Найбільш відомим чеським поселенням є Богемка, тому ми його детальніше розглянемо.
У серпні 1905р. в долині безіменної притоки річки Чичиклії в Ананьївському повіті Херсонської губернії Російської імперії ( нині Врадіївський район Миколаївської області в Україні) між селами Новопавлівка ( засн..1780 р.) та Доброжанівка ( засн..1892 р.) взяли в оренду земельні ділянки у поміщиків Броцького і Крауса та заснували село Богемку нащадки чеських побілогорських євангельських емігрантів , які разом прибули з родинами з м.Зелова ( Польща, у складі Російської імперії) та Чехії. Це були брати у Христі Ігнац Андрш, Фрідріх Горта, Фрідріх Єлінек (1867-1957), Павел Полачек ( 1879-1957) з Моравії та Франтішек Златнік (1868-1933) з с.Драгаржіце біля м.Подєбради.
Вже наступного року, коли в село прибув Вілем Рейхрт (1835-1910), уродженець м.Зелова, учитель та художник, виникла реформована релігійна громада, яка існувала до 1962р, коли до 1962 р., коли змушена була через величезні податки, встановлені радянською владою, припинити існування. У 1910-1962 рр. Братам у Христі проповідували Вацлав Пуйман(1878-1952) та Вілем Пуйман (1896-1967), а потім до 1992р. Франтішек Нехута ( 1892-1965), Лудвік Єрсак (1893-1968) та Амалія Єрсак (1913 – 1998), уроджена Вінтр. Після виникнення незалежної України у лютому 1992р. громада була відроджена як чеська незалежна євангельська громада. Проповідником було обрано брата Йозефа Янчіка, уродженця Богемки , колишнього вояка Чехо-Словацької східної армії ( Чехо-Словацький армійський корпус в СРСР) та одного з визволителів Чехословаччини.
Чеські протестантські церкви і організації ніколи не забували тих, які покинули Батьківщину через релігійні переслідування. Братам у Богемці допомагала Чеська церква реформована ( 1908-1914 рр.), громадська організація «Костніцка Єднота» (1908-1937рр.), а від 1922 р. з перервою у 1933-1991 рр. – Чеськобратська церква євангельська ( ЧБЦЄ). За їхнім дорученням Богемку відвідали у 1908 та 1909 рр. – пастор Франтішек Прудки ( 1872-1939) , у 1911, 1922 та 1923 рр. – диякон Рудолф Шеди (1873-1970) і у 1914р. – пастор Франтішек Беднарж (1884-1963). Крім того, « Костніцка Єднота» відрядила у 1908-1910 рр. у Богемку учителя Еміла Дробного ( 1879-1921), у 1923 р. за її дорученням вікарій Рудолф Шеди взяв на навчання в ЧСР десять дітей з бідних чеських родин та під час голодоморів 1921-1922 та 1932-1933 рр. спільно з ЧБЦЄ допомагала селу їх пережити. Коли, у 1991 році, Богемку відвідав пастор Мілослав Чейка , зв’язки з ЧБЦЄ відновилися і успішно розвиваються.
У серпні 1994 р. Богемку відвідав найвищий представник ЧБЦЄ брат синодальний сеньйор мгр. Павел Сметана . 29 серпня 1994 р. він посвятив у сан проповідника брата пресвітера Йозефа Янчіка, а також освятив початок будівництва протестантського костелу. Було також обрано «старшовство» ( раду) та куратора громади інж. Йозефа Гарта. В урочистостях взяв участь перший посол Чеської Республіки в Україні мгр. Павел Маша (нині редактор газети «Lidove noviny» ). Куратор, проповідник, їх родини та більшість братів і сестер у Христі при визначній фінансовій допомозі ЧБЦЄ брали участь у будівництві першого чеського євангельського костела в незалежній Україні – Віфлеємської каплиці. 20 жовтеня 1996 р. відбулося її освячення, у якому також взяв участь синодний сеньйор ЧБЦЄ мгр. Павел Сметана.
Одночасно він посвятив у сан проповідника брата пресвітера Лудвіка Швейдера . До цієї події надіслав вітального листа президент ЧР Вацлав Гавел. Цікаво, що до освячення Віфлеємської каплиці богослужби відбувалися у світлицях будинків деяких братів ( 1906-1962 рр.), у школі та будинку культури (1992-1996 рр.). Для відновлення справжнього церковного порядку та історичної пам’яті про славне минуле чеських братів ЧБЦЄ відгукнулася на прохання богемських братів і сестер і відряджає у село молодих богословів з Чеської Республіки. Там же проповідували диякони Давід Балцар з Праги ( 01.11.1994 – 23.04.1995рр.), Алеш Мостецки з м.Костелец над Лабою(01.10.1997- 18.05.1998р) та Даніел Геллер з Праги ( 27.09.1999р.-28.05. 2000). Координатором співпраці з громадою в Богемці ЧБЦЄ призначила у 1997р. мгр. Петра Бродського.
Одночасно з громадою виникла також школа. Для неї у 1907 р. побудували землянку, у 1927 р. придбали цегляний будинок, а у 1978 р. побудували новий великий будинок. У 1906-1938 рр. навчання в школі відбувалося чеською мовою, від 1938 р. – відбувається виключно українською мовою ( писати і читати чеською мовою діти навчалися лише дома), а від 1991р. в школі знову вивчається чеська мова, але вже як факультатив. Чеськими учителями у Богемці працювали Вілем Рейхрт, Франтішек Достал , Еміл Дробни, Вацлав Пуйман, Алоїз Грнчірж, військовополонений та колишній вояк айстро-угорської армії , Александра Сівачук , уродженка с.Чеховки Подільської губернії , Емілія Кулгава, Франтішек Модержіч , уродженець Чеського Малина на Волині. Від 10.09.1991 р. навчає чеської мови Ольга Андрш, а нині також Анна Донченко.
Від самого заснування Богемки краяни намагалися зберегти свою національну ідентичність. Тому вже у березні 1909 р. заснували християнське товариство «Гус», на жаль, не зареєстроване губернатором Херсонської губернії. Наступні історичні події дозволили спорадично ставити лише аматорські театральні вистави . Нові можливості з’явилися лише після Другої світової війни, під час т.зв. хрущовської відлиги. Тоді виник духовий оркестр в 1954 році та фольклорний колектив «Нива» (заснований у 1961р., а згодом «Богемка») , відомий нині всій Україні. Під час перебудови в СРСР 9 травня 1990 року виникло національно-культурне товариство «Чешті братржі» ( голова Йозеф Гарт) як осередок Чехо-Словацького культурно-освітнього товариства ім..Я.А.Коменского в Україні ( від 30 травня 1995 року товариство є членом Чеської Національної Ради України). Першою акцією товариства було встановлення українсько-чеських таблиць на будинках правління колгоспу , будинку культури і школи та відкриття Пам’ятника першим мешканцям Богемки 22 вересня 1990р. В урочистостях взяв участь Генеральний консул ЧСФР у Києві Станіслав Гинар, який був взагалі першим чехо-словацьким дипломатом у Богемці. Від серпня 1999 року товариство видає для своїх членів вісник «Hlas Bohemky».
Товариству відчутно допомагає Центр гуманітарної допомоги краянам у Празі, який його забезпечує учителями чеської мови, книгами тощо, та Відділ культурних і краянських зв’язків МЗС ЧР, який організовує для закордонних краян курси чеської мови та надсилає чеську періодичну пресу. Декілька разів Богемку відвідали керуючий ВККЗ МЗС ЧР Яромір Плішек та представниця Канцелярії Президента ЧР Гелена Длугошова. У 1999 р. село відвідала також група вчених Етнологічного інституту академії наук Чеської Республіки ( Зденек Угерек, Надя Валашкова, Петр Лозовюк та фотограф Дагмар Гавранкова), яка була взагалі першою науковою експедицією з Чеської Республіки у Богемку. Ще раніше, у 1962-1987 роках, записували в селі чеський фольклор та вивчали звичаї українські фольклористи доцент Одеського університету ім..І.І. Мечникова Петро Маркушевський та Світлана Чернявська з Києва.
Від 1926р. громадяни Богемки беруть участь в громадському та політичному житті сільської Ради , району і області та постійно обираються до їх виборних органів. Першими депутатами сільської Ради були обрані Броніслава Єлінек та Анна Вабік. На найвищу виборну посаду голови Доброжанівської сільської Ради народних депутатів обиралися Вацлав Рейхрт, Адолф Рейхрт, Йозеф Гарт. Депутатом Миколаївської обласної Ради народних депутатів обиралась Марія Кратохвіл.
У 1905-30 роках існувало у Богемці приватне землеробство. Під час колективізації у 1930 р. виник колгосп «Червоний прапор» ( після реорганізації у 1976 р. центр колгоспу було перенесено в сусіднє село Доброжанівку). Головами колгоспу обирались Йозеф Матєйка, Йозеф Рейхрт, Павел Полачек, Лудвік Жорнорович, Александр Мартинов,Вацлав Рейхрт, Фрідріх Андрш, Вілем Янчік, Лудвік Рейхрт, Вілем Андрш, Владімір Вабік, Петро Буняков, Валерій Тімановський, Іван Бахмач та Василь Уштан. У 1988 р. виник новий колгосп «Мир» з центром у Богемці. Його головами обирались Іван Бурдейний та Йозеф Гарт. У лютому 2000 р. на основі колгоспу виникло товариство з обмеженою відповідальністю «Мир»,директором якого став Йозеф Гарт.
Родюча українська земля та працьовитість краян щорічно приносили добрі господарські результати. Тому за кошти окремих господарів, громади та колгоспу були побудовані школа(1907-1927) , млин( 1941 -176), ставок(1950), електростанція(1953), водогін (1960 р.), будинок культури ( 1963 р., проект Карела Кулгавого), цементні тротуари (1967р.) , нова школа ( 1972р.), газопровід ( 1994-1995рр.), по якому вперше в районі газ прийшов до будинків мешканців, Віфлеємська каплиця ( 1996р., проект Петра Пірохти з м. Брно) та новий млин (1998 р.). Але безперечно найпомітнішою будівлею не лише для села, але й для району , побудованою у повоєнні роки, є Віфлеємська каплиця, якою Богемка вступила до ряду історичних сіл України.
За кошти колгоспу було придбано ще перед Другою світовою війною і перший вантажний автомобіль «АМО» (1939 р.). З того часу і у особистій власності богемківців з’являються технічні досягнення цивілізації : мотоцикл (1940 р.), легковий автомобіль « Москвич» (1954 р.), телевізійний приймач (1961 р.) тощо.