З березня почали вести Реєстрову Книгу Адамівського куреня
Українського козацтва; йшла робота з переоформлення основних
документів, написання заяв козаків на вступ до Українського козацтва,
підготовка нових посвідчень та інша організаційно-кадрово -
документальна робота.
Повернувшись в Адамівську школу на посаду директора, я почав
працювати над створенням козацької школи джур та дан. В квітні була
розроблена Концепція школи, яку обговорили в кінці травня педагоги.
ШКОЛА ДЖУР ТА ДАН
«Частина 1.
Вражаючі досягнення технократичної цивілізації загрожують людству
екологічним самознищенням. Однак труднощі розв'язання глобальних проблем
(можливість ядерного конфлікту, забруднення біосфери тощо) зумовлені не лише
рівнем технічного оснащення чи налагодження добросусідських взаємин.
Основоположна проблема - спосіб світосприймання, що відображає буденні, почасти
примітивні потреби, думки і дії людини технократичної цивілізації.
Маємо парадоксальне зміщення вектора основоположних проблем з техніки і
технології на людину та її певним чином наповнений внутрішній світ. Сучасні
мислителі сходяться на тому, що в третьому тисячолітті саме людина буде в
епіцентрі найскладніших, найглобальніших проблем Землі. її догматичний
прагматизм у контексті широких обріїв духовної досконалості, примітивність
психологічного життя за повноти форм і способів гуманного соціального
утвердження, матеріальне і духовне споживництво у ситуації безмежних
можливостей творення добра і краси продукують той напружений простір, у якому
тільки й може бути розв'язана проблема людини як особливої чотириєдності -
культурного універсуму, гуманної особистості, дієвого суб'єкта і духовної
індивідуальності .
Отже, щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити,
людство має зробити істотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної; від
культури споживання до культури творення; від владного творення (агресія,
насильство тощо) до творення гуманного, звеличеного, мудрого. Первинно - це
поступ національних систем освіти, спочатку в експериментальних варіантах, а з
появою належних результатів - масовий. Очевидність цього факту не підлягає
сумніву: система освіти - це галузь найважливішого духовного виробництва будь-
якого суспільства, що покликана готувати громадянина з певним рівнем національної
свідомості, інтелектуальної і розумової зрілості, духовного творення, довкілля.
Саме в контексті розв'язання глобальних проблем людства, освіти, людини і
створюється програма трансформації Адамівської школи у школу Джур та Дан
(школу козацько-лицарського виховання), котра моделює освітньо-виховний процес
як культурне і духовне явище, шкільне середовище - як психогенний
етнонаціональний фактор духовного єднання учасників навчального процесу, а
психосоціальний розвиток особистості - як неперервне зростання її фізичного,
розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу в ході чуттєво-
смислового занурення у культуроємні пласти етнонаціонального досвіду і
психоемоційне вивільнення в духовних переживаннях, помислах, вчинках.
Сучасна система шкільної освіти в Україні готує громадянина-інтелектуала,
тобто особу, котра володіє основами наук і здатна розв'язувати складні суспільні
проблеми і завдання, послуговуючись науковими підходами. Із здобутком України
державного суверенітету та поступовим її входженням до європейського і світового
соціально-культурного простору істотно ускладнюється місія національної освіти й,
зокрема, загальноосвітньої школи. Відтепер вона має готувати ще й людину
висококультурну, зорієнтовану на канонізований етнонаціональний і духовний досвід.
Іншими словами, масова загальноосвітня школа має бути перетворена з науково-
освітнього закладу на таку соціально-культурну інституцію, яка б готувала не тільки
грамотну, а й культурну, ментально зорієнтовану і духовно розвинену особистість.
Частина 2.
Системоутворюючим соціально-культурним чинником соціальної зрілості
особи є духовність, зокрема, лицарська духовність. Складність соціально-
психологічного дослідження цього феномену (універсального явища) спричинена, з
одного боку, його буттєвою вседіяльністю, що повно не може бути пізнана наукою, з
іншого - індивідуальною унікальністю форм духовності і душевних станів, які важко
розпізнати, відстежити, а тим більше спрогнозувати чи спеціально відтворити.
Найкращі умови для організованого плекання лицарської духовності створюються за
експериментальним впровадженням козацько-лицарського навчання і виховання,
квінтесенцією якого є психолого-мистецькі інноваційні технології: чуттєво-естетична,
установчо-мотиваційна, змістовно-пошукова, контрольно-рефлексівна, адаптивно-
перетворювальна, системно-узагальнююча, лицарсько-духовно-естетична.
Отже, наша освітня модель школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського
виховання) - загальноосвітньої школи покликана перетворити навчально-виховний
процес з інформаційно-пізнавального факту на соціально-культурне явище високого
духовного насичення. Вона науково проектується за психодидактичними схемами
розвивальної міжсуб'єктньої взаємодії і техніками лицарського мистецтва. Тоді
етнонаціональний і загальнолюдський досвід, зосереджуючись у ідеях, законах,
категоріях, переконаннях тощо постає в кожного учня як власна драма пошуку істини,
ідеалу, гармонії.
Основна проблема трансформації і загальноосвітньої школи у школу Джур та
Дан (школу козацько-лицарського виховання) полягає в тому, щоб за допомогою
фундаментального соціально-психологічного експерименту домогтися відповідності
між науковим обґрунтуванням проблеми розвитку козацько-лицарської духовності,
ментально зорієнтованої освіти і наслідками його практичного втілення у життя
сучасної загальноосвітньої школи. Звідси, власне, й визначення об'єкта, предмета,
завдань, гіпотези і реальної методології трансформації.
Освітньо-виховний ідеал школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського
виховання) - особистість лицаря, мудрого і волелюбного громадянина незалежної
України з національною самосвідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення
і перспективами духовного самовдосконалення.
Програма трансформації загальноосвітньої школи в школу Джур та Дан (школу
козацько-лицарського виховання) покликана комплексно спроектувати ментально
зорієнтовану, гуманістичну школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського
виховання), яка б повно реалізувала національні інтереси в галузі освіти, системі
державотворення та готувала духовно розвинену особистість.
Об'єкт трансформації - експериментальне моделювання духовно збагаченого,
ментально зорієнтованого соціально-культурного простору школи Джур та Дан
(школи козацько-лицарського виховання) як саморозвивальної освітньо-виховної
інституції.
Предмет трансформації - психомистецькі технології і методи козацько-
лицарського духовного єднання вчителя та учня як активних носіїв соціально-
культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ході оволодіння
навчальними курсами для школи за навчальним планом школи Джур та Дан (школи
козацько-лицарського виховання.
Частина 3.
Завдання школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання)
центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:
Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальної
непересічності етносу.
Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, її
психосоціального розвитку та життєвідчування.
Культура поведінки як моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне
нормотворення та морально-етична діяльність.
Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра,
добродійна любов і життєдіяльне самотворення.
Ментальна мудрість як буттєве синергічне поєднання особистістю кращого
національного досвіду, розумінневих здібностей, моральної виваженості і духовно-
естетичної досконалості.
Завдання трансформації загальноосвітньої школи у школу Джур та Дан (школу
козацько-лицарського виховання):
Загальнонауковий аспект (міждисциплінарний): створити та соціально
адаптувати концепцію відродження національної школи Джур та Дан (школи
козацько-лицарського виховання).
Філософський аспект: дослідити історичні типи козацького освітянства та
обґрунтувати методологічну модель наукового проектування соціально-культурного
простору школи нового типу.
Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію
лицарські зорієнтованої освітньої діяльності особистості-професіонала - вчителя,
учня тощо.
Дидактичний аспект: здійснити науковий аналіз та практично перевірити на
ефективність інноваційні освітні технології козацько-лицарського виховання та
системи навчання від установчо-мотиваційної до духовно-лицарсько-естетичної.
Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально
впровадити систему психомистецьких технологій духовного козацько-лицарського
єднання вчителів та учнів школи.
Новизна програми трансформації загальноосвітньої школи у школу Джур та
Дан (школу козацько-лицарського виховання)- уперше науково (концептуально і
методологічно) проектується нова освітньо-виховна система життєдіяльності
загальноосвітньої школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання), що
професійно зорганізовує духовне збагачення, ментально зорієнтований соціально-
культурний простір школи, скрижалем якого є психомистецькі технології і методи
козацько-духовного з'єднання.