Вміст рухомих сполук азоту в цілому на плантажованому варіанті є дещо вищим порівняно з контролем. Вочевидь це пов’язано з різким посиленням процесів трансформації азотовмісних органічних сполук під впливом мікроорганізмів при окультурюванні [94].
Рухомого фосфору в орному шарі плантажованих ґрунтів 3,3 мг/100г ґрунту. З глибиною його кількість дещо зменшується, складаючи у шарі 40-60 1,8-1,6 мг/100г ґрунту, однак залишається вищою, порівняно з тим же шаром неплантажованих ґрунтів (1,0-0,7 мг/100г ґрунту). Вміст рухомого калію К2О в орному шарі темно-каштанових ґрунтів обох варіантів дуже високий, адже складає 47 мг/100г ґрунту.
Відомо, що зрошення мінералізованими водами, викликаючи осолонцювання ґрунтів, суттєво впливає на їх поживний режим [86,95]. К.К.Гедройць підкреслював, що вже невеликі кількості одновалентних катіонів, особливо натрію і калію, роблять ґрунтові сполуки більш рухомими [32]. В.Д.Кисіль і Г.М.Кривоносова вказують на збільшення вмісту рухомих форм фосфору під впливом зрошення [113]. Дослідженнями Ю.Є. Кізякова виявлено високу рухомість фосфатів у шарі 0-40 см і її збільшення з підвищенням мінералізації зрошувальних вод [86,95].
Нашими дослідженнями встановлено, що на 30 рік післядії меліоративної плантажної після припинення зрошення слабомінералізованими водами вміст валового азоту в орному шарі ґрунтів плантажованого варіанту складає 0,15 % при 0,13 % на контролі, валового фосфору 0,13 % при 0,12 % на контролі, валового калію 1,9% на обох варіантах. Профільний розподіл елементів на плантажованому варіанті є рівномірним, а на контрольному – типовим для досліджуваних ґрунтів.
Вміст мінерального азоту в профілі плантажованих ґрунтів коливається в межах 3,7-3,9 мг/100г ґрунту, при 2,8-2,6 мг/100г ґрунту на контролі. Рухомого фосфору в орному шарі плантажованих ґрунтів 2,5 мг/100 г ґрунту. З глибиною його кількість дещо зменшується, складаючи у шарі 40-60 2,3 мг/100г ґрунту, однак залишається вищою, порівняно з тим же шаром неплантажованих ґрунтів (0,9 - 0,7 мг/100г ґрунту). Вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунтів контрольного варіанту при цьому складає 2,3 мг/100г. Не досить істотна різниця за варіантами у даному випадку вочевидь пов’язана з майже однаковим вмістом гумусу в орному шарі плантажованих і неплантажованих ґрунтів. Вміст рухомого калію К2О в орному шарі темно-каштанових ґрунтів обох варіантів дуже високий, адже коливається в межах 34,6-46,7 мг/100 г ґрунту.
Коротко підсумовуючі отримані результати вивчення поживного режиму досліджуваних ґрунтів, можна зробити наступні висновки.
1. Профільний розподіл валових форм азоту, фосфору та калію у 0-60 см шарі плантажованих ґрунтів є рівномірним і відповідає профільному розподілу гумусу у цих ґрунтах. Профільний розподіл елементів на контрольному варіанті є типовим для досліджуваних ґрунтів.
2. Рівень забезпеченості рухомими формами поживних речовин в цілому за досліджуваними варіантами істотно не відрізняється.
4.6 Зміни агрофізичних властивостей солонцевих ґрунтів
Несприятливі агрофізичні властивості є основним чинником, що лімітує родючість солонцевих ґрунтів. У вологому стані ці ґрунти липкі, в’язкі, злиті, а у сухому утворюють щільні глиби з тріщинами, що важко піддаються обробітку. Тому, зміна агрофізичних властивостей солонцевих ґрунтів є основним показником їх докорінного покращання [47,49,53,170,175,196,198,205].
У генетичному ґрунтознавстві для діагностики генетичних горизонтів ґрунтів традиційно використовують дані гранулометричного складу, зокрема вміст і характер розподілу по ґрунтовому профілю мулистих часток, основна маса і мінеральний склад яких успадковані від ґрунтоутворюючих порід [53,164,196,198].
Гранулометричний склад досліджуваних солонців каштанових малонатрієвих коливається від важкосуглинкового до легкоглинистого, що визначається відповідним складом грунтоутворюючих порід, представлених здебільшого карбонатними глинами та важкими суглинками. Солонцевим ґрунтам притаманний перерозподіл мулистих часток по профілю. Так, вміст мулистої фракції в орному шарі складає 39,5 %, а у шарі 30-40 см – 43,5 %, що співпадає з заляганням щільного солонцевого горизонту з притаманною йому призматичною структурою (табл. 4.15).
Трансформації морфологічної будови профілю солонцевих ґрунтів під впливом меліоративної плантажної оранки позитивно вплинули на агрофізичні властивості по усій глибині меліорованого шару [123,131,152,168,175,184,193]. Результати визначення гранулометричного складу чітко відображають зміни морфологічної будови солонців під впливом меліоративної плантажної оранки. Розподіл мулистих часток в усьому меліорованому шарі залишається рівномірним протягом усього періоду післядії. Вміст мулистої фракції при цьому складає 38-39 %. Таким чином підтверджується той факт, що в тривалій післядії меліоративної плантажної оранки, ілювіювання мулистих фракцій не спостерігається і формування солонцевих чи солонцюватих горизонтів не відновлюється.
Дослідження мікроагрегатного складу виявило кращу агрегованість ґрунтів плантажованого варіанту (табл.4.16). Порівнюючи дані гранулометричного і мікроагрегатного складів, можна помітити, що елементарні частки мулистих фракцій значною частиною агреговані. Якщо у гранулометричному складі вміст мулу у верхньому горизонті (0-30 см) складає 38,5 %, то у мікроагрегатному складі у цьому ж горизонті фракція мулу складає 2,9 %, що явно свідчить про перехід мулу у мікроагрегати. Це підтверджується і зменшенням фактора дисперсності, який в орному шарі плантажованих ґрунтів складає 7,5 при 10 на контролі. В утворенні агрегатів вочевидь, велику роль відіграють увібрані двовалентні катіони - кальцій і магній та органічна речовина.
Гранулометричний склад темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів, зрошуваних прісною водою також коливається від важкосуглинкового до легкоглинистого. Ґрунтам контрольного варіанту притаманний перерозподіл мулистих часток по профілю. Вміст мулистої фракції в орному шарі складає 36,7%, а у шарі 30-40 см – 41,%. Порівняно з плантажованим варіантом, тут дещо збільшується вміст крупного пилу (31-32% на контролі при 28-29: на плантажі). Згідно класифікації М.А.Качинського ці ґрунти відносяться до важкосуглинкових крупнопилувато-мулуватих [53,245].
Розподіл мулистих часток у плантажованих ґрунтах залишається рівномірним протягом 40 річної післядії меліоративної плантажної оранки. Вміст мулистої фракції при цьому складає 36-37 %. Згідно класифікації М.А.Качинського ці ґрунти відносяться до легкоглинистих крупнопилувато-мулуватих[53,245]. В тривалій післядії меліоративної плантажної оранки у зрошуваних умовах також не спостерігається відновлення ілювіального горизонту.
Дослідження мікроагрегатного складу виявило дещо нижчий вміст мулистої фракції у плантажованих ґрунтах, порівняно з контролем (2,0-2,2% на плантажі при 4-5% на контролі), що обумовило відповідну різницю фактора дисперсності за Качинським (6,1 на плантажі при 10,7 на контролі).
Таблиця 4.15
Гранулометричний склад досліджуваних ґрунтів
| Грунт | Варіант | Глибина, см | Розмір часток у мм, кількість у % | Назва ґрунту за гранулометричним складом | ||||||
| 1-0,25 | 0,25-0,05 | 0,05-0,01 | 0,01-0,005 | 0,005-0,001 | менше 0,001 | менше 0,01 | ||||
| Солонці каштанові | Плантаж | 0-30 | 0,2 | 5,9 | 31,3 | 12,1 | 12,4 | 38,3 | 58,5 | Важкосуглинковий крупно- пилувато мулуватий |
| 30-40 | 0,2 | 6,5 | 2/8,6 | 11,8 | 14,3 | 38,6 | 62,1 | Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий | ||
| 40-60 | 0,1 | 6,1 | 28,6 | 11,3 | 14,8 | 39,1 | 63,6 | Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий | ||
| Контроль | 0-30 | 0,3 | 4,8 | 34,9 | 13,1 | 7,3 | 39,5 | 52,9 | Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий | |
| 30-40 | 0,1 | 7,1 | 34,1 | 10,9 | 4,4 | 43,4 | 58,7 | Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий | ||
| 40-60 | 0,1 | 7,2 | 34,0 | 11,8 | 4,5 | 42,6 | 49,0 | Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий | ||
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані прісною водою) | Плантаж | 0-30 | 0,1 | 6,2 | 28,9 | 9,5 | 18,2 | 37,1 | 64,8 | Легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий |
| 30-40 | 0,1 | 4,6 | 29,8 | 7,8 | 19,7 | 37,9 | 65,4 | Легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий | ||
| 40-60 | 0,1 | 8,3 | 28,1 | 7,8 | 19,4 | 36,2 | 62,0 | Легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий | ||
| Контроль | 0-30 | 0,1 | 8,3 | 32,8 | 8,2 | 13,8 | 36,7 | 54,7 | Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий | |
| 30-40 | 0,1 | 8,1 | 31,8 | 6,8 | 13,2 | 40,0 | 53,8 | Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий | ||
| 40-60 | 0,1 | 10,1 | 32,8 | 8,4 | 6,4 | 42,2 | 56,4 | Важкосуглинковий крупнопилувато-мулуватий | ||
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (вилучені зі зрошення слабомінералізованими водами) | Плантаж | 0-30 | 0,2 | 5,1 | 32,1 | 12,3 | 12,2 | 38,1 | 62,6 | Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий |
| 30-40 | 0,32 | 6,7 | 32,5 | 11,9 | 10,3 | 38,4 | 58,9 | Важкосуглинковий крупно- пилувато мулуватий | ||
| 40-60 | 0,2 | 8,3 | 34,1 | 9,2 | 10,2 | 38,1 | 58,1 | Важкосуглинковий крупно- пилувато мулуватий | ||
| Контроль | 0-30 | 0,1 | 0,5 | 30,1 | 14,6 | 16,1 | 38,6 | 65,7 | Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий | |
| 30-40 | 0,1 | 5,9 | 31,0 | 10,3 | 10,0 | 42,5 | 64,5 | Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий | ||
| 40-60 | 0,2 | 5,0 | 34,0 | 8,5 | 10,6 | 41,7 | 60,8 | Легкоглинистий крупно- пилувато мулуватий | ||
Таблиця 4.16