ПЛАН
Вступ
1 Характеристика адміністративних стягнень, основні правила накладення адміністративних стягнень
2 Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Особливості строків накладання адміністративного стягнення
3 Строки накладення адміністративного стягнення
4 Обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми- Актуальність проблематики адміністративних стягнень викликана передусім необхідністю підтримки в сфері виконавчої влади режиму законності, умов належного забезпечення в адміністративно-правових відносинах захисту прав та свобод громадян. І хоч адміністративні стягнення є одним з провідних елементів інституту адміністративної відповідальності, проте вони, зазвичай, не досліджувалися як самостійне правове явище. Теоретичні підходи та положення тривалий час не оновлювалися, що не найкращим чином відобразилося на законотворенні.
Мета дослідження- полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України, а також узагальнень практики його реалізації здійснити комплексний аналіз теоретичних і методичних питань, пов’язаних із застосуванням адміністративних стягнень визначити по цій категорії адміністративних справ особливості провадження, здійснити системний підхід до вивчення причин способів вчинення та виявлення правопорушень.
Завдання дослідження - дослідження особливостей адміністративних стягнень в законодавстві України, розроблення поняття, проведення аналізу перетворення адміністративних стягнень, визначення проблем і запропонування шляхів їх вирішення щодо вдосконалення законодавства про адміністративні стягнення.
1 Характеристика адміністративних стягнень, основні правила накладення адміністративних стягнень
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом “Про адміністративні правопорушення” та іншими законами України.При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Сутність і мета адміністративного стягнення зафіксовані в ст. 23 КпАП. У ній підкреслюється, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, а також запобігання вчинення нових правопорушень. Ст. 24 КпАП установлює такі види адміністративних стягнень:
1) попередження;
2) штраф;
3) сплатне вилучення предмета;
4) конфіскація предмета;
5) позбавлення спеціального права;
6) виправні роботи;
7) адміністративний арешт.
До осіб, які не є громадянами України, може бути застосоване адміністративне видворення за межі України (ст. 24 КпАП і ст. 32 Закону Про правовийстатусіноземців). Усі названі стягнення тісно пов'язані між собою й утворюють єдину систему, їх насамперед об'єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, що учинили адміністративні проступки, у дусі дотримання законів, а також попередження вчинення нових проступків як самими правопорушниками, так і іншими особами. Кожне стягнення є покаранням, мірою відповідальності, призначеної за проступки, а застосування будь-якого стягнення означає настання адміністративної відповідальності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки. Адміністративні стягнення, як правило, полягають в позбавленні або обмеженні прав чи благ. За вчинений проступок громадянин або позбавляється якогось суб'єктивного права (права керування транспортним засобом тощо), тобто звужується його правоздатність, або на нього покладаються спеціальні обов'язки (сплата штрафу).
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті,види адміністративних стягнень.
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2)попередження;
3)догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 КпАП, можуть застосовуватись тільки як основні.
2 Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Особливості строків накладання адміністративного стягнення
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Попередження.
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
Ознаки:
-осуд правопорушника;
-виховний характер;
-не стосується майнових прав порушника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 КпАП.
При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117, 125, частиною першою статті 127 КпАП, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту України.
Штраф.
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами України.
Ознаки:
-найбільш поширений вид стягнення;
-грошовий характер;
-обчислюється у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян;
-обмежує майнові права порушника;
-може стягуватися на місці вчинення правопорушення;
-стягується одноразово.
Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення При стягненні штрафу відповідно до статті 258 КпАП на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому КпАП.
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються КпАП та іншими законами України.
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем.
Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.
Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 КпАП передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення . Конфіскація - це примусова безоплатна передача предмета у власність держави.
Конфіскація стосується предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
Конфіскація можлива лише за рішенням суду.
Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.