Регламентувалися також порядок діяльності Конституційного Суду, прийняття ним рішень і висновків, а також питання організації роботи Суду, гарантій діяльності суддів, зокрема їх незалежності, недоторканності, соціального і побутового забезпечення тощо.
Про компетенцію Конституційного Суду, порядок його утворення йшлося також у Конституційному Договорі, укладеному 8червня 1995 р. між Верховною Радою та Президентом України, щодо основних засад організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України.
Таким чином, в останні роки в цілому були створені законодавчі передумови для формування Конституційного Суду України. Було обрано і голову Конституційного Суду. Ним став професор Л.П. Юзькою. Але в цілому формування нового державного органу відбувалося повільно. Верховна Рада дванадцятого скликання зробила кілька спроб, але так і не спромоглася обрати заступника голови та суддів Конституційного Суду. Однією з причин цього було загострення протистояння у ті часи між законодавчою і виконавчою владами.
Вирішенню цього питання сприяло насамперед прийняття нової Конституції. Слід відзначити й подальший розвиток демократії, певну стабілізацію політичного становища в суспільстві, досягнення необхідного компромісу між різними фракціями і групами у Верховній Раді України з відповідного питання.
Шлях до створення Конституційного Суду, відзначав Президент Л.Д. Кучма, був складним і тривалим. Це обумовлено тим, що пошук оптимальних підходів до розбудови, формування правової системи держави - справа непроста. "Цей пошук відбувається в зіткненні різних точок зору, в боротьбі за найбільш доцільне й оптимальне розв'язання проблем та завдань державного становлення".
Нова Конституція врегулювала найважливіші питання організації і діяльності Конституційного Суду. Безпосередньо цим питанням присвячений розділ XIIКонституції - "Конституційний Суд України", який складається з семи статей. Крім того, чимало норм, що стосуються Конституційного Суду, містяться в інших розділах Конституції України (ст.85, 92, 104, 106, 111, 124, 126-128, 137, 159), а також у розділі XV - "Перехідні положення".
Основоположні конституційні норми і принципи щодо організації і діяльності Конституційного Суду конкретизовані і деталізовані в Законі "Про Конституційний Суд України", прийнятому Верховною Радою 16 жовтня 1996 р. Конституція і цей Закон є головними актами, якими визначаються мета, структура, повноваження, принципи, форми і методи діяльності Конституційного Суду, тобто його правовий статус у всьому комплексі питань.
Відповідно до ст.147 Конституції України ст.1 Закону "Про Конституційний Суд України" констатує: Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Це означає, що жоден інший державний орган, крім Конституційного Суду, не може здійснювати функції, покладені на цей Суд.
Головним завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України. На виконання цього завдання Конституційний Суд вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. До прийняття чинної Конституції право тлумачення Конституції та законів України мала тільки Верховна Рада.
В основу діяльності Конституційного Суду покладені вироблені теорією і практикою та закріплені в Законі "Про Конституційний Суд України" принципи: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду Конституційним Судом справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень (ст.4). Конституцією і Законом "Про Конституційний Суд України" склад Конституційного Суду визначений у кількості 18 суддів. Така чисельність суддів Конституційного Суду для України є оптимальною. Про це свідчить і міжнародний досвід формування Конституційних Судів. Наприклад, Конституційний Суд Югославії нараховує 7 суддів; Румунії, Монголії - 9; Словенії, Чехії - 10; Бразилії, Угорщини - 11; Іспанії, Болгарії, Польщі - 12; Португалії, Греції - 13; Італії - 15; Німеччини - 16; Росії - 19. Як бачимо, кореляції кількості суддів у вказаних країнах із чисельністю населення немає. Питання полягає у тому, щоб той або інший суд міг забезпечити найбільш успішне виконання покладених на нього завдань.
Конституційний Суд формується трьома гілками влади - законодавчою, виконавчою і судовою. Кожна з них призначає по шість суддів. Така практика формування Конституційного Суду існує в ряді зарубіжних країн, зокрема в Італії, Болгарії та ін. Порядок призначення суддів Конституційного Суду кожною гілкою влади має свої особливості. Так, Президент проводить консультації з Прем'єр-міністром та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду. Призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра та Міністра юстиції. Уразі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Президентом, Президент у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а також: може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, внесеної у встановленому порядку. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Верховною Радою, Верховна Рада у місячній строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою Верховної Ради підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду.
Від третьої - судової гілки влади право на призначення шести суддів Конституційного Суду надане з'їздові суддів України. Цей з'їзд за пропозицією його делегатів відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, кількість яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів Конституційного Суду, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у частині другій цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом суддів України, новий з'їзд суддів України у тримісячній строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду. Призначення суддів Конституційного Суду різними гілками влади не означає, що кожний суддя буде захищати інтереси органу, який його призначив. Конституційний Суд - це єдиний організм, зцементований Конституцією України. Конституція і закон мають бути визначальними для діяльності кожного судді і Конституційного Суду в цілому. Всі судді Конституційного Суду на пленарному засіданні Верховної Ради за участю Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Верховного Суду складають присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина". Конституційний Суд очолює голова Суду. Голова обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування на один трирічний строк (ст.148 Конституції). Для організації та проведення виборів голови утворюється шляхом виборів із суддів Конституційного Суду спеціальна комісія. Головою Конституційного Суду вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду.
У разі якщо запропоновано більше двох кандидатів на посаду голови Конституційного Суду і жодного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. Уразі якщо запропоновано не більше двох кандидатів на посаду голови Конституційного Суду і жодного з кандидатів не було обрано або голову Конституційного Суду України не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори з висуванням інших кандидатур на посаду голови Конституційного Суду. Голова Конституційного Суду має двох заступників. У разі відсутності голови Конституційного Суду або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує заступник, який є старшим за віком. У разі відсутності обох заступників обов'язки голови Конституційного Суду виконує найстарший за віком суддя Конституційного Суду. Заступники голови Конституційного Суду обираються за пропозицією голови Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням.