Стаття 1*. Законодавча влада в Україні належить Національним Зборам України, які е постійно діючим органом.
У випадках, визначених цією Конституцією, законодавча влада може реалізуватися шляхом всеукраїнського референдуму.
Стаття 2*. Національні Збори складаються із 450 депутатів України, які обираються безпосередньо народом по одномандатних виборчих округах терміном на 5 років.
Депутатом може бути громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років на день виборів, який має право голосу і рівень освіти, не нижчий загальнообов'язкового.
Стаття 3*. Депутати представляють народ України і е відповідальними перед виборцями.
Спори про дійсність мандатів депутатів України вирішує Конституційний Суд України.
Стаття 4*. Держава забезпечує умови для безперешкодного і ефективного здійснення депутатами України своїх повноважень.
Депутати України виконують свої функції на постійній основі. На час виконання своїх повноважень вони звільняються з попереднього місця роботи. Розміри винагороди депутатам України, інших виплат, пов'язаних з виконанням їхніх повноважень, та умови їхньої оплати визначаються Національними Зборами.
Депутати України підзвітні Національним Зборам. В разі неучасті без поважних причин депутата України у засіданнях Національних Зборів або їхніх органів, до яких його обрано, Національні Збори можуть виступити з ініціативою про його відкликання виборцями.
Депутатам України забороняється займатися підприємницькою діяльністю, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової і викладацької у вільний від депутатської діяльності час.
Інші випадки несумісності мандата депутата України з метою забезпечення його незалежності та принципу розподілу влад встановлюються Конституційним законом про статус депутата України.
Стаття 5*. Депутати України мають право виступу на засіданнях Національних Зборів з усіх питань, які розглядаються, право запиту і запитань до будь-яких державних органів і посадових осіб (крім Президента України і органів судової влади), вимагати і одержувати від них інформацію, яка е необхідною для здійснення своїх повноважень, а також інші права, визначені цією Конституцією і Конституційним законом про статус депутата України.
Стаття 6*. Депутати України користуються парламентською недоторканністю.
Вони юридичне невідповідальні за голосування або висловлювання в Національних Зборах і їхніх органах.
Депутати України мають право не свідчити проти осіб, які довірили їм як депутатам відомості про будь-які факти, а також не повідомляти про ці факти.
Повноваження депутатів України та їхні права і свободи як громадян України не можуть бути обмежені в разі введення воєнного чи надзвичайного стану.
Депутати України не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, арештовані або піддані будь-яким іншим заходам, що обмежують їхні права і свободи, а також заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без попередньої згоди на це Національних Зборів.
Подання про позбавлення депутата України парламентської недоторканності вносить до Національних Зборів Генеральний прокурор України.
Стаття 7*. Повноваження депутата України припиняються одночасно з припиненням повноважень Національних Зборів або в разі його смерті.
Дострокове припинення повноважень депутата України за рішенням Національних Зборів може бути у випадках:
1) невиконання ним без поважних причин протягом двох місяців вимоги щодо несумісності депутатського мандату;
2) складення повноважень за особистою заявою;
3) обвинувального вироку суду, що набрав чинності;
4) визнання судом депутата України недієздатним або безвісно відсутнім;
5) втрати громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України.
Рішення Національних Зборів про дострокове припинення повноважень депутата України може бути оскаржене ним в Конституційний Суд України.
Повноваження депутата України припиняються достроково в разі відкликання його виборцями.
Стаття 8*. Національні Збори ухвалюють Конституцію України, вносять до неї зміни і доповнення.
Національні Збори ухвалюють Конституційні закони України, які передбачені статтями 15, 109, 122, 4*, 43*, 191, 201, 203, 223, 229, 236 цієї Конституції.
Національні Збори узгоджують Конституцію Республіки Крим, зміни і доповнення до неї.
Стаття 9*. Національні Збори ухвалюють закони України.
Виключно законами України визначаються:
1) права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав свобод;
2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців і, осіб без громадянства;
3) основні обов'язки людини і громадянина;
4) права національних меншин;
5) статус мов;
6) демографічна, міграційна (в тому числі імміграційна і еміграційна) політика;
7) принципи бюджетної, фінансової, цінової, кредитної, податкової, інвестиційної політики; засади побудови системи оподаткування; види податків, зборів та обов'язкових платежів; платники податків і об'єкти оподаткування; валюта, проби, вартість і типи національних монет, порядок і санкціонування емісії банкнот;
8) одиниці ваги, міри і часу;
9) принципи та основні напрями зовнішньої політики, організації оборони, основи керівництва і використання Збройних Сил;
10) основи організації державної безпеки і забезпечення громадського порядку;
11) принципи зовнішньоекономічної і митної політики;
12) правовий режим державних кордонів;
13) засади територіального устрою України;
14) основи організації місцевого і регіонального самоврядування, співробітництво регіонів, утворення вільних економічних зон;
15) загальні правила використання природних ресурсів, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, повітряного, морського, річкового, залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту і зв'язку;
16) правовий режим власності, порядок захисту майнових прав юридичних і фізичних осіб; порядок оподаткування майна;
17) основні засади і гарантії підприємництва;
18) екологічна політика, екологічні стандарти;
19) основи соціально-економічної політики, соціального захисту, шлюбу, сім'ї, материнства і дитинства, охорони здоров'я, виховання, освіти, науки, техніки і культури;
20) основи формування і діяльності громадських об'єднань та засобів масової інформації;
21) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
22) організація і діяльність Національних Зборів, правовий статус депутатів України;
23) основи організації і діяльності органів державної виконавчої влади, загальні засади, державної служби, здійснення державної статистики та інформатики;
24) кваліфікація злочинів й адміністративних правопорушень та визначення покарань за них; амністія;
25) судоустрій і судочинство, прокуратура, слідство, адвокатура і нотаріат; виправно-трудові установи;
26) порядок використання та захисту державного прапора, герба і гімну; статус столиці;
27) правовий режим воєнного і надзвичайного стану;
28) встановлення державних нагород і звань. До виключних повноважень Національних Зборів належить також ухвалення кодексів з усіх галузей законодавства, внесення до них змін і доповнень.
Національні Збори ухвалюють закони і з інших питань, у тому числі передбачених цією Конституцією.
Стаття 10*. До повноважень Національних Зборів належить:
1) внесення змін чи доповнень до Конституції і Конституційних законів України; узгодження Конституції Республіки Крим, змін і доповнень до неї;
2) оголошення рішень, прийнятих на всеукраїнських референдумах;
3) затвердження державного бюджету та звіту про його виконання;
4) надання згоди на укладення міжнародних договорів про державні союзи, економічні і військово-політичні об'єднання та міжнародні організації, державні кордони, а також угод, які стосуються конституційних прав і свобод громадян, громадянства чи потребують фінансових витрат держави;
5) ратифікація, денонсація, призупинення і анулювання дії міжнародних договорів.
Стаття 11*. Національні Збори збираються на засідання також для вирішення таких питань:
1) призначення виборів Президента України; проголошення акту його обрання і прийняття від нього конституційної присяги, прийняття чи відхилення відставки Президента України;
2) оголошення розпуску Національних Зборів; призначення чергових і позачергових виборів Національних Зборів;
3) ухвалення рішення про проведення всеукраїнського референдуму про дострокове припинення повноважень Президента України за вимогою не менше 2 мільйонів виборців або за ініціативою самих
Національних Зборів;
4) призначення і звільнення з посади за поданням Президента Прем'єр-міністра України;
5) заслуховування доповідей Президента про внутрішнє і зовнішнє становище України;
6) призначення Голови, заступника Голови і суддів Конституційного Суду України і прийняття від них конституційної присяги; прийняття чи відхилення відставки Голови, заступника Голови і суддів Конституційного Суду України;
7) визначення структури та чисельності Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України;
8) оголошення стану війни за поданням Президента та схвалення рішення Президента про використання Збройних Сил України
в разі збройного нападу на неї;
9) затвердження указів Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, загальну або часткову мобілізацію;
10) повторного розгляду закону, на який було накладене вето Президента; накладення парламентського вето на нормативні укази Президента, які суперечать законам України;