28 квітня 1920 р після тривалих переговорів у
Варшаві було укладено договір між УНР і Поль-
щею, за яким остання визнавала „Директорію неза-
лежної Української Народної Республіки на чолі з
головним отаманом С Петлюрою як верховну владу
УНР" Польський уряд зобов'язувався не уклада-
ти ніяких угод з третіми країнами, вороже наставле-
ними до України Польща визнавала за УНР право
на територію східніше польського кордону 1772 р
Отже, Україні довелося заплатити за свою неза-
лежність ціною величезних територіальних посту-
пок До Польщі відходили Східна Галичина, Холм-
щина, Підляшшя, частково Полісся і 7 повітів Во-
лині
Договір мав таємний характер, але в загальних
рисах про нього дізналися в Україні, тож викликав
він обурення, особливо в Галичині, боротьбу якої за
незалежну Українську державу було перекреслено
Для уряду УНР Варшавський договір став дуже
прикрою несподіванкою У травні 1920 р І Мазепа
відмовився формувати новий уряд Те саме зробив
есер В Прокопович
Варшавський договір містив, крім політичної
конвенції, ще й військову, за якою 25 квітня 1920 р
об'єднані збройні сили Польщі й УНР перейшли у
наступ на Червону армію Спершу в бойових діях
брали участь дві українські дивізії 27 квітня одна з
них під командуванням О Удовиченка захопила
Могилів На початку травня до об'єднаних сил до-
лучилася армія „зимового походу" й почала воюва-
ти на правому фланзі 6-і польської армії 6 травня
польсько-украінські війська заволоділи Києвом
На фронті точилися позиційні бої, бо поляки, до-
сягнувши кордонів 1772 р , не хотіли продовжувати
наступ Сама ж українська армія не мала для цього
достатніх сил За станом на 1 червня 1920 р вона
налічувала 9100 старшин і козаків Союзники-по-
ляки перешкоджали її подальшому розгортанню
На початку червня радянське командування пе-
регрупувало й зміцнило свої сили, передислокував-
ши з Кавказу 1-у Кінну армію С Будьонного
13 червня, після прориву будьоннівцями фронту
4-і польської армії, армія УНР розпочала відступ
13 липня вона відійшла за Збруч, протягом двох
тижнів вела оборонні бої на лінії цієї річки 26 лип-
ня тодішній командуючий генерал М Омелянович-
Павленко віддав наказ про відступ за Серет, а 18
серпня армія УНР подалася за Дністер
У вересні розгорнувся новий польсько-ук-
раїнський наступ Форсувавши в середині місяця
Дністер, армія УНР розгромила частини 14-і ра-
дянської армії і оволоділа територією між Дністром
229
Історія У краї ни
і Збручем 19 вересня українські й польські війська
захопили Тернопіль, а 27 числа — Проскурів
12 жовтня в Ризі між польською і радянською
сторонами 6у\о досягнуто домовленості про пере-
мир я Завершивши вигідно для себе війну з ра-
дянською Росією (не без допомоги українських
військ), польський уряд, всупереч Варшавському
договорові, залишив армію УНР напризволяще В
\истопаді вона займала фронт від Яруги над
Дністром, по р Мурафі й далі через Бар до Волко-
виншв У пошуках спільників для подальшої бо-
ротьби з більшовиками представники уряду УНР 5
листопада підписали військову конвенцію з Ро-
сійським політичним комітетом на чолі з Б Савш-
ковим який визнав державну незалежність УНР
21 чис\а армія УНР після оборонних боїв відступи-
\а за Збруч і була інтернована польськими війська-
ми Ще 14 листопада уряд УНР на чолі з А Ліви-
цьким залишив Кам'янець-Подільський, назавжди
розпрощавшись з рідною землею Він осів у га-
лицькому місті Тарнов 18 березня 1921 р в Ризі
бу\о підписано мирний договір між Польщею і ра-
дянською Росією Польща в обмін на територіальні
поступки, аналогічні тим, які мали місце у Вар-
шавській угоді, визнала УСРР і зобов'язалася за-
боронити перебування на своїй території всіх ан-
тибільшовицьких організацій, включно з урядом
УНР
Ризький мирний договір поклав край добі УНР
боротьба за яку тривала 4 роки Це був період
відродження й консолідації української нації, фор-
мування і становлення національно-державних
інституцій та політичних партій, вкорінення націо-
нальної свідомості в усі верстви суспільства Хоч
українська демократична державність не утверди-
лась, вона заявила про себе на повний голос Тож
більшовики, засновуючи державу нового типу на
теренах колишньої російської імперії, не змогли не-
хтувати українське питання і змушені були встанов-
лювати свою владу у формі національної держав-
ності
Воєнно'більшовицька експансія
в Україну в кінці 1918 —
на початку 1919 о.
проба бі льшовиків поширити радянську вла-
ду на територію України на початку 1918 р
виявилася невдалою Центральна Рада
витіснила їхні нечисленні збройні формування за
межі України Зрештою, річ навіть не в тім
Більшовизм не мав надійного підґрунтя для свого
розвитку в горизонтах українського суспільства
Зазнавши поразки в Україні, більшовики зо-
бов'язалися перед країнами Четверного союзу виз-
нати її як суверенну державу, однак не хотіли зми-
ритися з тим, що вона буде незалежною Хоч їхня
партійна доктрина формально й проголошувала
право гноблених націй на самовизначення, цьому
суперечив російський менталітет, одним з головних
постулатів якого було збереження єдиної і неділимої
Роси Яскраво засвідчив це 1-й з'їзд КП(б)У
Розмови про створення окремої компартії ук-
раїнські націонал-комуністи вели з кінця 1917 р ,
але реальних результатів вони не мали І лише в
липні 191§ р вдалося зібрати установчий з'їзд
КП(б)У Ного 212 делегатів з вирішальними й до-
радчими голосами представляли 4364 члени партії
З'їзд відбувався у Москві, звичайно ж, під повним
контролем ЦК РКП(б), тому КП(б)У створюва-
лась не як самостійна партія, а як обласна ор-
ганізація РКП(б) Промовиста деталь ця остання
як правляча партія Роси, визнавши суверенітет Ук-
раїни, напівлегально стала формувати у своїх над-
рах структуру, якій відводилася роль української
політичної парти, її мета була цілком однозначною
„боротися за революційне об'єднання України з
Росією на засадах пролетарського централізму в
межах Російської Соціалістичної Республіки"
Прикметно, що 1-й з'їзд КП(б)У, відкинувши ле-
гальні методи боротьби, заборонив своїм первин-
ним організаціям взаємодіяти з іншими політични-
ми партіями України і взяв курс на збройне пов-
стання, знову ж таки під гаслом „відновлення рево-
люційного возз'єднання України з Росією"
З цією метою ЦК КП(б)У на чолі з ГПятако-
вим створив Центральний військово-революційний
комітет, який 5 серпня 1918 р видав „наказ № 1"
про початок загального збройного повстання в Ук-
раїні Однак з цього нічого не вийшло Розгорнув-
шись лише в окремих місцевостях Чернігівщини,
воно без особливих труднощів було придушене
німецькими військами
Поразка примусила більшовиків змінити такти-
ку За браком сил на території України вони з кінця
літа 1918 р почали формувати загони в „ней-
тральній зоні" — вузькій 10-кілометровш смузі
вздовж північного кордону України з Росією, ство-
реній за домовленістю між німецьким і радянським
командуванням Тут не мали права оперувати війсь-
ка жодної із сторін А проте російському радянсь-
кому Урядові тактично вигідно було саме в „Нейт-
230
У краї нська революція
ральній зоні" накопичувати війська для майбутньо-
го наступу на Україну, бо формально за них він не
ніс відповідальності Хоч ці частини називалися 1-а
і 2-а Українські повстанські дивізії, їх організація,
постачання і озброєння контролювалися російсь-
кою стороною Щоправда, загальна чисельність
дивізій не сягала за 6 тис чол Для наступу на Ук-
раїну цього було не досить Та й завдання таке на
разі не ставилось Щоб уникнути прямої конфрон-
тації з німцями, Ленін виконував умови Брестської
мирної угоди Помалу більшовики до решти втра-
тили ініціативу на території України 17 жовтня в
Москві відкрився 1-й з'їзд КП(б)У „Партія, —
зазначалося в його резолюції, — рішуче й катего-
рично заперечує таку партизанську війну, особливо
в прикордонній смузі, бо вона може втягнути
робітників України і Роси в передчасний загальний
виступ або сприяти німецькому командуванню в оз-
лобленні й згуртуванні окупаційних військ проти
Радянської Роси"
Отже, якраз тоді, коли Україна готувалася до
всенародного повстання, „захисники інтересів
робітників і селян", припустившись чергового стра-
тегічного прорахунку, виступили проти нього
КП(б)У обмежила свої завдання вирішенням ор-
ганізаційних питань
Більшовики зрозуміли свою помилку досить
швидко Пленум ЦК КП(б)У, що відбувся на-
прикінці жовтня 1918 р у Москві, підтримав
раніше створений Центральний військово-рево-
люційний комітет на території України як орган пов-
стання Однак про широкий виступ без підтримки
Москви не могло бути й мови Тож Рада народних
комісарів РСФРР 11 листопада зобов язала
Реввійськраду республіки протягом 10 днів підго-
тувати війська для походу в Україну 3 метою інтер-
венції 17 листопада спільним рішенням ЦК
РКП(б) і РНК РСФРР було створено керівний
орган під назвою Реввійськрада групи військ
Курського напрямку До неї увійшли В Антонов-
Овсієнко, И Сталін і В Затонський Сама ж група
військ складалася з двох українських і кількох
російських дивізій Наприкінці грудня вона налічу-
вала близько 22 тис бійців