3. З висоти сьогоднішнього досвіду я бачу й прорахунки тактичні -
тодішнє невміння працювати із громадою публічно, на зборах, мітингах,
через листівки, пресу, особисті контакти і «моральне та матеріальне
заохочення впливових людей» (проте, ніколи не було бажання такою
ціною - бруднитися - вигравати вибори!).
Хоча, те, що відбулося, повинно було відбутися; якби не
програв вибори - не постала школа козацько-лицарського
виховання...
ІІ. 1998-2000. ПЕРІОД ДІЯЛЬНОСТІ У СКЛАДІ
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОЇ ПАЛАНКИ
ВИТЯГ
із статуту паланки
Білгород-Дністровське міжрайонне козацьке товариство пасічників є складовою
автономною охочекомонною (добровільною) самодіяльною, самоконтрольованою
регіональною паланкою (гарнізонним підрозділом) в складі Українського козацтва.
Осідок паланкової канцелярії - село Стара Царичанка Білгород-Дністровського
району Одеської області.
Товариство має на меті: відродження та забезпечення традицій та духу
Українського козацтва, сприяння розбудові суверенної України, відродження
прогресивних козацьких звичаїв; захист політичних, економічних, культурних та
історичних здобутків українського народу; забезпечення матеріального добробуту
козацьких родин за рахунок якісного та кількісного розвитку бджільницького промислу
з використанням досягнень науки та світового досвіду; організація взаємодопомоги в
товаристві по забезпеченню матеріальних та фінансових потреб козацьких родин;
організація ефективного ветеринарного забезпечення козацьких пасік; організація
ефективного ветеринарного нагляду за санітарним станом усіх пасік в регіоні
розташування козацьких пасік; організація раціонального виробництва та допомоги
при призначенні ринків збуту продуктів бджільництва; організація контролю за
вживанням пестицидів та гербіцидів господарствами в районах розташування
козацьких пасік; створення некомерційних пунктів самозабезпечення членів
товариства ветеринарними препаратами та пасічним реманентом, а також
необхідною козацькою амуніцією; сприяння поширенню медоносів, культивації
багаторічних насаджень, збереження та охорони природи; забезпечення необхідної
самоохорони козачих кочових зборів та компаній.
Товариство функціонує на засадах організаційної та фінансової самодіяльності
та самодостаточності.
Товариство згідно з своїми намірами: пропагує в суспільстві козацький дух та
козацький Звичай, діло пасічне, господарську заможність та вільне підприємництво;
сприяє створенню та збереженню козацьких пасічних господарств; організує бесіди
та консультації по звичаєвому праву, по пасічному промислу; заохочує до козацької
справи чесних та порядних людей, заохочує молодь до козацьких заходів, виховуючи
в них почуття національної гордості; скликає належним чином Козацький Круг,
старшинську Раду, бере участь у зборах, нарадах, конференціях та семінарах,
пов'язаних з інтересами товариства; займається надбанням необхідного для
діяльності товариства майна, розпоряджується ним, займається виробничо-
господарською, закупівельно-забезпечувальною діяльністю по забезпеченню й
сприянню козацької справи; займається благочинними демпінговими акціями з
розпродажу продуктів бджільництва, які використовуються в апітерапії заради
генетичного оздоровлення української нації; входить в договірні зносини з
державними, кооперативними, приватними підприємствами та громадськими
організаціями.
Товариство користується правом юридичної особи, має свій рахунок у банку,
має свою печатку, штамп, бунчук та прапор. Кожен козак має посвідчення
Українського козацтва, ветеринарно-санітарний паспорт пасіки. Асоційовані члени
товариства мають санітарно-ветеринарні паспорти.
Товариство наслідує історичні традиції Царичанського охочекомонного
сердюцкого полку Івана Мазепи. Значкові кольори товариства чорно-жовті.
4-Й ЕТАП. КВІТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1998. РОЗБРАТ.
Кінець ХХ століття в козацькому русі характеризується як період
росту організацій різного направлення та чисельного росту членів цих
організацій. Причиною цьому слугувало підвищення загального інтересу
до справ козацьких у країні і зокрема Указ Президента України „Про День
Українського козацтва".
Збільшення кількості членів козацьких організацій веде до появи
поглядів, відмінних від поглядів керівництва цих організацій. Якщо
керівництво толерантне, мудре - відміни в поглядах ведуть до розвитку
організації, покращання її роботи, зміцненню авторитету в широкому
загалі. Але якщо керівництво організації авторитарне, не терпить інших
поглядів на розвиток руху, крім своїх, - суперечки виливаються у розкол.
Тут є й позитивний момент; можна вважати, що це не розкол, а
очищення: невдоволені діяльністю організації козаки створюють свій
підрозділ і намагаються працювати краще...
Подібна ситуація у кінці ХХ століття склалася в Українському
козацтві на всіх рівнях - від всеукраїнського до місцевого, зокрема в
■ W W ■ W ^ • РЧ ■ W W ■ W ■ W
Одеській крайовій та Білгород-Днютровськш районній та міській
організаціях.
Обласна (крайова) організації УЧГПК розкололася на дві
організації - Чорноморське Гуляйпільське козацтво та Звичаєве
козацтво.
Розкол утворився тому, що частина козаків (це була основна маса
перших козаків-засновників УЧГПК) вважала за необхідним неухильно
додержуватися Звичаєвого Кодексу козацтва. Козаки, які прийшли до
козацтва пізніше, вважали за необхідне брати з цього Кодексу лише
основні постулати моралі, а в практичній діяльності зважувати на
сьогодення.
Крайовим отаманом у середині 90-х років був Валентин Піскун. До
нього (за звичаєм) отамани змінювалися кожен рік; Піскун ж був першим
керівником козаків, який три роки поспіль очолював обласну організацію.
Якщо до нього отамани займалися лише виборами та перевиборами (я
трохи утрирую, бо крайова організація працювала, й працювала добре),
то Піскун налагодив роботу штабу, осавульської (утворили Одеську Січ -
чоловічий - спочатку сезонний, потім всесезонний табір, де молодь
проходить козацький вишкіл) та обозної (зокрема, козаки реалізували -
за ліцензією - як будівельний матеріал - пісок з кар'єрів) служб; це все
завдяки тому, що отаман мав час працювати, а не лише готуватися до
виборів та перевиборів.
Але прийшов час й Піскуна (це менталітет козацький - де два
козака - там три гетьмана) - звичаєві козаки скликали першу Чорну раду
(потім цю раду скликали багато разів) - й закинули отаману й пісок, і
бійки козаків при розподілу дивідентів від ліцензійної діяльності, і ще, і
ще, і ще... Піскун вчинив шляхетно - скликав раду, оприлюднів звіт
(фінансовий та політичний ) діяльності крайової організації - й подав у
відставку...
Крайовий отаман генерал-хорунжий Валентин Піскун часто
приїздив до Білгорода-Дністровського - на робочі наради старшини, на
посвяти козаччі, завжди цікавився й був у курсі справ козацьких
організацій Задністров'я. Як правило, з ним приїздив Сергій Гуцолюк.
Після В.Піскуна козаки обрали отаманом генерала ЗСУ Валентина
Пилипенка. Ця кандидатура сподобалася не всім козакам й почався в
лавах наших розбрат...
В 1998 році від паланки відійшов Білгород-Дністровський
міський козацький Кіш. Першими козаками Кошу були Скляренко М.П.,
Вітряк М.К., Устименко Б.І., Черв'як О.О., Горлачов В.П., Воробйов В.М.,
Бойчев В.В., Мельниченко Г.Б., Скиба М.Є., Лелеченко І.А.,
Городниченко П.М., Кулинський В.Я., Зуєв О.І., Лісіцин І.М., Павлюк В.В.,
Оленєв І.П.
Від Білгород-Дністровського козацького Кошу відбрунькувався1-й
Білгород-Дністровський Окружний полк ім.П.Орлика,
співзасновниками якого є Врублевський М.В., Єремєєв В.І., Дейна М.К.,
Оленєв І.П., Царенков О.П., Хоменко Є.В. Першим отаманом полку був
Царенков О.П., потім козаки отаманом обрали Врублевського М.В. Далі
до полку приєдналися козаки Оленєв І.П., Ковалів С.Д., Єремєєв В.І.,
Хоменко І.В., Вітряк Б.М., Смаковський В.М., Лукашевський В.В.,
Лабунець С.Я., Мамонтов І.І.
Від полку відійшов Білгород-Дністровський Окремий курінь ім.
С.Білого, співзасновниками якого є отаман Городниченко П.М., козаки
Сокорев Ю.О., Сокорев О.О., Чудак В.С., Павленко О.Д., служитель УПЦ
отець Микола Григоращенко. Штаб-квартира куреню знаходиться на
вулиці Плавневій; над воротями майорить державний прапор.
Розпорошеність заважала козакам плідно працювати (де два козака
- там три гетьмана).
24. КВІТЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1998. ШКОЛА ДЖУР.
Ось у такий складний час Адамівський курінь увійшов до складу
Білгород-Дністровської паланки .
НАКАЗ
№29-03 від 29.03.1998
по Білгород-Дністровському міжрайонному козацькому товариству
Українського Задністрового козацтва
„Про організацію Адамівського куріня Українського Задністрового козацтва"
У зв'язку із організацією Адамівського куріня Білгород-Дністровського
міжрайонного козацького товариства Українського Задністрового козацтва (у
подальшому Адамівського куріня УЗК)
НАКАЗУЮ:
Вважати козацьке обєднання, яке функціонує в межах Адамівської сільської
ради, Адамівським куренем УЗК.
Адамівський курінь УЗК має усі клейноди куреня: печатку, прапор, бунчук,
емблему (опис додається) та ін.
Структура Адамівського куреня УЗК є такою:
Адамівський курінь УЗК
Адамівський стан Авидівський стан Благодатненський стан
й рой 1-й рой 1-й рой
й рой 2-й рой 2-й рой
й рой 3-й рой 3-й рой
Призначити капітана запасу Української Армії (у подальшому УА) козака
Тимофєєва Валерія Яковича курінним отаманом з присвоєнням йому звання осавул
УЗК.
Призначити сержанта запасу УА козака Козаченко Олександра Івановича
заступником курінного отамана з присвоєнням йому звання підхорунжий УЗК.
Призначити старшого сержанта запасу УА козака Рибальченко Віктора
Петровича становим отаманом Адамівського стану з присвоєнням йому звання
підхорунжий УЗК.
Призначити старшого сержанта запасу УА козака Чеботюка Олександра
Миколайовича становим отаманом Авидівського стану з присвоєнням йому звання
підхорунжий УЗК.
Призначити старшину запасу УА козака Редько Анатолія Сидоровича
становим отаманом Благодатненського стану з присвоєнням йому звання
підхорунжий УЗК.
Призначити сержанта запасу УА козака Лавриненко Юрія Івановича ройовим
отаманом 1-го Адамівського рою з присвоєнням йому звання старший вістовий УЗК.
Присвоїти сержанту запасу УА козаку Редько Сергію Анатолійовичу звання
вістовий УЗК.
Присвоїти сержанту запасу УА козаку Макаренко Сергію Федоровичу
звання вістовий УЗК.
Присвоїти козаку Куликову Руслану Костянтиновичу звання рядовий УЗК.
Отаман Білгород-Дністровського міжрайонного козацького товариства
Українського Задністрового козацтва Л.Г.Городецький.