проти УНР та імперіалістичну політику більшо-
виків, і зажадав визнання державами Антанти й
США незалежності УНР як „єдиного засобу при-
вернення негайного тривалого спокою і порядку в
Східній Європі", оскільки уряд УНР протидіє
більшовицькій експансії
13 лютого Директорія призначила новий склад
Ради народних міністрів її очолив на той час без-
партійний С Остапенко До складу уряду увійшли
представники трьох партій — соціалістів-феде-
ралістів, соціалістів-самостійників і народних рес-
публіканців, які орієнтувалися на демократичні за-
сади й держави Антанти
Дві провідні соціалістичні українські партії
(УСДРП і УПСР) добровільно відмовилися від
влади Здавалося, в такий спосіб вдасться усунути
перешкоди на шляху порозуміння з Антантою Але
невдовзі з'ясувалося, що це був не найкращий вихід
із становища Консервативний уряд Остапенка,
зробивши ставку на порозуміння з Антантою, не
став шукати підтримки в народних масах Він так і
не видав жодного програмного документа з роз'яс-
ненням своєї політики В умовах розвитку рево-
люції, коли зміна настроїв широких верств населен-
ня важила більше, ніж танки Антанти це було гру-
бою помилкою Уряд опинився в цілковитій ІЗОЛЯЦІЇ
„ Саме в цю добу загальна анархія і хаос на ук-
раїнському фронті досягли найвищого щабля, -
свідчив І Мазепа — За уряду Остапенка не було
ні влади, ні контролю Тому грубі мільйони, що ви-
давалися на різні нові формування пропали марно
Зловживанню отаманів не було кінця вони брали
гроші, але при першій нагоді кидали фронт, зника-
ли хто куди хотів, здебільшого в Галичину, і цим
вносили ще більшу дезорганізацію як на фронті, так
і в запіллі"
Під впливом більшовицької, явно популістської
агітації, спрямованої, зокрема, на ліквідацію при-
ватної власності на землю та іі тотальний зрівняль-
ний поділ, в Україні швидко поширювались прора-
дянські настрої Вони охопили й армію УНР
Навіть січові стрільці, які послідовно й твердо стоя-
ли на антибільшовицьких позиціях, перейшли на
радянську платформу, оголосивши у своїй декла-
рації від 13 березня, шо вони із „запалом підпира-
тимуть радянську владу на місцях, котра заводить
лад і порядок"
21 березня у Вапнярці командування Південно-
Західного фронту, відрізаного (внаслідок захоплен-
ня радянськими військами Жмеринки) від решти
армій УНР, створило революційний комітет (ота-
223
Політична ситуація в УНР
у квітні-червні 1919 р.
j квітня уряд Б Мартоса оголосив свою
„програмову декларацію" В ній ішлося
fnpo те, що суверенному життю ук-
раїнського народу заважають два вороги „польсь-
ке панство" і „російське комуністичне більшовиць-
ке військо" Новий уряд УНР закликав усі ук-
раїнські політичні й соціальні сили „не дати чужин-
цям вкінець знищити рідний край", стати на бо-
ротьбу за вільну й незалежну Україну Кабінет
Б Мартоса, на відміну від попереднього уряду, уро-
чисто заявив, що „не кликатиме собі на допомогу
чужої військової сили з будь-якої держави" Декла-
руючи орієнтацію на власні сили, він обіцяв зверну-
ти особливу увагу на забезпечення армії та сімей
військовослужбовців, а також фактично здійснити
проголошену в Києві 22 січня 1919 р злуку
західних і східних українських земель
Намагаючись поєднати демократичну державну
систему з радянською, уряд передбачав контроль за
діяльністю владних структур з боку робітничо-се-
лянських трудових рад Селянам було обіцяно де-
мократичну земельну реформу, робітникам — до-
помогу у відновленні роботи фабрик і заводів,
вільне функціонування профспілок
Згадана декларація не містила жодного слова
про можливість ведення переговорів з радянським
урядом України Адже на той час ентузіазм широ-
ких мас, котрі взимку 1919 р перебували під впли-
вом більшовицьких гасел, уже вщух Захопивши
владу в Україні, більшовики перейшли від по-
пулістських обіцянок до політики „воєнного ко-
мунізму", складовою частиною якої були продрозк-
ладка, одержавлення землі, використання земель-
ного фонду для створення радгоспів, комун, інших
форм колективних господарств, обмеження вільної
торгівлі Все це підняло село проти комуністичної
влади Уже в квітні вона оголосила поза законом
отаманів Зеленого, Соколовського, Батрака Се-
лянські повстання, що охопили Україну, вселяли
надію в уряд Б Мартоса Якраз на союз з повстан-
цями й політичними течіями, котрі очолювали цей
рух (українські ліві есери й соціал-демократи-неза-
лежники), уряд робив ставку, проголошуючи курс
на власні сили
Але й цього разу декларації розминулися з ре-
альністю Українським політикам так і не вдалося
об'єднати національні сили в єдиний фронт. Та й
самій Директори бракувало єдності. П.
І
Історія У краї ни
мани Волох, Загородський, Колодій), який також
заявив про свій перехід на радянську платформу 22
березня у Кам'янці-Подільському під головуван-
ням В Чехівського утворився з представників
УСДРП та УПСР (центр теч ) Комітет охорони
республіки Він так сформулював свою програму 1)
охорона порядку і спокою, 2) домовленість з Ди-
ректорією про негайне припинення переговорів з
французьким командуванням в Одесі і розгортання
переговорів з радянським урядом України на основі
визнання радянськими урядами України і Роси са-
мостійності й незалежності України, виведення
російських військ з Л території та формування ново-
го українського уряду Хоч цей комітет 28 березня
самоліквідувався, він завдав серйозного удару про-
антантівським позиціям Директори та уряду С Ос-
тапенка
Зусилля уряду УНР здавалися цілком безпер-
спективними ще й тому, що йому ніяк не вдавалося
зрушити з мертвої точки переговори з французами
Генерал д' Ансе \ьм був зацікавлений у залученні
українських військ до боротьби проти більшовиків,
але не квапився допомагати їм зброєю, і далі напо-
лягав на усуненні з посад Петлюри й Андрієвсько-
го, не підтримував також ідеї визнання Антантою
незалежності України Все це загальмувало перего-
вори У березні з'ясувалося, що в Антанти немає
сил для розгортання широкомасштабних воєнних
дій в Україні і Роси Внаслідок більшовицької про-
паганди іі війська розкладалися В березні вони під
тиском Червоної армії, яка складалася переважно з
повстанських частин отамана Григор єва, мусили
залишити Херсон і Миколаїв, а на початку квітня
— Одесу Стало цілком очевидно, що орієнтація на
Антанту була стратегічною помилкою 9 квітня у
Рівному члени Директори С Петлюра й А Мака-
ренко санкціонували створення нового (знову ж та-
ки соціалістичного) уряду УНР на чолі з Б Марто-
сом До нього увійшли А Лівицький, М Кова-
левський, І Мазепа, ГСиротенко Хоч Директорія
формально не припиняла переговорів з Антантою,
призначення нового уряду свідчило про крах проан-
тантівської орієнтації, яка не забезпечила УНР
зовнішньополітичної підтримки і навіть призвела до
значних соціальних ускладнень, ізолювавши провід
УНР від народних мас, дала змогу більшовикам за-
хопити владу над більшою частиною України Ре-
організація уряду стала відчайдушною спробою
вибратися з політичної пастки, що в неї потрапила
Директорія
224
У краї нська революція
Андрієвський та Є Петрушевич нехтували ново-
створений уряд Б Мартоса Між ними і С Петлю-
рою та А Макаренком виникли гострі суперечності
„Член Директори П Андрієвський просто не виз-
навав цього правительства, гуртуючи коло себе в
Галичині колишніх остапенківських міністрів і вза-
галі всіх невдоволених отаманів, колишніх вищих
урядовців, а тепер безробітних буржуазних
політичних діячів",—зазначав П Христюк Кон-
сервативні українські сили, як свого часу й демо-
кратичні, не хотіли визнати своєї поразки і прилу-
читися до національно-визвольної боротьби під гас-
лами, запропонованими урядом Б Мартоса Найп-
рикметніші в цьому плані — виступи отаманів
Оскілка й Болбочана
Командуючий волинською групою армії УНР
отаман В Оскілко — молода людина з народних
учителів — належав до парти соціалістів-само-
стійників і перебував під впливом П Андрієвсько-
го Спираючись на нього, соціалісти-самостійники
й народні республіканці повели у військах групи
агітацію проти нового уряду й С Петлюри Коли
останній видав наказ про зміщення командуючого,
Оскілко, стягнувши до Рівного війська, 29 квітня
1919 р підняв державний заколот, заарештував
членів уряду й оголосив себе головним отаманом
армії УНР Заколот не вдався, армія відмовилась
коритися Оскілку, але виступ остаточно підірвав її
сили 5 травня уряд Б Мартоса змушений був зали-
шити Рівне й евакуюватися до Радивилова Туди ж
із Здолбунова переїхали члени Директори С Пет-
люра, Ф Швець, А Макаренко 9 травня вони об-
рали С Петлюру головою Директори, а 13 числа на
нараді з урядом було виведено П Андрієвського з її
складу Однак зазначені організаційно-політичні
акції не сприяли загальному поліпшенню станови-
ща Мабуть, якраз тоді з'явилася приповідка „У ва-
гоні Директорія, під вагоном — територія" 14
травня польська армія генерала Галлера, сформова-
на у Франції для боротьби з більшовиками, розгор-
нула наступ у північно-західній Волині проти військ
УНР До рук поляків потрапила величезна
кількість боєприпасів, амуніції, що зберігалися на
складах у Луцьку Втративши власну територію,
Директорія і уряд УНР із залишками армії мусили
шукати порятунку на території ЗОУНР, спочатку в
Красному, Золочеві, а відтак у Тернополі