Мікроагрегатний склад досліджуваних ґрунтів
| Грунт | Варіант | Глибина, см | Розмір часток у мм, кількість у % | Фактор дисперс-ності | ||||||
| 1-0,25 | 0,25-0,05 | 0,05-0,01 | 0,01-0,005 | 0,005-0,001 | менше 0,001 | менше 0,01 | ||||
| Солонці каштанові | Плантаж | 0-30 | 8,1 | 38,4 | 36,2 | 7,8 | 6,3 | 2,9 | 17,0 | 7,5 |
| 30-40 | 11,0 | 39,9 | 32,4 | 8,9 | 5,6 | 2,03 | 16,5 | 5,2 | ||
| 40-60 | 22,4 | 27,4 | 30,9 | 6,1 | 9,9 | 3,1 | 19,1 | 7,9 | ||
| Контроль | 0-30 | 10,1 | 34,0 | 34,0 | 8,0 | 9,7 | 4,19 | 21,8 | 10,0 | |
| 30-40 | 8,6 | 31,5 | 33,8 | 10,9 | 7,2 | 7,8 | 26,0 | 18,0 | ||
| 40-60 | 21,3 | 29,1 | 32,7 | 7,9 | 6,8 | 2,1 | 16,3 | 4,9 | ||
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані прісною водою) | Плантаж | 0-30 | 11,1 | 34,7 | 36,0 | 7,3 | 8,4 | 2,3 | 18,1 | 6,1 |
| 30-40 | 5,9 | 40,5 | 37,9 | 7,1 | 11,4 | 2,1 | 33,6 | 5,3 | ||
| 40-60 | 4,7 | 33,5 | 38,8 | 8,6 | 10,3 | 3,8 | 22,8 | 10,0 | ||
| Контроль | 0-30 | 6,4 | 33,2 | 40,0 | 7,5 | 8,9 | 3,9 | 20,3 | 10,7 | |
| 30-40 | 6,7 | 24,4 | 41,3 | 9,5 | 14,9 | 3,1 | 27,7 | 7,9 | ||
| 40-60 | 5,7 | 34,7 | 77,1 | 8,5 | 6,8 | 5,1 | 20,5 | 12,1 | ||
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (вилучені за зрошуення слабомінералізованими водами) | Плантаж | 0-30 | 5,6 | 26,9 | 46,7 | 7,7 | 9,45 | 3,4 | 20,6 | 5,2 |
| 30-40 | 6,3 | 28,4 | 41,1 | 3,8 | 13,1 | 4,0 | 21,1 | 6,8 | ||
| 40-60 | 6,4 | 27,3 | 40,2 | 7,7 | 15,1 | 2,4 | 25,4 | 4,0 | ||
| Контроль | 0-30 | 17,2 | 30,5 | 32,4 | 9,1 | 3,18 | 7,4 | 19,7 | 11,3 | |
| 30-40 | 10,7 | 27,5 | 35,2 | 11,3 | 8,37 | 6,9 | 26,4 | 10,8 | ||
| 40-60 | 17,6 | 28,9 | 29,4 | 7,7 | 10,1 | 6,0 | 20,4 | 10,0 | ||
налогічні закономірності спостерігаються і у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, вилучених зі зрошення слабомінералізованими водами. Вміст мулистої фракції в орному шарі ґрунтів контрольного варіанту складає 38,6 % і у шарі 30-40 збільшується до 42,5 %. Порівняно з темно-каштановими слабосолонцюватими ґрунтами, зрошуваними прісною водою, у ґрунтах цього варіанту дещо більший вміст середнього та дрібного пилу. Згідно класифікації М.А.Качинського ці ґрунти відносяться до легкоглинистих крупнопилувато-мулуватих [53,245].
Зрошення слабомінералізованими водами не сприяло відновленню вихідного розподілу мулистих часток на плантажованому варіанті. На 30 рік післядії меліоративної плантажної оранки він залишається рівномірним, вміст мулистої фракції у меліорованому шарі коливається в межах 38 %.
Мікроагрегатний склад під впливом меліоративної плантажної оранки також помітно змінився. У плантажованих ґрунтах зросла кількість часток 0,05-0,01 мм. При цьому вміст мулистої фракції залишається у два рази нижчим ніж на контролі. Такий профільний розподіл обумовлює значно нижчий показник фактору дисперсності у плантажованих ґрунтах (4,0-5,2 на плантажі при 10,0-11,3 на контролі).
Численними дослідженнями встановлено, що тільки на структурних ґрунтах можна забезпечити рослини одночасно і вологою і повітрям [53,146,159,173]. Структурний склад ґрунтів є важливою діагностичною характеристикою не тільки їх генетичних особливостей, але й сучасний проявів деградаційних процесів чи окультурення. Відомо, що структурність ґрунту обумовлюється цілою низкою показників, перш за все гранулометричним та мінералогічним складом, вмістом органічної речовини та її якістю, біогенністю ґрунту та інтенсивністю його використання [53,146].
Дослідження структурно-агрегатного складу орного шару плантажованих та нелантажованих ґрунтів дозволило виявити деяку різницю за варіантами (табл. 4.17). Післядія плантажної оранки зумовлює менший вміст брилистих агрегатів (>10 мм) і підвищений вміст агрономічно цінних агрегатів (10-0,25 мм), завдяки чому коефіцієнт структурності дещо підвищується (на 0,3-0,5). Це свідчить про тенденцію поліпшення макроструктурного стану плантажованих солонцевих ґрунтів порівняно з неплантажованими аналогами.
Таблиця 4.17
Структурно-агрегатний склад орного шару досліджуваних ґрунтів
| Ґрунти | Варіант | Кількість агрегатів при сухому просіюванні (%), розмір (мм) | Коефіцієнт структурності | ||
| >10 | 10-0,25 | <0,25 | |||
| Солонці каштанові | Плантаж | 30,3 | 67,5 | 2,3 | 1,81 |
| Контроль | 37,4 | 60,9 | 1,4 | 1,56 | |
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані прісною водою) | Плантаж | 35,7 | 62,4 | 1,9 | 1,65 |
| Контроль | 44,2 | 53,9 | 1,9 | 1,16 | |
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (вилучені зі зрошення слабомінералізованими водами) | Плантаж | 37,1 | 60,4 | 2,5 | 1,51 |
| Контроль | 46,2 | 53,8 | 1,9 | 1,08 | |
Руйнуючи солонцевий горизонт і перемішуючи його з карбонатною породою, плантажна оранка створює рихле складення протягом тривалого періоду післядії [87,91,95,175]. На усіх досліджуваних варіантах (як в зрошуваних так і в незрошуваних умовах) відмічається лише тенденція незначного ущільнення орного шару (табл. 4.18). Проте щільність складення при цьому на 0,1-0,15 г/см3 нижча ніж на контрольному (неплантажованому) варіанті. В більш глибоких шарах ґрунту (30-60 см) щільність складення залишається майже незмінною протягом тривалого періоду післядії [26,28,29,54].
В неплантажованих солонцевих ґрунтах в незрошуваних умовах щорічний обробіток на 25-28 см, забезпечує більш-менш сприятливу для сільськогосподарських рослин щільність складення тільки в орному шарі. В солонцевому і підсолонцевому шарі щільність ґрунту в усі роки майже не змінювалася. В умовах зрошення як пісними, так і слабомінералізованими водами вже в перші роки після початку зрошення спостерігається ущільнення ґрунту на 0,15-0,17 г/см3, порівняно з вихідним незрошуваним ґрунтом. В наступні роки щільність орного шару слабо змінюється і складає в середньому 1,28-1,42 г/см3. Цей висновок співпадає з результатами ряду досліджень про негативний вплив зрошення на фізичні та фізико-механічні властивості ґрунту [11,12,77,111,144 та ін].
Таблиця 4.18
Щільність складення меліорованих і немеліорованих солонцевих ґрунтів, г/см3
| Об’єкт | Рік | Варіант | |||
| Плантаж | Контроль | ||||
| Глибина, см | |||||
| 0-30 | 30-60 | 0-30 | 30-60 | ||
| Солонці каштанові малонатрієві | 1955 | 1,30 | 1,31 | 1,22 | 1,53 |
| 1958 | 1,11 | 1,28 | 1,28 | 1,50 | |
| 1961 | 1,27 | 1,27 | 1,28 | 1,52 | |
| 1968 | 1,29 | 1,29 | 1,36 | 1,59 | |
| 1969 | 1,20 | 1,22 | 1,34 | 1,45 | |
| 2003 | 1,20 | 1,31 | 1,34 | 1,34 | |
| 2005 | 1,22 | 1,34 | 1,37 | 1,43 | |
| НІР0,95 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | |
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані прісною водою) | 1966 | 1,20 | 1,32 | 1,29 | 1,43 |
| 1969 | 1,17 | 1,30 | 1,33 | 1,47 | |
| 1970 | 1,20 | 1,26 | 1,34 | 1,48 | |
| 1978 | 1,15 | 1,15 | 1,27 | 1,32 | |
| 1980 | 1,13 | 1,25 | 1,24 | 1,27 | |
| 2003 | 1,13 | 1,28 | 1,19 | 1,37 | |
| 2005 | 1,15 | 1,24 | 1,21 | 1,35 | |
| НІР0,95 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | 0,3 | |
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані слабомінералізованою водою) | 1974 | 1,39 | 1,30 | 1,35 | 1,56 |
| 1976 | 1,20 | 1,23 | 1,35 | 1,50 | |
| 1977 | 1,30 | 1,22 | 1,39 | 1,51 | |
| 1978 | 1,18 | 1,30 | 1,36 | 1,45 | |
| 1979 | 1,29 | 1,28 | 1,42 | 1,46 | |
| 1980 | 1,28 | 1,32 | 1,35 | 1,45 | |
| 2003 | 1,32 | 1,42 | 1,41 | 1,53 | |
| 2005 | 1,29 | 1,37 | 1,34 | 1,47 | |
| НІР0,95 | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | |
Примітка. У таблиці використані дані Г.В.Новікової (щільність складення у солонцях каштанових малонатрієвих у 1955-1969 р.р. та у темно – каштанових слабосолоцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою у 1966-1980 р.р.) та Ю.Є. Кізякова (щільність складення у темно – каштанових слабосолоцюватих ґрунтах, зрошуваних слабомінералізованою водою у 1974-1980 рр.) [87,160,175]