Пластун-розвідувач - це особа, що в повній мірі знайома із засадами пласту-вання та може розпочинати самостійно готувати та реалізовувати проекти з тим, щоб підготувати себе до виконання в майбутньому функцій провідника.
"Скобиний хват" - третя проба УПЮ (16-18 років) - ступінь пластуна-скоба (пластунки-вірлиці).
Ця проба не містить жодних конкретних вимог, які слід виконати. Натомість пластун має зреалізувати 9 тематичних проектів, результатом котрих буде позитивний ефект для Пласту чи суспільства.
Третя проба - засіб реалізації мети Пласту з підготовки свідомих, відпові-дальних і повновартісних громадян, провідників суспільства.
Крім згаданих проб в УПЮ існує почесний ступінь гетьманського пластуна скоба (гетьманської пластунки вірлиці). Ступінь гетьманського пластуна-скоба не здобувається юнаком чи юначкою, а може бути наданий за ініціативою виховника. Цей ступінь надається за винятково взірцеву працю та поставу. Передумовами для отримання цього ступеня є:
Щонайменше 6 місяців бездоганного пластування після здобуття ступеня скоба (вірлиці)
Займав(ла) провідні посади в Пласті
Виказав(ла) провідницький хист
Здобув(ла) щонайменше 20 відзначок пластових вмілостей
Своїм особистим і громадським життям, пластовою поставою та характером дасть підставу пластовому проводу для переконання, що як гетьманський пластун-скоб (гетьманська пластунка-вірлиця) принесе честь і добру славу українському Пласту, житиме строго за пластовим законом і працюватиме для добра Пласту й українського народу.
Під час тижневих сходин, збірок, прогулянок та мандрівок гуртка і в дальшому під час занять цілого куреня юнак ознайомлюється методично і програмово з установленим для нього виховним матеріалом, переживає його в праці і в житті і так виробляє, оформлює і закріплює в себе певні прикмети характеру.
Пластові виховники - зв'язковий і впорядник - допомігши юнакові створити відповідні умови для самовиховної праці, стежать за його самовиховною дія-льністю і стверджують окремі фази у його розвитку. Це ствердження відбу-вається так, що пластові виховники дають юнакові у час здачі проби вико-нати різні доручення, завдання, щоб на основі способу їх виконання встано-вити, в якій мірі юнак засвоїв самовиховний матеріал.
Технічно відбуття пластової проби реалізується у формі гри, вправ чи пластових змагань у гурті інших юнаків, які відбувають ту саму фазу перевірки.
ВИСНОВКИ
Не потрібні надзусилля у поті чола, щоб повернути «Пласт» на визначене йому місце, і необхідна лише віра, крапля догматизму і відданість ідеї, яка Великої Гри, так і Української Нації.
Якщо «Пласт» узявся виховувати провідників нації, нації з великої літери, то хто буде виховувати саму націю. Хто, які гречкосії будуть харчувати можновладців, войовників, патріотів. Чи не тому «Пласт» узявся за лідерство, бо не хоче мати руки з трудовими мозолями і замащені землею9 Чи можливо тому, що деякі особи вважають, що легше і корисніше вигнати тих, хто не зовсім відповідає їх ідеології, ніж перевиховувати їх. Чи не є завданням «Пласту», виховувати у великій Грі здорову націю, а не еліту, яка б стояла над стадом свиней, перебіжників, дизертирів.
Отже, "Пласт" як українська дитячо-юнацька організація відіграв прогресивне значення в становленні і розвитку української молоді через вміле поєднання навчально-виховного процесу з працею та загально фізичним розвитком.
У "Пластовій державі" молодь готувалась до державного життя, вчилась боротисьз життєвими труднощами, свідомо розуміти свою роль і місце в суспільстві, підпорядковувати свої власні інтереси на благо загальної справи-за кращу долю України та її народу.
Життєвим стержнем пластової ідеології є "виховання повновартісних громадян України". Можливо, це не зовсім точне формування, але загалом воно виглядає найбільш прийнятним.
Список використаної літератури
1 Білас В.Визвольний шлях.-1983.-Кн.2.-с137-138
2 Боберський Н.Сокільський рух в Галичині.,”Календар”,Львів,1987.-с 217- 223
3 Бойчук О.-„Яйко”,Л.Ч.//Пластовий шлях.ч.1(68),1983.с 44-49
4 Галицька К., Виховне значення „Січей”, календар „Отамана”, Коломия, 1995. – С.34-42.
5 ГПБ.Батькам про Пласт.-1986.-с 45-46
6 Дем’ян Г., Арсенич М.//Визвольний шлях.-2002.-Кн.10.-с 43-44
7 Дем’ян Г. Генерал УПА Олекса Гасин –„Лицар”.-Львів.-2003.-с35-38
8 Державний інститут проблем сім”ї та молоді,2004.- с266
9 Дубицький Я.Пластовий табір.//Пластовий шлях.-1996.-Ч.3.-с 58-59
10 Іванчук О., Фізичне виховання шкільної молоді, ж. „Учитель”, Львів, №10, 1997. – С.143.
11 Кучерепа М.,Дави дюк Р.ВУО:Волинське Українське Об”єднання(1931-1939).-Луцьк,2001.-с 373
12 Літопис УПА. – Т. 2, кн. 2. – Торонто, 1985. – 272 с.
13 Лісові чорти:1922-1945.-Вашінгтон-Нью-Йорк-Торонто,1983.-с 216
14 Луцький Я. З історії туристично-краєзнавчої роботи у Пласті (1911-1930рр).-Івано-Франківськ.-1996.-с 21-26
15 Мороз В.Генерали УПА-вихованці Пласту//Пластовий шлях.-2002.-Ч.4.-с 42-45
16 Народна Воля,Скрентон,ПА,29 червня 1967 року//Пластовий шлях.-1998.-Ч.3(119).-с 10-12
17 Ольжич О. Незнаному воїну//Визвольний шлях.-2002.-Кн.9.-с 35-38
18 Пластуни у визвольних змаганнях.-Нью-Йорк,2002.-с 13
19 Плющ В.Скавтизм в Україні.//Пластовий шлях.1974.-Ч.3 (42). –с 41-48
20 Савчук Б.Український Пласт 1911-1939.-Івано-Франківськ.-1996.-с 80-84
21 Сергійчук В.Оунівці-борці проти нацизму//Шлях перемоги.-2000.-с 8
22 Содоль П.Українська Повстанча Армія,1943-1949.ДовідникІІ.-Нью-Йорк,1995.-с 103-104
23 Сокальська гімназія.-Львів-Сокаль,2001.-с.168
24 Соловій Ф.Повстанський мартиролог Стрийщини 1930-1950-х років.-Стрий,1999.-с 93-93
25 Список- каталог ЦДІАЛ,т.2,с 269
26 Старик В.Буковинський курінь в боях за українську державність.-Чернівці,1995.-с.99-103
27 Тисовський О.Життя у Пласті.-Львів,1921.-с 28-32
28 Тущак О., Значення прогулянок для науки і виховання. ж. „Промінь”, Вашківці, №11, 1994. – С.76.
29Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі ЦДАГОУ), ф. 1, оп. 22, спр. 77, арк. 52.
30 Чемеринський А.До історії участі пластунів у подіях 1914-1918рр//Пластовий шлях.-1996.-Ч.3.-с 50