Із створенням Штабу головного отамана
вирішено було розпочати спільний похід ук-
раїнських армій проти більшовиків При визначенні
напряму стратегічного удару думки розділилися
Командування армії УНР вважало своєю головною
метою похід на Київ, а командування УГА пропо-
нувало зайняти Одесу, щоб встановити контакти з
Антантою і лише тоді розгорнути наступ на Київ
Обидві сторони дійшли компромісу одночасно на-
ступати і на Київ, і на Одесу Причому на Одесу
повели наступ підрозділи армії УНР, а на Київ —
змішані частини під загальним керівництвом пред-
ставника УГА генерала А Кравса 30 серпня його
група захопила Київ Кількома годинами пізніше з
лівого берега до міста увійшли білогвардійські
денікшські частини На вимогу їхнього командую-
чого генерала Бредова Кравс вивів українські
війська з Києва на лінію Ігнатівка — Васильків —
Германівка
Похід українських армій на Київ завершився,
по суті, капітуляцією перед білогвардійцями Сам
факт здачі Києва виходив далеко за межі окремої
невдалої воєнної операції, бо викликав новий не-
спокій серед українського громадянства, демо-
ралізуюче вплинув на війська В основі його лежа-
ли не хибні дії генерала Кравса, а знову ж таки різні
підходи у ставленні до армії Денжіна
Той, наступаючи на більшовиків, показав себе
запеклим українофобом, стратепчне гасло якого по-
лягало у відновленні єдиної, неділимої Росії Зго-
дом в „Очерках русской смуты" він відверто писав
„ іти разом з Петлюрою, котрий намагався відок-
ремити Україну й Новоросію від Роси, означало б
порвати з ідеєю єдиної, неділимої Роси, що глибоко
вкорінилася у свідомість вождів та армії, і тим вик-
ликати в її лавах небезпечне замішання
Добровільчим військам я дав вказівки са-
мостійної України не визнаю Петлюрівці можуть
бути або нейтральними, тоді вони повинні негайно
скласти зброю і розійтися по домівках, або
приєднатися до нас, визнавши наші гасла Якщо
петлюрівці не виконають цих умов, то їх слід вва-
жати такими ж ворогами, як і більшовиків Разом з
тим я вказував на необхідність приязного ставлення
до галичан, аби звільнити їх з-під впливу Петлюри
А якщо цього не вдасться досягнути, то вважати їх
ворожою стороною"
Відповідно і з українського боку сформувалося
подвійне ставлення до денікінців Наддніпрянці ба-
чили в них запеклих воропв і навіть не виключали
можливості спільної боротьби з більшовиками про-
ти Денікіна Галичани ж, а надто провід, вбачили у
Денікінці ще одну, хай навіть ілюзорну, можливість
порозумітися з Антантою Ці обидва підходи зго-
дом було реалізовано 24 вересня Директорія
спеціальною декларацією, під якою стояв підпис і
диктатора ЗОУНР Є Петрушевича, оголосила
війну денікінцям і закликала всіх українців, „кому
дорога демократична єдина соборна Українська
Республіка", до рішучого останнього бою з воро-
гом Ще за декілька днів до цього, 20 серпня, у
227
Історія У краї ни
Жмеринці між командуванням армії УНР і штабом
Революційної повтанської армії України (махнов-
ців) було підписано угоду про спільну боротьбу з
денікінцями
26 вересня на Правобрержній Україні розгор-
нулися запеклі бої армії УНР з білогвардійцями,
якими командував генерал Я Слащов 25 жовтня
українські підрозділи почали втрачати боєздатність
через поширення епідемії тифу й відсутність зброї
та амуніції
Осінні воєнні ди виявили не лише недостатню
підготовку арми, а й загальну склабкість україн-
ського державного апарату За свідченням П Фе-
денка, брак підготовлених кадрів як у війську, так і
в державному апараті став величезною перешкодою
в боротьбі за незалежність України Драматизм си-
туації поглиблювався старою хворобою — розбра-
том 4 листопада у Жмеринці відбулася військова
нарада з участю членів Директори, вищого коман-
дування і уряду, на якій з'ясувалося, що команду-
вання УГА прагне союзу з Денікіним 6 листопада
на ст Зятківці за вказівкою командуючого УГА ге-
нерала М Тарновського було підписано перемир'я
між Збройними силами півдня Роси і Українською
галицькою армією Наказом диктатора ЗОУНР ця
сепаратна й таємна угода скасовувалась, а генерал
Тарновський став перед судом Але угода зробила
свою чорну справу — УГА, перебуваючи в тяжко-
му стані, втратила боєздатність
12 листопада диктатор ЗОУНР Є Петрушевич
скликав у Кам янці-Подільському нараду пред-
ставників галицьких політичних і громадських ор-
ганізацій Директори та уряду УНР, на якій заявив,
що створення самостійної України нереальне і треба
піти на угоду з Денікіним 16 листопада він і уряд
ЗОУНР залишили Україну, взявши курс на
Відень В Одесі новопризначений командуючий
УГА генерал Микитка підписав нову угоду з
денікінцями, за якою галицька армія переходила в
повне розпорядження головнокомандуючого
Збройними силами півдня Роси
16 листопада Кам'янець-Подільський зайняли
польські війська С Петлюра, на якого покладалося
„верховне командування справами Республіки",
виїхав до Проскурова, а члени Директори А Мака-
ренко, Ф Швець вирушили за кордон 2 грудня на
нараді в Чорториї С Петлюра з членами уряду
вирішив перейти до партизанських форм боротьби
Наступного дня уряд звернувся до населення Ук-
раїни з відповідною відозвою Ще через кілька днів
С Петлюра, призначивши командуючим армією ге-
нерала М Омельяновича-Павленка виїхав до Вар-
шави 6 грудня на нараді членів уряду з команду-
ванням у Новій Чорториї було остаточно вирішено
здійснити армією партизанський рейд по тилах
Денікша
Українська Народна
республіка 1920 р.
h истопадова катастрофа 1919 р завдала ук-
І раїнським політичним силам нищівного пси-
т/ холопчного удару Чимало провідних дер-
жавних діячів виїхали за кордон, і лише частина
членів уряду на чолі з І Мазепою залишилася в Ук-
раїні
6 грудня 5-тисячна армія УНР з кінноти й по-
садженої на вози піхоти висгупила у похід дені-
кінськими тилами, який згодом дістав назву „зимо-
вого походу" Прорвавши фронт противника між
Козятином і Калинівкою, вона швидким маршем
вирушила на південний схід За тиждень опинила-
ся в районі Липівця, а 24 грудня захопила Вінницю,
де зустрілася з окремими частинами УГА Тут же
було підписано угоду про об єднання українських
армій, але командуючий УГА генерал Микитка
відкинув угоду, і вона залишилася нереалізованою
31 грудня армія УНР увійшла в Умань Першої по-
ловини 1920 р , коли владу в Україні знову пере-
брали більшовики, армія УНР у надзвичайно суво-
рих умовах рейдувала Правобережною Україною,
зазнаючи труднощів за браком зброї та амуніції
Уже сам цей похід мав величезне значення, бо сти-
мулював український рух, надавав підтримку пов-
станським селянським загонам, які, чимдалі
зміцнюючись, протидіяли більшовицькій політиці
„воєнного комунізму" П Феденко назвав .зимо-
вий похід" „ферментом нації", що сприяла продов-
женню національно-визвольних змагань, підтриму-
вав у масах віру й бажання вибороти незалежну Ук-
раїну Учасник цих подій, тодішній прем'єр-міністр
України І Мазепа зазначав, що за п'ять місяців по-
ходу „армія ні разу не схилила національного пра-
пора Зберегла себе морально й фізично Населен-
ня годувало і зодягало армію, постачало їй все
потрібне і всіма способами допомагало, бо бачило в
ній свою армію, яка боролася за інтереси народні"
Зимовий похід завершився 6 травня 1920 р Тим
часом суттєво змінилася політична ситуація
У Наддніпрянській Україні після розгрому
Денікша було відновлено радянську владу, але
більшовицький режим залишався ізольованим на
228
У краї нська революція
міжнародній арені Західну Україну окупували
польські війська, хоч вона вважалася підконтроль-
ною Паризькій мирній конференції, яка мала оста-
точно визначити її долю Наддніпрянські політики
також опинилися в політичній ізоляції Знову по-
стала проблема вибору
У грудні 1919 р в окупованому поляками
Кам'янці-Подільському було засновано Українську
національну раду її очолив есер М Корчинський
Рада, що стала в опозицію до Директори, виступа-
ла за ліквідацію останньої, а також за реорганізацію
уряду, вважаючи їх винуватцями катастрофи В той
час різні політичні групи намагалися перекласти
відповідальність за невдачі одна на одну 29 січня
1920 р в тому ж таки Кам'янці-Подільському
відбулася нарада ЦК УСДРП, яка не увійшла до
Національної ради, залишаючись урядовою
партією В ній брав участь голова уряду УНР
І Мазепа Обговорювались поточні питання В ре-
золюції мовилося про необхідність збереження
кабінету міністрів до скликання передпарламенту із
законодавчими функціями, а також про відновлен-
ня державного центру УНР, регулярної армії, ви-
значення компетенції Директори шляхом прийняття
спеціального закону, категорично заборонялося за-
прошувати на територію України іноземні війська
Уряд УНР на засіданні 14 лютого ухвалив .Тимча-
совий закон про державний устрій і порядок зако-
нодавства УНР", заклавши підвалини скликання
передпарламенту Після цього він припинив свою
діяльність, а його голова І Мазепа виїхав до армії
„зимового походу"
11 березня 1920 р у Варшаві відновилися ук-
раїнсько-польські переговори, які розпочалися на-
прикінці 1919 р Ще тоді, за вкрай несприятливих
умов, українська дипломатична місія запропонувала
польському урядові переговори на основі визнання
кордону між обома державами по р Збруч і далі че-
рез північно-західну Волинь Зазначалося, що в
Україні громадяни польської національності мати-
муть такі ж права, як і українці, котрі проживають
у Польщі, а становище поляків-землевласників в
УНР до скликання парламенту регулюватиметься
спеціальною постановою Українська місія під тис-
ком польської сторони явно перевищила свої повно-
важення Коли в березні 1920 р переговори відно-
вилися, представники польського уряду зайняли
жорстку позицію, давши зрозуміти, що в разі не-
прийняття їхніх умов вони підуть на договір з ра-
дянською Україною