Уже в ніч на 29 вересня центальна колона пов-
станської армії заволоділа Новоукраінкою, а
вдосвіта 5 жовтня, здобувши Олександрівськ, пе-
рейшла на лівий берег Дніпра Залишивши в місті
штаб армії, Махно наступного дня вирушив на схід
Надвечір його частини захопили ст Оріхове, а 7
жовтня — Гуляйполе й ст Пологи По кількох днях
у їхніх руках опинилися Царекостянтинівка, Гай-
чур, Кермейчик, Великий Янісоль, Чаплине, Гри-
шине Авдіївка та Юзівка
Махновці активно діяли і в інших напрямах
Азовський корпус під командуванням Вдовиченка
■ідобув Великий Токмак, а 8 жовтня підійшов до
Ьердянська де розташовувалися денікінські склади
ооєприпасів Після 5-годинного бою повстанці за-
володіли містом 14 жовтня Вдовиченко захопив
Маріуполь і взяв курс на Таганрог, де була ставка
Денікіна
4 жовтня Кримський корпус під командуванням
Павловського захопив Нікополь До середини
місяця він контролював майже всю Таврію Мах-
новці зайняли Каховку, Мелітополь Генічеськ Но-
воолексивку Олешки, 6 тижнів утримували Кате-
ринослав
Повстанська армія здійснила прорив на південь
України якраз у період напружених боїв під Орлом
де вирішувалася доля і білих, і червоних Як пока-
зали найближчі події, удар махновців по тилах вия-
вився смертельно небезпечним для денікінців Ко-
мандування білих змушене було відкликати з фрон-
ту найдієвінр частини для боротьби в тилу, де, по
суті, виник другий внутрішній фронт
Повернувшись у рідні місця, повстанська армія
дістала могутню підтримку з боку місцевого селян-
ства її чисельність особового складу досягала 80-
100 тис бійців
Загальноселянського характеру махновського
руху, масштабу, якого набув він за лічені тижні, не
могли заперечувати ні білогвардійці, ні більшовики,
котрі залишилися в підпіллі 15 листопада газета
, Звезда" (орган катеринославського губкому
КП(б)У) писала „Лише цілком короткозорі люди
можуть не бачити, що махновське просування в
глиб областей захоплених денікінською клікою, —
це щось більше ніж проста воєнна операція Це ще
й широкий народний рух, який захопив і повів за
собою у своєму стихійному й нездоланному розвит-
кові неосяжні верстви трудових мас, який врешті
вилився у сповнену величезних задатків рево-
люцію" Як це зізнання дисонувало з усім тим, що
раніше й пізніше писа \а про махновський рух
більшовицька преса'
На підконтрольних територіях махновці про-
повідували ідеї „вільного радянського ладу' Най-
повніше вони були представлені в „Проекті декла-
рації Революційної повстанської армії України
(махновців)' У вільному радянському ладі вони
вбачали таку систему громадських організацій і рад,
які були б репрезентативними органами влади тру-
дящих, а не виконавчими підконтрольними струк-
турами політичних партій, насамперед більшовиць-
кої В самій основі „вільного радянського ладу" ле-
жала ідея самоврядування Так вирішення земель-
ного питання передавалося безпосередньо в руки
виробників-селян Продовольча проблема мала
розв'язуватись на засадах взаємовигідного товаро-
обміну між містом і селом Така програма знаходи-
ла підтримку з боку селянства й робила махновщи-
ну широким соціальним рухом Щоправда втілити
237
IT
Історія У краї ни
в життя „вільнии радянський лад махновцям не
вдалося Насамперед тому, що після розгрому
денікінських тилів повстанській армії довелося
вступити в тривалі кровопролитні бої з добірними
денікінськими підрозділами
За наказом А Денікіна в районі Волновахи для
боротьби з повстанцями зосередились Терська й
Чеченська кавалерійські дивізії, а також Донська
кавбригада Крім цих військових з'єднань, проти
махновців виступили 9 кінних козачих полків і 2
бригади пластунів У середині жовтня білі спробу-
вали оточити махновців Кільце виявилось веле-
тенським — адже повстансько-денікінський фронт
простягнувся на 1150 верст Однак на початку лис-
топада повстанська армія перейшла на правий берег
Дніпра й заволоділа територією Пятихатки —
Кривий Ріг — Апостолове — Нікополь, а відтак
повела наступ у напрямку Єлисаветграда, Мико-
лаєва та Херсона В ніч на 9 листопада вона вдру-
ге здобула Катеринослав
Великою загрозою для повстанців була епідемія
тифу На початку грудня ця хвороба вразила 35
тис чол Вони сковували пересування армії, приму-
шуючи її вдаватися до не властивої повстанцям так-
тики — позиційної оборони В жорстоких грудне-
вих боях з білогвардійцями повстанська армія за-
знала величезних втрат, але продовжувала чинити
опір
Тим часом на Північному фронті денікінська
армія почала відступати Махновці, сприяючи
своїми діями в тилу білогвардійців успіхам Червоної
армії, вважали себе її союзниками На початку
січня 1920 р підрозділи Революційної повстанської
і Червоної армій зустрілися біля Олександрівська
Махновці заявили про свій намір зайняти одну з
ділянок фронту для спільної боротьби з білими
Іншої думки дотримувалось командування Черво-
ної армії Ще на підході червоних до махновського
району голова РВРР Л Троцький підписав наказ
№ 180 з переліком заходів, спрямованих на
ліквідацію махновщини 9 січня Всеукрревком, вер-
ховний і надзвичайний орган Радянської влади в
Україні, оголосив Махна й махновців поза законом
Головний аргумент полягав в тому, що Махно та йо-
го група начебто зрадили український народ, запро-
давшись польським панам Тож усіх, хто підтримує
і переховує зрадників українського народу, буде не-
щадно знищено, говорилося в постанові Ще жор-
стокіше завдання ставив своїм підлеглим начальник
Естонської дивізії Пальвадре „Нещадно розправ-
лятися з бандами Махна й населенням, яке їх по-
криває В разі опору махновців у районі Гуляйлоля
( ) повестися з ними найжорстокішим чином,
повністю знищуючи пункти опору й зрівнюючи їх із
землею" Червоний командир мав на увазі села й
хутори До осені 1920 р частини Червоної армії,
змінюючи одна одну, намагалися методами „черво-
ного терору" розгромити Махна Але вони не мог-
ли похвалитися успіхами
Скориставшись тим, що червоні сконцентрува-
ли увагу й наступальну енергію на боротьбі з Мах-
ном, залишки денікінської армії взимку 1920 р зо-
середилися в Криму, зачаївшись за його переший-
ками Остаточний розгром білогвардійців, який
можна було успішно здійснити силами Червоної і
Революційної повстанської армій, відкладався на
майбутнє
Радянська влада
в Україні 1920 р.
f
t а початку 1920 р радянську владу в Україні
було відновлено Щоб не повторилися по-
1 милки 1919 р , VIII конференція РКП(б),
яка одностайно підтримала тезу Леніна „ нам
потрібен блок із селянством України", докладно об-
говорила принципи радянського будівництва й
соціально-економічної політики Рішення її поклали
край безоглядній колективізації сільського госпо-
дарства 5 лютого Всеукрревком — надзвичайний
вищий законодавчий і виконавчий орган радянської
влади в Україні — прийняв новий земельний закон,
що проголошував зрівняльний поділ землі, доб-
ровільність у створенні комун та артілей, обмежу-
вав земельну площу радгоспів Одначе, як невдовзі
з'ясувалося, це був лише тактичний маневр у засто-
суванні тієї ж таки системи „воєнного комунізму" й
диктатури пролетаріату 1920 р „воєнний ко-
мунізм" не тільки зберіг свої характерні ознаки, а й
набув системної довершеності Протягом того року
Україна залишалася своєрідним плацдармом для
випробування і вдосконалення комуністичної систе-
ми
Українська державність в УСРР мала суто фор-
мальний характер Всеукрревком, згадавши,що на
території республіки з 1 червня 1919 р є чинною
угода про об'єднання військової, державної і госпо-
дарської діяльності РСФРР та УСРР, 27 січня
анулював усі декрети уряду УСРР, які стосувалися
функціонування органів влади, військових, народ-
ногосподарських, продовольчих, фінансових уста-
нов, і замінив їх російськими декретами
238
і
Українська революція
Не поспішали в Україні з виборами до рад, пе-
ревага тут надавалася ревкомам — надзвичайним
органам, склад яких не обирався, а призначався
Навіть наприкінці 1920 р ревкоми переважали у
загальній структурі державних органів влади IV
конференція КП(б)У (березень 1920 р ) поясню-
вала такий поворот справи тим, що в Україні „про-
летаріат почасти ще перебуває під впливом соціал-
зрадницьких партій, а на селі пролетарські маси й
трудове селянство ще перебувають не тільки під
фактичною, а й під моральною диктатурою кур-
куля '
При формуванні органів радянської влади абсо-
лютна більшість у них забезпечувалась за членами
КП(б)У, які в губернських виконкомах становили
91 1% загальної чисельності Як і 1919 р , більшо-
вики розмовляли зі своїми політичними опонентами
мовою ультиматумів або через ВУЧК Якщо в
грудні того року вони погодилися включити до Все-
укрревкому по одному представнику партій бор-
бистів і боротьбистів, що мали помітний вплив на
маси, то вже у березні наступного домоглися само-
розпуску партії боротьбистів, лише окремих її пред-
ставників прийняли до лав КП(б)У Трохи пізніше
аналогічним чином було ліквідовано партію бор-
бистів Жорсткіша політика застосовувалась до
інших політичних партій Так, на початку березня
ВУЧК заарештувала весь склад Всеукраїнської
конференції партії лівих есерів (інтернаціоналістів),
а у вересні — всіх учасників іі з'їзду 20 керівників
цієї парти кинули до концтабору, після чого вона пе-
рестала існувати Не припинялися широкомас
штабні репресії проти меншовиків 3 20 по 23 бе-
резня 1920 р в Києві тривав судовий процес над
членами їхньої парти, звинуваченими у
співробітництві з денікінцями Процес мав відверто
політичний характер і був провісником політичних
судових процесів 30-х рр