Осавул: До обозу!
Обозний дає хлопцю (дівчинці) хліб-сіль (шматочок) й каже: Треба буде -
допоможемо! Треба буде - поділимось!
Хлопчик (дівчинка) підходять до святого отця, той благословляє їх.
Хлопчик (дівчинка) підходять до отамана.
Отаман: Клади, синку (донько), лівицю до лоба, щоб не розбив тобі лоба.
«Хрестить» його (її) перначем й говорить: Хай тебе біс не Бере! Йди собі з Богом!
Отаман командує: Віддайте шану джурі (дані) козацького товариства
шаблевим вінком!
Джура (дана) проходить крізь шабельний вінок.
Отаман: Панове козаки! Слава Богу, що ми козаки! Слава козакам! Слава
Україні!
Всі: Слава! Слава! Слава!
14. ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 1993. ВИХІД З ПІДПІЛЛЯ. РЕЄСТРАЦІЯ.
У листопаді 1993 року Кабінет Міністрів затвердив програму
«Освіта» («Україна ХХІ століття») щодо кардинальної реконструкції всієї
системи освіти, яка передбачала: децентралізацію управління освітою;
диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного
процесу; безперервність освіти та варіативність навчальних планів і
програм; переорієнтація сфери освіти на пріоритетний розвиток
особистості й створення для цього відповідних умов у сіспільстві.
У процесі реформування всіх ланок освіти наголос було зроблено
на: деідеологізації й демократизації навчального процесу; зв'язку освіти
з національною історією, культурою і традиціями; забезпеченні свободи
творчості педагогам-новаторам; урізноманітненні системи навчальних
закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління,
а також реальних потреб суспільства (поява гімназій, ліцеїв, колегіумів,
навчально-виховних комплексів); поступовому приведенні у відповідності
мови навчання в школах до етнічного складу населення. Але очікуваних
кардинальних змін у системі освіти не відбулося. Я вважав, що
спрацював особистий фактор.
10.11.1993 року відбулася 24 сесія Адамівської сільської ради ХХІ
скликання, яка розглянула заяву голови сільради Сердюк Т.В. про
складання повноважень. Сесія не прйняла рішення. Засідання було
продовжено 14.11.1993 року.
14.11.1993 року продовжилася 24 сесія Адамівської сільської ради
ХХІ скликання, яка розглянула питання «Про хід виконання рішення №1
17 сесії Адамівської сільської ради ХХІ скликання від 21.08.1992 року
«Про організацію роботи з національного виховання у Адамівській
неповній середній школі» та знову розглянула заяву голови сільради
Сердюк Т.В.
Рішення по першому питанню:
«Заслухавши та обговоривши доповідь голови постійної
депутатської комісії Адамівської сільської ради з питань освіти, культури,
медичного та торгівельного обслуговування Бараш Л.А. та інформацію
директора школи Тимофєєва В.Я., сесія Адамівської сільської ради
відмічає, що робота по вихованню національно свідомого громадянина
України у школі покращалася - є Положення про національне виховання,
змістовний план роботи дитячої організації «Джура», виконуються
виховні плани роботи школи та класних керівників, але: виховання
школярів ведеться із деяким націоналістичним відхиленням, що
фіксується батьками та зустрічає супротив деяких школярів (про це
свідчить вивішування школярами 9 класу червоних прапорів на димарі
кочегарці та у лісосмугі на початку села, що у першому випадку є
порушенням правил безпеки - висота димаря - близько 30 метрів).
З цього приводу сесія Адамівської сільської ради вирішила:
Звернути увагу директора школи Тимофєєва В.Я., що виховувати
громадянина України треба, але не виховувати націоналіста у поганому
розумінні цього слова, особливо враховуючи, що громадська думка
засуджує РУХ «Спасибі РУХу за розруху».
Зобов'язати директора школи Тимофєєва В.Я. привести виховні
плани роботи класних керівників та школи у відповідність з
нормативними вимогами Міністерства освіти України. До 01.01.1994
року. Директор школи.
Провести широку роз'яснювальну роботу серед батьків, школярів
про необхідність дотримуватися державної символіки у громадянському
житті громади. Постійно. Педколектив, сільська рада.»
Рішення по другому питанню:
«Рекомендувати на посаду голови Адамівської сільської ради
директора Адамівської школи Тимофєєва В.Я.» Цим рішенням засідання
сесії було продовжено 17.12.1993 року.
17.12.1993 року 24 сесія Адамівської сільської ради ХХІ скликання
обрала головою сільради Тимофєєва В.Я.
«Виписка з протоколу №5 від 17 грудня 1993 року.
1. Вибори голови виконкому.
СЛУХАЛИ:
Заступника голови районної ради Марунченко В.Д. про розділення
сільських рад, Адамівської та нової - Софіївської. На підставі рішення
обласної сесії народних депутатів й Верховної Ради України, тому
необхідно обрати головою Адамівської сільської ради з числа депутатів
Адамівки, Авидівки, Благодатного.
Виступили: Охременко Ф.Г., Мальков А.В., Позднякова В.В.
Мальков А.В. запропонував кандидатуру депутата Адамівської
сільської ради, директора Адамівської НСШ Тимофєєва В.Я.
В голосуванні прийняли участь 11 депутатів.
За Тимофєєва проголосували: за - 7 депутатів, проти - 4 депутата.
Вирішили: Обрати головою виконкому Адамівської сільської ради
народних депутатів Тимофєєва Валерія Яковича».
20.12.1993 року засновники Адамівського Осередку Козацтва
(Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т., Гончаров В.Я.) зробили Подання до
сільради на реєстрацію організації.
22.12.1993 року на Козацькій раді в Одесі отаманом УЧПГК обрали
В'ячеслава Лашкевича. Від АОК були присутні Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т.
27.12.1993 року засновники АОК (Тимофєєв В.Я., Гуцан В.Т.,
Гончаров В.Я.) отримали Довідку Адамівської сільради про регістрацію
Адамівського Осередку Козацтва.
2-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 1994 - ГРУДЕНЬ 1995. ДОКУМЕНТАЦІЯ.
...У споминах я свідомо залишаю за кадром педагогічну та
господарську діяльність в школі (з точки зору директора-
адміністратора), громадську діяльність в селі (депутатські комісії,
художня самодіяльність, спорт) та ін. (у тому числі й приватне
життя), а лише зосереджуюсь на головному - діяльності
Адамівського Осередку Козацтва (АОК)...
15. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1994. КОЗАЦЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ.
Вищий законодавчий орган України - Верховна Рада - дістався в
спадок від Української РСР. Її було обрано ще навесні 1990 року і аж до
весни 1994 року депутати Верховної Ради дванадцятого скликання
визначали перебіг законодавчого процесу. У цьому були свої позитивні
та негативні моменти. Позитивні - забезпечувалися спадкоємність та
керованість суспільного розвитку на початковій фазі реформ, існувала
база для розгортання державотворення. Негативні - більша частина
депутатів Верховної Ради займала консервативну позицію і гальмувала
створення правового поля для демократичних перетворень.
На початку року Україна вивезла зі своєї території всю тактичну
ядерну зброю.
Верховна Рада ліквідувала місцеві державні адміністрації і
повернула державну владу на місцях радам народних депутатів та їхнім
виконкомам.
На районному рівні - протистояння Адирова М.С. та Майстра В. І.
На першій сесії районної ради із перевагою лише в 6 голосів переміг
Майстро В.І.
Посилилося протистояння партій, поглибився розкол між
Президентом та Верховною Радою. Спробою вирватися із цієї кризи
стало нове радикальне рішення щодо проведення в першій половині
1994 року дострокових виборів Верховної Ради і Президента України.
До Верховної Ради було обрано 338 депутатів. У її складі
налічувалося 9 депутатських груп і фракцій. Головою українського
парламенту було обрано О.Мороза.
Із семи кандидатів у Президенти України (В.Бабич, Л.Кравчук,
Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, І.Плющ, П.Таланчук) на виборах здобув
перемогу Л.Кучма, за кандидатуру якого в другому турі проголосувало
понад 52% виборців; за Л.Кравчука - 45%.
Доробок українського парламенту тринадцятого скликання містить:
значне розширення правової бази реформ; перехід до організації роботи
депутатів на постійній основі, зростання професійного рівня
депутатського корпусу; прийняття нової Конституції України; посилення
контролюючих функцій вищого законодавчого органу.
Однак і на цьому етапі відчувалися серйозні протиріччя між гілками
влади, незбалансованість їхніх повноважень. Особливо помітною була
слабка позиція Кабінету Міністрів. Як і в попередній період, цей
виконавчий орган лишався найнестабільнішим - один за одним пішли у
відставку уряди В.Масола (червень 1994-березень 1995), Є.Марчука
(березень 1995-травень 1996), П.Лазаренка (травень 1996-липень 1997).
Далі Кабінет Міністрів очолили В.Пустовойтенко (липень 1997-грудень
1998), В.Ющенко (з грудня 1999).
З 17 грудня 1993 року я працюю головою Адамівської сільської
ради.
Україна готується до виборів депутатів всіх рівнів та Президента
України. Кандидати в депутати Одеської обласної та Верховної Рад
«мотаються» по району - беруть участь у передвиборчому марафоні -
проводять зустрічі з виборцями, головами сільських рад (за Законом про
вибори сільські голови формують територіальні виборчі комісіі). Десь у
кінці 1993 року заїхав до Адамівської сільської ради Петро Чернишук
(тоді голова Білгород-Дністровського осередку РУХу та кандидат у
депутати Верховної Ради). Ми розмовляли з ним про особливості
тогорічних передвиборчих баталій і якось непомітно перейшли до
питання про мою національну приналежність. Я - липованін-
старообрядець (липовани - нащадки донських козаків-некрасівців, які
оселилися на Дунаї після розгрому царськими військами повстання
Кіндрата Булавіна). Петро дав мені адресу канцеляріі паланкового
козацького товариства і вже через кілька днів я розмовляв про справи
козацькі з Леонідом Городецьким (паланковим отаманом).