Статут затверджено Міністерством юстиції України 17.03.1992 року за №22.
Основна мета діяльності Адамівського куреня «Січі» Українського козацтва -
виховання фізично, інтелектуально та духовно розвиненого дитинства, юнацтва та
молоді суверенної України на сформованих історією українського козацтва засадах
козацького світогляду та способу життя.
Назва: Адамівський курінь дитячої та молодіжної організації Українського
козацтва «Молода Січ», с.Адамівка Білгород-Дністровського району Одеської
області, вул.Шевченко №27, Адамівська школа.
11 січня 2000 року. Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.
РІШЕННЯ
Адамівської сільської ради про реєстрацію Молодої Січі.
Рішення №69.ХІІ.ХХІІІ від 08.02.2000 р.
«Про розгляд заяви дитячої та юнацької організації Молода Січ»
Розглянувши листа дитячої та юнацької організації Молода Січ та відповідно
до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» Адамівська сільська рада
ВИРІШИЛА:
Дати згоду на реєстрацію дитячої та юнацької організації «Молода Січ».
Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову
Адамівської сільської ради Коноваленко А.І.
Зобов'язати отамана Адамівського куреня Українського козацтва Тимофєєва
В.Я. представити документацію в Білгород-Дністровський відділ юстиції.
Сільський голова А.М.Коноваленко.
ЛИСТ
отаману про реєстрацію Молодої Січі.
28.02.2000 р. Засновнику Адамівського куреня «Молода Січ»
Українського козацтва Тимофєєву В.Я. с.Адамівка
вул.Комсомольська 4
Виконком Адамівської сільської ради розглянули заяву про легалізацію шляхом
письмового повідомлення Адамівського куреня «Молода Січ» Українського козацтва.
У відповідності зі ст.14 Закону України «Про об'єднання громадян»
Адамівський курінь «Молода Січ» Українського козацтва 08.02.2000 р. легалізовано
шляхом письмового повідомлення.
Адамівський курінь «Молода Січ» Українського козацтва в книзі обліку
громадських організацій значиться за №2.
Сільський голова А.М.Коноваленко.
ЛИСТ
отаману про реєстрацію Адамівського куреня УК
28.02.2000 року Отаману Адамівського куреня
№9, 1-й екз. Українського козацтва
Тимофєєву В.Я.
с. Адамівка, вул. Комсомольська 4.
Виконком Адамівської сільської ради розглянули заяву про легалізацію шляхом
письмового повідомлення Адамівського куреня Українського козацтва.
У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян»
Адамівський курінь Українського козацтва легалізовано шляхом письмового
повідомлення районної державної адміністрації.
Адамівський курінь Українського козацтва в книзі обліку громадських
організацій значиться за №1.
Сільський голова А.М.Коноваленко
*** * ***
«Формування в молоді ідеалів - один з найважливіших компонентів
духовності. В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-
ідеалам, які відстоювали свободу, як найдорожчу цінність попередніх поколінь,
невтомно боролись з чужоземними загарбниками, по-лицарськи служили рідній
Батьківщині, будували власну національну державу: І.Гонта, С.Наливайко,
П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький.
Наше завдання, вважає педагогічний колектив Адамівської школи, відновити
історичну пам'ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне
життя, і державу. Поки що в країні не робиться спроба змінити ситуацію в вихованні
молоді і школа залишилася єдиною моральною засадою в оточенні дитини, гарантом
виховання її порядною людиною, патріотом України. Ми переконані, що національні,
зокрема, козацькі виховні традиції, є нині порятунком для «зголоднілої» на
душевність і духовність сучасної молодої людини, тому розгорнули виховну роботу
на забутих козацько-лицарських традиціях.
Згідно з планом райво педагогічний колектив нашої школи 16.03.2000року
проводив кущовий семінар вчителів молодших класів. У перебігу семінару було
показано два уроки вчителькою 4 класу І.І.Корженко під загальним девізом «Народні
звитяжці - козаки-лицарі» та урочистий прийом молодших школярів у козачата, який
підготувала педагог-організатор В.Н.Гриценко.
До цього свята діти готувалися ще з жовтня 1999 рок: вивчили заповіді
козачат, основи козацьких наук - історію козацтва, бойове мистецтво, культуру,
козацьке тіловиховання та пісні.
Гості - вчителі молодших класів з Приморського, Долинівки, Вольного,
Софіївки, Благодатного, Авидівки, завідуюча райво К.В.Баришева, завідуючий
райметодкабінетом Г.Ю.Блінов, інспектор З.П.Склярова з цікавістю спостерігали
дійство.
У актовому залі вишикувались загони джур та дан ім. Б.Хмельницького,
П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, І.Мазепи та майбутні козачата.
У президії - гості - козаки - паланковий отаман Л.Г.Городецький, осавул
А.І.Майстро, хорунжий В.М.Якименко, обозний С.І.Ковалів, курінний М.К.Маринеску,
бунчужний І.А.Лелеченко, берегиня В.Н.Гриценко.
Урочисто поспівали Гімн України та за давньою козацькою традицією зачитали
«Отче наш». Загоновим отаманам було вручено прапори. Козачата промовляли
обітницю, підходили до вікони Божої Матері - святої заступниці козаків, до прапора.
Директор школи (осавул Українського козацтва), положивши козачати на ліве
плече шаблю, урочисто промовляв:
Тепер ти рівний серед рівних, козак серед козаків! Слава козаку!
Козача відповідало:
Слава Україні! Слава козакам!
Дівчата (лелі) від берегині В.Н.Гриценко отримували вербового прутика
(котика) із словами:
Матінко-Україна тебе благословляє!
Діти ставили «печатку» у Євангелії, дякували за хліб-сіль, який їм подавав
обозний із словами:
Треба буде - поділимось! Треба буде - допоможемо!
Отримували дружнє «прикладання» до лобу перначем від отамана, який разом
з цим промовляв:
Хай тебе біс не бере! Іди собі з Богом! - та йшли під шабельний «вінок», що
тримали козаки.
Після посвяти діти дали концерт. Танцювали українські танці (керівник -
Н.П.Галицька), співали козацьких пісень. Закінчили свято улюбленою - «їхав козак на
війноньку».
Діти розійшлися, а дорослі - вчителі та козаки - зійшлися за круглим столом
обговорити побачене. Коли роз'їзджалися, одна з гостинь сказала:
Плакати від щастя хочеться - нарешті у нас дух український прокидається!..
Ми переконані у тому, що поглиблення і примноження козацько-лицарських
традицій в умовах сьогодення і у майбутньому сприятиме нарощенню
державотворчого спрямування, піднесенню духовності людини і всього народу,
34
суспільства в цілому».34
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«Традиційно пройшли в школі Шевченківські дні.
Учні молодших класів провели ранки «Наш Кобзар», учні 5-6 класів - класні
часи, бесіди, присвячені життю та творчості Тараса Шевченка, учні 7-9 класів - вечір
«Жінки ку житті Кобзаря».
Традиційно пройшов урочистий мітинг у погруддя Кобзарю, який вела
учителька української мови та літератури Солов'єнко Олександра Леонидівна.
Лунали пісні на слова Кобзаря, його вірші у виконанні кращих самодіяльних артистів
школи.
35
Тарас наче сонце для нас! Хай світиться сонце!»35
ПОВІДОМЛЕННЯ В ШКІЛЬНІЙ ГАЗЕТІ
«Традиційно пройшло свято 9 Травня - День Перемоги - 55 річниця - у
Адамівській громаді: відбувся святковий мітинг, покладання квітів та гірлянд до
меморіалу загиблим воїнам; діти та самодіяльні артисти Адамівського БК (учителі,
колгоспники, культпрацівники) показали співселянам концерт; після концерту -
святковий стіл для ветеранів.
34 В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. №34, 05.05.2000. Білгород-Дністровський.
35 Берегиня. №5, березень 2000. Адамівка.
За тиждень до свята пройшли зустрічі з учасниками бойових дій, вдовами
учасників війни, на яких ветерани розповіли школярам та молоді про героїзм та жахи
Другої світової.
Вічна пам'ять загиблим та померлим ветеранам! Потомки будуть їх
пам'ятати!»36
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЯРМАРОК ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Шановний Валерію Яковичу!
Наказом по райво Ви приймаєте участь у заключній частині обласної ярмарці
педагогічних ідей та технологій 13.05.2000 року у м. Одеса (Одеська ЗОШ №16)
разом із Дранішніковою Т.О., Краснюк Л.О., Феденко В.М., та Бліновим Г.Ю.
З повагою завідуючий РМК Блінов Г.Ю.
На ярмарок я представив невелику за об'ємом роботу «Школа
козацько-лицарського виховання - Берегиня духу села» (з досвіду
роботи Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Білгород-
Дністровського району)». Ця робота була належним чином оцінена
керівництвом облуно й рекомендована до друку. Надрукована в жовтні-
грудні 2000 року в №5-6 науково-педагогічного журналу «Наша школа»
(Одеса). Загальний об'єм статті в журналі (із додатками) - 16 сторінок.
Про нашу роботу з козацько-лицарського виховання в школі на
педагогічній раді я сказав так: «Те, що ми робимо зараз - лише
підстрибування. Так ми працювати далі не будемо. Треба мати
надійний теоретичний фундамент. Над цим фундаментом школа буде
працювати в новому навчальному році. Треба мати Гору, з якої ми
будемо далеко бачити». Хтось із педагогів додав: «І нас».
. Прийшов час й нас побачили-почули.
ПЛЕКАЄМО КОЗАКІВ, ВИХОВУЄМО ЛИЦАРІВ
«Український народ з давніх-давен культивував лицарські традиції виховання.
Коли внаслідок важких випробувань і гірких поразок у наших співвітчизників падав
дух, слабшала воля і віра в свої сили, тоді на допомогу народу у важку хвилину
приходили його вірні сини, безстрашні лицарі, готові прийняти мученицьку смерть
заради спасіння своєї Батьківщини від загарбників, такі як Северин Наливайко, Петро
Сагайдачний, Іван Богун, Іван Гонта і тисячі інших відомих і невідомих народних
героїв.