Міністерство Освіти і Науки України
Національний Авіаційний Університет
Юридичний інститут «ІПКП»
Кафедра конституційного і адміністративного права
КУРСОВА РОБОТА
НА ТЕМУ: «Конституційний статус Рахункової палати в Україні»
студента 1курсу групи 101
Голуба Віктора Олександровича
Науковий керівник:
Колодій Анатолій Миколайович
доктор юридичних наук, професор
Київ-2008
Зміст
Вступ.................................................................................................... 3
1.Рахункова палата: поняття та структура......................................... 5
2.Принципи організації та діяльності Рахункової палати............... 13
3.Функції та повноваження Рахункової палати................................ 19
4.Нормативно-правові акти Рахункової палати............................... 25
Висновки............................................................................................ 30
Список використаних джерел........................................................... 32
Вступ
Дослідження питання щодо правового статусу Рахункової палати сьогодні є досить актуальним. Воно пов’язане насамперед із необхідністю в умовах стабільного невиконання державного бюджету й систематичних порушень бюджетної дисципліни визначити шляхи підвищення ефективності роботи органів, до компетенції яких належить контроль за виконанням державного бюджету, а також визначити шляхи вдосконалення нормативно-правової бази фінансового контролю.
В зарубіжній, особливо західноєвропейській правовій науці, протягом останніх десятиріч проблема функціонування органів, подібних за своїм функціональним призначенням Рахунковій палаті в Україні, стала однією з актуальних, що жваво обговорювалося на всіх рівнях державного управління. У західних країн є деякий досвід у формуванні такого роду установ, а тому, метою курсової роботи буде з’ясувати основні закономірності роботи, принципи організації, повноваження та функції Рахункової Палати України, як органу фінансового контролю в нашій державі.
Але проблеми, пов’язані з особливостями організаційно-правового забезпечення їх діяльності залишаються прогальними в літературі. Недостатній рівень розробленості відповідної проблеми у вітчизняній науці, певна однобічність в її дослідженнях стали предметом теми даної роботи: дізнатись для чого був створений такий орган, як Рахункова палата, його структуру, основи діяльності Рахункової палати для більш точного, глибокого та конкретного розуміння того, що являє собою ця установа.
В різні періоди під різними кутами зору до проблеми функціонування Рахункової палати зверталися вітчизняні вчені, зокрема, Ю.Г. Барабаш, І.К. Залюбовська, О.А. Кузьменко, О.В. Мельник, Л.А. Савченко, Н.В. Сидорова, І.П. Устинова, М.В. Харенко, В.С. Шестак.
Минуло дванадцять років відтоді, як розпочала свою роботу Рахункова палата – конституційний орган, що здійснює незалежний публічний фінансовий контроль. Поява цього органу була зумовлена нагальною потребою забезпечення незалежного контролю за перебігом бюджетного процесу, за законністю, ефективністю і доцільністю використання коштів Державного бюджету, а також інформування громадян України. Рахункова палата України є однією з наймолодших інституцій вищого фінансового контролю серед країн світу. Її становлення та розвиток були досить непростими. А отже і завданням курсової роботи буде встановити, що ж таке створила Україна та чого на даний момент не вистачає цьому творінню.
Розділ 1: РАХУНКОВА ПАЛАТА:ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА
Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який створений Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рішення про створення Рахункової палати було прийнято в 1996 р. згідно з Конституцією України і Законом України «Про Рахункову палату».
Необхідність створення ще одного органу державного контролю була зумовлена відсутністю у Верховній Раді України механізму контролю за фінансово-економічною діяльністю органів виконавчої влади, оскільки всі державні контролюючі органи до створення Рахункової палати були підзвітними органам виконавчої влади. Створення Рахункової палати має посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю насамперед таких державних органів, як Міністерство фінансів України, Національний банк України, державні цільові фонди, апарати Кабінету Міністрів України, Президента України та Верховної Ради України тощо.
Правовою основою організації і діяльності рахункових палат та аналогічних їм органів є конституції і прийняті в їх розвиток закони про рахункові палати. В конституціях зазвичай передбачаються лише найсуттєвіші елементи статусу цих органів, а також у найбільш загальних рисах завдання та порядок їх формування. Україна також у ст. 98 Конституції України закріпила завдання Рахункової палати від імені Верховної Ради України здійснювати “контроль за використанням коштів Державного бюджету України”.
Конституції зарубіжних країн по-різному закріплюють і місце рахункових палат у системі державних органів. Одні відносять їх до органів парламенту (Австрія, Угорщина), інші – визначають як самостійний вищий державний орган фінансового контролю (Болгарія, Польща, ФРН). Існує ще одна група країн, в яких місце рахункових палат є досить неоднозначним – їх або наділяють рисами судового органу, або прямо включають до системи судових органів (Італія, Франція).
Неоднозначно характеризується і місце Рахункової палати України, але ця неоднозначність дещо іншого роду. Вона пов’язана насамперед із тим, що згідно з Конституцією України, Рахункова палата є органом, що діє від імені Верховної Ради України. В Законі ж “Про Рахункову палату” від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР (далі – Закон про Рахункову палату) зазначено, що Рахункова палата підпорядкована й підзвітна Верховній Раді, але попри все здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. Даючи тлумачення цій нормі можна дійти висновку, що формулювання “незалежно від будь-яких інших органів держави” означає незалежно від “інших”, але не від парламенту. А тут уже постає питання: чи можна здійснювати діяльність незалежно від органу, будучи одночасно йому підпорядкованим? Проте, вводячи до цієї норми поняття незалежності, законодавець певно мав на увазі перш за все професійну незалежність, (враховуючи принцип несумісності членства в Рахунковій палаті із входженням до складу інших органів чи заняттям іншою діяльністю, а також особливу процедуру формування складу Рахункової палати), але не організаційно-інституціональну. Ще одне питання породжує закріплена в Конституції та Законі про Рахункову палату фактична належність Рахункової палати Верховній Раді, і стосується воно того, що і об’єкт, і суб’єкт контролю, по суті, ідентичні, оскільки між ними не існує відстані. Така ситуація суперечить основам Лімської декларації від 11 вересня 1997 р., яка серед умов об’єктивного й ефективного виконання завдань вищими органами фінансового контролю визначає лише їх незалежність від організацій, що ними перевіряються, і захищеність від стороннього впливу.
З іншого боку, можливість абсолютного відокремлення Рахункової палати від парламенту практично виключена. Незалежність від суб’єктів, що підлягають контролю, обов’язково має бути абсолютною. Саме це зумовлює необхідність чіткого визначення на законодавчому рівні взаємовідносин і взаємозалежності між Рахунковою палатою і Верховною Радою (але при цьому з обов’язковим гарантуванням високого ступеня автономії вищому органу фінансового контролю навіть тоді, коли він виступатиме як представник парламенту).
Конституційним елементом правового статусу рахункових палат є порядок їхнього формування. Міжнародний досвід показує, що дуже складно прослідкувати залежність між порядком призначення голови Рахункової палати, визначенням її складу та формою правління конкретної держави. Тим не менше умовно виділяють три основні моделі формування рахункових палат – “парламентська” (провідну роль у формуванні складу (передусім у призначенні голови) відіграє парламент), “позапарламентська” (склад формується президентом за поданням Ради Міністрів; або голову призначає Уряд, а інших членів – президент, як, наприклад, у Франції), “змішана” (допускає можливість участі у формуванні і президента, і парламенту).
В Україні застосовується “парламентська” модель. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про Рахункову палату, Голову Рахункової палати призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Голови Верховної Ради України, а за ч. 6 ст. 10 “перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати”.
Ще одним важливим аспектом у формуванні рахункових палат є те, що в конституціях зазвичай не фіксується строк повноважень рахункових палат, що додатково гарантує незалежність їх членів. Це “зазвичай” не стосується нашої держави, оскільки в українському законодавстві чітко визначено, що Голова Рахункової палати призначається строком на 7 років з правом призначення на другий термін.
Ефективність роботи Рахункової палати багато в чому залежить від її внутрішньої структури. Основу внутрішньої структури Рахункової палати України складають 10 департаментів, напрями діяльності яких відповідають структурі самого Державного бюджету.
З проблемою внутрішньої організації Рахункової палати логічно пов’язане і питання про територіальну сферу її дії. На сьогодні воно не повністю врегульоване в законодавстві України, а територіальної структури як такої Рахункова палата майже не має .