Ролі менеджерів успішно виконують заступники, директор залишає собі в
основному представницькі функції. Тепер нарешті з'являється час написати
дисертацію, взяти участь у міжнародних освітніх програмах та проектах чи
попрацювати в якості депутата місцевої ради.
Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:
Козацько-лицарська система виховання як послідовність технологій і
методик. Посібник «Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського
виховання школярів».
Моніторинг рівня розвитку учнів різних вікових категорій.
Мережа студій національно-культурного центру "Берегиня".
Повноцінний розвиток потенціалу школярів через ментально спроектований,
насичений соціально-культурний простір школи.
Наукова і практична експертиза вдосконалених навчальних курсів для школи
козацько-лицарського виховання.
Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи
розвивальних міні-підручників.
Підготовка та апробація пробних програм самореалізації особистості учня на
основі навчальних курсів.
Кадрове, матеріально-технічне, організаційно-технологічне і психолого-
дидактичне забезпечення фундаментальної Програми трансформації
загальноосвітньої школи в школу козацько-лицарського виховання.
Систематичне відстеження ефективності виховних технологій.
Мобілізація соціально-культурних та психологічних чинників оптимізації
взаємозбагачення учасників навчального процесу.
6 етап. Результативно-узагальнюючий. Два роки.
На етапі старіння відбувається втрата динаміки розвитку, знижується до
критичної позначки чутливість до нових ідей.
У керівників школи на цьому етапі може з'явитися враження, що рух уперед
вже закінчився, можна «почити на лаврах».
Знижується до критичної відмітки рівень мотивації персоналу, тому знову
доводиться в кризових ситуаціях переходити на «ручне управління».
В етапі застою (стагнації) школа може перебувати не тільки допустимий період
(1-2 роки), а й як завгодно довго. Причому, як правило, якщо процес затягується,
з'являються риси старечого маразму.
У такому випадку з огляду на те, що внутрішні ресурси оновлення безнадійно
втрачаються, стає неможливим радикально змінити ситуацію без зовнішнього
втручання.
Зовнішній імпульс може мати найрізноманітніші форми - від зміни директора
до радикальної реорганізації навчального закладу.
Звичайно, може бути і варіант, коли керівник старіючої школи самостійно
скористається правом на соціальний суїцид педагогічної системи, що віджила свій
вік. Найкращий спосіб здійснення цього: передати «бразди правління» новій команді,
в якої є чітке бачення перспективи нового народження школи.
Ризики цього етапу: головним ризиком цього етапу стає небажання йти на
будь-який ризик. «Колія» є настільки наїждженою, що не лишається місця для хоч
якого маневру. Рух школи стає аналогом руху поїзда: будь-яке відхилення
прирівнюється до «сходження з рейок», яке призводить до катастрофи. Проблема
лише в тому, що немає кому прокладати рейки до нових зникаючих горизонтів освіти.
Роль керівника на даному етапі: вчасно зрозуміти, що настав час, коли слід
самостійно прийняти рішення красиво і головне вчасно піти зі своєї посади,
зростивши чи підтримавши такого наступника, який дасть школі нове життя. "Я все
зробив, що міг. Хто може, хай тепер зробить більше", - ці слова античного класика
найбільше підходять для характеристики соціально відповідальної позиції керівника
«старіючої» школи.
Було розроблено такі документи школи козацько-лицарського виховання:
Науково-фактуальний, статистичний і якісний аналіз результатів
фундаментального соціально-психологічного експерименту - школа козацько-
лицарського виховання.
Порівняльна характеристика версії системи козацько-лицарського
виховання та навчання з версіями традиційного навчання і виховання.
Науково-практична акредитація ментально перевіреної, духовно збагаченої
системи освітньо-виховної роботи школи козацько-лицарського виховання та
вироблення рекомендацій щодо її масового впровадження у шкільну практику.
Теоретично-методологічний аналіз результатів виконання Програми
трансформації загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання,
системна оцінка її наукового і практичного значення та оформлення здобутих
результатів у вигляді наукових звітів і методичних рекомендацій (посібники,
підручники, програми, статті, доповіді, тези).
5. Розробка нової, науково і практично досконалої Програми життєдіяльності
школи козацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап
фундаментального соціально-психологічного розвитку особистості козачати.
7 етап. Відродження. Декілька років.
На етапі відродження до школи має прийти нова команда керівників, які здатні
здійснити "прорив у майбутнє", провести внутрішню перебудову, впровадити
інновації.
Це не означає, що їм доведеться все починати з "чистого аркуша": готовність
до змін (інноваційний потенціал) визначається набутим організаційним досвідом,
попередніми уроками перемог і невдач.
Ризики цього етапу: замість "передачі перспективи" новому керівникові може
відбутися передача директорського крісла випадковій людині, яка хоче тішитись у
променях минулої і до того ж чужої слави.
Слухняний виконавець директив швидко перетворить вашу школу у "сплячу
красуню", яка довго і терпляче чекатиме на свого принца, спроможного розбудити
шкільну організацію від летаргічного сну, повернути її до нормального життя.
Роль керівника на даному етапі: звичайно, йдеться про нормальний
розвиток шкільної організації природним життєвим шляхом. Це відбувається лише
тоді, коли кожна педагогічна система є самостійною і самодостатньою, функціонує на
основі самоменеджменту, а зовнішнє управління враховує природну логіку розвитку
школи та закономірності побудови кар'єри керівника.
Щоб враховувались інтереси керівника школи, потрібно створити систему як
вертикальної, так і горизонтальної мобільності, тобто дати йому шанс не тільки
продовжити кар'єрний злет вже як менеджеру освіти вищого рівня, а й можливість
переміщуватися зі школи в школу. Це стане можливим, якщо буде відповідна
конкурсна система відбору керівників шкіл та контрактна форма оформлення
стосунків між управлінням освіти та керівниками шкіл.
... Саме школа стоїть у витоків духовності її випускників, а директор,
заступник директора, організатор позакласної роботи покликані бути
посередниками між педагогічною наукою та практикою - від них залежіть не
тільки пропаганда, впровадження наукових знань в практичну роботу, але й
така організація педагогічного колективу, при якій об'єднуючим началом є
творчий задум, ідея - і в кінцевому результаті - духовна особистість
випускника.
З Сибіру повернулася до села наша випускниця із дітьми. Хлопчик
зажадав вступити до лав «Молодої Січі» Адамівської школи: форма
(однострой), ритуали, реальні справи, повага в селі із боку мешканців...
ЛИСТ ДО МАМИ ВОЛОДИМИРА
Шановна Тетяно Дмитрівно!
Володимир виявив бажання вступити до лав дитячо-юнацької організації
Українського козацтва «Молода Січ». Це громадська, незалежна, не політична (не
підкоряється ніякій партії) організація, основна мета якої - виховувати
високоморальну людину. Такі організації вже працюють у Випаснянській школі №1,
Старокозацькій школі, Долинівській школі, Білгород-Дністровській міській школі №3, а
далі таких шкіл буде більше.
Дозвольте сину бути з всією школою.
З повагою, директор школи Тимофєєв В.Я.
На Сімнадцятій нашій Козацькій Раді та на педагогічній раді
Адамівської школи була затверджена Концепція школи сучасного
козацько-лицарського виховання.
ШКОЛА СУЧАСНОГО КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
ФІЛОСОФІЯ. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ.
(Спроба концепції)
«Людина може стати людиною тільки через виховання.»
І.Кант.
«.тільки виховуючи українця, можна виховати українця.»
В.Тимофєєв.
Актуальність проблеми:
Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям
школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді
загальнолюдським - дитинча має частіше зазирати у вічність - саме школа стоїть у
витоків духовності суспільства.
Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси,
моральні цінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших
засобів мас-медіа. Роль сім'ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих
(батьків, учителів), ставиться з недовірою до будь-яких ідеалів - і старих, і нових; їй
притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів над духовними.
Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і
загальнолюдської культури, становлять меншість в океані сірості, примітивізму,
криміналу.