Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює секретаріат цього Суду, очолюваний керівником секретаріату, який призначається Конституційним Судом за поданням голови суду з громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді. Керівник секретаріату, як і судді, не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Керівник та інші посадові особи секретаріату Конституційного Суду є державними службовцями. До структури Конституційного Суду входять також постійні і тимчасові комісії. Перші з них утворюються із складу суддів Конституційного Суду і є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Суду. Голови цих комісій призначаються головою Конституційного Суду на строк своїх повноважень. Тимчасові комісії утворюються на пленарних засіданнях Конституційного Суду для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, із залученням до участі в їх роботі фахівців у відповідних галузях права. Конституційний Суд має свій архів і бібліотеку. Передбачається й випуск у світ "Вісника Конституційного Суду України". Він буде друкованим органом Суду. Конституційний Суд є юридичною особою, має свою печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Фінансування Суду передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком.
Конституційний Суд має діяти виключно у межах своїх повноважень, визначених ст.150 Конституції і ст.13 Закону "Про Конституційний Суд України". Відповідно до цих статей Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Підставами для прийняття Конституційним Судом рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: а) невідповідність Конституції; б) порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; в) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.
Законом "Про Конституційний Суд України" окреслені і межі повноважень Суду. Зокрема, до повноважень Конституційного Суду не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції (ст.14).
У законодавчому порядку визначені й повноваження голови, заступників голови та суддів Конституційного Суду України. Зокрема, до повноважень голови Конституційного Суду належить:
організація роботи колегії суддів Конституційного Суду, комісій та секретаріату Конституційного Суду;
скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;
розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду відповідно до кошторису, затвердженому Конституційним Судом;
здійснення інших повноважень, передбачених цим законом і актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.
Заступники голови Конституційного Суду виконують окремі повноваження голови за його дорученням. Суддя Конституційного суду здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду колегією суддів Конституційного Суду, Конституційним Судом, бере участь у розгляді справ. Суддя Конституційного Суду має право витребувати від Верховної Ради, Президента, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду колегією суддів Конституційного Суду, Конституційним Судом. Ухилення від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду тягне за собою відповідальність винних осіб згідно із законом. Суддя Конституційного Суду має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок.
Конституційне провадження регулюється Законом України "Про Конституційний Суд України" та Регламентом Конституційного Суду України (1997 р). Воно починається із звернення до Конституційного Суду. Ця процедура здійснюється у двох формах: а) конституційного подання; б) конституційного звернення.
Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акту (його окремих положень) неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.
У конституційному поданні зазначаються:
повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією та цим Законом;
відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;
повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акту, конституційність якого (окремих його положень) заперечується чи який потребує офіційного тлумачення; ;
правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акту (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;
дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються); \
перелік матеріалів та документів, що додаються.
Ст.40 Закону "Про Конституційний Суд України" визначає суб'єктів права на конституційне подання. Ними з відповідних питань можуть бути Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.
Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
У конституційному зверненні зазначаються:
прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцеперебування юридичної особи;
відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
статті (окремі положення) Конституції або Закону України, тлумачення яких має бути надано Конституційним Судом;
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або законів України;
дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
перелік документів та матеріалів, що додаються.
Відповідно до ст.43 Закону "Про Конституційний Суд України" суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді за конституційним поданням чи за конституційним зверненням ухвалюється колегією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якого відкрито провадження, розглядається Судом на його пленарному засіданні. Дата розгляду справи визначається головою Конституційного Суду. У складі Конституційного Суду утворюються колегії: для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями; у справах щодо відкриття провадження за конституційним зверненням, а також у справах щодо відкриття провадження і за конституційним поданням і за зверненням. Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді ця справа вноситься головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання. У разі прийняття колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар колегії суддів направляє матеріали голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду. У справах за конституційними зверненнями колегія суддів Конституційного Суду приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про підмову у такому провадженні. Після розгляду питання колегіями воно переноситься на розгляд засідання Конституційного Суду. Тут вирішується питання про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді. Після цього відповідна справа вноситься головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Суду. Прийнята Конституційним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження в справі у Конституційному Суді є остаточною. Інстанцією, де вирішуються справи по суті, є пленарне засідання Конституційного Суду. На цих засіданнях Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів. Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів. На пленарних засіданнях та на засіданнях Конституційного Суду головує голова Суду. Строк провадження у справах за конституційним зверненням не має перевищувати 6 місяців, а за конституційним поданням З місяців з часу прийняття ухвали про відкриття провадження. Однією з найважливіших стадій конституційного провадження є прийняття рішень і дача висновків Конституційним Судом. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням буде виявлена невідповідність Конституції України інших правових актів, їх окремих положень, крім тих актів, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Суд визнає такі акти (їх окремі положення) неконституційними. У справах з питань про неконституційність актів, а також офіційне тлумачення Конституції і законів України приймаються рішення. Висновки Конституційного Суду даються у справах з питань: