ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
РОЗДІЛ 2. ТВОРИ В УКРАЇНІ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РОЗДІЛ 3. СТРОК ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Основними напрямами духовної творчості народу є наукова діяльність, література і мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності, невичерпні за формами, прийомами, способами об'єктивного вираження духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Певні суспільні відносини, що виникають у зв'язку з їх використанням, потребують правового регулювання, яке бере на себе авторське право.
Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про авторське право і суміжні права”, "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
В об'єктивному розумінні авторське право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. У суб'єктивному розумінні це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв'язку із створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про авторське право і суміжні права”, "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Авторське право – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, науки, мистецтва [13 , ст. 158].
Основні завдання авторського права:
- встановити найсприятливіші умови для творчої діяльності;
- гарантувати здійснення авторських прав;
- забезпечити доступність результатів цієї діяльності для суспільства.
Основним суб’єктом авторського права є автор твору. Усі громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які знаходяться на території України, можуть набувати авторського права у повному обсязі (але слід зазначити, що законодавством України охороняються лише ті твори іноземних громадян чи осіб без громадянства, які існують на території України в об'єктивній формі; якщо ж якісь твори будуть вперше оприлюднені за кордоном чи знаходяться в об'єктивній формі поза територією України, то вони охороняються міжнародними договорами).
Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” автор має особисті немайнові та майнові права.
До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
2) публічне виконання і публічне сповіщання творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
11) імпорт примірників творів [6, ст. 15].
Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.
За винятком випадків, передбачених статтями 21-25 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.
Автору належать такі особисті немайнові права:
1) вимагати визнання свого авторства, згадування його імені в зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
2) заборонити згадування свого імені, якщо він, як автор, бажає залишитися анонімним:
3) вибирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;
4) протидіяти будь-якому викривленню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора;
5) на обнародування твору [14, ст. 151].
Будь-яке використання твору може бути лише за дозволом автора або його правонаступників. Автору чи іншому власнику авторського права належить виключне право дозволяти чи забороняти:
– відтворення творів;
– публічне виконання творів;
– переклади творів;
– будь-яке повідомлення в ефірі та інше.
Закон “Про авторське право і суміжні права” охороняє також суміжні права виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення (суміжні права).
Виконавці здійснюють свої права при умові дотримання ними прав авторів творів, які виконуються. Виробники фонограм і організації радіомовлення повинні дотримуватися прав авторів і виконавців.
Захист особистих і майнових прав авторів здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
РОЗДІЛ 2. ТВОРИ В УКРАЇНІ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Об'єкти авторського права - будь-які твори, незалежно від матеріальних носіїв, на яких вони розташовані, та способу їх відтворення (літературні, аудіовізуальні, музичні, картографічні твори, фотографії, твори архітектури тощо), крім наступних:
- будь-які офіційні символи: державні символи України, державні нагороди, символіка територіальних громад; символи підприємств, установ, грошові символи;
- фольклорні твори;
- повідомлення про новини дня чи поточні події, якщо вони мають характер звичайної прес-інформації;
- розклади руху транспорту, програми телепередач і подібні бази даних, які не є оригінальними.
Але проекти офіційних і грошових символів до їх затвердження є об'єктами авторського права.
Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені Законом, ознаки:
а) творчий характер;
б) вираження в об’єктивній формі.
Об’єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається об’єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка - редагування, коректура тощо) [13, ст. 150].
Твір може бути виражений у будь-якій об’єктивній формі, але обов’язково придатній для відтворення, сприймання. Сама об’єктивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії тощо). Задум письменника чи композитора, який у свідомості автора вже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але не виражений зовні у будь-якій формі, не визнається об’єктом авторського права.