ДОВІДКА
про Білгород-Дністровське паланкове козацьке товариство
Канцелярія Товариства знаходиться в підвальному приміщенні по вулиці
Першотравневій, 63.
Отаман Товариства - Городецький Леонід Григорович, українець, народився
24.01.1950 року в селі Стара Царичанка Білгород-Дністровського району Одеської
області. Військовий пенсіонер, освіта вища, за фахом філолог української мови та
літератури (Львівський державний університет ім. І.Франка, 1976 рік. Дружина
(Мустаєва - дівчиною) Фаягюль Фаритівна, 1951 року народження. Син - Руслан,
1980 року народження, дочки: Наталка - 1981 року народження та Ярослава 1983
року народження. Місце проживання село Стара Царичанка, вулиця Леніна 39.
Писар Товариства - Тимофєєв Валерій Якович, росіянин, народився
01.05.1952 року в селі Оріхівка Болградського району Одеської області. Голова
Адамівської сільської ради, освіта вища, за фахом біолог, викладач біології та хімії
(Одеський державний університет ім. І.Мечнікова, 1980 рік), економіст (Одеський
сільськогосподарський інститут, 1993 рік), навчається заочно в Одеському
сільськогосподарському інституті та Одеській державній морській академії. Дружина
(Федорова - дівоче) Світлана Семенівна, 1948 року народження, директор
Адамівської школи. Сини - Павло, 1971 року народження; Валерій, 1975 року
народження, донька - Світлана, 1979 року народження. Місце проживання село
Адамівка, вулиця Комсомольська, 4.
Товариство зареєстровано шляхом письмового повідомлення
(перереєстрація пройде 02.03.1999 року). В книзі обліку громадських організацій
значиться за №13.
Статистичну звітність Товариство не веде, оскільки не є юридичною особою.
Структура паланкового козацтва не передбачає обов'язкового
функціонування низових осередків в межах адміністративних кордонів. Шляхом
повідомлення зареєстровані в сільських радах за №2 в селі Старокозачому
02.06.1997 року (буде за №2 28.02.2000 року) в селі Адамівка школи джур дитячо-
юнацької організації Українського козацтва «Молода Січ», (буде за №1 28.02.2000
року Адамівський курінь Українського козацтва). Решта низових осередків ще
знаходиться в стані організаційного формування.
Загальна кількість членів Товариства 1399 осіб;
кандидатів в козаки 571 особа;
посвячених в козаки 368 осіб;
джур 145 осіб;
дівчат, членів козацької громади 77 осіб;
асоційованих членів козацької громади 238 осіб.
Чисельність Товариства обліковується згідно з поданими заявами паланковою
канцелярією в компуті (реєстровому списку).
Товариство організувало пункт козацького самозабезпечення. Його функції
зараз передаються новоорганізованому підприємству «Козацька справа», яке
уповноважене отаманом товариства виконувати ті ж самі завдання, аби господарська
діяльність козаків не суперечила Закону про об'єднання громадян.
Товариство забезпечувало одностроями козаків з складів речової служби
Міністерства оборони за цінами, визначеними штабом тилу військ Південного
напрямку. Товариство організовує можливість населенню (пенсіонерам, інвалідам,
учасникам бойових дій, багатодітнім родинам) придбати вугілля за цінами в 25-30%
дешевшими ніж на місцевому ринку палива, заохочуючи до фактичної доброчинності
козацькі комерційні структури.
Грошові надходження в бюджет Товариства складаються з членських
внесків, які визначені зборами районової Ради в розмірі 2 гривні 50 копійок на рік. На
ці кошти здійснюється оренда приміщень для паланкової канцелярії, забезпечується
діяльність перукарні з безоплатним обслуговуванням пенсіонерів, інвалідів, учасників
бойових дій, багатодітних, дітей-сиріт. З-за подорожчання орендної платні останній
квартал поточного року товариство є боржником.
Майна товариство не має. Обладнання перукарні здійснено на особисті речові
надходження, які остаються власністю козаків.
Оперативний облік коштів та облік чисельності членів товариства
здійснюється на основі записів в книзі сплати членських внесків до першої половини
року, пізніше книга передається до Крайової канцелярії, яка до вересня проводить
бухгалтерський облік надходження коштів і звітує про це Генеральному скарбничому.
Про діяльність Товариства майже щомісячно отаман Товариства інформує
місцеві засоби інформації. Вони охоче здійснюють публікації, іноді роблять помилки
трактованого характеру, щоправда позитивного змісту.
Товариство використовує Історичний гербовий знак війська Гетьмана
П.Орлика, нащадками традицій якого себе вважає.
Основна мета сучасного етапу діяльності Товариства - це становлення
організаційних низових структур в селах. Ця мета на погляд отамана Товариства і
районової старшини не досягнута із-за відсутності Закону про Українське козацтво,
що в повній мірі не дає правових підстав для здійснення заходів цивілізованого
втручання в порятунок нації та держави.
Отаман Білгород-Дністровського паланкового Товариства
полковник УК Городецький Л.Г.
Писар Товариства осавул УК Тимофєєв В.Я.
Відбувся розкол Народного Руху України, на уламках якого
з'явилося дві політичні партії - НРУ на чолі з Г.Удовенко та УНР, лідером
якої став Ю.Костенко.
Було обнародувано документи про привласнення П.Лазаренком
державних коштів; він втік за кордон.
У березні 1998 року за змішаною (мажоритарно-пропорційною)
системою відбулися чергові вибори до Верховної Ради. Вибори
засвідчили переконливу перемогу лівих і відчутну поразку
президентсько-проурядових структур, що було зумовлено
невдоволенням мас становищем в економіці та соціальній сфері (мізерна
оплата праці, затримки з виплатами заробітної плати та пенсій, розвал
систем соціального забезпечення та охорони здоров'я тощо). Спікером
Парламенту було обрано О.Ткачука.
Пройшли вибори до місцевих рад, вибори голів. Адамівським
сільським головою став Коноваленко А.М. - колишній секретар партійної
організації колгоспу ім. Шевченка. Я програв ці вибори. Причини?
Загальна невдоволеність Адамівської громади становищем в
економіці та соціальній сфері (в тому числі й на місцевому рівні); туга за
комуністично-соціалістичним «раєм», а тут «національно налаштований»
(болгаро-росіянин!) - про це мені говорив Петро Чернишук: «Я не
розумію цього; за логікою речей ви повинні бути по той бік
барикади». На виборах спрацював тезис «Спасибі РУХу за розруху».
Прорахунки стратегічні. В холі Білгород-Дністровської районної
державної адміністрації є стенд із фотографіями з життя району. На
одній з цих фотографій - засідання Ради отаманів Адамівської школи
козацько-лицарського виховання (до речі козацька модель
самоврядування моєї школи ще в 2001 році була визнана однією з
кращих на Україні). Ось що писав один з шкільних отаманів (Женя
Козубенко) в листі до козацької газети «Річ про Адамівську Січ»: «Мені
хотілося б розказати про один епізод з життя нашої школи і села. Багато
років тому наш директор школи почав організовувати Козацький Рух на
селі. Скільки було скептиків, які говорили, що голова сільради
(Тимофєєв В.Я.) займається дурницями, та й ми мало в що вірили.
Але вдалося організувати загони, почалося в школі козацьке життя, ми
їздили на Великі Ради. Тепер про нашу козацьку школу знає вся
Україна!». Дійсно, тоді мало хто вірив в козацьку ідею Адамівського
варіанту; практична реалізація нашого проекту зовні не зустрічала
спротив, але опоненти дотепно висміювали нас - «дорослі дядьки
граються у козаків-розбійників» й це спрацьовувало проти Тимофєєва
В.Я - кандидата на посаду сільського голови-1998...