Як уже зазначалося, першими указами гетьма-
на було скасовано чинність законів Центральної
Ради й Тимчасового уряду, ліквідовувалися посади
губернських і повітових комісарів, натомість при-
значались губернські й повітові старости Сталася
формальна зміна титульного трафарету До влади
на місцях прийшли консервативні сили землевлас-
ники, старі земські діячі, військові „В особі нової
211
1
Історія У краї ни
адміністрації з явилися люди, що належали до вер-
стви, яка зазнала під час революції чимало неспра-
ведливостей і кривд", — свідчив Д Дорошенко
Отже, владу здобули покривджені революцією, і це
сприймалося на місцях, як довгоочікувана мож-
ливість поквитатися зі своїми кривдниками Але чи
можна було в такий спосіб забезпечити спокій у
краР
Розпочався масовий наступ на революційну де-
мократію Нам уже доводилось говорити про неле-
гальні, тобто заборонені владою з'їзди УПСР,
УСДРП та селянський з'їзд У травні зупинили
випуск низки революційно-демократичних видань,
зокрема газет „Боротьба', „Народна воля",
„Мысль народа", „Земля и воля", а ті, що продов-
жували виходити, підлягали цензурі, яка, за
С Єфремовим, була жорсткішою за царську Обме-
жувались політичні свободи В Харкові робітникам
не дали відсвяткувати 1 Травня Посилились пе-
реслідування робітників за страйки 3 цією метою
активно використовувались окупаційні війська В
Українській державі продовжував діяти наказ
фельдмаршала Айхгорна про німецькі військово-
польові суди На початку травня у зверненні до
робітників штаб Айхгорна попереджав, що німецькі
війська не терпітимуть безпорядків і страйків, а при
необхідності „здійснять свою волю застосуванням
насилля"
Указами міністерства праці Української держави
значно обмежувались функції профспілок їм забо-
ронялося втручатись у ди адміністрації, що стосува-
лися питань найму і звільнення робітників, фінансу-
вання, економічної діяльності Влітку 1918 р на
підприємствах помітно зросла тривалість робочого
дня Підприємці відмовлялися виконувати умови
трудових угод, знижували й нерегулярно видавали
платню Багато фабрик, заводів, шахт зупинилися,
внаслідок чого роботу втратили не менш 400 тис
робітників
Хвиля арештів і репресій, що прокотилася по
революційній демократи, зачепила міські думи,
повітові та губернські земства Це змусило голову
Всеукраїнського союзу земств С Петлюру зверну-
тися з протестом спочатку до П Скоропадського, а
дещо пізніше до німецького посла в Україні Мумма
„У зв'язку з державним переворотом скрізь на Ук-
раїні почалися арешти й замикання в тюрми без су-
ду та слідства різного стану громадян України, —
інформував посла С Петлюра — До мене, як до
голови Всеукраїнського союзу земств, звертаються
і окремі особи, і цілі делегації з повідомленнями, що
в однім місці заарештовано земських гласних, а в
другім — членів земської управи, причім у деяких
випадках, як-от у Липівці на Київщині, навіть за-
печатано помешкання цієї інституції Я звертав уже
увагу п гетьмана Скоропадського на ці недопус-
тимі й небажані для спокою краю арешти, вказую-
чи йому на велику небезпеку від тих арештів Маю-
чи на увазі, що часто подібні арешти виконуються
німецькими військами, я вважаю необхідним і вашу,
Екселенціє, увагу звернути на ці прикрі й дуже не-
бажані явища"
Найбільшої гостроти ситуація набула на селі
Ще за Центральної Ради поміщики, особливо на
Правобережжі, зверталися до німецьких та
австрійських військ по допомогу для з'ясування
стосунків з селянами Наказ фельдмаршала Айх-
горна від 6 квітня про засів полів захищав права ве-
ликих землевласників Після державного переворо-
ту й ліквідації земельних комітетів розпочався ма-
совий рух поміщиків за відшкодування завданих
їхнім господарствам збитків за час революції Цей
рух вилився у форми каральних експедицій проти
селянства Поміщики або самі створювали власні
загони, або зверталися по допомогу до окупаційних
військ Д Дорошенко у своїй історії гетьманської
держави прагнув довести, що уряд не був причет-
ним до каральних акцій на селі, намагався і таки
спромігся їх розігнати, але „вони встигли наробити
багато шкоди й викликати озлоблення проти нової
влади, на карб якої ставились усі злочинства тих
відділів" Але якою мірою це пояснення непричет-
ності відповідало дійсності
В урядовій декларації 10 травня наголошувало-
ся, що уряд „не спиниться ні перед якими жертва-
ми, щоб створити на Україні здорове, забезпечене
землею селянство" 3 цією метою передбачалось
закупити державою приватновласницькі маєтки
„без шкоди для інтересів хліборобської культури" 1
„за необтяжуючі ціни" передати хліборобам
Однак з розробкою проекту земельної реформи
уряд не поспішав, а між тим 18 травня міністр
внутрішніх справ (він же і голова Ради міністрів)
Ф Лизогуб видав циркуляр, яким зобов'язав гу-
бернських старост широко оповістити населення
про негайне повернення власникам усього відібра-
ного у них рухомого майна
Захищав права власників і затверджений геть-
маном 27 травня закон про право на врожай 1918
р , який визнавав повне право власників землі на
озимі посіви 1917 р , а за ярові посіви ті, хто захо-
пив землі, повинні були сплатити власникам витра-
212
і
У краї нська революція
ти, здійснені на обробіток землі після жнив 1917 р ,
а також оренду за цю землю в розмірах третини се-
редньорічної орендної плати за 1913-1917 рр
Отже, уряд не визнав того статус-кво у земель-
них відносинах, який стихійно склався навесні 1918
р Оголосивши відновлення приватної власності,
він створив правові підстави для повернення землі й
майна поміщикам В У\ипинський (згодом ідеолог
гетьманщини) вважав, що це був стратегічний про-
рахунок влади Справді про класовий мир, заспо-
коєння суспільства при такому підході до вирішен-
ня справи не могло бути й мови
З червня ЦК УПСР, який на той час перебував
у руках лівих есерів, оголосив у декларації, що його
мета — новий вибух революції, дезорганізація уря-
ду, створення партизанських загонів для захисту
ідей соціалізації землі Того ж таки дня у Звениго-
родському й Таращанському повітах Київщини ліві
есери (М Шинкар, Ю Тютюнник) підняли пов-
стання В ньому взяли участь ЗО тис селян У сере-
дині червня селянські збройні виступи прокотилися
північчю Чернігівщини Велике повстання влітку
охопило Лубенський, Старокостянтинівський та
Кремінецький повіти Волинської губернії
Ще 22 травня командуючий німецькими війсь-
ками в Україні фельдмаршал Айхгорн видав наказ,
в якому ставив завдання своїм підлеглим рішуче ви
корінювати збройною силою будь-які ворожі геть-
манському урядові дії, зокрема „застосувати най-
жорстокіші заходи для придушення у зародку пов-
станського руху" Наказ командуючого війська ви-
конували з німецькою пунктуальністю Ана-
логічним чином діяли й австрійці
Повстанський рух набув великого розмаху Хоч
німці та австрійці й не припинили каральних дій, во-
ни зрозуміли, що при збереженні подібних тен-
денцій ніколи неотримають з України бажаної
кількості хліба й муситимуть знову вести боротьбу
на два фронти
Це, своєю чергою, змусило їх вимагати від геть-
мана активних пошуків компромісу із селянством
Зробити це, на думку німців, можна було шляхом
пришвидшення земельної реформи й залучення до
уряду представників української демократи 29
червня у розмові з Ф Лизогубом німецький посол в
Україні барон Мумм дав зрозуміти, що німці
зацікавлені в запрошенні до уряду представників
українських політичних партій, насамперед
соціалістів-федералістів І Нагаєвський на підставі
вивчення дипломатичних повідомлень з Києва до
Відня влітку 1918 р дійшов висновку, що
„австрійці при кожній нагоді заохочували гетьмана
притягнути до співпраці українські політичні
парти"
За дорученням гетьмана Д Дорошенка, який
мав тісні зв'язки з українською демократією, повів
переговори про участь українських політичних сил в
уряді Тривалий час ці переговори залишалися
безплідними, бо гетьман і українські партії ніяк не
могли віднайти платформи для порозуміння Геть-
мана приваблювала національно-державна частина
програми українських партій, але насторожував
їхній соціальний радикалізм і соціалістична ідео-
логія Українські партії як виразники демократич-
них тенденцій суспільства загалом не потребували
гетьмана й змушені були з ним рахуватися лише як
з політичною реальністю
Український національний союз, що на початку
серпня постав на місці Українського національно-
державного союзу, проголосив своєю метою утво-
рення суверенної демократичної Української дер-
жави парламентського типу, а тактичною лінією —
створення єдиного національно-демократичного
фронту УНС погодився визнати гетьмана головою
держави, але вимагав сформування при своїй участі
нового уряду та обрання на Всеукраїнському кон-
гресі Державної Ради з функціями вищої законо-
давчої влади Гетьман вагався Побоювання гетьма-
на щодо радикальності настроїв представників ук-
раїнських кіл були небезпідставними, але звідси він
зробив хибний висновок про неможливість у такий
спосіб заспокоїти Україну, поліпшити іі міжнародне
становище Демократична платформа була значно
ширшою за консервативну Очевидно, цей незапе-
речний факт зуміли довести П Скоропадському
німецькі урядовці під час його відвідин Німеччини
у вересні 1918 р Гетьман на переговорах з кайзером
Вільгельмом II зобов'язався повністю українізувати
уряд, а також погодився на проведення виборів до
сейму, з тим, щоб скликати його ще 1918 р Кайзер,
зі свого боку, обіцяв Україні як суверенній державі
особисту підтримку й допомогу Німеччини у фор-
муванні української армії