У ч.3 автор дає основні положення сучасної концепції виховної роботи з
населенням державного службовця 9-10 рангу (голови сільської та селищної ради),
вказує оптимальні шляхи підготовки голови ради як вихователя, критерії
результативності його виховної роботи.
У висновках вказується, що виховання населення головою ради в побуті, на
виробництві, в громадському житті стає важливим фактором морального та
розумового розвитку соціуму.
Кандидат педагогічних наук, доцент Якубовська О.М.
ВИХОВНА РОБОТА З НАСЕЛЕННЯМ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ 9-10 РАНГУ
(ГОЛОВИ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ-ОТАМАНА КОЗАЦТВА ГРОМАДИ)
ПРОГРАМА ВИХОДУ АДАМІВСЬКОЇ ГРОМАДИ З МОРАЛЬНОЇ (ДУХОВНОЇ) КРИЗИ
Душу - Богові! Життя - Батьківщині! Серце - людям! Честь - нікому!
Замість вступу.
Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, або
автономна.
Оволодіваючи козацькою духовністю і вступаючи до лав козацтва, українці
ставали славним і звитяжним братством лицарів волі, чесних власників, палких
патріотів і повноправних господарів рідної землі. Це був не лише вільнолюбний
військовий орден, що постійно стояв на чатах своєї материзни і дідизни, охороняв
рідну мову, культуру, духовність, етнічну територію від ворожих навал. Козаки були
землеробами і хліборобами, митцями і вченими, культурними і державними діячами,
тим соціальним станом, який на своїх могутніх раменах зберігав і плекав українську
націю, державу. Козацтво було невичерпним джерелом української еліти, яка
виконувала історичну націотворчу і державотворчу місію.
Видатні козацькі державотворчі, гетьмани, полковники, кошові отамани
С.Наливайко, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький, І.Виговський,
М.Кривоніс, І.Мазепа, П.Калнишевський завжди залишалися в національній
свідомості як високі взірці відваги і звитяги, синівської любові, вірного служіння
інтересам Матері-України.
Історична доля вибрала для українства найбільш адекватну його природі
козацьку форму і сама в козацькому способі життя українській національній
психології дала власний розвиток. І результати, рятівні для нації, не забарилися.
Високого рівня розвою набули козацька філософія, ідеологія, мораль, характер,
світогляд, національна свідомість і самосвідомість. Видатні вчені, державні діячі
багатьох країн світу Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський,
Ж.Шерер та ін. захоплювалися героїзмом і витривалістю, військовою доблестю і
демократичними засадами життя козаків. Іноземці часто називали Україну
«Козацькою республікою», «Країною козаків», «Козацькою землею», а українців -
«козацькою нацією».
Для всіх народів світу козацтво стало найбільшим символом волелюбства,
незламності національного духу українців. Козацько-лицарські традиції завжди були і
будуть могутньою силою, яка з'єднує весь український народ. Ідеї, цінності козацтва
становлять серцевину історичної естафети наступності і спадкоємності поколінь
нашого народу, є золотим фондом сучасної національної ідеології державотворення.
І. Основні принципи виховання громади.
Сучасне Українське козацтво, спираючись на історичний досвід
українського народу, враховуючи надбання людства, пропонує цілісну
програму побудови нового українського суспільства, яке б ґрунтувалося на
першочерговості національних інтересів України, на її рівноправному
входженні до сім'ї цивілізованих народів, на створенні для кожної людини
можливості забезпечити власною чесною працею гідний рівень життя собі та
своїй родині. Козацтво пропонує реальний шлях до добробуту і благополуччя,
стабільності, реального зміцнення державності, встановлення політичного та
економічного суверенітету України, зміцнення її міжнародного авторитету.
За основу виховання в громаді ми обрали -
КОДЕКСИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА:
1. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЧЕСТІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА,
що включає такі основні якості особистості:
- любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні,
ставленні до Батьківщини, рідного народу;
готовність турбуватися про молодших, зокрема дітей, усіх літніх людей і
людей похилого віку;
підкреслено шанобливе ставлення до матері, дівчини, жінки, бабусі;
непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, національним і
загальнолюдським цінностям;
відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави, єдності і
соборності українських земель;
прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних
закладів, просвітних установ, пам'яток історії та культури;
готовність проявляти принциповість і непримиренність до зла, аморальності і
наступальність у боротьбі з ними;
здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили,
зокрема непохитну силу волі і непоборну силу духу, можливості свого організму,
займатися самопізнанням і самовдосконаленням;
уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти доброчинність, лицарські
чесноти, глибоку історичну пам'ять, національну гідність і гордість;
турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе
ставлення до рідної природи, землі, примноження її багатств;
прагнення внести якнайбільший особистий внесок у підвищення добробуту
рідного народу, його матеріального і духовного рівня.
2. КОДЕКС ЛИЦАРСЬКОЇ ЗВИТЯГИ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА,
який декларує:
готовність боротися до загину за волю, честь і славу України;
нехтувати небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів,
побратимів, долі Матері-України;
презирство і ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих
заброд-завойовників;
уміння доводити наукову неспроможність ворожих ідей і теорій, спрямованих
на послаблення Української держави, на приглушення національної свідомості і
самосвідомості, та встановлення національної несправедливості і нерівноправності;
здатність відстоювати в будь-яких обставинах життя рідну мову, культуру,
мистецтво, духовні традиції, гідність і гордість свого та інших народів;
героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім'я свободи і незалежності
України;
відстоювання свого права бути господарем на рідній землі, володарем
національних багатств, готовність нікому не давати на поталу своєї материзни і
дідизни;
здатність і готовність займатися постійно, в тому числі і в години можливого
лихоліття, народотворчою і націотворчою діяльністю, будівництвом і зміцненням
Української держави.
3. ЗАПОВІДІ МИЛОСЕРДЯ,
які українські козаки залишили своїм нащадкам - сучасному Українському
козацтву як дорогоцінний морально-духовний спадок:
готовність допомагати найслабшим, найбеззахиснішим - дітям, створювати
умови для їхньої радості, попереджувати їхні страждання, замінювати їм у разі
необхідності батька і матір, брата і сестру;
всебічна допомога сиротам, вдовам, бабусям і дідусям, турботливе
ставлення до безпомічних, постійна їх матеріальна підтримка;
надання допомоги хворим, інвалідам, потерпілим від злих людей, стихійних
сил природи та іншого;
здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;
готовність допомагати будь-якій людині, щиро розділити з нею журбу,
страждання, горе, зробити все для того, щоб їй стало легше.
ІІ. Виховання фізично та морально здорового покоління на засадах козацького
лицарства.
Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А
своє у нас - козацтво - спосіб життя вільної людини, яка із
зброєю в руках захищала своє право на свободу.
Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям
школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді
загальнолюдським - дитинча має частіше зазирати у вічність - саме школа стоїть у
витоків духовності суспільства.
Історичні умови буття породили самобутній феномен - козацтво. Воно
втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я, інтелектуальну силу, життєздатність,
оптимізм і енергію.
Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.
В сучасних умовах погіршення фізичного та психічного здоров'я молоді,
відходу суспільства від основ природовідповідного життя, необхідно повернутися
обличчям до надбання наших предків-козаків - системи виховання всебічно
розвиненої особистості молодого козака. В основу навчально-виховного процесу
школи такого типу необхідно покласти проблему „Школа козацького виховання -
основа становлення особистості козака-лицаря".
Система виховної роботи школи такого типу базується на ідеях козацтва.
Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі
спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій,
вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси козака-
патріота.