Смекни!
smekni.com

Українсько-латвійські двосторонні відносини (стр. 3 из 4)

Таблиця 5. Торгівля (згідно з даними Центрального управління статистики Латвії), 2009р.

Експорт: Імпорт:
1. Литва – 742 316 478 EUR або 15,52 % від загального експорту Латвії 1. Литва – 984 952 448 EUR або 16,63 % від загального імпорту Латвії
2. Естонія – 643 952 219 EUR або 13,46 % 2. Росія – 719 575 612 EUR або 12,15 %
3. Росія – 450 498 191 EUR або 9,42 % 3. Німеччина – 649 938 151 EUR або 10,98 %
4. Німеччина – 409 289 032 EUR або 8,56 % 4. Польща – 480 576 038 EUR або 8,12 %
5. Швеція – 289 304 745 EUR або 6,05 % 5. Естонія – 431 470 921 EUR або 7,29 %
18. Україна – 53 618 783 EUR або 1,12% 18. Україна – 81 207 944 EUR або 1,37 %

Таблиця 6. Види товарів, що експортуються з Латвії в Україну, 2009 рік, млн. EUR

Вид товарів млн EUR Питома вагавід загального експорту
Усього 53,62 100%
Хімічна промисловість та суміжних галузей:медикаменти – 83,07% 15,03 28,03%
Teкстильні матеріали та текстильні вироби:матеріали з синтетичних волокон – 16,44% 11,99 22,36%
Машини та механізми; електрообладнання – 12,59% 6,18 11,53%
Деревина:плити ДСП – 96,86% 2,68 5,00%
Целюлоза; папір та картон 2,55 4,76%
Продукти тваринництва 2,47 4,60%
Продукти продуктової промисловості 2,19 3,99%
Мінеральні продукти 2,04 3,80%
Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки 1,95 3,64%
Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми 1,91 3,56%
Інші промислові товари 1,46 2,72%
Транспортні засоби 1,43 2,67%
Метал та вироби з нього 0,83 1,55%
Оптичні обладнання та апарати (у т.ч. медичні); годинники, музичні інструменти 0,57 1,06%
Інше 0,34 0,73%

Таблиця 7. Види товарів, що імпортуються з України в Латвію, 2009 рік, млн. EUR

Вид товарів млн. EUR Питома вага від загального експорту
Усього 81,21 100%
Транспортні засоби:вагони поїздів та трамваїв – 95,30% 35,49 43,71%
Метали та металовироби:тугоплавкі метали – 43,68% 11,18 13,76%
Продовольчі промислові товари:етиловий спирт, міцні алкогольні напої – 36,01% 7,35 9,06%
Рослини: рапс та рапсове насіння – 79,35% 6,94 8,55%
Целюлоза; папір та картон 3,95 4,87%
Хімічна промисловість та суміжних галузей 3,38 4,16%
Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки 3,00 3,70%
Мінеральні продукти 2,84 3,50%
Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми 1,59 1,96%
Машини та механізми; електрообладнання 1,59 1,95%
Інші промислові товари 1,34 1,65%
Деревина та вироби з неї 1,01 1,24%
Жири та масла 0,92 1,13%
Інше 0,63 0,76%

У рамках третього засідання Міжурядової Комісії також відбулася ділова зустріч міністрів економіки з українськими та латвійськими підприємцями.

Наступне засідання Міжурядове Комісії заплановано провести у першій половині 2011 року. Однак, вперше, у зв’язку зі спробою оцінити перспективи розвитку чорноморських припортових міст, засідання пропонується провести в Одесі, а не в Києві[14].

Необхідно відзначити, що задекларовані як на першій, так і на другій зустрічі наміри Сторін активізувати співробітництво у науково-технічній сфері, напрацювати Програми українсько-латвійського співробітництва в галузі наукових досліджень і технологій та створити відповідну робочу групу так і не були реалізовані.

Розділ 3. Українсько-латвійська науково-технічне співробітництво

За даними Міністерства закордонних справ України науково-технічне співробітництво між Україною та Латвією у 2009 році спрямовувалося на просування розробок українських науковців на латвійський ринок і залучення до України новітніх технологій латвійських компаній.

Тривала плідна співпраця фармацевтичної компанії „Олайнфарм” з українським ТОВ „Олфа”. Десятирічний ювілей Товариство ознаменувало виходом на ринок розробленого протягом трьох років Латвійським інститутом органічного синтезу метаболічного препарату Вазонат, який проходить реєстрацію в Україні.

Поглибленню двостороннього науково-технічного співробітництва сприяло друге засідання міжурядової Комісії, на якому досягнуто домовленості щодо всебічної підтримки науково-технічного співробітництва фірм Bruker Baltіc (Латвія) й ТОВ НПП „АКП” (Україна) в питаннях розробки, виробництва й поставок прецизійної спектрометричної апаратури для підприємств атомної енергетики й охорони довкілля України.

У контексті розвитку співробітництва в сфері енергозбереження, що є актуальним для обох держав, слід відзначити важливість проведення конференції з питань ефективного використання і відновлення енергоресурсів у країнах „Східного партнерства”, яка відбулася у Ризі. Україну представляло Міністерство з питань житлово-комунального господарства. Головна увага приділялася співробітництву з ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки відновлюваних ресурсів, застосуванню вже напрацьованого європейського досвіду. Для України, яка має суттєві проблеми з системами теплопостачання та енергозбереження, участь у заході дала можливість привернути увагу до згаданої проблематики, а також ознайомитися з досвідом інших країн у сфері енергозбереження, зокрема ЛР.

Враховуючи популярність виставки “Tech Industry 2009” Посольство Латвії в Україні сприяло участі української сторони у заходах, що проводилися в рамках виставки. У семінарі «Нові рішення у машинобудуванні – наука й міжгалузеве співробітництво» у рамках виставки “Tech Industry 2009” брав участь Заступник Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій, який виступив з доповіддю щодо інвестиційної політики в Україні у період глобальної фінансово-економічної кризи.

Посольство сприяло налагодженню контактів Ризького технічного університету (РТУ) і мережі його установ з відповідними установами України: Інституту залізничного транспорту РТУ – з Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. академіка Лазаряна; Інституту технології машинобудування РТУ – з інститутом електрозварювання ім. Патона; будівельного факультету РТУ з відповідними установами України; Української Академії аграрних наук і мережі її установ з профільними вузами ЛР. Опрацьовуються перспективи навчання українських фахівців зі зварювання всіх рівнів на базі РТУ та Латвійського товариства фахівців-зварників. Продовжується вивчення можливостей налагодження співпраці між Латвійським інститутом медичних досліджень гіпертермії та Міністерством охорони здоров’я України у сфері лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Результатом переговорів з Міністром освіти і науки ЛР стала домовленість про продовження співпраці у науково-технічній сфері, зокрема у галузі обмінів між науково-дослідними інститутами та проведення спільних досліджень.

Посольство вивчало досвід Латвії з реалізації інноваційної політики, розвитку наукових досліджень та впровадження нових технологій у виробництво[15]

Крім того, необхідно зазначити, що Україна, як і Латвія є асоційованим членом програми EUREKA (EuropeanResearchCoordinationAgency), діяльність якої спрямована на укріплення конкурентноздатності економік європейських держав шляхом підтримки комерційних кампаній, дослідницьких центрів та університетів, які виконують проекти по розробці інноваційної продукції: виробів, процесів та послуг на базі новітніх технологій.[16].

Варто відзначити також співробітництво України та Латвії в рамках Ради щодо залізничного транспорту держав-учасників Співдружності (Республіка Латвія є асоційованим членом Ради). Зокрема, відповідно до протоколу сорок п’ятого засідання Ради 21-22 лютого 2007 року[17] держави-учасниці підтримали розробку плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, спрямованих на вдосконалення експлуатаційної роботи і транспортного обслуговування на 2007 рік


ВИСНОВКИ

За результатами опрацювання відомостей щодо співробітництва України та Латвії у науково-технічній сфері очевидним стає його неприпустимо низький рівень.

Однак, варто визнати, що держава може ефективно співпрацювати з іншими державами чи міжнародними організаціями у тих сферах, в яких вона має чітко визначену внутрішню політику, інститути її реалізації та достатнє фінансування, визначених на законодавчому рівні програм та напрямків.

Наукові і практичні знання дослідників і вчених потребують пошуку конкретного застосування та комерційного результату. Промисловість та інфраструктура повинні застосовувати нові інноваційні вироби і технології для підтримки економічного розвитку і конкурентноздатності держави.

Що ж має Україна? Низку нормативно-правових актів, що врегульовують питання науково-технічної діяльності в держав, зокрема: Закони України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року № 2623-ІІІ, „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ, „Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 року № 51/95ВР, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2009 року № 1474-р „Про затвердження плану заходів з підвищення ефективності наукових досліджень та подальшого розвитку науково-технічного потенціалу України”, постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 447 „Про затвердження Державної цільової економічної програми „Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009 – 2013 роки” та „Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 – 2012 роки” від 11 вересня 2007 року № 1118 та досить високий рівень внутрішнього правового нігілізму в частині реалізації державної політики у цій сфері, а також традиційний брак фінансування навіть найбільш перспективних проектів.