Реферат
1. Тема ОУН-УПА в працях українських істориків та інших дослідників.
2. Створення УПА – причини виникнення, структура.
3. Характеристика життя й подвигів справжнього українського героя – Голового Командира УПА Р. Шухевича.
4. Бойові дії УПА в 1942-1943 рр.
5. Піднесення національно-визвольного руху в 1944 р..
6. Перша конференція поневолених народів Східної Європи та Азії.
7. Створення Українського Революційного Парламену – УГВР.
8. Закордонні рейди УПА.
9. Трагічна статистика злочинів більшовиків проти свідомих українців.
10. Феномен УПА в сучасному світі.
Знайте, що такої героїчної доби взагалі не знає історія людства. В тінь пішли прославлені досі Фермопіли… На героїзмі УПА і визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління. Боєць УПА і українский революціонер заступить місце мужнього спартанця в історії людства.
Генерал Т.Чупринка (Роман Шухевич)
…1939 рік – пакт Молотова –Ріббентропа, позитивні оцінки фашизму на сторінках раянських газет, поділ Польщі, дії радянської армії на Західній Україні, - ці та інші події довго чекали та ще й досі чекаюь на своє спавжнє тлумачення. Надії народу Західної України на свободу і братерство зі Східною Україною виявилися марними. За неповних два роки радянської влади на Західній Україні було репресовано понад 1,5 млн. чоловік. А розстріляних? Лише у Львові їх було 10 тис., у Вінниці – 3 тис.. І так у кожному місті… І це лише на початку війни, перед вступом німців на територію України. Досі не розкриті імена тих, хто давав команду розстрілювати засуджених… Хто міг любити таку владу?
22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна. З відходом радянських військ у Львові силами проводу ОУН 30 червня 1941 року був оголошений “Акт проголошення відновлення Української держави”, прем’єром нового уряду став Ярослав Стецько. Гітлер казився з люті, що українці створили свій незалежний уряд. Степана Бандеру і майже всіх членів уряду було арештовано. В гестапо загинув провідник ОУН Іван Климів. З цього часу починається вже гітлерівський терор проти нашого народу. Арешти, концтабори, розстріли. Народ масово гнали на рабську працю в Німеччину.
“Акт проголошення відновлення Української держави” та благословення митрополита Андрія Шептицького були широко оприлюднені, в тому числі й через львівську радіостанцію, захоплену Українськими Національними Зборами.
Ці та подальші шляхи формування і діяльності ОУН-УПА висвітлені в багатьох фундаментальних працях українських істориків В.Косика, П.Мірчука, В.Сергійчука, М Лебедя, В. Северина, С.Гамалая, Г.Бурнашова та інших дослідників цієї раніше утаємниченої теми.
Отже, створення УПА припадає на козацьке свято Покрови – 14 жовтня 1942 р. “УПА стала унікальним явищем ХХ століття, за яким – героїзм і трагедія, віра і забуття, самопожертва й осудження. Сотням тисяч українців у сорокових , в розпалі Другї світової війни здалося, що незалежна Україна можлива вже тоді. І вони піднялися з колін…”, - писав Г. Бурнашов в книзі “Лицарі честі і чину”.
Перший відділ Української Повстанської Армії зорганізував на Поліссі в жовтні 1942 року Остап, військовий референт Краєвого Проводу ОУН на Північно-Західних землях. Справжнє ім’я Остапа – Сергій Качинський. Він був сином православного священника на Поліссі, а також колишнім старшиною польської армії.
Причиною того, що перший відділ УПА повстає саме на Поліссі було те, що тут крім німецьких утисків взнаки населенню давалися ще більшовиькі партизани та польські “пляцуфки”.
В подібному положенні до Полісся була й сусідня Волинь. Тому й тут вже осінню 1942 року повстає сотня УПА під командою сотника Довбешки-Коробки (справжнє прізвище – Перегійняк, уродженець Волині, визначний член ОУН).
УПА була створена для захисту українського населення. Структура її повязувалася по територіальному принципу і поділялася вона у звязку з цим на чотири групи: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь, УПА-Схід. Вони в свою чергу мали Воєнні Округи, а Воєнні Округи – Тактичні Відтинки, тактичною одиницею яких був курінь. Курінь УПА мав у своєму складі три-чотири сотні. У сотню входило 3 стрілецькі і одна кулеметна чота, а до чоти входило 3 рої.
У вересні 1943 року Головне командування УПА відокремилося від проводу ОУН й утворився пост Головного Командира УПА, на який був призначений підполковник Роман Шухевич (постановою УГВР 9 лютого 1946 року йому було присвоєно звання генерал-хорунжого з датою старшинства від 22 січня 1946 року).
Згадавши ім’я цього видатного полководця, вважаю за потрібне дати більш повну характеристику життя і подвигів справжнього українського героя.
Першим в українській літературі, хто довів і назвав Головнокомандувача УПА Романа Шухевича українським полководцем був Г.Бурнашов у своїй книзі "Полководець УПА“, на основі якої я викладу матеріал про Р.Шухевича: “ Постать генерал-хорунжого УПА Тараса Чупринки - Романа Шухевича – чи не найяскравіша і романтична. Він міг стати видатним математиком або музикантом, а став великим воїном, бо нація вимагала від своїх синів жертовного сповнення свого обов’язку - захисту її життя і свободи. Роман Шухевич був ідеалістом, лицарем, романтиком від народження, генетично, по крові, і ці притаманності піднесли його над буденним сприйняттям світу, зробили героєм, що цей світ здобуває. Він ніколи не вивишувався, вражав скромністю, воював безстрашно, аж зухвало, здобув безмежну любов народу і став його Славою. Шухевич справді був тим українським Генієм, що народжується раз у століття…
Роман Шухевич був українським інтелігентом найвищого рівня: крім української, добре володів польською, німецькою, англійською, старогрецькою мовами, латиною, чудово знав літературу, архітектуру, сам прекрасно грав на фортеп’яно, з дитинства наполегливо займався різними видами спрорту, а шістнадцятилітнім юнаком у 1923 році встановив два рекорди України – з бігу з перешкодами на 400 метрів та в плаванні на 100 метрів…
Коріння генеалогічного дерева родини Шухевичів бере свій початок в селі Раківці, що на Городенківщині, Івано-Франківської області, понад 160 років тому. Воно починається від пароха Євстахія, син якого Осиф у 1841 році перебрав парохію в сусідньому селі Тишківцях.
Роман народився 30 червня 1907 року на Львівщині. Потім деякий час Шухевичі жили в Краковці.
З Краковця Осип (1879-1948) та Євгенія (1883-1958) Шухевичі разом з синами Романом та Юрієм у 1914 році переїхали до Кам’янки Струмилової, де батькові Романа запропонували посаду повітового судді. У 1919 році батька Романа заарештували, а після ув’язнення Осип Шухевич згодом вийшов на пенсію і переїхав з сім’єю до Львова. Його сини Роман та Юрій продовжували навчання у Львівській академічній гімназії.
Перший військовий вишкіл Романа Шухевича пройшов під керівництвом колишнього воїна Української Галицької Армії Миколи Дужого, який пізніше діяв у головному штабі УПА.
У 1938-1939 роках Роман Шухевич був мужнім захисником Карпатської України (його псевдонім тоді був “чотар Щука”). Він тоді разом з полковником Михайлом Колодзінським та Зеноном Коссаком очолював Головний Штаб “Карпатської Січі”. У війні з Угорщиною загинуло 5 тисяч українців і Карпатська Україна тоді не перемогла.
Навесні 1943 р. УПА керує трійка: Роман Шухевич – галичанин, Ростислав Волошин – вихідець з Волині та Йосип Позичанюк – з Наддніпрянщини.
Роман Шухевич був одружений і мав двох дітей – сина Юрка і дочку Марію. Він дуже любив свою сім’ю, страждав від усвідомлення того, що через обраний ним шлях боротьби дружина Наталя зазнає прикрощів і поневірянь. Нерозтрачену любов до сина і дочки переносив на чужих дітей, які зустрічалися в колі його друзів.
Якось дізнавшись, що Юрко втік з дитячого будинку і розшукує його, Шухевич, сидячи біля лісного вогнища, дуже розхвилювався, закрив очі руками й повалився на землю. Зв’язкова Галина Дидик, яка була поблизу, раптом почула, як він прошепотів “Мій син… мій син…”. Та вже через хвилину вояки знову бачили комадира зібраним, вольовим…”.
Авторитет генерала Тараса Чупринки в УПА був надзвичайно високим, бійці і командири чітко виконували його накази. Головнокомандуючий гордився ними, радів з того, що йому, як він казав, “довелося очолювати ту славну армію героїв, якій рівної не знає історія України”.
Помер Роман Шухевич-Тур 5 березня 1950 року в с. Білогорща біля Львова на своїй підпільній квартирі в боротьбі з московсько-більшовицькими окупантами смертю героя (нагороджений Золотим Хрестом Заслуги і Золотим Хрестом Бойової Заслуги І класу).
Про бойову операцію по захопленню Головнокомандуючого УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича йдеться у “цілком таємній” довідці українських чекістів своєму московському начальству – вих. № 19/130 Міністерства державної безпеки УРСР від 28 жовтня 1952 р. Очолював операцію генерал-лейтенант НКВС П.Судоплатов, заступником якого був В.Дроздов.
Точне місце поховання Романа Шухевича невідоме. Цей славний лицар ідеї і чину, як його назвала Марія Галенко в своїй однойменній статті, заслуговує на велику шану, адже він боровся за Незалежну Україну як справжній патріот. І, як було написано у виданні закордонних частин ОУН “Сурма”: “Смерть Головного Командира не послабила цілої боротьби, лише зробила її більш завзятою”.
Продовжуючи тему славних бійців і командирів хочу ще коротко написати про Гонту, командира відділу “Рисі”, який був відомий як дуже ідейний старшина УПА. Повстанці цінували його чесність, хоробрість та батьківську опіку. Про його хоробрість і любов до вояків свідчить такий епізод.
Відділ “Рисі”, повернувшись із рейсу на Закарпатську Україну, зупинився в с. Липовцях. Одержавши від розвідки відомість, що в с. Ясені більшовиків немає, відділ наблизився до села. Сотенний Гонта наказав відділові затриматися в лісі, а сам із ройовим Левом та одним стрільцем пішов перевіряти крайні хати села. Коли повстанці наблизилися до крайніх хат, то на них посипалися скорострільні кулі, від яких ройовий Лев упав убитий, а стрілець був поранений. Сотенний Гонта, незважаючи на велику небезпеку (5 метрів за ним були більшовики), взяв пораненого стрільця на плечі та виніс до відділу в ліс.