Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.
В сучасних умовах погіршення фізичного та психічного здоров'я молоді,
відходу суспільства від основ природовідповідного життя, необхідно повернутися
обличчям до надбання наших предків-козаків - системи виховання всебічно
розвиненої особистості молодого козака. В основу навчально-виховного процесу
школи такого типу необхідно покласти проблему „Школа козацького виховання -
основа становлення особистості козака-лицаря".
Система виховної роботи школи такого типу базується на ідеях козацтва.
Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі
спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій,
вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси козака-
патріота.
Козацька система виховання:
наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими
колективним генієм народу;
найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою
практикою;
найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на
формування справжньої людини;
найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби
за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;
найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють
мільйони вихователів.
Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу.
Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський,
психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується козацька
самобутність, творче ставлення до дійсності...
Головна мета школи козацького виховання - формування в родині, школі і в
громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина,
захисника рідної землі з яскраво вираженою свідомістю і самосвідомістю,
світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.
Основні завдання школи козацького виховання:
плекати фізично загартованих, із міцним здоров'ям, дужих тілом і духом
козаків і козачок;
формувати у підростаючого покоління високі козацькі якості, шляхетність,
моральні чесноти, почуття милосердя;
виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і
перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;
плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в
довкіллі;
формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих,
індивідуальних і загальнодержавних потреб та інтересів, відчувати себе невід'ємною
складовою частиною цілого і вічного - козацтва;
виховувати у підростаючих поколінь козацький характер, світогляд, історичну
пам'ять і свідомість;
готувати молодь до активної творчості, участі в розвитку культури,
духовності;
виховувати господарів рідної землі, творців держави, її захисників від ворожої
агресії, експансії;
сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків,
формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки,
культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних,
мистецьких і військових традицій козацтва.
Цикли
Цикли та напрямки виховання в козацькій школі.
Напрямки
КУЛЬТУРА
ТІЛО-
ВИХОВАННЯ
ДУХОВНА
КУЛЬТУРА
Козацька система здоров'я.
1 Формування у молодого козака міцного здоров'я, загартованості тіла й духу, умінняКозацька військова справа.
Відродження військово-спортивного мистецтва козаків: верхової їзди, стрільби з лука,
володіння списом, шаблею, іншими видами зброї, подолання природних перешкод,
керування човном, різних видів боротьби та протиборств.
Козацький родовід.
Організація досліджень молодими козаками свого родоводу; виховання родинних
цінностей, поваги до свого роду, бажання примножити його славу.
Козацькі традиції.
Відродження прогресивних козацьких традицій, служіння Батьківщині корисними
справами.
Козацька історія та культура.
Пізнання історії козацтва, досягнутих ними пріоритетів - ідейних, політичних,
наукових, культурних та ін.
Відродження козацьких мистецьких традицій: гуртового співу, танцю, дотепного
влучного слова, художнього розпису, художньої вишивки; козацьких знань: народної
медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.
І
5
6
Козацька духовність.
7
Формування високої моралі, сили волі і сили духу; оволодіння основами козацької
філософії, ідеології, психології, характеру і світогляду.
Козацьке самоврядування.
Відродження моделі козацького самоврядування - Кола (Кругу) - де отаман - лише
перший серед рівних (безпосередня участь у прийнятті рішень, але й персональна
відповідальність за їх втілення в життя).
4. ЖОВТЕНЬ 1990. МУРАВЛЬОВКА - ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
ПОКРОВА. НАША ПЕРША КОЗАЦЬКА РАДА
(КОЗАКИ - ТИМОФЄЄВ В.Я., ГУЦАН В.Т., ГОНЧАРОВ В.Я.).
Поляризація і конфронтація політичних сил у республіці наростала,
сягнувши піку в осінньому протистоянні опозиції та влади: 100-тисячна
маніфестація у Києві, голодування студентів з 24 міст України (вимоги -
відставка уряду В.Масола, надання Декларації про державний
суверенітет України конституційної сили, оголошення нових виборів до
Верховної Ради на багатопартійній основі, заборонення відбування
військової служби громадянами України за її межами, націоналізація
майна КПРС та ВЛкСм на території республіки).
Відбувалася радикалізація РУХу; на своєму II з'їзді він суттєво
змінив політичні орієнтири (Від народного руху за перебудову - до
народного руху за відродження суверенітету України). Чітко визначилася
розстановка нових політичних партій України: на правому фланзі -
Українська християнсько-демократична партія (УХДП), Українська
Народно-Демократична партія (УНДП), Українська Республіканська
партія (УРП), у центрі - Українська селянсько-демократична партія
(УСДП), Партія зелених України (ПЗУ), Партія демократичного
відродження України (ПДВУ), на лівому фланзі - Спілка трудящих
України за соціалістичну перебудову (СТУ). КПУ налічувала 3 млн. осіб,
а 95% депутатів Верховної Ради УРСР на момент їхнього обрання були
комуністами.
Тоді ж через Петра Чернишука до мене потрапили два важливих
документа - Звернення Генеральної канцелярії Українського козацтва та
Клятва Українського козака на вірність Україні.
ЗВЕРНЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
«ДЕ ВИ, ОНУКИ МОЇ?»
Нащадки славних лицарів України - козаків, де поділась відвага і воля ваша?
Невже забули, чиї ж ви онуки? Забули, як дерли прадіди ваші китайку на онучі?
Злазьте з печі, відривайтесь від спідниць, досить боки відлежувати! Згадайте славу
козацьку! Пора Україні служить!
Ми, нащадки козацького роду, піднялись з колін і заявили про себе на I
Всеукраїнській Великій козацькій Раді у вересні 1990 року.
Відтворене Українське козацтво є правонаступником козацтва України і
охоплює своєю діяльністю всю територію України. Сучасне Українське козацтво - це
сотні куренів, кошів по всій Україні. Це найщиріші почуття вільного братерства. Це
збереження історичної спадщини народу. Це виховання патріотів і гарт завтрашніх
воїнів Української армії. Це відновлення народних ремесел, впровадження
екологічно чистих виробництв, фермерства.
Козацтво - це душа України, її Надія, оберіг і майбутнє!
Вступайте в Українське козацтво! Хто в душі залишився козаком, того козацтво
України з радістю прийме до своїх лав.
КЛЯТВА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАКА НА ВІРНІСТЬ УКРАЇНІ
Перед Богом нашим Всевишнім, Перед Святою Покровою, перед Українським
народом, ім'ям моєї Матері і Батька, святою землею нашою клянусь, що готовий
віддати Життя, захищаючи споконвічну свободу народу нашого рідного, дідівські
вікові порядки і звичаї, Самостійну Україну.
Присягаю, що буду стояти на смерть за свободу і незалежність України,
недоторканість її кордонів і до останнього подиху служити їй.
Якщо я порушу цю клятву, то нехай не прийме моє тіло Свята Українська
земля і буду я проклятий моїм народом во віки віків.
Слава Україні! Слава Українському Козацтву!
.Чотири рази на рік я намагався обов'язково приїхати до батьків в
Муравльовку Ізмаїльського району, що на Одещині: 3 березня (День
народження мами), 30 квітня -13 травня (День народження батька), на
Пасху та на Покрова (храмове свято села - козацької станиці). В цей рік
храмове свято готувалося з розмахом - центр старообрядства-
липованства та некрасівського козацтва на півдні України святкував
ювілей. Бесіди 14 жовтня цього року із земляками надихнули мене
почати збір документів та матеріалів з історії некрасівців. Історією
Муравльовки в свій час цікавився батько - Тимофєєв Яків Семенович -
офіцер Радянської Армії, вчитель історії, директор школи, голова
сільради. Був у нього синій зошит, в якому занотовував батько цікаві
факти з життя муравльовців. Зошит цей перейшов йому від одного з
перших директорів школи, а далі - мандрував по селу - від парторга
(Чирва В.В.) до голови сільради (Назаров І.Н.). Батько багато матеріалу
зібрав з історії Ізмаїльського району; він - один з авторів тому «Історія
міст і сіл України. Одеська область».