Шляхи формування нової української національної ідеї (стр. 1 из 2)

Нова українська національна ідея: «Україна – найкраща країна Європи»
та її двигун «Кожній багатодітній родині – по хатині»

Автор: Мосейчук Віталій Володимирович, економіст, керівник проекту журналу «Податкове планування»

Резюме

Проаналізувавши історію України, історію українськіх національних ідей, ідеї інших народів, науково-технічний та природний потенціал України, її проблеми та потреби, автор сформулював та обґрунтував нову українську національну ідею «Україна – найкраща країна в Європі» та її двигун «Кожній багатодітній родини – по хатині».

На думку автора сама ця ідея має дати орієнтири розвитку держави, суспільства, поєднати українців та вивести Україну не лише з економічної кризи, але і на провідні позиції як в Європі, так і світі.

Ідею сформульовано та обґрунтовано автором в 2007 році в книзі «Українська національна ідея». Замовити книгу можна за посиланням http://www.marazm.org.ua/e-shop/zakaz_uni.html

За Вікіпедією[1], національна ідея – це акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Національна ідея становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості.

Прикро казати, але відмова від національної ідеї фактично записана в Конституції України, оскільки її частина друга статті 15 говорить про те, що «жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова». Навіть ідеологія існування української держави не є для цієї держави обов’язковою... В той же час на кожних виборах політики часто грають на людських почуттях до національної ідеї. Україна досягала попередньої національної ідеї щодо політичної незалежності України, але в умовах глобалізації, економічної кризи, слабкості національного капіталу, несприятливої економічної політики, політичної нестабільності, ми не досягли ані економічної незалежності, в т. ч. енергетичної, ані культурної. Більше того ситуація в цих сферах загрожує і втраті політичної незалежності. США народили Рузвельта, Франція - генерала де Голля, Німеччина - Ерхарда, Китай - Ден Сяопіна, Чилі - Піночета. Кожного з цих людей знають не лише в їхніх країнах, але і в цілому світі тому, що їх об'єднує одна обставина: в смутні для націй часи вони за допомогою національних ідей стали керманичами та вивели їх з кризового стану. З'явилися такі люди і в колишніх соціалістичних країнах - Польщі, Чехії, Словакії, країнах Балтики. Але Україна ще не випестила такого лідера.

Ситуацію може виправити нова українська національна ідея, яка сформулює мету (місію) України в цьому світі, дасть людям світло у кінці темного тунелю української історії та примусить інші держави враховувати інтереси України.

Відповідно до пункту 3.1 Стратегії національної безпеки України[2] стратегічними пріоритетами політики національної безпеки є досягнення національної єдності та консолідації суспільства шляхом подолання як об’єктивних, так і штучних суперечностей соціокультурного, конфесійного, етнічного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру на основі безумовного додержання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.

Стратегія передбачає задля цього поширювати серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних верств Українського народу ідею спільності історичної долі, переваг тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності кожного громадянина України від рівня єдності українського суспільства, що сприятиме формуванню національної ідеї в її широкому, світоглядному розумінні.

Мені запам’яталося таке відверте висловлювання: «Останнім часом в українській пресі дедалі частіше лунають плачі, жалі й нарікання на те, що навіть на тринадцятому році незалежності наша еліта так і не спромоглася сформувати, сформулювати, витворити якусь привабливу для більшості українців національну ідею. І сумно і смішно, що такі висловлювання, як правило, лунають із вуст людей, котрі, за всіма ознаками й класифікаціями, якраз і мали б бути тією українською елітою»[3].

Як показують дані соціологічних досліджень, переважна більшість жителів України вважають, що за роки незалежності так і не була вироблена національна ідея, здатна об'єднати країну (65%), але 10% вважають, що така ідея існує. Одночасно відсутність національної ідеї свідчить не про недолугість та апатичність українського народу, а про інтелектуальну заляканість наукової, культурної та духовної еліти в Україні. Саме відсутність національної ідеї є доказом того, що останні 100-300 років у нас систематично вбивалося все інтелектуальне життя, присвячене цій темі.

Однак потенційні національні ідеї в Україні є. Це ідея економічної та культурної незалежності та самобутності, ідея нейтралітету України, ідея вступу до НАТО чи ЄС, ідея конкурентоспроможності України, проведення футбольного чемпіонату ЄВРО-2012, ідея добробуту українського народу і кожного його громадянина, ідея Тараса Шевченка: «Україна без холопа та пана», національна ідея від Миколи Міхновського «Самостійна Україна – від Сяну до Дону», «Україна для українців», «Україна - понад усе», «Київ – другий Єрусалим» тощо. На жаль, внутрішньою українською «національною ідеєю» у нас досі є сумнозвісна «моя хата скраю» та «своя сорочка ближче до тіла», а ще гірше, що у суспільстві часто панує «девіз» «щоб у сусіда хата згоріла» або «корова здохла».

На базі кращих сторін цих ідей, національних ідей інших країн та вивчення людських та матеріальних ресурсів України я сформулював нову українську національну ідею: «Україна – найкраща країна Європи», а Президент видавничого будинку «Галицькі контракти» Володимир Чеповий додав до неї двигун - ідею будівництва приміського будинку (не квартири) для третьої дитини в родині, яку я сформулював в гасло: «Кожній багатодітній родині – по хатині».

Переваги нової національної ідеї та її двигуна:

1) ця ідея є простою, живою, природною (оскільки бути першим, кращим – цілком природно), ефектною, ефективною, гуманною, зрозумілою та відповідає нашому прислів’ю: «Риба шукає, де глибше, а людина — де краще»;

2) вона ставить дуже високу планку, нашими конкурентами стають провідні європейські країни, завдяки «високості» вона отримує якість постійності та незмінності, що дуже важливо для національної ідеї. І. Франко відзначав суть національної ідеї саме в її складності як «синтези бажань, потреб і змагань близьких, практично легших і трудніших до осягнення бажань та змагань далеких, таких, що лежать поза межами можливого... Такі ідеали можуть поставати, можуть запалювати серця ширших кругів людей, вести цих людей до найбільших зусиль, до найтяжчих жертв, додавати їм сили в найстрашніших муках і терпіннях[4]. Одночасно виконання ідеї посилюється та гарантується «лінощами» Європи та Росії, їхнім консерватизмом та втратою стратегічних орієнтирів.

3) українська нація – єдина велика європейська нація, яка ще себе не показала, її потенціал ще законсервовано. Національна ідея перетворює народність у націю. Завдяки цій ідеї буде подолано комплекс меншовартості. Основу європейської економіки становить економіки ФРН, Франції, Великобританії та Італії. Якщо додати до цієї групи майбутню Україну, то Європа пройде хрещення: великі розвинуті країни Європи будуть і на півдні, і на півночі, і на заході, і в центрі та на сході, тобто утвориться європейський економічний хрест, як стабільна основа економіки та політики. Це не містика, а політична економія. Європі слід мати на сході сильну європейську країну, щоб бути захищеною з усіх боків;

4) ми є найбільшою країною в Європі за площею (Росія та Туреччина є євразійськими країнами) та найбагатшою країною Європи за вартістю природних багатств, ми маємо третину світових запасів чорнозему. А головним природним багатством України є її люди, її таланти, які мають стати основою нової економіки – економіки знань;

5) географічний центр Європи міститься на нашій території, і відповідно Україна має найвищий коефіцієнт транзитності;

6) саме така національна ідея сприятиме об’єднанню Сходу та Заходу України в єдину націю, представників різних національностей та конфесій, тим більше, що всі вагомі політичні сили України вже зробили європейський вибір. На моє переконання, вона стане близькою і росіянам, білорусам, угорцям, євреям, іншим народам, для яких Україна стала батьківщиною, тобто ця національна ідея всередині країни буде інтернаціональною.

7) ідея знайде підтримку у вітчизняних олігархів, оскільки найкраща країна Європи означає кращу (більшу) вартість їхніх активів, оптимальне оподаткування, великий внутрішній ринок, доступність фінансових ресурсів, які наші компанії зараз шукають через IPO в Лондоні та Варшаві. Ця ідея, особливо через інфраструктурні проекти та житлове будівництво для всіх, значно збільшить внутрішній ринок та зменшить небезпечну експортну орієнтованість української економіки;

8) суспільство, нарешті, одержить систему критеріїв для оцінки ефективності діяльності політиків, політичних партій, а також всіх органів державної влади та місцевого самоврядування;

9) ідея дасть нам змогу без особливих зусиль залучати фахівців з Європи, СНД, Близького та Далекого Сходу, які не можуть реалізувати себе на батьківщині, але за океани їхати не бажають.

10) ідея сприятиме активному нарощуванню питомої ваги середнього класу. Саме ця ідея дасть змогу малому та середньому бізнесу стати лідерами в генеруванні ВВП, оскільки саме малі та середні компанії, як правило, є кращими щодо менеджменту, інноваційності, прибутковості, динамізму тощо;