УСРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1928 pp.)
УСРР — соціалістична держава. Економічна політика уряду була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького і капіталістичного землеволодіння. Методи проведення цієї політики були різноманітними: націоналізація; фізичне знищення капіталістів і поміщиків, насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, в яких земельна власність — спільна; продовольча диктатура; репресії.
Навесні 1921 p., виправдовуючи жорстокість при проведенні соціалістичної економічної політики, В.Ленін назвав таку політику "воєнним комунізмом".
"Воєнний комунізм" — явище тимчасове, надзвичайне, породжене війною, —так пояснювали свої дії В. Ленін і більшовики в 1919-1921 рр.
Сутність політики "воєнного комунізму"
· Продовольча диктатура.
· Заборона підприємницької діяльності, торгівлі.
· Націоналізація землі, скасування приватної власності.
· Скасування товарно-грошових відносин
· Введення замість грошей карток на продовольчі та Інші товари для працюючих.
· Зрівнювальна система оплати праці (через картки).
· Організація державними органами влади "трудових армій" для примусової, безкоштовної праці.
· Репресії, спрямовані проти ворогів влади більшовиків.
Така політика викликала невдоволення не тільки усередині країни, але й за кордоном. Тим більше, що більшовики, які встановили свою владу, пропагували ідею про неминучість в найближчому майбутньому світової революції і створення світової соціалістичної держави.
Отож, досягнення в сфері міжнародних відносин як УСРР, так і РРФСР були незначними.
Міжнародне становище УСРР (1921-1922 pp.)
· УСРР до квітня 1922 р. — самостійна держава, що веде незалежну міжнародну політику.
· В квітні 1922 р. РРФСР — головний союзник УСРР — отримує право укладати і підписувати міжнародні договори від імені України (і інших радянських республік).
· Продовжує діяти укладений ще в 1919 р. і підтверджений договорами 1920-1921 pp. воєнно-політичний союз між РРФСР і УСРР.
· Згідно з умовами цих договорів військові сили, фінансова система, управління економікою, шляхи сполучень, пошта, телеграф були спільними і підпорядковувались об'єднаним наркоматам.
· УСРР підписує мирні договори, встановлює дипломатичні відносини з обмеженим колом країн Литвою, Латвією, Естонією (1921 p.), Туреччиною, Німеччиною (1922 p.).
· В грудні 1922 р. було створено нову державу — СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Республік, до складу якого увійшли РРФСР, Україна, Білорусія, Закавказька Федерація (яка, в свою чергу, складалася з Арменії, Азербайджану, Грузії).
Внутрішнє становище УСРР в 1921 р було надзвичайно тяжким. Уряд неодноразово використовував регулярну армію для придушення повстань робітників і селян.
Внутрішнє становище УСРР (1921—1922 pp.)
• Економіка УСРР знаходиться у зруйнованому стані. Випуск промислової продукції становить лише 10 % від довоєнного обсягу.
• Сільське господарство також зруйновано. Посівні площі скоротилися в 1,5 рази, відбулося різке падіння врожаїв. Починається голод.
• Зростає невдоволення політикою уряду, спалахують повстання.
• Починається реалізація плану ГОЕЛРО*. В ньому передбачено будівництво електростанцій, заводів на теренах України. План ГОЕЛРО потребує надмірних матеріальних витрат.
На X з'їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921 p., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРФСР як катастрофічний. Аби виправити становище, що склалося в країні, була запропонована і схвалена постанова "Про заміну продрозверстки натуральним податком"**. Це рішення започаткувало нову економічну політику (неп), яку більшовики запроваджуватимуть у 1921-1928 рр.
Сутність нової економічної політики (непу)
• Скасування воєнного комунізму.
• Введення замість продрозверстки натурального податку.
• Відновлення товарно-грошових відносин.
• Відновлення підприємницької діяльності, повернення підприємств колишнім власникам.
• Припинення насильницького об'єднання селян у колгоспи, радгоспи, комуни.
• Розвиток усіх видів кооперації.
• Скасування заборони на оренду землі і залучення найманих сіль госппрацівників.
Нова економічна політика була сприйнята багатьма керівниками різних рівнів, а також рядовими більшовиками як відступ від мети — суспільства загальної рівності, як зраду ідеалів, за які точилася жорстока боротьба у громадянській війні.
В.Ленін в своїх виступах роз'яснював це протиріччя. Ось декілька цитат з виступів вождя більшовиків:
"Неп ми провадимо всерйоз і надовго, але, зрозуміло... не назавжди".
"З Росії непманської буде Росія соціалістична".
"Неп — вимушений захід, викликаний нашим станом злиднів і розорення...".
Особливості проведення непу в Україні
· В українських селах неп було введено пізніше, аніж в Росії, — наприкінці 1921 р. — на початку 1922 р.
· Введення непу в сільському господарстві України співпало з голодомором 1922 p., що відсунув нормалізацію становища в селах ще на рік-півтора.
· Продподаток в Україні був вище, аніж в Росії і стягувався примусово, часто за допомогою військових підрозділів.
Особливості непу в Україні були пов'язані з прагненням радянського керівництва якнайдовше користуватися продовольчими ресурсами республіки без істотних обмежень.
В цілому неп позитивно вплинув на стан економіки: почали працювати заводи; була скасована карткова система; відновлено грошовий обіг; крамниці почали сповнюватися промисловими і сільськогосподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя населення.
В грудні 1922 р. було завершено підготовчу роботу по створенню Союзу Радянських Соціалістичних Республік. 30 грудня 1922 р. в Москві відбувся І з'їзд Рад СРСР. В ньому взяли участь делегації Російської, Української, Білоруської та Закавказької радянських республік. З'їзд затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет СРСР; його очолили 4 співголови (від України — Г.Петровський). В 1924 р. була прийнята Конституція СРСР, в 1925 р. — Конституція УСРР.
Культура і духовне життя в роки непу
Політика більшовиків у галузі культури
• Державний контроль над культурою, духовним життям суспільства.
• Боротьба зо всіма проявами вільнодумства, ухилами від політичної лінії РКП(б), КП(б)У.
• Перебудова культури на ідеологічних засадах марксизму.
• Використання українізації для досягнення цієї мети на початковому етапі.
Досягнення в галузі літератури і мистецтва
· В літературі з'являються нові талановиті твори (М Драй-Хмари, М. Зерова, М. Куліша, В. Сосюри, М. Хвильового, П. Тичини, В. Ялового та ін.).
· Набуло подальшого розвитку музичне мистецтво (композитори Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький та ін.; хорова капела "Думка").
· В образотворчому мистецтві працювали художники О. Кокель, С. їжакевич, Ф. Кричевський та ін., що прагнули правдиво відображувати сучасність.
· В 1922 р. в Києві було відкрито театр "Березіль" під проводом видатного театрального діяча Л. Курбаса.
· В 20-ті роки в Україні діє 45 професійних театрів.
· В 1922 р. увійшла до ладу Одеська, а потім Київська кіностудії. Було відкрито біля 500 кінотеатрів. З'являються кіномитці світового рівня (О. Довженко):
Досягнення в галузі освіти і науки
· Продовжується розширення мережі шкіл і вищих навчальних закладів.
· Завершується в основному боротьба з неписьменністю.
· Створюються навчально-виховні заклади для сиріт і безпритульних.
· Здійснюється, незважаючи на опір партійного і державного апарату, політика українізації.
· До 1925 р. плідно працювала Всеукраїнська Академія наук (потім вона стає філією АН СРСР).
· Серед членів Всеукраїнської Академії було багато видатних вчених: ботанік В. Липський; математики Д. Граве і М. Крилов; хіміки Л. Писаржевський та В. Костяковський; історик М. Грушевський та ін.
Наприкінці 20-х pp. тиск державного і партійного апарату посилюється. Тривожною ознакою у культурному житті країни стає літературна дискусія другої половини 20-х pp.
Літературна дискусія 1925-1928 pp.
| • Ініціатори дискусії | • ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) |
| • Головна проблема дискусії | • Шляхи подальшого розвитку української літератури. |
| • Позиція М. Хвильового і його прибічників. | • Українська культура повинна розвиватися, спираючись на європейський досвід і досягнення. |
| • Підсумки дискусії. | • В 1926 р. діяльність М.Хвильового була оцінена пленумом ЦК КП(б)У як заклик до відокремлення України від Росії, тобто сепаратизм, націоналізм, вороже ставлення до радянської влади.• В націоналізмі і сепаратизмі було звинувачено також інших численних митців слова (М.Рильського, М.Драй-Хмару, Є. Плужника, Г.Косинку та ін.)• В 1927 p. M. Хвильового було виключено з ВАПЛІТЕ; через рік академія самоліквідовується. |
Релігійне життя в Україні в 1920-1928 pp.
| Позиція більшовиків щодо релігії | • Офіційно релігію не було заборонено; вона лише була відокремлена від держави; але в реальному житті органи державної влади переслідували релігію, пропагували атеїзм. • В історичній перспективі, на думку більшовиків, релігія повинна зникнути. |
| Ставлення державних і партійних органів до Православної Церкви | • Ставлення до Православної Церкви було настороженим, ворожим. • Священиків було піддано репресіям; численні храми, зруйновані в роки громадянської війни, не відбудовані. • Уряд підтримував різні сектантські угруповання, що підривали єдність Церкви. |
| Створення УАПЦ (Української автокефальної"* Православної Церкви) | • Ініціатором створення автокефальної Церкви України стала Всеукраїнська Церковна Рада, створена в 1918 р. • В 1921 р. Всеукраїнська Церковна Рада обрала священика В.Липківського митрополитом і оголосила про створення УАПЦ. |
| УАПЦ в роки непу | • За короткий час авторитет УАПЦ серед населення зріс, кількість її прибічників швидко зростала. • УАПЦ не змогла створити належну матеріальну базу. • УАПЦ не було визнано Патріархом Московським і Всея Русі. • В УАПЦ було багато внутрішніх суперечностей, що стосувалися виборних посад. • В 1926 р. митрополита В. Липківського було заарештовано за звинуваченням у націоналізмі. Всеукраїнська Церковна Рада була розпущена. Почалися арешти діячів УАПЦ. |
| Скасування урядом УСРР Декрету про свободу совісті | • В 1 928 р. було введено в дію Адміністративний кодекс УСРР, в якому був розділ "Правила про культи". 3 його ухвалою Декрет про свободу совісті втрачав чинність. Відношення до релігії з боку уряду стає непримиренним, посилюються репресії проти священиків, починається масове закриття храмів. |
*ГОЕЛРО — Державна комісія з електрифікації Росії.