- трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловікам після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Крім зазначених категорій осіб пільгове пенсійне забезпечення передбачено жінкам, зайнятим упродовж повного сезону вирощуванням, збиранням та післязбиральною обробкою тютюну, робітницям текстильного виробництва, водіям міського пасажирського транспорту, багатодітним матерям, матерям інвалідів з дитинства та іншим (ст.13-18 Закону "Про пенсійне забезпечення")" [3, 145]
"Право на трудову пенсію мають особи, які зайняті суспільно корисною працею, за умови додержання відповідних умов, передбачених чинним законодавством:
а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання або є членами кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;
б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
г) інші особи, які підлягають державному соціальну страхуванню;
д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;
є) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;
є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;
ж) особи, що здійснюють догляд за інвалідами І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.
Пенсії за віком - головний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосуються життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних пенсіонерів.
Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.
Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу.
Мінімальна пенсія за віком повинна встановлюватися згідно з величиною мінімального споживчого бюджету, який визначено у встановленому законодавством порядку. Однак держава недотримується положень Закону "Про пенсійне забезпечення" та Конституції України і встановлює мінімальний розмір пенсії в кілька разів нижчий, ніж мінімальний споживчий бюджет.
15 квітня 2003 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про підвищення розмірів трудових пенсій" №544, відповідно до якої з 1 липня 2003 р. мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій, збільшився в 1,05708 рази і становить 50 грн. (47,30 х і,05708). Уразі, якщо місячний розмір пенсії непрацездатних громадян (з урахуванням надбавок, підвищень та додаткової пенсії) не досягає 91 грн.80 коп., таким громадянам установлюється цільова грошова допомога на прожиття в розмірі до 41 грн.80 коп. на кожного одержувача пенсії, а для одержувачів соціальних пенсій за віком - 16,70 грн. Для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, які одержують пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 9 квітня 2002р. № 2262-ХП така допомога досягає 64,90 грн.
Максимальний розмір пенсії за віком не може перевищувати трьох (для працівників, зайнятих на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - чотирьох) мінімальних пенсій за віком.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15 квітня 2003р. № 544 з 1 липня 2003р. максимальний розмір трудової пенсії за віком дорівнює 150 грн., а для працівників, що зайняті на шкідливих та особливо важких роботах - 200 грн.
Для найманих осіб, які мають стаж підземної роботи, встановлено такі максимальні розміри пенсії:
- чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 10 до 15 років,
жінкам, що мають стаж підземної роботи від 7,5до 12,5років, - 222 грн.80 коп.;
- чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 15 до 20 років,
жінкам, що мають стаж підземної роботи від 12,5 до 17,5 років,- 242 грн.80 коп.;
- чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 20 років і більше, жінкам, що мають стаж підземної роботи від 17,5 років і більше, - 275 грн.80 коп.
Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.
При призначенні пенсій при неповному стажі не застосовуються встановлені Законом України "Про пенсійне забезпечення" пільгові умови за віком і стажем для призначення пенсій.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22 травня 2003 p. № 854-IV з 1 липня 2003 р. змінено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій" [4, 130-131].
"Пенсії по інвалідності призначаються у випадку настання інвалідності, внаслідок якої настала повна або часткова втрата працездатності з причин:
трудового каліцтва чи професійного захворювання;
загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою).
Такі пенсії призначаються на весь період інвалідності, а чоловікам у віці старше 60 років і жінкам старше 55 років - довічно" [1, 269].
"Пенсії по інвалідності є одним із видів соціального захисту непрацездатних громадян їх можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання.
Підставою для призначення пенсії по інвалідності на відміну від пенсій за віком, є чітко виражена непрацездатність громадянина. Це означає, що пенсія по інвалідності призначається лише після перевірки та оцінки медичним органом стану здоров'я та індивідуальної працездатності людини. З установленням інвалідності пов'язане виникнення права на пенсію.
Право на пенсію по інвалідності забезпечується всім громадянам, які стали непрацездатними. Законом установлено основну умову її призначення - інвалідність (інвалідність від лат. invalidus - безсилий, слабкий) означає нездатність людини працювати за своєю професією чи взагалі внаслідок захворювання або вродженого дефекту розвитку.
Встановлення інвалідності проводять МСЕК, функції яких регламентуються спеціальною Інструкцією "Про встановлення груп інвалідності", затвердженою Міністерством охорони здоров'я України та узгодженою з Федерацією профспілок України 28 грудня 1991р.
Законодавство про пенсійне страхування вирізняє два види інвалідності залежно від причин інвалідності:
а) пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;
б) пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи і виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Інвалідність внаслідок загального захворювання встановлюється в усіх випадках, якщо настання інвалідності не обумовлене іншими причинами. Для призначення пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання необхідний стаж. Законом передбачено, що такий стаж не вимагається для осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи чи після її припинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсії по інвалідності призначаються від дня встановлення інвалідності на весь період інвалідності, що його встановлює МСЕК. Інвалідам - чоловікам і жінкам, яким більше відповідно 60 і 55 років, пенсії з інвалідності призначаються довічно.
З 1 січня 2004 р. розмір пенсії по інвалідності залежить від розміру пенсії за віком. Пенсію по інвалідності встановлюють залежно від групи інвалідності у таких розмірах: