦІЙ
Предметом дослідження є Господарський кодекс України, інші закони та нормативно-правові акти України, а також наукові джерела з питань господарського права та підприємництва.
Об’єктом дослідження є конкретні відносини, що виникають при застосування господарсько-правових санкцій.
Мета дослідження – проаналізувати предмет дослідження; узагальнити та порівняти різні точки зору на предмет дослідження.
Завдання дослідження: 1) проаналізувати поняття господарського правопорушення та господарсько-правової відповідальності; 2) розглянути різні види господарсько-правових санкцій.
Метод дослідження – теоретичний (аналіз і синтез), порівняльний.
АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОРДАРСЬКІ САНКЦІЇ, ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА САНКЦІЯ, ОПЕРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ, ШТРАФНІ САНКЦІЇ
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин
1.1 Поняття господарського правопорушення та господарсько-правової відповідальності
1.2 Функції господарсько-правової відповідальності
Розділ 2. Поняття та види господарсько-правових санкцій
2.1 Поняття господарсько-правових санкцій, їх класифікація
2.2 Відшкодування збитків
2.3 Штрафні та оперативно-господарські санкції
2.4 Адміністративно-господарські санкції
2.5 Підстави застосування окремих видів господарсько-правових санкцій
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, визначених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих наслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Предметом дослідження є Господарський кодекс України, інші закони та нормативно-правові акти України, а також наукові джерела з питань господарського права та підприємництва.
Об’єктом дослідження є конкретні відносини, що виникають при застосування господарсько-правових санкцій.
Мета дослідження – проаналізувати предмет дослідження; узагальнити та порівняти різні точки зору на предмет дослідження.
Завдання дослідження: 1) проаналізувати поняття господарського правопорушення та господарсько-правової відповідальності; 2) розглянути різні види господарсько-правових санкцій.
Метод дослідження – теоретичний (аналіз і синтез), порівняльний.
Робота складається зі вступу, двох глав, висновків та списку використаних джерел.
При написанні роботи використовувалися Господарський кодекс України, інші закони України, а також праці українських науковців з господарського права (таких, як Щербина В.С., Вінник О.М. та ін.).
Розділ 1. Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин
1.1 Поняття господарського правопорушення та господарсько-правової відповідальності
Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Основні питання щодо відповідальності за правопорушення у сфері господарювання регулюються розділом V Господарського кодексу України.
Господарське правопорушення – це протиправна дія або бездіяльність суб’єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта, порушує суб’єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Господарські правопорушення можна класифікувати за видами і систематизувати їх групи за певними критеріями.
Так, залежно від юридичної підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняють договірні та позадоговірні правопорушення.
Договірна відповідальність – це вид відповідальності, що передбачена за порушення зобов’язань, які виникли з договору. Такий вид відповідальності визначається відповідно до закону і не суперечними йому умовами укладеного між сторонами договору.
Позадоговірна відповідальність настає безпосередньо за порушення зобов’язань, що виникли з закону, адміністративного акта чи інших правомірних дій. Особливим різновидом такої відповідальності є відповідальність за заподіяння майнової чи моральної шкоди, що виникає саме з факту заподіяння шкоди.
В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:
· правопорушення на стадії виникнення договорів: порушення строків укладання договорів; процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні; укладання договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства;
· порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов’язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін. Прострочення виконання зобов’язання загалом тягне за собою сплату боржником визначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені;
· порушення господарських зобов’язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг;
· порушення державної дисципліни цін, пов’язані з виконанням договорів;
· порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов’язані з виконанням господарських договорів;
· порушення господарських зобов’язань щодо перевезень вантажів: зобов’язань з планів перевезень (неподача перевізних засобів, непред’явлення вантажів до перевезення); простій транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни; втрата, нестача, пошкодження вантажу; прострочення доставки вантажу тощо.
Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні правопорушення:
· порушення законодавства про захист економічної конкуренції (анти конкурентні і узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; анти конкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю);
· порушення прав власника як поєднаних, так і не поєднаних з позбавленням прав володіння тощо.
Вчинення суб’єктом господарських відносин правопорушення тягне за собою застосування до правопорушника передбаченої або санкціонованої нормами господарського законодавства відповідальності. Оскільки це відповідальність за господарські правопорушення (правопорушення, вчинені у сфері господарської діяльності), санкції за них встановлює господарський закон. Такий вид відповідальності у теорії господарського права визначається як господарсько-правова відповідальність.
Господарсько-правова відповідальність – це економічні за змістом і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси суб’єкта господарювання – правопорушника.
Основні ознаки господарсько-правової відповідальності:
1) така відповідальність є реакцією на протиправну поведінку суб’єкта господарювання, яка може виражатися у конкретному факті (недостача поставленої продукції) або в такому, що визнається законом негативним, загальному результаті господарської діяльності (порушення ліцензійних умов, перевищення лімітів природокористування);
2) ця відповідальність полягає у зменшенні благ суб’єкта господарювання, однак вона спрямована не на саму особу суб’єкта господарювання, а на його майнову базу (безпосередньо чи в кінцевому рахунку);
3) передбачається юридично – в законі та/або договорі;
4) забезпечується державним примусом, який проявляється по-різному: явно (винесення господарським судом рішення про стягнення з порушника договірних зобов’язань неустойки) або приховано (відмова кредитора прийняти та оплатити продукцію неналежного асортименту);
5) застосовується як за принципом вини (відшкодування збитків, сплата неустойки), так і безвідносно щодо її наявності (господарсько-правова конфіскація, господарсько адміністративний штраф, оперативно-господарські санкції, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції).
З точки зору форми ця відповідальність є юридичною, тобто являє собою дію (вплив) кредитора (потерпілого) на правопорушника безпосередньо або за допомогою господарського (третейського) суду. Юридична природа такої відповідальності полягає у негативній оцінці поведінки правопорушника з боку держави і в прямій вимозі або санкції закону застосувати до нього заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені тощо. Загальним принципом цієї відповідальності є державна забезпеченість щодо застосування передбачених договором чи законом майнових санкцій. Держава гарантує застосування їх завдяки системі спеціальних і загальних правозахисних державних органів, функцією яких є саме застосування майнових санкцій.