ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО КОЗАЦЬКУ ШКОЛУ «ДЖУРА».
«Шаблями наші предки володіли краще, ніж пером,
тому в історії' згадки про героїчні діяння українців залишили
іноземці, але хай краще пишуть вони про наші звитяги, аніж
ми про їхні...
1. Козацька школа. Концепція.
Щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити, людство
має зробити істотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної; від культури
споживання до культури творення; від владного творення (агресія, насильство тощо)
до творення гуманного, звеличеного, мудрого. Первинне - це поступ народного
(фізичного, душевного, духовного), у нас воно - козацьке; й тому саме в контексті
розв'язання глобальних проблем людства, освіти, людини козацьким повинно бути
навчання-виховання. !ншими словами, загальноосвітня школа має бути перетворена
на таку інституцію, яка б готувала не тільки грамотну, а й культурну, народно
зорієнтовану та духовно розвинену людину.
Основним чинником соціальної зрілості особи є зокрема козацька духовність.
Найкращі умови для організованого плекання козацької (лицарської) духовності може
надати школа й сім'я, далі виробничий колектив та громада.
Основна проблема школи козацької (лицарської) духовності - полягає в тому,
щоб за допомогою системи навчально-виховного впливу домогтися відтворення
відповідності між теоретичною моделлю виховання козака та її практичним втіленням
в життя - формування громадянина-лицаря-козака.
Освітньо-виховний ідеал школи такого типу - особистість козака-лицаря,
мудрого і волелюбного громадянина з народною свідомістю, гуманними цінностями,
культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.
Завдання школи такого типу:
Народна свідомість як причетність особи до непересічності спільноти
козаків-лицарів.
Людинолюбна спрямованість і позитивне сприйняття людини людиною
(козака козаком).
Культура поведінки як кодекс вчинку, еталон нормотворення козака.
Духовне життя - як внутрішній розвиток (віра, надія, любов) лицаря.
Мудрість козацька як поєднання в особистості народності, здібностей,
моралі і духовно-естетичної розвиненості.
Практичне значення школи такого типу - поява саморозвивального зразкового
козацького навчально-виховного закладу, який збагатить освітянську ниву досвідом
лицарського виховання та стане наочним зразком нової сучасної школи.
2. Ідеалізація.
Пріоритетним завданням козацької системи виховання є формування в молоді
ідеалів - найважливіших компонентів духовності особистості. В сучасних умовах
необхідно за ідеал обирати людей, які відстоювали свободу, захищали гідність і
честь, по-лицарськи служили рідній батьківщині - були ідеалом лицарського
служіння - П.Сагайдачний, І.Сірко, Б.Хмельницький, Т.Шевченко (курінний отаман
Петербургського Кошу козацтва), М.Драгоманов, В.Вернадський, М.Грушевський.
Народ споконвіку культував лицарський дух; на лицарських традиціях
формувалася еліта нації, яка боролося за свободу народу. Коли в значній частині
наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили волі, бракувало віри в свої
сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична необхідність породжувала
українське козацтво.
Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.
3. Співвідношення виховання-навчання. Народне (козацьке) виховання.
Наше завдання - відновити історичну козацьку пам'ять, виховати людину, яка
здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя.
Освіта - це специфічна галузь суспільного життя, найважливіша передумова
вирішення основних завдань суспільства, формування кадрів для економіки,
державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку суспільства. На основі
освіти формується і всебічно розвивається особистість, її основні якості.
Рівень освіти - мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства,
важливий показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю
розвитку системи освіти є єдність його структурних елементів: навчання і виховання.
В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання є тільки засіб
виховання. Навчання, відірване від виховання і без опори на нього розвиває тільки
розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів. Лише поєднання
навчання і виховання особистості формує у неї навички самостійного мислення і
оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всі духовні здібності і її
характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і соціальну позицію.
Козаки створили самобутню і ефективну систему освіти і виховання - козацьку
- втілення якої в життя забезпечує виховання фізично здорових, морально чистих і
по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян.
4. Цикли та напрямки козацького виховання в шкільній організації «Джура».
Цикли Напрямки
Козацька система здоров'я
Культура тіловиховання
Козацька військова справа
Козацький родовід
Козацькі традиції
Духовна культура 5 Козацька історія та культура
Козацька духовність
Козацьке самоврядування
5. Основні заходи.
Пошукова діяльність: походи по місцевостям, пов'язаних з козацтвом;
туристські маршрути по Україні, де пролягали козацькі шляхи; історичні місця,
пов'язані з діяльністю козаків на Україні (о.Хортиця, місця боїв, козацьких рад,
поселень, могил тощо); усні перекази про часи козаччини, матеріали, які розкривають
духовне життя наших славних предків, етнографічні особливості народів, що
мешкають на Україні; самобутні козацькі пісні, розповіді, думи, легенди, прислів'я,
казки, обряди, сказання козаків.
«Сторінки козацької слави».
Коли, де, чому виникли перші козацькі поселення, укріплення? Чим займалися
козаки, хто і чому становив ядро козацького війська? Хто очолював козацьке військо
в різні роки? Як склалася їх доля? Чим відзначилось козацтво у боротьбі з
іноземними поневолювачами? Як було організовано козацьке військо?
«Побут та традиції козацтва».
Що і як використовували козаки в повсякденному житті? Які в них були зброя і
військове спорядження? Як будувались козацькі укріплення? Як шанували своїх
героїв, плекали історію козацтва? Хто і як доніс до нас відомості про українських
козаків і їх правду?
«Козацькі забави».
Які пісні, думи, балади, легенди, приказки та прислів'я складені про козаків?
Які військові пісні співали в козацькому війську? Як вони проводили свій вільний час,
гартували волю і мужність, оволодівали військовою майстерністю?»4
Третя наша Козацька Рада почалася дещо нервово в Авидівці у
Гончарова В.: дружина Віктора, вважаючи, що ми прийшли «сообразить
на троих», «поперла» на нас; між нею та хазяїном вийшла перепалка й
ми перебралися на вулицю. Я зачитав текст положення про дитячу
4 Козацький вісник. №2, березень 1992. Адамівка.
шкільну організацію «Джура» та оголосив проект козацького
інформаційного вісника. Прийняли ми їх до виконання троголосно.
Вирішили надалі збиратися в Адамівці у школі.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК.
Козацький інформаційний вісник Адамівського Козацького Осередку (далі
Вісник) - є рукописний (друкований) орган осередку неформальної організації
козаків, що мешкають та здійснюють козацьку діяльність на території Адамівської
сільської ради. Він являє собою лист аркушу альбомного формату А4 з текстом на
обох сторінках.
Назва органу:
Козацький інформаційний вісник.
Адамівський Козацький Осередок.
№ 1 ЖОВТЕНЬ 1991
Вісник видається нерегулярно (по мірі необхідності), але не рідше одного
разу за півріччя.
Структура Вісника:
Новини Адамівського Козацького Осередку.
Б. Новини козаччини на Одещини, в країні.
Новини козаччини за кордоном.
Г. Історія козацтва.
Всі члени Адамівського Козацького Осередку повинні хоча би раз в рік
надавати матеріали до Вісника для друку.
Кошти на виготовлення чергового Вісника беруться з каси Адамівського
Козацького Осередку (АКО) у кількості, що визначається редактором Вісника та
затверджуються Радою АКО.
Були прийняті Закони «Про громадянство України» (жовтень), «Про
державний кордон України» (листопад).
1 грудня відбувся Всеукраїнський референдум. Понад 90%
громадян, які взяли в ньому участь, висловилися за незалежність
України; водночас було обрано Президента республіки - Л.Кравчука
(61% голосів).
Появу на політичній карті світу незалежної України зумовила низка
чинників. Зовнішні чинники: поразка соціалістичного табору в «холодній
війні», порушення світового балансу сил у зв'язку з розпадом
соціалістичної системи; помітне погіршення соціально-економічної та
політичної ситуації в СРСР; втрата центром контролю за подіями на
місцях; синхронне посилення відцентрових тенденцій у союзних
республіках; поразка путчу, тимчасова деморалізація консервативних
сил; намагання Росії зберегти домінуючу роль у післяпутчовий період.
Внутрішні чинники: існування в Україні системи формально легітимних
органів державного управління; бажання київської номенклатури
звільнитися з-під опіки центру; певна стабільність українського товарного
ринку; активізація націонал-демократичного крила політичних сил
республіки; післяпутчеве посилення відцентрових настроїв у суспільній
думці; дотримання політичного нейтралітету армійськими