Участь у проведенні заходів щодо охорони та захисту довкілля,
упорядкування козацьких могил, створення нових пам'яток культури в пам'ять про
козацьке лицарство та славу українського народу.
Проведення серед учнівської та студентської молоді роботи з культурно-
просвітницького, туристично-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного та військово-
патріотичного виховання.
Запровадження у навчальних закладах та закладах позашкільної роботи
дитячо-юнацької військово-патріотичної гри „Сокіл".
Проведення у межах позашкільного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах програми „Молода січ" із вивченням військово-патріотичних
традицій Українського козацтва.
Структура та органи управління учнівськими (студентськими) молодіжними
козацькими організаціями АОК
Учнівські, студентські козацькі товариства АОК створюються з урахуванням
сучасного адміністративно-територіального поділу, а також з урахуванням історичних
назв полків, куренів козацького війська, на засадах виробничо-територіального
принципу.
Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для АОК
станово-курінний устрій як військово-патріотична структура АОК. Козацькі товариства
всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв, не допускається
перетворення їх на незаконні воєнізовані формування.
Первинним козацьким товариством є стан. З первинних козацьких
товариств-станів складається курінь.
Усі первинні козацькі товариства беруться на облік і є підзвітними вищим
козацьким товариствам.
Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу в АОК є застава,
що налічує не менше трьох козаків. Інші структурні підрозділи АОК мають назви: рій
(складається з застав); загін (складається з роїв); сотня (складається з загонів);
курінь (складається з трьох сотень); полк (складається з трьох куренів).
Первинні козацькі учнівські, студентські товариства АОК: створюються за
місцем навчання козаків; для керівництва товариством обирають на засіданнях своїх
рад отамана та писаря (його заступника) терміном на 1 рік; ведуть персональний
облік членів, приймають членські внески; ведуть облік коштів, звітують перед
козацьким товариством про їх використання; отаман (голова) товариства, який керує
первинним козацьким товариством, входить до місцевої старшини; співпрацюють з
місцевим штабом; визначають завдання та напрямки своєї діяльності.
6. СУД КОЗАЦЬКОЇ ЧЕСТІ АОК
Загальні положення
АОК є добровільною, самостійною, духовною, позапартійною, громадською
організацією, що діє на підставі Конституції України, чинного Законодавства України
та Статуту АОК з метою захисту духовних, економічних, політичних здобутків
українського народу, національних традицій та козацьких життєвих принципів, має
власну судову систему та судочинство.
Судова система АОК базується на історичних традиціях Українського
козацтва й складається з судів козацької честі куренів, сотень тощо.
Суд козацької честі АОК є товариським судовим органом. У своїй діяльності
суди козацької честі керуються Статутом АОК, основними заповідями АОК та чинним
Законодавством України.
Завдання судів козацької честі та порядок їх утворення
Головним завданням судів козацької честі є підтримка високого козацького
духу, дисципліни, людської та національної гідності, захист авторитету АОК.
Суди козацької честі складаються з суддів, по одному в об'єднаннях й
осередках АОК, та двох козаків, які разом з ними здійснюють судочинство (один
призначається відповідним отаманом, а інший - за проханням підсудного), а також з
Вищого суду козацької честі з постійним складом.
В об'єднаннях та осередках АОК суддів обирають з найбільш гідних козаків
(по одному) строком на два роки та не більше двох термінів поспіль.
Суд козацької честі обирає Велика Рада АОК кількістю 5 осіб - старшин з
різних станів та Головного судді (голови суду козацької честі) - терміном на п'ять
років, кожен із суддів не може обиратися більше двох термінів поспіль.
До суду козацької честі обираються козаки - юристи за фахом - та козаки, які
мають достатній життєвий досвід й авторитет у товаришів.
Справи, що розглядаються судами козацької честі
Суди козацької честі розглядають такі справи: про порушення Статуту АОК;
про порушення основних заповідей АОК; про порушення положень, що регулюють
діяльність АОК; про порушення дисципліни у козацькому середовищі; про діяльність,
що завдала шкоди авторитету АОК; про стосунки об'єднань, осередків з органами
управління АОК та між собою;
Порядок розгляду справ судами козацької честі
Суди козацької честі розглядають справи згідно з поданими заявами,
рішеннями рад, об'єднань, осередків, з власної ініціативи суддів та у порядку
оскарження постанов судів нижчої інстанції.
Справи розглядають суди козацької честі у складі обраного на засіданні
ради осередку чи об'єднання та двох козаків-судочинців.
Розгляд справ здійснюють на відкритому засіданні суду, де мають право
бути присутніми будь-які козаки.
На засідання суду обов'язково запрошується козак, стосовно якого
розглядається справа. Якщо він не з'являється без поважних причин на засідання
суду, справа може бути розглянута за його відсутності.
Суддя об'єднання чи осередку: отримавши заяву чи рішення козацької ради,
в триденний термін порушує справу та призначає день слухання справи, але не
пізніше 15 днів з моменту отримання заяви, про що виносить ухвалу; здійснює
підготовку до слухання справи: збирає необхідні документи, опитує козаків, інших
осіб, залучає до матеріалів справи інші докази, має право давати доручення із
вказаних питань іншим козацьким судам у випадку, коли необхідні матеріали
неможливо зібрати на території об'єднання чи осередку;
Під час розгляду справи досліджуються всі обставини та документи,
опитуються особи, які причетні до справи. Після отримання результатів приймають
постанову.
Відмова козаків дати суду пояснення, матеріали, документи не
допускається, вважається порушенням основних заповідей АОК та тягне за собою
наслідки, що передбачені цим Положенням.
Судді є незалежними у прийнятті постанов і мають рівні права.
Постанови судів приймають більшістю голосів членів суду.
Розгляд справ, що порушені суддями з власної ініціативи, проводять у
такому ж порядку. 1.Суд козацької честі АОК розглядає справи про стосунки
об'єднань, осередків з органами управління АОК та у порядку перегляду справ. 2.Суд
козацької честі АОК розглядає справи у складі Головного судді (голови Суду
козацької честі) та чотирьох суддів. Судді чинять правосуддя по черзі. У разі
тимчасової відсутності Головного судді його функції виконує один із суддів.