-Пластун дбає про красу свого вигляду, мови.
- Пластун все доброї гадки і веселий: навіть у найтяжких обставинах життя не тратить надії і не попадає в розпуку.
Девізом українських пластунів був клич "'СКОБ" , що означав: С-сила. К-краса. О-обережність, Б-бистро. Крім цього,"скоб" це була назва карпатсь-кого орла, слова пластового гімну закликали до чесного служіння Україні і примножувати її славу.
Аналіз пластових законів і пластової мети свідчить про те, то основна
увага приділялась вихованню дисципліни, яка розумілася як явище політичне
і моральне. Дисципліна досягалася за рахунок усіх форм виховних заходів, а
не тільки, як це може здатися на перший погляд, за рахунок "безумовного слухання своєї старшини".
Наголошуючи саме на цьому моменті, О.Тисовський відзначав" зміст
нашої діяльності не пуста військова муштра, а гарне., різнородне, ідейне
життя в товаристві добрих, чемних і веселих товаришів. У нас одні одним
мають навчатися з примусу лише добровільно, охотно, розумно для добра і
розвитку нашого уряду, а з ним і цілого великого українського народу.
Свідомість цього робить цю військову карність у нас правдивою приємністю,
саме вона, а не пуста зарозумілість простує нам плечі й підносить наші голо-
ви гордо в гору. Виховання навиків самодисциплінованості помагало пласту-
нам як у власному моральному самовдосконаленні, так і для очищення своїх рядів від випадкових членів. Особливо пригодилась пластунська школа багатьом членам різних політичних партій в підпільній боротьбі проти поль-ської окупації і пізніше членам ОУН для боротьби проти Радянської влади на західноукраїнських землях.
2.3. Система самоосвіти та характер роботи в « Пласті»
На відміну від "Соколів", "Січей", "Лучів" у "Пласті" була добре налаго-джена система самоосвіти , фахова підготовка. Існували пластові іспити,після успішного складання яких пластун підвищувався у званні. Але ці іспити од-ночасно давали певні практичні навики і вміння . Так. щоб стати пластуном, "вовченята-прихильники" здавали перший пластовий іспит, який вимагав таких вмінь і навичок (вимоги часто змінювала Верховна Пластова Рада).
Шість місяців служби в Пласті він щонайменше повинен знати:
1 Пластовий статут.
2 Пластовий і національний герб. клич, гімн, пластову присягу.
3 Пластовий закон.
4 Життєпис патрона куріння.
5 Впоряд.
6 Полеві знаки свиставкою і руками.
7 Загальні відомості з історії і географії України.
8 Дві однодневі або чотири півдневих прогулки (з куренем чи гуртком ).
9 Самостійне утюження двох програм годин і проведення їх.
10 В"язати вузли.
11 Знання удержування домашнього порядку, конечних ручних робіт.
12 Знання 10 патріотичних пісень, 10 народних, 2 національних танці, 5
товариських і 5 народних забов.
13 Пластун-учасник, щоб стати пластуном-розвідником, здавав другий іспит, де складність збільшувалась.
14 Шість місяців служби від першого пластового іспиту. Вік щонайменше 15-16 р.
17 Таборництво. Участь у таборуванні, будова шатра, майстрування
таборного матрацу, будова одного типу полевої кухні, куховарство,
розпалення ватри.
18 Рятівництво, перев"язка хворих, гігієна у практичному житті.
19 Орієнтація, картографія, вимірювання, читання планів їзди залізницею,
відсилання листа, телеграми, пакету, грошей, написання
подання,телефонування.
20 Азбука Морзе або семафор, міжнародні рятівні знаки, дороговкази.
21 Провідництво по своєму місту, околиці.
22 Вище пластове ділаводство.
23 Ведення впоряду.
24 Приготовити і провести 4 гуртки: дві з обсягу пластового, дві із
загальною.
25 Опанування якоїсь вмілості.
26 Плекання двох спортів ( зимового чи літнього ).
27 Приєднання до уладу одного прихильника й опіка над ним.
28 Знання товариських форм.
29 Після складання третього іспиту пластун -розвідник отримував звання " пластуна''. Для цього потрібно було знати і вміти: Рік служби від другого пластового іспиту:
30 Історія і географія України до найдавніших часів із значенням
етнографії. Нарисування карти України насліпо.
31 Три іспити вмілости, один із санітарної служби, другий вказаний і із
чужої мови, третій довільний ( другий головний ).
32 Виказатися про два відбутих табори інструкторського типу.
33 Плавання.
34 Ведення і приготовления гуртка новаків, учасників або прихильників.
35 Доставления матеріалу до пластового часопису.
36 Користуватись суспільною працею як:
організування нових пластових частин, праця у читальні Просвіти, Рідній Школі, Лузі, Соколі, кооперативі та ін.
Придбання 5 доларів американських на пластові цілі через
представлення концерту, коляду, виставу та ін.
Принаявність ума.
37 Доказ розуміння преси.
Щоб отримати найвище пластунське звання - "гетьманський пластун -скоб", необхідно було крім трьох пластунських іспитів скласти ще п"ять по-чесних іспитів (на вибір пластуна). Так. почесний іспит по бджільництву ви-магав таких знань, як: "годівлі пчіл, наявність посвідки про відбуту практику у заводового або практичного пасічника і знання важнішої літератури по бджільництву".
Дівчині - пластунці, щоб здати іспит по куховарству, необхідно було пока-зати "вміння без помочи розпалити вогонь, зладити кухню, зварити зовсім правильний обід з звичайних страв.Спекти хліб чи булку. Накрити старанно до столу і чисто подати. Умити чисто і зручно посуд. Варити чай, каву і какао".
Приймали почесні іспити фахівці з цих спеціальностей. Тут доречно відз-начити, що система "почесних іспитів", яка практикувалась у "Пласті", існує сьогодні в системі народної освіти у вигляді профорієнтації, де учні здобу-вають певну фахову підготовку в школах чи через профцентри.
В той час система професійної підготовки при пластовій організації мала важливе значення, так як молодь, а особливо сільська, могла безплатно здо-бути фахові навики і навіть практикувати, відкривати свою майстерню. Тому батьки радо дозволяли своїм дочкам і синам записуватися до " Пласту ", де їх вчили " всього того, що зробить їх вторинними членами суспільності і усві- домити свого значення".
Аналіз хроніки пластового життя показує, що робота ця була різноплавною, і в основному пластуни старались робити корисні справи для українського громадства. Пластунів вчили самостійно, чесною працею заробляти гроші, які використовували для благодійних цілей. Така діяльність заохочувалась в Пласті" особливо.
Так , пластуни Львівського куріння ( полку ) протягом грудня-січня 1920-21 рр. носили обіди політв'язням Львівських тюрем, влаштовували для дітей-сиріт і інвалідів Миколаївські вечори. Новорічні ялинки, ходили з колядою та щедрівками.
Пластуни з куріння ім. М.Павлика ( Косів ) проводили щороку " Св"ято Української Матері „ до якого всі пластуни виготовляли подарунки дя своїх матерів і матерів- вдів, готували для них " Честний вечір " і давали урочистий концерт.
При 19 пластовому полку в Коломиї діяли санітарний, малярський та два гуртки по реєстрації та переплетенню книг. Львівський 2 пластовий полк славився своїм театральним гуртком " Шум", який давав благодійні теат-ральні виступи. При пластовому курені ім. Святослава Завойовника в с Па-велче ( Станіславськийповіт) діяли гуртки шевський, столярський, бджіль-ництва, парихмахирська "Чуб" та майстерня по пошиттю м"ячів. Протягом 1926 року повелецькі пластуни заробили 326 золотих, із яких 5 злотих поже-ртвували місцевій " Просвіті", 50 злотих на власну бібліотеку, 23 злотих вклали у розширення своїх майстерень.
З 1922 року пластуни за рішенням верховної Пластової ради відрахувати
1 % своїх доходів на розвиток " Рідної школи ".
Пластуни міста Станіслава з 1926 року почали акцію " Пласт-селу", суть якої полягала у допомозі налагодження пластового життя на селі, а також проведення спільних історико-просвітницьких, культурних та спортивних звходів.
Особливу увагу приділяли пластуни навчанню своїх членів у школі. Кож-ний пластовий гурток був пройнятий круговою порукою взаємодопомоги
і слідкував за тим. щоб не було невстигаючих учнів і другорічників, бо це не тільки кидало пляму на пластовий гурток, але й "підривало наші економічні і моральні сили в нашій боротьбі". Так, хто погано вчився, до "Пласту" не при-ймали, а невстигаючим пластунам організовували негайну допомогу для вип-равлення становища.
На час літніх канікул Верховна Пластова Рада давала завдання збирати іс-торично-краєзнавчий, етнографічний матеріал з метою кращого пізнання рід-ного краю, а також для організації краєзнавчого музею при Львівському кані.
Зокрема, пластунам пропонувалися такі завдання:
Записувати етнографічний матеріал тієї місцевості, де вони можливо будуть.
Записувати українські народні пісні, легенди, перекази, оповідання, звичаї та традиції.
Змальовувати плани могил Українських Січових Стрільців, дбати про їх не-легкий вигляд. Збирати спогади і пісні про них.
Робити детальний опис околиць населених пунктів, назви вулиць,історичних
місць, описувати селянський одяг і техніку їх виготовлення.
Описувати детальні події в селі, вести статистику населення, їх рід занять , які є віросповідання, опис церкви та її історію.
По можливості прочитати селянам не меньше трьох українських книжок.
Старатися зробити протягом літа не меньше десять добрих справ.
Збирати лікарські рослини.
Вивчати навколишню флору і фауну, збирати зразки корисних
копалин.
Збирати цікаві старі речі, книги і т.п.
Фізичне виховання у " Пласті " не зводилось до бездумного наказу на-качування м"язів, волі, мужності, відваги. " Чоловік з силою медведя
цілком не дає запоруки, що він буде новим чоловіком. Навпаки, фізична сила та особливе її плекання відвертають увагу чоловіка від плекання моральної сили", - вважало керівництво " Пласту ". Тому програма з загально-фізичного виховання поєднувала в собі вправи фізичні з вправами по тренуванню прак-тичних навичок і розвитку світогляду, знання рослинного і тваринного світу, таборування, надання медичної допомоги, біг, ходьба, плавання, веслування, знання гігієни тіла і г. п.