Агроперетворені рунти солонцевих комплексів сухого степу України (стр. 6 из 37)
Об’єкти досліджень
1. Солонець каштановий ГДС дослід С.П.Семенової-Забродіної
2. Темно-каштанові солонцюваті ґрунти, дослід ННЦ ІГА у СТОВ „Воїнське”
3. Темно-каштанові солонцюваті ґрунти, ГДС дослід Ю.Є.Кізякова
4. Солонець каштановий СТОВ „Новопавлівське”
5. Солонець каштановий солончакуватий колг. ”Заповіт Леніна
Рис.2.1. Картосхема розташування об’єктів досліджень
Таблиця 2.1
Вихідна характеристика досліджуваних ґрунтів
| Об’єкт | Рік закладення досліду | Глибина, см | Загальна сума солей,% | СаСО3,% | Вміст гумусу,% | Увібрані катіони, % від суми | Сума увібраних катіонів,мекв/100г | ||
| Сa | Mg | Na | |||||||
| Тривалі стаціонарні досліди | |||||||||
| Солонець каштановий ГДС дослід С.П.Семенової-Забродіної | 1954 | 0-20 | 0,06 | 0,3 | 2,0 | 61,8 | 34,5 | 3,7 | 27,2 |
| 20-30 | 0,14 | 1,0 | 2,0 | 52,4 | 43,4 | 4,2 | 35,7 | ||
| 30-40 | 0,10 | 7,4 | 1,8 | 48,2 | 46,1 | 5,5 | 34,7 | ||
| 45-55 | 0,11 | 10,2 | 1,4 | 51,5 | 41,4 | 7,1 | 30,9 | ||
| 60-70 | 0,11 | 13,4 | 0,9 | 51,2 | 42,4 | 6,4 | 26,2 | ||
| 90-100 | 0,74 | 20,8 | 0,7 | - | - | - | - | ||
| 140-160 | 0,54 | - | 0,4 | - | - | - | - | ||
| 180-200 | 1,19 | - | - | - | - | - | - | ||
| Темно-каштанові солонцюваті ґрунти, дослід ННЦ ІГА СТОВ „Воїнське” | 1965 | 0-30 | 0,05 | 0,5 | 2,3 | 65,5 | 27,8 | 3,4 | 29,9 |
| 30-42 | 0,10 | 3,3 | 1,9 | 63,3 | 31,8 | 2,1 | 41,4 | ||
| 42-52 | 0,11 | 11,5 | 1,4 | - | - | - | - | ||
| 55-65 | 0,09 | 19,3 | 0,9 | - | - | - | - | ||
| 125-135 | 0,27 | 15,0 | - | - | - | - | - | ||
| 205-210 | 1,08 | 10,8 | - | - | - | - | - | ||
| Темно-каштанові солонцюваті ґрунти, ГДС дослід Ю.Є.Кізякова | 1973 | 0-30 | 0,05 | 0,3 | 2,7 | 81,5 | 17,7 | 0,8 | 29,1 |
| 30-40 | 0,09 | 1,2 | 2,3 | 78,1 | 21,1 | 0,8 | 29,4 | ||
| 40-60 | 0,09 | 12,4 | 2,0 | 80,4 | 18,5 | 1,1 | 27,8 | ||
| 80-100 | 0,14 | 20,1 | - | - | - | - | - | ||
| 110-120 | 0,44 | - | - | - | - | - | - | ||
| 160-180 | 1,85 | - | - | - | - | - | - | ||
| Ділянки виробничого впровадження плантажної оранки | |||||||||
| Солонець каштановий СТОВ „Новопавлівське”. | 1955 | 0-20 | Не визн. | 0,5 | 2,4 | 90,5 | 5,7 | 3,8 | 22,0 |
| 20-35 | - | 0,4 | 2,2 | 70,1 | 23,3 | 6,6 | 29,4 | ||
| 37-47 | - | 0,3 | 2,1 | 60,7 | 26,8 | 3,7 | 29,6 | ||
| 51-61 | - | 18,3 | 0,6 | - | - | - | - | ||
| Солонець каштановий солончакуватий колг.”Заповіт Леніна”. | 1955 | 0-25 | - | 0,3 | 1,6 | 62,8 | 24,6 | 12,6 | 28,4 |
| 25-40 | - | 1,7 | 1,3 | 42,3 | 37,8 | 19,9 | 37,9 | ||
| 40-61 | - | 21,2 | 0,7 | 43,0 | 40,3 | 16,7 | 28,6 | ||
Примітка. У таблиці використані фондові матеріали Генічеської дослідної станції та лабораторії родючості зрошуваних і солонцевих ґрунтів ННЦ ІГА
Дослід ННЦ ІГА розташований у СТОВ „Воїнське” Красноперекопського району Автономної Республіки Крим (рис.2.1). Дослід з меліорації темно-каштанових солонцюватих ґрунтів в умовах зрошення прісною водою закладено у 1965 році Г.М.Пікузою під керівництвом Г.В. Новікової. Згідно ґрунтової карти, складеної на час закладання досліду, ґрунтовий покрив досліджуваної ділянки представлено степовими комплексами темно-каштанових слабосолонцюватих (62,2 %), темно-каштанових середньосолонцюватих (35 %) та темно-каштанових сильносолонцюватих (2,8 %) ґрунтів [167,171,193]. Ґрунтоутворюючі породи – жовто-бурі карбонатні лесовидні глини та важкі суглинки. Підґрунтові води сульфатно-хлоридного магнієво-натрієвого складу залягають на глибині 10-15 м. У темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах скипання від 10 % HCl спостерігається з глибини 45-48 см, гіпс з глибини 150-180 см. Показники інших вихідних властивостей досліджуваних ґрунтів наведено у таблиці 2.1. Досліджувані варіанти: варіант 1 – контроль (щорічний обробіток на глибину 25-27 см в залежності від вирощуваних культур); варіант 4 – оранка плантажним плугом ПП-50 з повним обертанням скиби на глибину 55-60 см у 1965 році та щорічний обробіток на 26-28 см, в залежності від вирощуваних культур у наступні роки. У 1976 році проведено обробіток на 40 см.
Зрошення здійснюється водою з Північно-Кримського каналу установкою ДДА-100М. Оцінка придатності цих вод для зрошення за ДСТУ 2730-94 [262] засвідчує їх належність до першого класу – придатних для зрошення. Зрошувальні норми в залежності від вирощуваних культур і погодних умов коливаються від 1000-1200 до 3700-4000 м3/га. Характеристику гідротермічних умов проведення досліду наведено у додатку А.
Дослід Ю.Є.Кізякова знаходиться у Генічеському районі Херсонської області в межах Генічеської дослідної станції Інституту зернового господарства УААН (рис.2.1). Дослід закладено у 1973 році з метою вивчення впливу зрошення слабомінералізованими водами на властивості та продуктивність темно-каштанових легкоглинистих ґрунтів. Підґрунтові води гідрокарбонатно-хлоридного магнієво-натрієвого складу залягають на глибині близько 10 м. Ґрунтовий покрив досліджуваної ділянки однорідний, скипання від 10 % HCl спостерігається з глибини 44-48 см [95]. Показники вихідних властивостей досліджуваних ґрунтів наведено у таблиці 2.1. Досліджувані варіанти: варіант 1 – контроль (щорічний обробіток на глибину 25-27 см в залежності від вирощуваних культур); варіант 2 – оранка плантажним плугом на глибину 65 см у 1973 р. та щорічний обробіток на 26-28 см в залежності від вирощуваних культур у наступні роки.
Зрошення гідрокарбонатно-хлоридними магнієво-натрієвими водами з мінералізацією 0,9 г/л проводилося у період з 1973 по 2001 роки установкою ДДА-100М. Джерело зрошувальних вод – артезіанська свердловина. Оцінка придатності цих вод для зрошення за ДСТУ 2730-94 [262] засвідчує їх належність до обмежено придатних (2 клас) за небезпекою засолення та токсичного впливу на рослини. За даними Ю.Є.Кізякова, у періоди проведення зрошення суворо дотримувалися технологія і режими зрошення, рекомендовані для даної зони Українським НДІЗЗ. Зрошення припинено у 2001 році.
СТОВ «Новопавлівське» - ділянка виробничого впровадження меліоративної плантажної оранки, знаходиться у Красноперекопському районі Автономної Республіки Крим (рис.2.1). Згідно ґрунтової карти, складеної на час проведення меліоративної плантажної оранки, грунтовий покрив досліджуваної ділянки представлено комплексом солончакуватих і глибоко солончакуватих солонців (60-70%) з каштановими слабосолонцюватими ґрунтами на четвертинних жовто-бурих глинах [170,171]. Підґрунтові води хлоридно- сульфатного магнієво-натрієвого складу залягають на глибині 7-10 м. У солонцях скипання від 10% HCl спостерігається з глибини 32-46 см, гіпс - з глибини 100-120 см. Інші показники основних властивостей досліджуваних ґрунтів до проведення меліоративної плантажної оранки наведено у таблиці 2.1. Досліджувані варіанти: варіант 1 – контроль (щорічний обробіток на 26-28 см, в залежності від вирощуваних культур); варіант 2 – оранка плантажним плугом ПП-50 на глибину 55-60 см і залученням 7-10 см шару карбонатного горизонту у 1955 р. та щорічний обробіток на 26-28 см, в залежності від вирощуваних культур у наступні роки.
КСП «Заповіт Леніна» - ділянка виробничого впровадження плантажної оранки, знаходиться у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (рис.2.1). Згідно ґрунтової карти, складеної на час проведення меліоративної плантажної оранки, ґрунтовий покрив представлено комплексом солонців солончакуватих (30 %) і темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів (70 %)[170,171]. Ґрунтоутворюючі породи – жовто-бурі карбонатні лесовидні глини. Підґрунтові води сульфатно-хлоридного магнієво-натрієвого складу залягають на глибині 5-10 метрів. У солонцях скипання від 10 % HCl спостерігається з глибини 35-45 см, гіпс- з глибини 100-120 см. Інші показники основних властивостей досліджуваних ґрунтів до проведення меліоративної плантажної оранки наведено у таблиці 2.1. Досліджувані варіанти: варіант 1 – контроль (щорічний обробіток на 26-28 см, в залежності від вирощуваних культур); варіант 2 – оранка плантажним плугом ПП-50 на глибину 55-60 см і залученням 7-10 см шару карбонатного горизонту у 1955 р. та щорічний обробіток на 26-28 см, в залежності від вирощуваних культур у наступні роки. Зрошення здійснювалося водою з Північно-Кримського каналу з 1969 до 1993 р. способом дощування.