Позаурочну роботу з біології учитель проводить поза уроком з усіма учнями за
спеціальними завданнями. По виконанню позаурочних завдань учні отримують
оцінки у класний журнал. Це - спостереження з теми, яку вивчають учні, літні
практичні завдання, домашні завдання практичного характеру.
Як вважає Валерій Якович, добре організована позакласна робота має велике
навчально-виховне значення. Вона дозволяє учням значно розширити, усвідомити та
поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх в стійки переконання, тому що
в процесі позакласної роботи, яка не обмежена рамками уроку, є великі можливості
для використання спостереження та експерименту - основних методів біологічної
науки. Проводячи експеримент, спостереження за явищами, учні набувають на
основі безпосереднього сприйняття конкретні уявлення про предмети та явища
дійсності, яка їх оточує. Ці спостереження та досліди залишають більш глибокий слід
у пам'яті дитини, ніж докладна розповідь учителя.
Тимофєєв В.Я. вважає, що конкретність явищ, які спостерігаються,
необхідність стисло записати те, що спостерігаємо, зробити висновки, а потім
розказати про це на уроці або занятті гуртка - все це сприяє розвитку мислення учня,
спостереження, змушує замислитись над тим, що раніш проходило повз їх увагу.
Широко використовуючи в позакласній роботі завдання, які пов'язані із
проведенням спостережень та дослідів, він розвиває у школярів дослідницькі нахили.
Позакласна робота, впевнений Валерій Якович, дозволяє виховувати
різнобічні інтереси школярів, значно поглибити та розширити їх в необхідному
напрямку. Позакласна робота сприяє виявленню нахилів та обдарувань учнів,
допомагає їм вибрати майбутню професію: так і учні Адамівської школи вибрали
професію, яка пов'язана із агрономією - Бондарь В.М., Басюк Л.В., Старченко Н.В.,
Буравицька Н.В. та ін. Як каже учитель, в процесі позакласної роботи, виконуючи
різноманітні досліди, проводячи спостереження, займаючись суспільно корисною
працею, школярі тісно контактують із живою природою, яка захоплює людину і
надовго зберігає в ній чистоту, цілісність та чуйність душі.
Основні форми й види позакласної роботи з біології, які використовує
Тимофєєв В.Я.:
1. Індивідуальна форма позакласної роботи. її учитель проводить, бажаючи
задовольнити запити окремих учнів, які цікавляться біологією. Валерій Якович
пропонує цим учням провести спостереження в природі, прочитати науково-
популярну книгу, зробити наочний посібник, підібрати матеріал для стенду, або
пропонує учням займатися в Малій Академії наук «Прометей».
Ця робота дозволяє постійно тримати в полі зору закоханих у біологію учнів,
розвивати їх інтереси в правильному напрямку, підбирати їм індивідуальні завдання,
ускладнювати й розширювати їх зміст. Вона пов'язана з видами знань, які включають
самостійні дослідження, що дозволяє залучити школярів до роботи МАН.
Як же навчати школярів творчості, зокрема, науковому? Досвід роботи у МАНі
дає можливість Тимофєєву В.Я. стверджувати, що це - практика! Самостійне
наукове дослідження, яке доступне школяру і в ході цього дослідження - навчання
стратегії дослідження, де навчаючий - учитель - основує навчання на конкретному
вивченні структури наукового експерименту.
З метою об'єднання школярів, учнівської молоді, яка активно займається
науково-дослідною, експериментальною, конструкторською та винахідницької
діяльністю, в 1980 році організаційно оформилась в Одеському регіоні Мала
Академія Наук «Прометей». Тоді ж вона була створена в Адамівці. Створена секція
була не на пустому місці.
Ще в 70-ті роки школярі Адамівської школи виконували самостійні
дослідження: Володя Бондар - «Мешканці прісних водойм осель с. Адамівка» (за
матеріалами великої калюжі, яка ніколи не пересихала, у водонапірної башти у
околиці села), Гена Мацегора - «Соціоніка класу», Люда Макаренко - «Агротехніка
кукурудзи» (тут було використано оригінальний агротехнічний прийом, який взято у
мешканки с. Благодатне - Романової М.Ф. - зрізали верхню частину стебла після
оформлення початку - врожай підвищується на третину!), Сергій Дуб, Ігор Гавлюк,
Юра Шаповал, Сергій Антонюк, Саша Паламарчук, Коля Козубенко, Ваня Одорожа -
досліджували причини та методи вилучення паразитних зв'язків у
радіолюбительських конструкціях (були розроблені рекомендації для конструкторів-
любителів), Ваня Якубський - «Динаміка РН харчів в залежності від сезону та вплив
її на самопочуття людини» (паралельно велася робота з дослідження індикаторів РН
з рослинного матеріалу).
Із 80-х років Адамівські «манівці» зосередили увагу на активному процесі
навчання, котрий включав виконання самостійної дослідницької роботи під
керівництвом фахівця: Юра Золотовський, Олег Бугайов, Павлик Кочман займалися
вивченням біології грака (науковий керівник - вчений ОДУ Гурський І.Г.), Саша
Козаченко, Вітя Крамаренко, Толя Гавлюк - моделюванням реакцій поведінки
робота-розвідника на базі іграшки-лунохода, Міша Маринеску, Вова Колеснік -
вивчали шляхи міграції птахів (керівник - вчений КДУ - Серебряков В. А.), були у
хлопців заохочення від вчених Київського державного університету, Каневського
заповідника, Сергій Білоус, Валерій Лавриненко - конструювали автоматичний
радіовузол для школи, ланка Наташі Охременко вивчала вплив кормових добавок на
динаміку ваги поросят (школярі в ті роки на фермі асоціації вирощували 450 свиней і
отримували вагу вище середньоколгоспної!), Сергій Подолько працював над
біоритмотестом, Свєта Соломієнко ставила досліди з малиною, колектив учнів, де
навчалися Віталій Поздняков, Інна Назарова, Олена Кульчицька, Олена Коноваленко
- розробляла систему лікувально-оздоровчих феномаршрутів - ЛЕСОКАБАНОК.
У 90-х роках цикл дослідів на сільськогосподарську тематику провели Андрій
Якубський, Надя Макаренко, Володя Буравицький, Діна Васалакій, Наташа
Крамаренко (научний керівник - академік НАН України Лифенко М.С.), Валерій
Тимофєєв працював над проблемою довгострокового прогнозу погоди (друкувався у
«Юному натуралісті»), Толя Богданов провів дослідження, яке потім поглибили та
розширили два Андрія - Веліков та Старченко (їх тема - «Самоаналіз та
попередження хвороб»), Света Тимофєєва займалася темою «Народний прогностик
та сучасність» (науковий керівник - д.г.н. К.Х.Хмелевський), Діма Кульчицький -
«вплив антропологічного фактору на екосистему с.Адамівка» наукові консультанти -
батьки Діми - вчені агрономи Кульчицькі А.О. та Н.М.), Ваня Лазнян - «Сезонні
явища в природі як індикатори оптимальних строків сіву основних
сільськогосподарських культур нашого краю», Оксана Граждан - «Вивчення.
Картування та відновлення запасів лікарських рослин нашого краю», Таня Гербей
проводить метеоспостереження за погодою, декілька школярів вивчають особливості
клімату нашої місцевості.
Епізодична групова робота проводиться учителем у зв'язку із підготовкою та
проведенням шкільних масових заходів (День птахів, День ліса, Тиждень саду,
Тиждень здоров'я). Для здійснення цієї роботи Валерій Якович підбирає групу учнів,
які цікавляться біологією, доручає їм підшукати необхідний матеріал, випустити
стінгазету, підготувати доповіді, художню самодіяльність.
Гурток юних натуралістів, як вважає Валерій Якович, - основна форма
позакласної роботи, де систематично працюють школярі на протязі року, або
декілька років. Учитель планує на гуртку такі види роботи, як досліди та
спостереження (в природі, на полях та фермах, на шкільній навчально-дослідній
ділянці, в кутку живої природи), екскурсії в природу та сільськогосподарське
виробництво, проведення вечорів, конференцій, підготовка доповідей, рефератів,
участь в охороні природи, випуск стінгазет, видання рукописних журналів,
виготовлення наочних посібників.
Масова робота натуралістичного характеру керується Валерієм Яковичем і
проводиться за активною участю гуртківців, джурового та данового товариства,
учителів-предметників.
.Як і іншим вчителям, Валерію Яковичу доводиться навчати та виховувати
різних дітей. Серед них є прості й відкриті, замкнуті й мовчазні, лагідні й запальні.
Але всі вони з великим нетерпінням чекають уроку свого улюбленого вчителя.
Тонкий психолог, Тимофєєв В.Я. завжди уважний до дітей і не вважає учнів
пасивними користувачами знань. Кожному учневі зрозуміло, яку участь він зможе
взяти в досягненні мети уроку, а педагог пам'ятає, що знання тільки тоді знання, коли
вони здобуті зусиллям власної думки.
Емоційний, розсудливий, вдумливий В.Тимофєєв легко спілкується з дітьми
різних рівнів підготовки, згуртовує їх в єдиний творчий колектив. На його уроці всі
рівні в досягненні мети, у пошуку істини, кожен може висловити свою думку. Своїм
професійним обов'язком Валерій Якович вважає навчити школярів навчатися не
тільки в школі, а й удома. Відвідавши уроки В.Тимофєєва, відчуваєш, що їм
передувала велика підготовча робота.
Крім учителювання, Валерій Якович керує художньою самодіяльністю школи та
села, школою козацько-лицарського виховання, взагалі активну участь бере у
громадському житті села, району. Користується повагою односельців.91