Слід зазначити, що вдосконалення процесуального становища свідка є необхідним чинником саме в інтересах слідчої та судової практики оскільки стимулюватиме активне, сумлінне виконання ним свої обов’язків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ:
Законодавство:
1. Конституція України. 1996 Відомості Верховної Ради України від 23 липня 1996р.
2. Кримінальний кодекс України., К.,2001
3. Кримінальний кодекс України /в редакції 1960р./К., 1999/3 наступними змінами і доповненнями /.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України. К, станом на 1.09.2003р./з наступними змінами і доповненнями/.
5. Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України у співдружності з Українською Правничою Фундацією.-К., 1999.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984. “Законодавство України про адміністративну відповідальність фізичних осіб”, К.: Атака 2002.
7. Закон України Про державну таємницю// Голос України – 1994.- 21 січня.
8. Закон України Про оперативно розшукову діяльність 1992, 18 лютого - ВВР України, 1992, № 22.
9. Закон України Про нотаріат 1993, 2 вересня
10. Закон України Про свободу совісті та релігійні організації 1991, 23 квітня
11. Закон України Про адвокатуру 1992, 19 грудня // ВВР 1993 ; 9
12. Закон України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні 1992, 16 листопада
13. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” // Голос України. - 1994.- 2 березня
14. Основи законодавства про охорону здоров'я України від 19 листопада 1992р. Голос України.-1992 15 грудня
15. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9
16. “Про застосування Конституції України при здійсненні правосудді”. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 офіційне видання. К., Видавництво А.С. К. 2003
17. Положение о полковых судах. Ст. 66.Утверждено декретом СНК РСФСР от 1919 г.
18. Положение о воєнних следователях. Ст. 66. Утверждена приказом Реввоенсовета республики №1595 от 30 сентября 1919 г.
19. Указ Президента України від 10 червня 1993 року “Про затвердження Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні”
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 “Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів
21. Наказ МВС України від 28 грудня 1995 року № 864 “Про затвердження Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих”.
22. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 8 жовтня 2001 року № 397 “Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи”, “Судові експертизи в Україні” К. Юріном Інтер 2002.
Література
1. Белкин А.Р. Теория доказывания. Москва, 1999.
2. Болысов В. В. Что показало изучение дел о лжесвидетельстве // Советская юстиция. 1984,№ 11.
3. Белков О Теоретичні і практичні аспекти прав свідка відмовитись свідчити стосовно себе членів сім’ї та близьких родичів Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції 13-14 лютого 2003р. Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003
4. Бедняков Д.И. Непроцесуальная информация и расследование преступлений.- М. 1991.- С. 122
5. Васильєв А.Н. Дарнеева Л.М. Тактика допроса при расследовании преступлений М , 1970
6. Васильєв В Л „О значений судебной психологии в работе следственныхорганов// Правоведение. 1965,№2
7. Васильєв В.Л, Юридическая психологи» М., 1991.
8. Власов И.С., Тяжкова И.М. Ответственность за преступления
9. Давлетов А А. Оценочная деятельность в уголовно-процессуальном познании. Актуальные проблемы советского уголовного процесса. Свердловск1987.
10. П.Димтров Ю. В, Правова держава: перспектива чи сьогоднішній день? //Право України К. 1995, №5-6, С. 12.
11. Дулов А.В.,Нестеренко П.Д. Тактика следственных действий Минск, 1971.
12. Закатов А А. Ложь и борьба с нею. Волгоград, 1984.
13. Идашкин Ю.В. Криминалистика и психология //Вопросы криминалистики. 1961 .№ 1 -2.
14. Казаренко М. Право свідка на імунітет та підстави його застосування // Право України К. 1998, №2.
15. Калашникова Н.И. Гарантии. прав свидетеля, эксперта, переводчика, понятого в советском уголовном процессе.М., 1966
16. И.Климчук В. Розширити коло речових доказів у кримінальному процесі: // Радянське право. К. ,1990, №7.
17. Корнеева Л.М., Ордьшский С.С., Розенблит С.Я Тактика допроса на предварительном следствии. М.,1968.
18. Корнеева Л.М., Коржес Й.Й.. Источники доказательств по советскому и венгерскому законодательству.М., 1985.
19. Коршунов А.М., Познание й деятельность.М.,1984.
20. Костицький М.В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі., 1990.
21. Коченов М. М.. Осипова Н.Р. Психология допроса несовершеннолетних свидетелей. М. 1984.
22. Кудин Н.Ф. Процессуальное принуждение в советском праве. М. 1982
23. Криминалистика. Учебник под ред. И.Ф.Пантелеева, Н.Селиванова. М..1988.
24. Кудин Н.Ф. Процессуальное принуждение в советском праве. М ,1982,
25. Лонушанский Ф.А.; Совершенствование уголовно-процессуального законодательства и охраны прав личности.К.,1983.
26. Лунинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве М.,1976.
27. Макаренко Є.І.,. Лобойко Л.М., Тертишник В.М., Ліпінський В.В., Шиян А.Г. “Дізнання в міліції та митних органах” Навчальний посібник.- Дніпропетровськ: ПП “Ліра ЛТД”.- 2003
28. Настільна книга слідчого :[ Наук.-практ. Видання для слідчих та дізнавачів] Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновал В.О. та ін .- К.: Видавництво Дім “ Ін Юре” 2003
29. Нор В. Т. Проблеми теорії практики судових доказів. Львів 1978 р.
30. 0мельняненко Г. Неповнолітні у кримінальному процесі //Радянське право. К., 1989, №9.
31. Осмислов В.Й. Свидетель в советском уголовном процессе.М., 1971 г.
32. Павлов Н.Е. Субъекты уголовного процесса. М., Новый Юрист, 1997 г.
33. Парасюк М.В. Професійна етика слідчого органів внутрішніх справ. Навчальний посібник, Львівській інститут внутрішніх справ при НАВС України. - Л., 2004.
34. Півненко В. Досудове слідство: проблеми теорії та практики.// Прало України №12 1998рікС.76
35. Постовой Д.А. Доказательства. УПК УССР. Научно-практический комментарий. К. ,1984.
36. Ратинов А Р. Психологические основы расследования преступлений.М., 1972.
37. Садовський А. “Правовая незащещонность свидетеля” Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції 13-14 лютого 2003р. Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003
38. Смітієнко 3. Казаренко М. Представництво та свідок у кримінальному процесі: вирішення питання //Право України 1998 р.№ 4
39. Смыслов В. И. Свидетель в советском уголовном процессе.М., 1973.
40. Советский уголовный процесс.Учебник под ред. Л М Корнеевой.М , 1980.
41. Соловьев А. В. Допрос свидетеля и потерпевшего.М. ,1974.
42. Стахівський С.М. “Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі” К.. 2001.
43. Стахівський С М. Перевірка та оцінка показань свідка // Право України К,, 1997 №12
44. Стахівський С. М. Відповідальність свідка у кримінальному процесі //Право України К. 1997, №2;
45. Стахівський С.М. Проблеми імунітету свідків у кримінально-процесуальному законодавстві.. // Право України К. 1996, № 9.
46. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса М, 1968.
47. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса.Т.2. ДО., 1970 С 112.
48. Суслов Д.С. Допрос свидетеля и потерпевшего. УПК УССР. Научно-практический комментарий.. К., 1984. С.237.
49. Тадевосян В.С. Расследование преступлений несовершеннолетних М. 1950.
50. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України, підручник 4-те вид. доп. і переобл.- К. : Видавництво А.С.К. 2003
51. Тетерин Б.С. Трошкин Е.З. Возбуждение и расследование уголовных дел. Москва, 1997 г.
52. Якуб М.Л. Показания свидетелей и потерпевших. М., 1968, с.83.
[1]Павлов Н.Е. Субьекты уголовного процесса. М., Новый Юрист, 1997год
[2]2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України у співдружності з Українською Правничою Фундацією.-К., 1999- С. 41
[3]Садовський А. Правовая незащощонность свидетеля Л. 2003 с. 548
[4] Коченов М М, Осипова Н.Р. Психология допроса несовершеннопетних свидетелей Москва, 1984, с.ЗЗ.
[5] Тадевосян В.С Расследование преступлений несовершеннолетних Москва, 1950.С.62.
[6]Международное право в документах.- М. 1982.- С. 124-137 коло осіб які користуються правом дипломатичної недоторканності визначено Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, звурджене Указом Президента України від 10 червня 1993 року
[7]Давлетов А.А. Оценочная деятельность в уголовно-процесуальном позваний -Актуальньіе проблеми советского уголовного процесса . Свердловск, 1987. С. 73.
[8] Порядок проведення судово-психіатричної експертизи Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я від 8 жовтня 2001 року № 397
[9]С.М. Стахівський “Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі” К.. 2001. С.20-21
[10]Белков О Теоретичні ф практичні аспекти прав свідка відмовитись свідчити стосовно себе членів сім’ї та близьких родичів Л. 2003 р