Підводячи висновки можемо сказати що спільні підприємства в Україні грають далеко не останню роль у вітчизняній економіці. Спільні підприємства - це шлях до передових технологій, раціональному розподіленню праці. Ввиводячи свою продукцію на ринок спільні підприємства сприяють більш повному задоволенню потреб покупця. Спільні підприємства створюють нові робочі місця задіють новітні технології у своєму виробництві.
Але так як в Україні інвестиційний клімат не дуже сприятливий, вважаю що буде розумно не лишати іноземних інвесторів різноманітних пільг. Необхідно зробити ліберальний режим прийняття іноземних інвестиції, котрій буле включати мінімізацію їх вхідного контролю, та недопущення стримань у відношенні долі іноземних інвестицій на підприємствах.
Не рідко від іноземних партнерів можна почути, що в Україні вони не можуть придбати землю під забудову заводів, фабрик чи магазинів. Не вирішеність цього питання робить Україну однією з найменш привабливих країн з точки зору вкладення капітала.
Таким чином вирішуючи питання приватизації об’єктів власності в Україні необхідно також вирішити питання о приватизації землі для іноземних інвесторів. Тому-що придбавши земельні ділянки під виробничі об’єкти, іноземні інвестори погоджуються іти на ризик і вкладати гроші на реконструкцію нашої промисловості, сподіваючись отримати достатній прибуток у майбутньому. Необхідно підтримувати ті форми приватизації, котрі в найбільшому ступені впливають на підвищення ефективності підприємницької діяльності.
Для успішного розвитку спільні підприємств необхідний баланс інтересів нашої економіки і інтересів зарубіжних інвесторів. Цю задачу, можлива вирішити тільки розробивши комплексну програму функціонування спільні підприємства також зробивши правові і економічні мотивації розвитку спільного підприємства. Програма повинна реалізовуватися головним чином за допомогою фінансових стимулів. Одним із принципів функціонування ринкових відносин являється регулювання державою цих процесів з використанням головним чином нових важелів. Особисто податки повинні будувати умови, які забезпечують велику віддачу спільним підприємствам.
На сам перед, необхідно відмітити що закони направлені на дотримання економічних інтересів нашої держави не передбачають конкретні податкові пільги для тих спільних підприємств, котрі в найбільш відповідають цим інтересам. Наприклад, вперше передбачаються пільги по оподаткуванню прибутку спільних підприємств в котрих частка іноземного учасника в уставному капіталі більше 30%.
Є ще один дуже сильний фінансовий стимул, який дозволяє підвищити інвестиційну активність, котрий в радянській економіці завжди відігравав значну роль. Це амортизація. В умовах централізовано планованої економіки, коли об’єми капіталовкладень виділялись з бюджету, а не формувались на підприємствах, амортизація великою мірою виповнювала чисто облікову функцію і практично не сприяла на рівень інвестиційної активності.
В ринкової економіці, коли фінансові взаємовідношення підприємств з державою мають податковий характер, амортизація є одним з головних факторів, стимулюючих інвестиційну активність, так як збільшує фінансові ресурси підприємств. тому в країнах з ринковою економікою норми амортизації визначаються державою одночасно з затвердженням податків.
Велике значення на залучення іноземного капітала впливає те, що наш покупець не дуже вибагливий, тому для іноземних партнерів є можливість подовжити життя своїм товарам та технологіям, котрі для європейських ринків вже застарілі і вже не є рентабельними
Щоб уникнути, ризику для іноземних партнерів, так як економічне положення нашої держави не є стабільним, вони намагаються вкладати гроші тільки в ті галузі, де їм гарантована швидка віддача. Це комп’ютерна техніка, переробка вторинної сировини, галузь послуг, виробництво товарів господарського вживання.
Вітчизняні підприємці доволі часто зустрічаються з небажанням своїх іноземних партнерів виконувати уставні зобов’язання, відносно своєчасного внесення коштів в уставний фонд спільного підприємства. Причина пов’язана з тим, що іноземні фірми, не маючи правових і економічних гарантій інвестиції не поспішають ризикувати своїм капіталом. Вихід з цього положення можливо знайти шляхом побудування відповідних страхових фондів, фінансування яких проводилося шляхом відчислень спільних підприємств, які знаходяться в цьому регіоні.
Побудування страхового фонду и страхової компанії котра піклувалася би за спільні підприємства, може бути ще більш актуальною для спільних підприємств котрі виробляють продукцію. Для розширення кола таких підприємств необхідно також передбачити їм пільги на оподаткування, а місцеві органи влади повинні забезпечити додаткові сприятливі умови при будуванні виробничих площин і введення їх у експлуатацію, а також допомагати забезпечення спільних підприємств сировиною та матеріалами.
Таким чином запропоновані зміни допомогли би збудувати фінансові стимули для ефективної праці спільні підприємств на території нашої держави.
1. Гражданское и товарное зарубіжних стран. А. Мозолина - Москва 1990г.
2. Підприємницьке право. Л. Ніколаєва. - Київ 2004р.
3. Правове регулювання іноземних інвестиції. О. Коссак - Київ 2001р.
4. Право зарубіжних стран. Л. Кашанина - Москва 2003г.
5. Правовое регулирование совместной деятельности на Украине. А. Омельченко 2000г.
6. Правові основи інвестиційної діяльності. В. Бутусов - Київ 2007 р.