Україна швидко занурювалась у вир грома-
дянської війни Соціальні конфлікти, стримувані
німецькими й австрійськими багнетами, вибухнули
з новою силою, щойно гетьманська влада втратила
військову іноземну підтримку 14 грудня гетьман
зрікся влади Того дня до Києва вступили частини
Директори
Українська держава впала, поховавши під
своїми руїнами ще одну соціально-політичну утопію
часів революції побудувати українську державність
на підвалинах консервативної ідеї У цієї ідеї не ли-
ше не було національного українського підґрунтя, а
й виявились надзвичайно кволими соціальні засади
її реалізацію цілком і повністю зумовив певний збіг
обставин, чинник іноземної військової присутності
в Україні Безперспективність консервативної ідеї
підтвердив подальший розвиток революції Попри
його калейдоскопічність, ця ідея не спромоглася са-
мовідтворитись принаймні ще один раз і навіть на-
гадати про себе якимось суспільно-політичним ре-
цидивом
Подібний висновок не є абсолютним заперечен-
ням консервативної ідеї Сім з половиною місяців
існування Української держави з більш-менш силь-
ною владою показали, як далеко могла б піти Ук-
раїна вперед, якби їй вдалося вирватися з рево-
люційного потоку як самостійній державі За
рівнем життя вона виглядала 1918 р куди приваб-
ливішою за свою північну сусідку, звідки не припи-
нявся потік емігрантів Важливих результатів було
досягнуто в культурно-освітній галузі
Однак не ці тенденції визначали життє-
здатність режиму Повторимо ні національний, ні
соціальний аспекти консервативної ідеї не знайшли
необхідної підтримки з боку суспільства Більше
того, вони його помітно революціонізували Жор-
стока громадянська війна стала суворою реальністю
України
З
р
д
в
219
Історія У краї ни
Незважаючи на очевидні суперечності, Дирек-
торія намагалася попервах зберегти єдність ук-
раїнських політичних сил 26 грудня вона призна-
чила уряд УНР (очолив його соціал-демократ
В Чехівський), до складу якого увійшли представ-
ники всіх політичних партій, що об'єдналися в
УНС Того самого дня Директорія видала свою
програмову декларацію, побудовану на засадах т
зв трудового принципу На думку його творців, він
всотав у себе кращі риси радянської і парламентсь-
кої систем Досить швидко життя показало, що це
був паліативний вихід із ситуації
Конструктивна частина декларації містила над-
то багато загальників, бракувало їй чітких, конкрет-
них планів Директорія оголошувала себе тимчасо-
вим, хоч і верховним органом революційного часу,
який, отримавши владу від народу, народові й пере-
дасть Гі на конгресі трудового народу України, що
„матиме верховні права і повновласть рішати всі пи-
тання соціального економічного та політичного
життя республіки" Влада в УНР, зазначалося в
декларації, повинна належати лише „класам пра-
цюючим — робітництву і селянству" Узявши за
основу класовий метод поділу суспільства й оголо-
сивши, що „класи нетрудові, експлуататорські, які
живляться і розкошують з праці класів трудових,
класи, які нищили край, руйнували господарство й
означили своє правління жорстокостями та ре-
акцією, не мають права голосу в порядкуванні дер-
жавою"
При першому ж ознайомленні з цією декла-
рацією впадає в око наївність і короткозорість ук-
раїнських політиків Не досить, що їм бракувало
досвіду — УНР під час свого становлення потра-
пила у вкрай складне зовнішньополітичне станови-
ще 3 підписанням Брестської мирної угоди Ук-
раїна пов'язала себе з Четверним союзом, тож
країни Антанти уявляли іі ворожим сателітом,
різновидом більшовизму Вигравши війну, ці ос-
танні дали зрозуміти гетьманським дипломатам, що
без особливого ентузіазму сприймають Україну як
самостійну державу Антанта з підозрою зустріла
відновлення УНР Директорією, бо дивилася на Ук-
раїну лише як на південну Росію, керуючись прин-
ципом відновлення небільшовицької єдиної 1
неділимої Роси Свої подальші плани вона пов'язу-
вала із всебічною допомогою армії Денікіна, яка пе-
ребувала на Дону Наприкінці листопада одеські
газети від імені держав Антанти опублікували дек-
ларацію, де мовилося про якнайшвидший прихід в
Україну збройних сил союзників у залежній від об-
ставин кількості, щоб підтримувати тут порядок 2
грудня в Одесі з'явився перший французький
військовий корабель „Мірабо", а 15 числа розпоча-
лася висадка 15-тисячного контингенту англо-
французьких військ 18 грудня білогвардійські за-
гони при підтримці французьких військ вступили у
бій з одеською українською залогою і примусили Гі
залишити місто
13 січня 1919 р до Одеси прибув штаб фран-
цузької десантної дивізії на чолі з генералом д'Ан-
сельмом Він зажадав від українських військ зали-
шити район навколо Одеси й відійти на лінію Ти-
распіль — Бірзула — Вознесенськ — Миколаїв
— Херсон Одночасно вийшов його наказ, в якому
зазначалося, що „Франція і союзники прийшли в
Росію, аби дати змогу всім чинникам доброї волі й
патріотизму відновити порядок у краю" Про існу-
вання України навіть не згадувалося В січні 1919 р
війська Антанти вступили до Миколаєва
З інтервенцією військ Антанти на півдні Ук-
раїни на північних і північно-східних кордонах
УНР з явилися війська радянської Роси Під при-
водом надання допомоги робітникам і селянам, що
повстали проти гетьмана вони розгорнули наступ у
двох напрямах Ворожба — Суми — Харків і Го-
мель — Чернігів — Київ Але й повалення влади
гетьмана не зупинило подальшого просування
більшовицьких військ 24 грудня наркомат закор-
донних справ РСФРР повідомив у пресі, що у
зв'язку з анулюванням РНК РСФРР Брестської
мирної угоди від 3 березня радянська Росія більше
не визнає Україну за суверенну державу й припиняє
діяльність усіх її представницьких установ на своїй
території Однак оголосити про відкритий наступ
військ на Україну більшовики не наважувались
Вони діяли через створений у Курську на-
прикінці листопада 1918 р маріонетковий Тимчасо-
вий робітничо-селянський уряд України На ноту
протесту уряду УНР урядові РСФРР стосовно
вторгнення радянських війск на українську тери-
торію РНК цинічно заявила, що „ніякого війська
Російської Соціалістичної Федеративної Радянсь-
кої Республіки в Україні немає Воєнна акція на ук-
раїнській території в цей момент проводиться поміж
військом Директори і військами Українського ра-
дянського уряду, який є цілком незалежним" Це
була явна брехня Українська Народна Республіка,
ще не ставши на ноги, опинилася між двома вогня-
ми
До зовнішньополітичних труднощів додалися і
внутрішні Селянство, що становило більшість на-
220
У краї нська революція
селения республіки, не зробило належних висновків
з подій 1917—1918 рр у плані створення власної
держави В постановах різноманітних з'їздів воно
підтримувало ідею української державності, коли ж
виникала необхідність стати на її захист, виявило
цілковиту індиферентність Анархічний менталітет
українського селянина, доброго землероба й
політичного неука, брав гору над загально-
національними інтересами Ця риса далася взнаки
восени 1918 — взимку 1919 р Створивши на хвилі
боротьби з режимом гетьмана кількасоттисячну
армію УНР, селяни-повстанці з поваленням геть-
манського режиму почали розбігатися по домівках
Армія УНР виявилася абсолютно небоєздатною
проти більшовицьких військ, легко піддавалася
їхній агітації
За умов, що склалися, Директорія і провідні
політичні сили України мали вирішити, з ким їм бу-
ти із західною демократією проти більшовиків чи з
більшовиками проти Антанти Самостійного шляху,
вочевидь, не існувало „Загальний стан війська, яке
брало участь у протигетьманському повстанні, не
давав ніяких підстав вірити в те, щоб Україна могла
вдержатися власними силами без союзу з одною
або другою із зовнішніх сил", — зазначав один із
чільних діячів УНР — І Мазепа Парламентарна
західна система з притаманними їй демократизмом,
передовими досягненнями в організації суспільства
насамперед імпонувала українській інтелігенції, яка
вбачала в ній бажану мету своєї політичної діяль-
ності, але вона погано узгоджувалася з політично
нерозвиненою більшістю населення, котра, навпа-
ки, симпатизувала радянській формі влади Однак
ця влада внаслідок більшовицької диктатури, що
лежала в її основі заплямувала себе кров'ю Пошу-
ки орієнтації розкололи українців на кілька таборів,
і якщо в 1917 р політичні уподобання цілком узгод-
жувалися з програмами окремих партій, то на-
прикінці 1918 р й особливо на початку 1919-го
проблема орієнтації остаточно розколола провідні
українські парти
На початку січня 1919 р в Києві зібрався IV
з'їзд УСДРП
Центральним моментом роботи з'їзду стало об-
говорення доповіді А Пісоцького про політичне
становище в Україні Доповідач наполягав на впро-
вадженні влади рад і організації народного госпо-
дарства на соціалістичних засадах Одним з його
аргументів було розгортання в Західній Європі
світової революції А Пісоцького підтримували
М Ткаченко, М Драгомирецький, Ю Мазуренко,
М.Авдієнко. Антирадянську позицію займали ка-
теринославці І Мазепа, П Феденко, І Романченко,
Т Грабовий, Я Капустян Всі інші, за свідченням
того ж таки І Мазепи, „не мали ясного погляду на
справу й хиталися між совітами і загальним вибор-
чим правом" Так, голова уряду УНР В Чехівський
виступив за впровадження радянської системи вла-
ди, але без більшовицьких диктаторських методів
В Винниченко, який ще у Вінниці палко підтриму-
вав цю систему, на з'їзді УСДРП відкинув її Голо-
ва уряду й голова Директори по-різному бачили
державотворчу перспективу, що було тривожним
симптомом Урешті-решт взяла гору ідея скликання
парламенту й обрання органів місцевого самовряду-
вання шляхом здійснення загального виборчого
права