Наш народ споконвіку культував лицарські традиції виховання. Із століття в
століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за
свободу і незалежність України.
Коли в значної частині наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили
волі, бракувало віри в свої сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична
необхідність породжувала українське козацтво.
Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську
психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до
волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили,
політично прислужництво чужинцям.
Козацька педагогіка плекає лицарську заповідь у душі, серці і свідомості
кожного вихованці: у житті завжди є місце подвигам, героїчним вчинкам. Лицарське
виховання утверджує життя як героїчне діяння, високе духовне буття, подвижництво
в ім'я загальнонаціональних, державних ідеалів.
Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.
Французький історик Шерер писав про українців так: «Ми бачимо батьків, що
передали своїм синам почуття гордості бути незалежними й залишали їм у спадок
саму тільки шаблю з девізом: «Перемогти або загинути!»
Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії
згадки про героїчні діяння українців залишили іноземці, але хай краще пишуть
вони про наші звитяги, аніж ми про їхні!
Ліна Костенко слушно зауважила, що «українці - це нація, що її віками
витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних
мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого
відбулася амнезія історичної пам'яті і якісні втрати самого національного генотипу».
Частина 2. Навчання та виховання.
Наше завдання - відновити історичну пам'ять, виховати людину, яка здатна
побудувати і саму себе, і своє гідне життя, і державу. «Маємо те, що маємо», -
дотепно охарактеризував сучасний стан в економіці та моралі Л.Кравчук. Практично
не зроблено спроби змінити ситуацію і дотепер школа залишилася єдиною
неушкодженою моральною засадою в оточенні дитини, гарантом виховання її
порядною людиною, патріотом України.
Освіта - це специфічна галузь суспільного життя, найважливіша передумова
вирішення основних завдань суспільства, держави, необхідна умова відтворення
суспільного виробництва і успішної економічної діяльності, формування національних
кадрів для економіки, державного і політичного устрою, для усіх сфер розвитку
суспільства. На основі освіти формується і всебічно розвивається особистість, її
основні якості, її входження в життя.
Новий етап, в який вступає Україна, потребує пріоритетної уваги до освіти.
Саме вона покликана прокладати дорогу новій соціальній, економічній, правовій та
політичній культурі, робити українське суспільство демократичним і відкритим.
Сучасний напрям розвитку освіти - відхід від орієнтації на уніфіковану,
стандартну людину, позбуття надмірної ідеологізації школи та нав'язування
молодому поколінню віджитих ідеалів і стеоротипів, набули необхідної для сучасного
суспільства відкритості.
Рівень освіти - мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства,
важливий показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю
розвитку цієї системи освіти є єдність його структурних елементів: навчання і
виховання. В системі освіти виховання відіграває провідну роль, а навчання є
тільки засіб виховання. Навчання, відірване від виховання і без опори на нього
розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів.
Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї навички
самостійного мислення і оволодіння культурою мислення, розвиває і зміцнює всі
духовні здібності і її характер, формує світогляд особистості, її моральні норми і
соціальну позицію.
Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного
народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній,
національній мові. Запозичення системи виховання у іншого народу, як і мови, є
неможливим тому, що формує інтелектуальний дебілізм нації. Рідна школа - це
головна основа національного життя держави, основа рідної школи - національне
виховання. Національне виховання - це козацьке виховання, бо українці -
козацька нація; козаки були типовими представниками рідного народу, вони
втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси,
прагнення; і вони створили самобутню і високоефективну, близьку до європейської,
національну систему освіти і виховання - козацьку педагогіку, яку впровадить у свою
роботу колектив Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня (школи козацько-
лицарського виховання), бо творче відродження в життя на сучасному рівні ідей і
засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально
чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної України.
Частина 3. Розбудова Хати починається з розбудови Держави.
Козацька педагогіка - це частина української народної педагогіки, яка
формувала у підростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність її
захищати від чужоземних загарбників, високу національну свідомість і
самосвідомість, глибоку духовність. Вона була найтісніше пов'язана з матеріальною і
духовною сферами діяльності українських лицарів.
Уся багатогранна навчально-виховна робота в нашій школі козацько-
лицарського виховання здійснюється на випробуваних віками підвалинах української
національної ідеї, системи національних цінностей, які одночасно мають
загальнолюдський зміст і характер.
У процесі формування козацько-лицарських якостей, цілісної особистості
патріота, громадянина України приоритетними ми вважаємо оздоровчо-спортивну,
навчально-пізнавальну, творчо-трудову, військово-патріотичну і національно-
державницьку сфери діяльності. Засобами козацької педагогіки ми утверджуємо
міцне козацьке здоров'я і лицарський незламний дух, любов і відданість Україні,
стійку життєву позицію українського патріота, громадянина-державотворця. Ми
вважаємо, що морально-духовні національні цінності є засадними і приоритетними в
житті кожного сучасного козачати, джури і молодого козака. Історія українського
народу підтверджує, що ідеї Бога і України були вершинними в козацькій духовності;
тому ідеї Бога, людини, родини, нації і України є найголовнішими, найвищими
духовними орієнтирами у нашій виховній роботі з юними козаками і козачками.
Засобами козацької педагогіки ми формуємо героїко-патріотичну систему
почуттів та ідей, поглядів і переконань, мрій та ідеалів особистості, що складає
стрижень її національно-патріотичної свідомості і самосвідомості. Вся робота з
юними козаками та козачками у нашій школі козацько-лицарського виховання
спрямовується на виховання в них любові до Подвигу в ім'я зміцнення і процвітання
Української держави, бо народ (і особистість, зокрема) може спокійно в достатку
жити лише в могутній незалежній державі. Таку державу можуть збудувати лише
особистості, які не розділяють «своє» і «загальне» в тому розумінні, що не можна
збудувати свою Хату, коли не збудуєш Державу. Ми прагнемо, щоб кожен молодий
козак і козачка глибоко усвідомили, що в будь-яку історичну епоху, зокрема в нашу, є
місце для героїзму і подвижництва, що кожен може стати національним Героєм
України.
Педагогічний колектив нашої школи переконаний, що національні, зокрема
козацькі виховні традиції є нині порятунком для «зголоднілої» на душевність і
духовність сучасної молодої людини.
В школі створена дитячо-юнацька організація «Молода Січ» Українського
козацтва, що розгорнула свою діяльність на козацьких традиціях. В практику роботи
школи входять нові форми роботи: посвята в козачата, фестивалі козацької пісні і
танцю, козацько-старшинські банкети, лицарські турніри, козачі ігри та забави.
Частина 4. Форми роботи в школі з козацько-лицарського виховання.
В нашій школі проводиться різноманітна робота по вихованню учнів засобами
козацької педагогіки. Проте вона з кількох причин не набуває належного поширення.
Одна з них та, що не складені відповідні програми (по класах, за віком та роками
навчання дітей). Розробка варіантних програм виховання учнів на традиціях
українського козацтва з урахуванням регіональних особливостей - одне з
найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме розгортанню дитячого і
юнацького руху, виховання в дітей, підлітків і юнацтва лицарських чеснот.
Саме в козацькій педагогіці рельєфно і повно окреслена ідея вільної і
демократичної, незалежної людини, яка на культурно-історичних, духовно-
національних традиціях громадського, політичного життя будує незалежну державу і
тому наш педагогічний колектив працює над проблемою козацько-лицарського
виховання молоді.