[418] Л.А. Савченко визначає такі загальні функції управління, як планування, прогнозування, регулювання, керування, організація, координація і контроль, що є взаємопов’язаними та взаємодіють одна з одною. – [580] Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ.. докт. юрид. наук. – Харків, 2002. – С. 12 – 13.
[419] [109] Кротюк В.Л. Національний банк – центр банківської системи України. – С. 56.
[420] Це питання більш детально розкрито в роботі автора: Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права й банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.
[421] В.Б. Аверьянов вважає, що виявлення органічного зв’язку виконавчої влади зі змістом державного управління є однією з вихідних передумов правильного розуміння суті самої виконавчої влади. – [1] Аверьянов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К..: Ін Юре, 1997. – С. 5. А.С. Гальчинський свого часу зазначав, що „лише на основі теоретичних, якщо хочете, філософських узагальнень ... знання можуть виявити глибинні тенденції суспільного розвитку, тільки на основі їх можливе прийняття обґрунтованих і вірних управлінських рішень”. – [400] Гальчинський А.С. Відокремити К. Маркса від більшовизму //Економіка України. – 1996. – № 8. – С. 53.
[422] Принцип взаємодії гілок державної влади досліджувався, зокрема: [108] Кривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних: законодавча і виконавча влади: проблеми співвідношення та конституційно–правового статусу //Віче. – 1994. – № 7. – С. 17–32; [336] Тодика Ю. Функціонування державної влади в аспекті конфліктологій //Правова держава: Щорічник наукових праць. – Випуск восьмий. –К., 1997. – С. 56–63; [523] Цвік М. Взаємодія законодавчої і виконавчої гілок влади та референдуму в системі народовладдя // Вісник академії правових наук України. — 1995. – № 3. – С. 27–34; [567] Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. – Одеса, 2002. – С. 8 – 10 тощо.
[423] [394] Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України //Право України. – 1998. – №1. – С.34–38; [425] Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії та практики) //Право України. – 1998. – № 11. – С. 23–25; [496] Святоцький О., Чушенко В. Питання теорії і практики конституціоналізму в Україні // Право України. – 1998. – № 2. – С.17–20.
[424] На зміну ролі центрального банку в економіці великий вплив мають як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори, що нерідко перебувають у залежності від якості керівництва банку. Див., зокрема: [534] Downes. P., Vaez–Zadeh R. The Evolving Role of Central Banks – Central Banks Department, INF. – 1991, Р.4–6; [294] Central Bank Independence and Macroeconomic Performance: Sone Comparative Evidence. – Harvard University, CEPR & NBER, 1991. – Р.3.
[425] Див., зокрема: [548] Zdrachal P. Finanznachrichten, N 7. – 17.02.1978.
[426] Подібна норма закріплена в законодавстві США: Президент Федеральної резервної системи подає річний звіт Конгресу та двічі на рік інформує про стан економіки і грошової політики.
[427] [558] Задача і позиція Бундесбанку: Матеріали банківського семінару з питань незалежності. – Київ, березень 1997р.
[428] Див.: [560] Центральні банки в різних країнах з точки зору їх незалежності: Матеріали семінару. – С. 4–6.
[429] Аналогічна норма міститься і в Законі РФ „О центральном банке РФ (Банке России)”, де в ст. 2 закріплено, що „ЦБ здійснює повноваження з володіння, користування та розпорядження закріпленим майном”, тобто має по відношенню до нього обмежене речове право – право господарського відання. Свої видатки він здійснює за рахунок власних доходів. – Див.: [97] Комментарии законов РФ. – М.: Фонд «Правова культура», 1998. – С.105.
[430] [392] Бураковський І. Банківська система Японії: загальна характеристика // Банківська справа. — 1995. — № 1.– С. 31.
[431][204] Шенаев В.Н. , Науменко О.В. Центральный банк в процессе экономического регулирования. – С. 19.
[432] [277] Смит В. Происхожение центральних банков. (1936 г.): Русский перевод : Институт Национальной Модели Экономики. – М., 1996. – С. 10–11.
[433]Тут, зокрема, виникає питання з приводу можливості розповсюдження повноважень Рахункової палати України щодо здійснення фінансового контролю за використанням коштів Державного бюджету України в межах компетенції, встановленої ст. 98 Конституції України та Закону України „Про Рахункову палату”. Як коментар можна привести норми законодавства РФ, згідно з яким Рахункова палата РФ має право здійснювати контроль за банківською системою, діяльністю ЦБ РФ, уповноважених банків та інших кредитно–фінансових установ в частині обслуговування федерального бюджету, федеральних позабюджетних фондів, а також контроль за ЦБ по обслуговуванню державного боргу РФ. – Статьи 2, 19 Федерального Закона от 11.01.1995 г. „О Счетной палате Российской Федерации” //Собрание законодательства РФ, 1995 г, № 3, ст. 1677. [750].
[434] Див.: [560] Центральні банки в різних країнах з точки зору їх незалежності: Матеріали семінару. – С. 5; [269] Фредерік С. Мишкін. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. – С. 488–490.
[435] [174] Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.: 1998. – С. 216.
[436] [55] Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, организация, функции, полномочия. – С. 49.
[437][702] Зареєтровано в Міністерстві юстиції України 26.01.02 р. № 81/5272; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 495 від 04.12.2001 р. (далі по тексту – Положення).
[438][509] Стельмах В. Национальный банк Украины – первые десять лет жизни //Мир денег. – 2001. – № 2. – С.13.
[439] Див. зокрема: [424] Заєць І. Обласний поділ в Україні: етапи та тенденції розвитку //Право України. – 1999. – № 9. – С. 110 – 115.
[440] [32] Банк Франции: Спец. Издание Банка Франции, 1996 г. – С. 12.
[441] До функцій філій Банку Франції входить: випуск банкнот в обіг; обслуговування клієнтури, зокрема, по операціях з цінними паперами; організація клірингових розрахунків через розрахункові палати; збір інформації про діяльність кредитних установ; оцінка банківських ризиків; консультування підприємств з питань фінансового аналізу та експертизи; збір та аналіз економічної та фінансової інформації на регіональному рівні, зокрема, за допомогою кон’юнктурних обстежень в різних галузях економіки. – [152] Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт. – М. : ИНФРА–М, 1996. – С. 20.
[442] [752] Закон Франции № 93–980 „Об уставе Банка Франции и деятельности и надзоре за кредитными учреждениями” от 4 августа 1993 г., с изменениями и дополнениями закона № 93–1444 от 31 декабря 1993 г.
[443] В Італії в кожній провінції завданнями філій Банку Італії є: 1) рефінансування місцевих банків та всіх банків, що мають операційні структури на місцях; 2) нагляд за місцевими банками (тобто банками, що мають головні контори в провінції); 3) вивчення та аналіз економічних та фінансових тенденцій на місцевому рівні, надання спеціальних звітів в Департамент досліджень в Римі або надання консультаційних послуг місцевому відділу нагляду; 4) діяльність в якості місцевого відділення Казначейства, прийняття грошових надходжень та здійснення виплат від імені держави. Ці операції проводяться через рахунок Казначейства, що знаходиться в Центральній Конторі в Римі; 5) емісія банкнот та їх вилучення; 6) проведення операцій по наданню місцевих клірингових послуг; 7) функціонування в якості представництва італійського Офісу іноземних валют.
Кожна філія має директора та заступника директора та включає в себе наступні відділи: секретаріат, який також виконує завдання нагляду, але коли нагляд надзвичайно інтенсивний із-за присутності багаточисленних місцевих банків, його здійснює спеціальних підрозділ по нагляду (їх нараховується в країні понад 30); бухгалтерський та казначейський відділи (останні були недавно об`єднані в рамках одного відділу внаслідок проведення реформи обробки даних в цій галузі); касовий відділ, відповідальний за всю діяльність, пов’язану з банкнотами та цінними паперами. З метою забезпечення координації діяльності всіх місцевих філій було створено 12 адміністративних округів. – [117] Лекции о деятельности центральных банков /Под редакцией М. Роккаса и К. Мастропаскуа. – Рим, 1996. – С. 221–222.
[444] [55] Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации. – С. 59.
[445] [136] Немецкий Федеральный банк. Денежно–политические задачи и инструменты. – Спец.издание НФБ, Франкфурт–на–Майне, 1993. – С. 126–127. – До компетенції Центрального Банку землі в Німеччині відносяться: 1) угоди із землею та із землями, а також з публічними адміністраціями землі або земель; 2) угоди з кредитними інститутами його регіону, якщо вони не підпадають під компетенцію Ради директорів.