Агроперетворені рунти солонцевих комплексів сухого степу України (стр. 12 из 37)

На 50 рік післядії меліоративної плантажної оранки інтенсивність процесу розсолення значно знижується порівняно з попередніми роками досліджень і можна говорити лише про тенденцію до подальшого зменшення вмісту солей [26,28,29,54]. У верхній 0-100 см частині ґрунтового профілю загальна кількість солей зменшилася не істотно порівняно з 13 роком післядії. Усі солі рівномірно розподілені у профілі і у їх якісному складі переважають гідрокарбонати кальцію. Їх вміст коливається у межах 0,06-0,08 %, що свідчить про відсутність навіть слабкого ступеня загального засолення і може означати стабілізацію кількісного і якісного складу солей верхнього (0-100 см) шару ґрунту. Горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,64 % гідрокарбонатно-сульфатного магнієво-кальцієвого складу виявився на глибині 175 см, що свідчить про подальше вимивання легкорозчинних солей вглиб ґрунтового профілю (рис 4.3).У всьому профілі ґрунту у двічі знизилася сума токсичних солей, порівняно з 13 роком післядії. Це зменшення відбулося передусім за рахунок сульфатів та гідрокарбонатів натрію.

Вміст катіону натрію у ґрунтах знизився у 6-8 разів, чому сприяли прісні атмосферні опади, а вміст катіонів кальцію зріс у 2 рази, що пояснюється поступовим розчиненням карбонатів кальцію, залучених до орного шару в результаті меліоративного обробітку. Зазначені зміни у катіонному складі водної витяжки зумовили зростання показника Сa:Na з 0,13-0,62 до 6,5-9,6 у 0-100 см частині ґрунту і з 0,05-0,5 до 1,8-3,6 у більш глибоких шарах.

Вивчення сольового складу солонцю каштанового неплантажованого показало, що за 50 років їх сільськогосподарського використання кількість загальних і токсичних солей у профілі зменшилася у двічі. Це зменшення відбулося передусім за рахунок хлоридів та сульфатів натрію. Так, порівняно з 1967 роком, кількість хлоридів зменшилася у 2 рази (з 0,21-0,28 м-екв/100 г у 1967 р. до 0,12-0,14 м-екв/100 г у 2003 р.), а сульфати у верхній частині профілю майже зовсім зникли. Вміст катіону натрію знизився з 0,7 – 3,9 м-екв/100 г у 1967 до 0,07 – 1,5 м-екв/100 г у 2003-2005 р. Натомість у ґрунтах спостерігається тенденція до деякого збільшення водорозчинних кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі зумовили зростання відношення Сa:Na з 0,2-0,5 у 1967 році до 4,0-5,4 у 2003-2005 роках .

плантаж	контроль
Рис. 4.3. Профільний розподіл водорозчинних солей у солонцях каштанових, 2003 рік (вміст іонів, м-екв/100 г ґрунту)

Картину вертикального розподілу водорозчинних солей у неплантажованому солонці каштановому представлено на рис. 4.3. З рисунка видно, що усі солі рівномірно розподілені до глибини 150 см, у цій частині профілю переважають гідрокарбонати кальцію та магнію. Акумуляційним горизонтом для водорозчинних солей став шар 150-175 см, склад солей у ньому хлоридно-сульфатний магнієво-кальцієвий.

У цілому можна констатувати, що за 50 років сільськогосподарського використання у солонці каштановому наявний процес розсолення. Імовірно цей процес відбувається під впливом атмосферних опадів, чому сприяє зменшення щільності складення орного шару та зменшення потужності ілювіального горизонту, що є результатом постійного обробітку цих ґрунтів.

В умовах зрошення водами першого класу процес розсолення у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах протікає більш швидко.

Вже на 4 рік після проведення меліоративної плантажної оранки (1969 рік) спостерігалося зниження вмісту сульфатів в межах півтораметрової товщі. На 9 рік післядії (1974 рік) загальна сума солей в півтораметровому шарі продовжувала знижуватися, досягаючи на глибині 150 см 0,07-0,11% (при 1,55-1,71 до зрошення у 1965 році). Кількість хлоридів у ґрунті була незначною і коливалася у шарі 150 см від 0,005 до 0,01 % [169,175,193].

На 40 рік післядії меліоративної плантажної оранки слід відзначити відсутність навіть слабкого ступеня загального і токсичного засолення темно-каштанових плантажованих ґрунтів у шарі 0-100см (табл.4.3). Вміст водорозчинних солей тут коливається в межах 0,07-0,08 % тип засолення переважно сульфатно-гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий (рис.4.4). Подальше поступове зниження вмісту водорозчинних солей відбувається за рахунок хлоридів натрію. Значення pH 7,4-7,7 у межах оптимальних для більшості сільськогосподарських культур [26,28,29,54].

У ґрунтах наявна тенденція до подальшого зниження катіону натрію, при деякому збільшені катіонів кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі плантажованих ґрунтів обумовлюють зростання показника Сa:Na з 3,4 до 6,7.

Загалом 40 років післядії меліоративної плантажної оранки в темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах в умовах зрошення прісною водою запаси солей у меліорованій частині ґрунту зменшилися з 8,1 т/га у 1965 році до 5,6 т/га у 2003-2005 рр., а токсичних солей з 3,7 т/га до 2,0 т/га.

Горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,84-0,86% сульфатно- гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого складу виявився на глибині близько 200 см, що свідчить про подальше розсолення нижньої частини ґрунтового профілю.

Таблиця 4.3

Динаміка вмісту водорозчинних солей в темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних водою першого класу

Рік	Глибина, см	Плантаж					Контроль
		загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na	загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na
				м-екв/100г ґрунту					м-екв/100г ґрунту
1966	0-30	0,11	0,04	0,89	0,26	3,4	0,06	0,06	0,85	0,34	2,5
	30-40	0,12	0,05	0,86	0,21	4,1	0,06	0,06	0,41	0,55	0,7
	40-60	0,09	0,05	0,62	0,19	3,3	0,06	0,07	0,32	0,72	0,4
	60-75	0,11	0,07	0,49	0,25	2,0	0,11	0,11	0,11	1,55	0,1
	75-100	0,10	0,08	0,22	0,94	0,2	0,18	0,18	0,18	2,45	0,1
	100-125	0,33	0,27	0,89	2,69	0,3	0,59	0,59	2,48	5,46	0,5
	125-150	0,28	0,24	0,40	2,73	1,1	0,56	0,56	1,07	6,21	0,2
	150-175	1,44	0,61	13,0	4,12	3,2	0,83	0,83	11,5	6,79	1,7
	175-200	0,93	0,36	9,14	4,97	1,8	0,81	0,81	11,0	7,33	1,5
1970	0-30	0,07	0,03	0,53	0,18	2,9	0,04	0,04	0,28	0,30	0,9
	30-40	0,11	0,07	0,52	0,68	0,8	0,05	0,05	0,46	0,40	1,1
	40-60	0,09	0,04	0,87	0,19	4,5	0,05	0,05	0,43	0,43	1,0
	60-75	0,11	0,04	0,82	0,27	3,0	0,02	0,02	0,20	1,01	0,2
	75-100	0,12	0,08	0,27	0,89	0,3	0,13	0,13	0,19	1,80	0,1
	100-125	0,18	0,09	0,29	0,90	0,3	0,16	0,16	0,15	2,05	0,1
	125-150	0,79	0,40	5,96	2,07	2,9	0,47	0,47	10,3	2,60	3,9
	150-175	0,89	0,43	0,95	2,73	0,3	0,39	0,40	6,0	1,56	3,8
	175-200	0,86	0,44	0,10	2,64	0,03	0,42	0,42	6,24	1,24	5,03
2003	0-30	0,09	0,03	0,74	0,11	6,7	0,02	0,06	0,58	0,08	7,3
	30-40	0,08	0,03	0,60	0,12	5,0	0,02	0,02	0,65	0,10	6,5
	40-60	0,09	0,04	0,65	0,23	2,1	0,03	0,03	0,79	0,14	5,6
	60-75	0,08	0,03	0,65	0,22	6,9	0,04	0,05	0,67	0,26	2,6
	75-100	0,56	0,25	4,70	0,68	7,0	0,06	0,06	0,48	0,58	0,8
	100-125	0,43	0,23	2098	0,80	3,7	0,08	0,08	0,31	0,95	0,3
	125-150	0,13	0,09	0,50	0,63	0,8	0,14	0,14	0,62	1,40	0,4
	150-175	0,17	0,12	0,65	0,95	0,7	0,19	0,19	1,30	1,40	0,9
	175-200	0,85	0,25	8,93	1,00	8,9	0,19	0,20	1,68	1,40	1,2
2005	0-30	0,09	0,03	0,89	0,13	6,8	0,04	0,03	0,57	0,10	5,7
	30-40	0,08	0,03	0,61	0,15	4,1	0,04	0,02	0,71	0,14	5,1
	40-60	0,09	0,04	0,63	0,32	1,9	0,04	0,03	0,55	0,14	3,9
	60-75	0,09	0,04	0,60	0,22	2,7	0,06	0,04	0,64	0,21	3,0
	75-100	0,54	0,23	5,28	0,55	9,6	0,10	0,06	0,44	0,46	0,9
	100-125	0,44	0,42	1,72	0,91	1,9	0,10	0,07	0,55	1,10	0,5
	125-150	0,13	0,08	0,34	0,80	0,4	0,18	0,16	0,60	1,60	0,4
	150-175	0,17	0,12	0,63	1,00	0,6	0,29	0,20	1,40	1,60	0,8
	175-200	0,86	0,24	5,32	1,40	3,8	0,33	0,22	2,80	2,10	1,3

Примітка. У таблиці використані фондові матеріали лабораторії родючості зрошуваних і солонцевих ґрунтів (вміст водорозчинних солей у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою у 1966 та 1970 рр.[160]).