Правові проблеми організації та діяльності банківської системи України (стр. 91 из 111)

 Підрозділ при Національному банку України

 Філії (територіальні управління) Національного банку України

 Структурні одиниці (підрозділи) і спеціалізовані підприємства Національного банку України

Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

Центральний апарат Національного банку України

Керівництво Група економічних Радників Голови Секретаріат Голови Апарат Ради Національного банку України Управління зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації Управління контролю ризиків Департамент монетарної політики Департамент бухгалтерського обліку Економічний департамент Редакція періодичних видань Національного банку України Департамент готівково-грошового обігу Музей грошей Національного банку України Департамент перевезення цінностей та організації інкасації Департамент валютного регулювання Департамент валютного контролю та ліцензування Генеральний департамент банківського нагляду Департамент реєстрації та ліцензування банків Департамент реорганізації та ліквідації банків Департамент інспектування та моніторингу банків Департамент інформатизації Фінансовий департамент Юридичний департамент Департамент персоналу Департамент платіжних систем Департамент аудиту Департамент зовнішньоекономічних відносин Департамент економічного аналізу, досліджень та прогнозування Управління діловодства Департамент банківської безпеки Адміністративний департамент Департамент організації виробництва і господарської діяльності

Підрозділ при Національному банку України

Центральна бібліотека

Філії (територіальні управління) Національного банку України

Управління Національного банку України у Вінницькій області Управління Національного банку України у Волинській області Управління Національного банку України у Дніпропетровській області Управління Національного банку України у Донецькій області Управління Національного банку України у Житомирській області Управління Національного банку України у Закарпатській області Управління Національного банку України у Запорізькій області Управління Національного банку України у Івано-Франківській області Управління Національного банку України у Кіровоградській області Головне управління Національного банку України по м.Києву і Київській області Головне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим Управління Національного банку України у Луганській області Управління Національного банку України у Львівській області Управління Національного банку України у Миколаївській області Управління Національного банку України у Одеській області Управління Національного банку України у Полтавській області Управління Національного банку України у Рівненській області Управління Національного банку України у Сумській області Управління Національного банку України у Тернопільській області Управління Національного банку України у Харківській області Управління Національного банку України у Херсонській області Управління Національного банку України у Хмельницькій області Управління Національного банку України у Черкаській області Управління Національного банку України у Чернівецькій області Управління Національного банку України у Чернігівській області

Структурні одиниці (підрозділи) і спеціалізовані підприємства Національного банку України

Операційне управління Центральне сховище Державна скарбниця Центральна розрахункова палата Навчальний центр Господарсько-експлуатаційне управління Банкнотно-монетний двір Фабрика банкнотного паперу Група управління проектами міжнародних кредитних ліній

[1] Хоча в науці фінансів існують теорії, згідно з якими прообразом банку можна назвати храми, що існували за часів Стародавнього Єгипту, Вавілонського царства, Римської імперії тощо. В таких храмах на тимчасове зберігання розміщувалися дорогоцінні метали та каміння заможних власників. Зазначені цінності відповідно до укладених домовленостей поверталися господарю або через певний проміжок часу, або на його першу вимогу. В окремих випадках за можливість користування цінностями у власних цілях храм міг сплатити певні кошти власникові. Тобто, це можна розглядати як аналогію із сучасними депозитами.

[2] Історія походження банківських установ розглянута багатьма науковцями. Див., зокрема: [322] R. de Roover. New Interpretations of History of Banking. – Chicago: University of Chicago Press, 1974; [28] Банковскоедело/Подред. О.И. Лаврушина. – М.: Банки и биржи. НКЦ, 1992. – 428 с.; [253] Бухвальд Б. Техника банковского дела: Пер. с нем. – М., 1993. – 234 с.; та ін.

[3][265] Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран / Под общ. ред. проф. Л.П. Павловой. – Т. 1 Банки. Книга 1. – М.: АО «Финстатинформ», 1994. – С. 7; [253] Бухвальд Б. Техника банковского дела. – С. 15–24.

[4][246] Тургенев Н.И. Опыт теории налогов. 1818 г. /В книге: У истоков финансового права. Т. 1. (Серия «Золотые страницы российского финансового права») /Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 249.

[5] Проф. О.І. Лаврушин зазначав, що пізнання сутності банку, як і будь–якого іншого явища, вимагає відповіді не на питання про те, чим він займається, які операції виконує або виконував в процесі свого історичного розвитку, а про те, якими він характеризується якостями, що виражають його істотну визначеність, яка його специфіка, в чому заключається його основа і, кінець кінцем, яка внутрішня структура банку – і звідси які операції, що випливають із сутності, банк переважно повинен виконувати. – [29] Банковское дело /Под ред. О.И. Лаврушина.– М.: Финансы и статистика, 1998. – С. 5.

[6] В юридичній науці ще з початку 90–х років триває дискусія з приводу можливості віднесення України до країн із романо–германською системою. Див., наприклад: [484] Погорілко В., Малишко М. Правова система – система права – система законодавства суверенної України //Право України. – 1993 – № 9 – 10. – С. 10 – 12.

[7] Див, наприклад: [545] Le Role de la banque centrale et la politique monetaire. Banque de France. – DGCF, 1996. – N 32. – # 3.2.; [303] Gramlich, L. Bundesbankgesetz, Währungsgesetz, Münzgesetz, Kommentar. – München, 1988.

[8]Див., зокрема: [67] Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право. – М.: ИНФРА-М, Форум, 1998. – С. 27.

[9][542] Official Journal of European Communities. – N L 322, 12.12.1977. – Р. 30–37.

[10][543] Official Journal of European Communities. – N L 386, 15.12.1989. – Р. 1–13.

[11][770] Директива ЄС від 17 квітня 1989 р. „Про власні кошти кредитних організацій” (89/2999/ЄЕС); [771] Директива ЄС від 18 грудня 1989 р. „Про індекси платоспроможності кредитних організацій” (89/647/ЄЕС); [772] Директива ЄС від 6 квітня 1992 р. „Про нагляд за кредитними організаціями на консолідованій основі” (92/30/ЄЕС); [773] Директива ЄС від 21 грудня 1992 р. „Про моніторинг і контроль за крупними кредитними ризиками кредитних організацій” (92/121/ЄЕС); [774] Директива ЄС від 15 березня 1993 р. „Про достатність капіталу інвестиційних інститутів і кредитних організацій” (№\:\ЄЕС); [775] Директива ЄС від 30 травня 1994 р. „Про схеми по захисту вкладів в кредитних організаціях” (94/19/ЄС); [776] Директива ЄС від 29 червня 1995 р. „Про покращання нагляду за кредитними організаціями” (95/26/ЄС).

[12][48] Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут. 2000. – С. 5–9.

[13]Див., зокрема: [300] EllingerE.P., LomnickaE. ModernBankingLaw. – Oxford, 1994. – P. 34 – 35; [325] ShawE.R., HowcroftJ. B. BankingLaw. – Oxford, 1985. – P. 11; [573] Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико–правовий аспект): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. – К., 2002. – С. 10–11.

[14] [597]Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 25. - Ст.281 - з наступними змінами та доповненнями.

[15] [615]Закон України „Про банки і банківську діяльність” в редакції від 7 грудня 2000 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5–6. - Ст.30.

[16][161] Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М., 1960. – С. 161.

[17][60] Гуревич Е.А. Очерки советского банковского права. – Л., 1952. – С. 16; [161] Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – С. 161.

[18][89]Коган М.Л. Предприятие и банк: операции и сделки, права и обязанности. – М., 1993. – С. 3; [141]Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С. 33.

[19][68]Ефимова Л.Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994. – С. 4–5; [79]Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: «Юридическая литература», 1975.

[20] Комплексний характер банківських відносин розкривався автором у статтях: [472]Орлюк О.П. Банківське право і банківське законодавство: співвідношення понять // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2001. – № 42.; [473]Орлюк О.П. Банківське законодавство в системі законодавства України //Ерліхівський збірник. Наукові доповіді. Випуск 3. – Чернівці: “Рута”, 2002. – С. 70–76.