Історія України Верстюк n2 (стр. 115 из 205)
Цей виступ примусив більшовиків дещо зміни-
ти тактику В травні вони дозволили видавати газе-
ти деяких партій До складу уряду увійшли пред-
ставники українських есерів (боротьбистів), а до
складу ЦВК рад України — представники лівих
есерів (борбистів) Частину земель Укрголовцукру
було передано у зрівняльний розподіл, ліквідовува-
лись повітові ЧК, де траплялося найбільше зло-
вживань Однак жоден державний чи партійний
більшовицький документ не поставив під сумнів са-
му політику .воєнного комунізму" Зміни в її курсі
мали суто косметичний характер Головним засобом
боротьби проти бунтівників залишалася сила зброї
З її допомогою наприкінці травня, оголивши в ок-
ремих місцях фронт, таки вдалося придушити вис-
туп Григор єва Повстанців було розпорошено по
Єлисаветградщині, а сам отаман переховувався по-
близу свого рідного с Верблюжки Загальне
керівництво каральною операцією покладалося на
К Ворошилова Наприкінці травня він доповів
у Москву, що завдання виконано лише наполовину
„В критичний момент, — зазначалось у рапорті, —
не було жодної повноцінної, стійкої частини для
виступу проти Григор'єва Багато полків перейшло
на його бік, інші оголосили (себе) нейтральними,
деякі, виконуючи бойовий наказ, розпочали з роз-
грому надзвичайок, з єврейських погромів і т ін "
16 травня в Україну прибув голова Реввійськра-
ди республіки Л Троцький і розгорнув шалену бо-
ротьбу з партизанщиною в Червоній армії 19 трав-
ня він провів об'єднане засідання членів ЦК
РКП(б) і ЦК КП(б)У Тоді ж було ухвалено роз-
формувати Український фронт, а його армії підпо-
рядкувати командуванню Південного і Західного
фронтів Наступного дня газета „Коммунист"
опублікувала статтю Троцького „Українські уроки"
із закликами викорінювати партизанщину методом
„розпеченого заліза"
Всіх тих командирів, котрі не поділяли або ста-
вили під сумнів більшовицькі доктрини вважали за
авантюристів Таким оголосили анархіста Н Махна
— талановитого повстанського ватажка, який очо-
лював 3-ю Задніпровську бригаду й отримав наказ
у травні переформувати її в дивізію Його погано
озброєні частини самостійно стримували прорив
білогвардійців у Приазов'ї Але, незважаючи на це,
Рада робітничо-селянської оборони УСРР під тис-
ком Троцького 25 травня прийняла рішення „лікві-
дувати Махна в найкоротошй час"
Зробити це командування червоних не мало
змоги А ображений, зачеплений за живе комбриг
сам відмовився від командних посад у Червоній
армії і запропонував своїм загонам зробити вибір
—перейти в розпорядження Південного фронту чи
.розбитися на самостійні загони й працювати в
інтересах народу"
Все це остаточно підірвало боєздатність Черво-
ної армії Вона почала відступати в Донбасі, зросли
рецидиви партизанщини Наприкінці травня за-
ступник голови вищої військової інспекції повідом-
ляв, що серед частин Укрфронту панує невдоволен-
ня, поширюються заклики „Бий жидів'", „Геть ко-
муну'", „Геть надзвичайки'" Вища військова інс-
пекція зазначала, що „багато частин фронту, зокре-
ма 1-й і 2-й полки (Богунський і Таращанський),
політично ненадійні Для врятування загального
становища необхідно вжити крайніх заходів, треба
одягнути й узути червоноармійців і, принаймні,
змінити в полках командний склад, усунувши з не-
надійних частин їхніх ватажків"
235
Спроба Троцького адміністративно-командни-
ми й репресивними заходами поліпшити становище
не мала успіху Призначений командуючим 14-ю
армією Ворошилов 13 червня писав Раковському,
що „армії, як організму, нема Штаби й різні уста-
нови — це в кращому разі натовп нероб, а в гіршо-
му — п'яниці й саботажники, в органах постачання
немає ні озброєння, ні обмундирування, частини до
смішного невеликі, розклалися, босі, з опухлими й
скривавленими ногами, обірвані"
Під тиском денікінців червоні залишили Ліво-
бережну Україну 25 червня білі увійшли до Харко-
ва, а 28 числа — до Катеринослава
З липня в Царицині Денікін видав „московську
директиву" Збройним силам Півдня Роси, в осно-
ву якої було покладено план організації головного
удару на Курському й Воронезькому напрямках з
метою захоплення Москви
Тим часом активізувала свої ди об'єднана армія
УНР, і*і частини потіснили червоних із заходу на
схід і північ Наприкінці серпня радянські урядові
установи змушені були терміново залишити Київ
Радянська влада в Україні, втративши військову
підтримку, політичний авторитет і соціальну опору
в місті та селі, впала вдруге
Революційна
повстанська
армія України
в денікінському тилу
а початку осені 1919 р більшість території
України опицрлася під владою генерала
і, А Денікша Його армія при фінансовій,
збройній і політичній підтримці країн Антанти роз-
горнула наступ на Москву Ідеологічною підвали-
ною білого руху було гасло відновлення єдиної,
неділимої Роси, майбутній державний устрій якої
мали визначити Установчі збори Сам Денікін у
своїх численних публіцистичних і мемуарних працях
не раз наголошував, що він ніколи не був мо-
нархістом, його політичне кредо полягало в приду-
шенні більшовизму і збереженні єдності Росії Але
об'єктивно ідеї єдності й неподільності Роси були
суголосними з ідеями монархічної Роси чи, при-
наймні, не суперечили їм Тому, хотіли того керівни-
ки білого руху чи ні, а їхні армії робилися серцеви-
ною монархічних сил, і білогвардійський рух у
суспільно-політичному контексті ототожнювався 13
старою дореволюційною Росією Тож і знаходив він
Історія України
підтримку серед малочисельних вищих та середніх
соціальних верств і вороже сприймався нижчими,
які становили більшість населення дореволюційної
Роси Робітники, ремісники й селяни пов'язували
його з реставрацією старої соціально-економічної
системи І хоч денікінська влада усунула політику
„воєнного комунізму", декларувала відновлення
вільної торгівлі й недоторканність приватної влас-
ності, обіцяла провести аграрну реформу, вона не
знайшла підтримки серед селянства України До
соціальних мотивів неприйняття білогвардійського
режиму в Україні додався і національний Невдовзі
в тилу Денікша розгорнувся масовий повстанський
рух Лише кілька отаманів, які завзято боролися
проти більшовиків, пішли на службу до Денікша
Решта загонів, у тому числі й отамана Зеленого
(загинув у бою з денікінцями восени 1919), висту-
пили проти білих
Але найважливішу роль у розгромі денікінсько-
го тилу відіграли загони Н Махна Діяльність очо-
люваної ним повстанської армії в цей період була
апофеозом махновщини
5 серпня Махно видав наказ про створення Ре-
волюційної повстанської армії України (махновців)
У ньому зазначалося „Завданням нашої рево-
люційної армії і кожного повстанця, що вступив до
неї, є чесна боротьба за повне звільнення трудящих
України від усякого поневолення, за повне
розкріпачення їх праці ( ) Не може бути неспра-
ведливості в нашому середовищі Не може бути від
нас кривди хоча б одному сину чи дочці трудового
народу, за який ми боремось"
За своєю структурою повстанська армія скла-
далася з 4 корпусів, кожен з яких поділявся на пол-
ки, батальйони, роти, сотні, взводи й напіввзводи
Вищим керівним органом армії була військово-ре-
волюційна рада Командарм Н Махно підпорядко-
вувався раді Крім того, діяв штаб армії В її лавах
воювало 40 тис піхотинців і 10 тис кавалеристів
На озброєнні вона мала близько 1000 кулеметів,
поставлених на тачанки, й 20 гармат Особовий
склад пересувався на 12 тис тачанок Без
громіздких тилових служб армія була надзвичайно
мобільною За добу повстанці долали до 100 верст
Уже в серпні—вересні денікінці відчули на собі
силу цього військового формування Штаб коман-
дуючого групою військ Новоросп генерала
Шелінга, на якого покладалось виконання директи-
ви про наступ на захід і північний захід, інформував
ставку Денікша „Отже, з групою Махна дово-
диться рахуватись як із серйозним противником,
236
Українська революція
що не має тилу, відмінно споряджений, переважає
нас чисельністю і зовсім не чутливий до наших об-
ходів( ) Перш ніж виконувати директиву, не-
обхідно рішуче покінчити з групою Махна біля Но-
воукраінки Цього можна досягти введенням у бій
не лише всіх наших сил а й достатніх сил з боку 2-
го корпусу
Командуючий військами білих на Правобере-
жній Україні кинув проти махновців зведену
дивізію генерала Я Слащова до якої входило кіль
ка офіцерських полків 3 нею взаємодіяли інші
військові частини
27 вересня 1919 р поблизу с Перегонівки
відбувся вирішальний бій між денікінцями й мах-
новцями Останні якраз підписали угоду про союз з
армією УНР, від якої отримали боєприпаси 3 усіх
поразок денікінців восени 1919 р на Правобе-
режній Україні ця була найнищівнішою Вони втра-
тили близько 18 тис бійців Махновці розгромили
Сімферопо \ьський, 2-й Феодосійський, Керч-
Єникальський, 51-й Литовський та інші білог-
вардійські по \ки
Перемога відкривала повстанцям шлях до
рідних місць Катеринославщину було оголошено
базою махновської армії Вона просувалася туди
стрімко, долаючи в окремі дні по 60 і більше верст
, Наче в заворожене сонне царство влетіли мах-
новці, — писав один з їхніх ідеологів П Аршинов
— Ніхто ще не знав про прорив під Уманню, не мав
уяви про те де вони Влада не вживала жодних за-
ходів перебуваючи в тиловій сплячці' Тож мах-
новці всюди нападали на ворога несподівано, як
весняний грім