рік.
організаціи-колективних членів.
3. Духовно-ідеологічна робота.
28
29
Підбір священика і організація його призначення на посаду
капелана АОК.
свят.
30 Організувати в АОК козацький творчий колектив.
31 Створення прес-центру і друкованого органа АОК.
32 Створити жіноче товариство АОК.
33 Організувати збір матеріалу з історії козацтва Задністров'я.
34
35
36
свят.
Заснування архіву фотокіновідеоматеріалів проведених
заходів, підбірку друкованих матеріалів.
Скласти реєстр пам'яток історії козаччини на території
Адамівської сільської ради.
37 Створити музей історії козаччини АОК.
01.1996 й надалі О, П, Ск
щорічно до 12.
Розробити Положення про членські внески з фізичних осіб та 12.1996
До 03.1997
Відпрацювання плану-графіка участі в проведенні релігійних До 02.1996 й
З 1996
Відпрацювання плану-графіка участі в проведенні державних До 02.1996 й
До 03.1998
38
Адамівської сільської ради.
4. Військово-патріотична робота.
39
40
41
Провести облік військовозобв'язаних, відставників та
запасників в АОК.
До 06.1996
Організовувати військово-патріотичні збори-таборування на Щопівріччя
базі станів.
Провести реєстр місць козацької (солдатської) слави на
території Адамівської сільської ради.
П, Ск
О, Бу
П, Бу
надалі щорічно
Протягом 1996 П, Бу
Протягом 1996 О, П
Протягом 1996 О, П
Старшина АОК
П, Бу
надалі щорічно
З 1996 йнадалі П, Бу
постійно
Протягом 1996 П, Бу
П, Бу
Протягом 1996 Бу
П
П
42
43
46
47
Встановити контакт з ветеранськими організаціями сільської 01.1996 й надалі П, Бу
ради і узгодити плани роботи.
технічних видів спорту.
44 Організувати Отаманський стан АОК.
45 Розробити систему безпеки.
Підготовити проекти Положень про козацьку військову
підготовку.
Мати постійний контакт з керівництвом народної освіти і
цікавитися на якому рівні викладається історія козаччини.
щорічно
Організувати й разом з ТСОУ провести змагання з військово- 05 щорічно
06.1996
До 12.1996
Постійно
П, Бу
О, П
Протягом 1996 О, П
П, Бу
Старшина
5. Робота з молоддю.
48
49
50
51
52
53
54
Втілення в практику роботи ЗОШ на території Адамівської З 1996
сільської ради козацько-лицарського виховання молоді.
Організація спортивних клубів з національних видів бойових З 1997
мистецтв. Проведення зборів.
Зустрічі в навчальних закладах з вихованцями. Допомога Постійно
матеріальна та духовна.
З участю молодіжних козацьких організацій започаткувати З 09.1996
дослідження „Звичаєве право козаччини і Конституція Пилипа
Орлика".
При діючих станах АОК утворити при школах Адамівської
сільської ради школи козачат та джур (Січ).
Старшина
Бу
Старшина
Організація оздоровчих спортивних таборів разом із Щорічно в 05-08 Старшина
керівництвом навчальних закладів, відділів освіти, фізкультури
і спорту.
Організація краєзнавчих туристичних походів шкільної молоді Щорічно в 05-08 Старшина
разом з відділами освіти, фізкультури і спорту.
П, Бу
З 1996/1997 н.р. О, П. Бу
Примітки: Отаман - О, Писар - П, Обозний - Об, Бунчужний - Бу, Осавул
Ос, Хорунжий - Хо, Скарбничий - Ск. 19
19
Козацький вісник. №11, жовтень 1996. Адамівка.
5. СИМВОЛІКА АДАМІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ КОЗАЦТВА
І. ПРАПОР.
Священний символ товариства. Прямокутне полотнище кольору морської
хвилі (розмірами довжини до ширини 2:1). На одній стороні Мальтійський білий
хрест, оторочений золотисто-жовтою стрічкою; на другій стороні - нашитий напис -
Адамівський Осередок Козацтва. Полотнище закріплене на дерев'яному держаку
довжиною 2,5 метра, навершиєм якого є тризуб.
ХОРУГВА.
Символ Адамівського Осередку Козацтва. Являє собою прямокутне полотнище
(довжина до ширини - 1,5:1) кольору морської хвилі, оторочене золотисто-жовтою
стрічкою, на дерев'яному держаку з перекладиною. На лицьовій стороні -
Мальтійський білий хрест, по периметру напис - Адамівський Осередок Козацтва.
БУНЧУК.
Знак Стану отамана. Виготовлений з кінського волосу. Має чотири частини
(пряди - Адамівський стан, Авидівський стан, Благодатненський стан, Софіївський
стан) та мідне навершиє із хрестом.
!V. КОМИШИНА.
Знак перебування отамана. Завдовжки 3 метра, закінчується прапорцем, що
подібний до прапору Адамівського Осередку Козацтва, але вп'ятеро менший.
V. ОДНОСТРОЙ.
Однострой - уніфікована форма одягу козака. Літній варіант - козацький
кашкет з малиновим околишком та кокардою (Тризуб на фоні білого Георгіївського
хреста); біла (або захисного кольору) офіцерська рубаха навипуск (з коротким або
довгим рукавом) з погонами, шевроном; брюки кольору морської хвилі із малиновими
лампасами; чорні туфлі. Зимовий варіант - мундир кольору морської хвилі (брюки з
малиновими лампасами) з золотими погонами; папаха (чорна, сіра) з кокардою;
плащ-пальто захисного кольору з золотими погонами; чорні чоботи. При параді -
ритуальна зброя на портупеї.
VL ШЕВРОН.
Нарукавний знак козака. На лівому рукаві - загальнокозацький, на правому -
осередковий. Осередковий являє собою Мальтійський щит кольору морської хвилі,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по центру - Мальтійський білий хрест,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, по периметру напис - Адамівський Осередок
Козацтва. Нижче шеврону - прямокутний шеврончик кольору морської хвилі,
оторочений золотисто-жовтою стрічкою, з написом «Адамівський стан», «Авидівський
стан», «Благодатненський стан», «Софіївіський стан».
VN. РИТУАЛЬНА ЗБРОЯ.
Ритуальна зброя - зброя, яку козак носить при параді. Це - козацька шабля
(до 100 см завдовжки), ніж-колодач (до 45 см завдовжки); носяться в чохлах (піхвах)
на портупеї.
В Одесі отаманом УЧПГК обрали Дмитра Тимошенка. Від АОК були
присутні Гуцан В.Т., Завацький Д.О.
3-Й ЕТАП. СІЧЕНЬ 1996 - БЕРЕЗЕНЬ 1998.
НАЛАГОДЖЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.
.Життя наше, в кращому випадку, досить заплутана штука:
тут є добро й зло, здоровий розум й дурість, себелюбні спонукання
й великодушшя; а тому, певно, нам завжди приносить радість
співчуття й, так сказати, родинна підтримка собрата-смертного; й
коли будь-чиє життя, хоча б найхимерніше, виявляє якесь
прагнення вгору, а не лише поступки призначеним сторонам натури,
правдивий опис його може не тільки тішити, але й надихати інших.
Нехай навіть в ньому не буде прикладів людської величі - все ж
воно по-людськи хвилює вас; нехай навіть не звершилось в ньому
героїчне діяння, а той, про кого йде мова, лише блукав з гріхом
пополам по грані добра та зла, часом прикро-сумно оступаючись,
все одне, вже сам важкий шлях його є щось святе.
19. СІЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1996. ПРОГРАМА ПЕРЕТВОРЕННЯ
АДАМІВСЬКОЇ ГРОМАДИ В КОЗАЦЬКУ ГРОМАДУ.
.Газети писали про початок подій тих років в Адамівці: «Мирно,
спокійно, продумано вершиться, можливо, найголовніша революція в
селянському житті».
Не було мирно.
В кінці 80-х років ХХ століття колгосп ім. Шевченка Білгород-
Дністровського району було трансформовано в асоціацію кооперативів.
Допомагали розробити документацію вчені з Одеського
сільськогосподарського інституту. Вже коли я вчився там, говорив про
Адамівські події із професором Харьковським. Три голови колгоспів
пішли на такий експеримент у Одеській області - А.Дикусар (вбили
чоловіка у 90-х роках), М.Миндру з Кам'янки (Герой Соціалістичної праці
- у 90-х відправили його у відставку, але через три роки запросили знову
головувати; вже покійний) та наш М.Бурлай (зараз голова приватного
підприємства).
Газети писали: «Дикусар, Миндру, Бурлай. Що пов'язує прізвища
цих командирів сільгоспвиробництва? Схожість долі. Вони першими
побачили необхідність реформ на селі, на свій страх та ризик виступили
першопрохідцями й поплатились за це».
.Почалася реформа на селі. Держава перевела із складу
колгоспних земель 20% площі до земель резерву, які повинні були
використати на організацію селянських фермерських господарств.
Селяни заворушилися - так всю землю переведуть у резерв; без землі
зостанемось. «Фермери» з міста почали отримувати землю під селянські
(фермерські) господарства; земля ця не оброблялася, заростала
бур'янами. Потім мені, як голові сільради, прийшлося й судитися, й
умовляти «хазяїв» про повернення землі - так ми повернули 72 гектара -
не дали «прихватизувати» ту землю, що колись батьки наші в 1946 році
до колгоспу здали.
Вирішили колгоспники (творча група на чолі із головою - Бурлай
М.І.) трансформувати асоціацію кооперативів у асоціацію фермерських
господарств. Провели роз'яснювальну роботу, сесію сільської ради (я
був тоді депутатом), загальні збори, на яких розпустили колгосп й
працівники звернулися до районної ради із проханням перевести їх у
фермери; колгоспні пенсіонери звернулися із заявами про виділення їм
до 2-х гектарів на ведення особистого підсобного господарства; із такими
заявами звернулися й ми, працівники соціальної сфери.
Районна рада знайшла масу порушень в рішеннях сесії, загальних
зборів; ці рішення частково було відмінено сесією районної ради,
частково через суди.
Весну-літо народ мітингував; почалися порушення технологічної,
трудової дисципліни в господарстві; частина колгоспників почала
звинувачувати голову колгоспу у спланованому розвалі колгоспу,
створенні «підпільних» кооперативів; на чергових загальних зборах
М.І.Бурлай, не витримавши обвинувачень, положив ключі на стіл.
Ініціативна група провела збори; головою обрали В.М.Вронського. Газети
писали: «Помилка М.І.Бурлая у тактичному прорахунку. Захопившись
перспективами розвитку господарства, він недостатньо чітко роз'яснював
свої позиції трудівникам. Колектив вважав, що голова не займається
виробництвом; реформи, які він проводить, нікуди не ведуть».