Урядова Варшава не прагнула мирного врегулю-
вання Плани будь-що оволодіти Львовом диктува-
лися ключовим значенням міста у розширенні кор-
донів Польщі на південному сході Це мало стати
запорукою успіху в боротьбі за Східну Галичину й
Волинь, звідки відкривався подальший шлях у ілнб
України Забезпечувались важливі передумови для
Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях
Лідери УНРади не наважилися виступити з по-
зицій загальноукраїнського руху, бо знали про
наміри Антанти й США зберегти Австро-Угорсь-
ку імперію, але позбавивши ії польських та деяких
інших земель
Та як у селах, так і в містах все діяльнішу
підтримку здобували ті, хто закликав до воз-
з'єднання з Великою Україною Орієнтації на
Відень суперечив досвід світової війни 1914—1918
рр , яка з перших днів і до самого свого кінця кри-
вавила Галичину, Буковину та Волинь їхніми тери-
торіями зі сходу на захід, а потім із заходу на схід
прокотилися армії обох воюючих угруповань з єди-
ною метою — загарбати нові українські землі
Жорстоких випробувань зазнали й українці Закар-
паття Швидко позбуваючись ілюзій щодо доброго
царя чи цісаря, маси чимдалі свідоміше прагнули
згуртування української нації та возз'єднання ії зе-
мель Найактивніше боролися за цю історичну
справу солдати й військовополонені, які винесли на
своїх плечах основний тягар війни Молоді політи-
чні й соціальні сили, перебравши ініціативу в рево-
люційно-визвольному русі, енергійно домагалися
усунення австрійської військової адміністрації,
перш ніж вона передасть владу в Східній Галичині
полякам
Подібні тенденції виявилися й при формуванні
Української національної рад Соціал-демократи
відмовилися увійти до u складу Настрої УСДП
здобули підтримку політично активного студентст-
ва й молоді, а також солдатів, котрі повернулися з
російського полону Рішуче обстоювали держав-
ницькі прагнення українські січові стрільці
Ці верстви західноукраїнського суспільства
віддзеркалювали його соціальну психологію, ради-
калізовану у вирі світової війни Остання вкрай за-
гострила як національні, так і соціальні супереч-
ності Опозиція галицької молоді й соціал-демо-
кратів угодовським діям старих політичних автори-
тетів зумовлювалася не лише їхнім національно-
державним патріотизмом, а й прагненням соціаль-
ної справедливості Відбиваючи глибинні настрої
суспільних низів, ці тенденції перетворювались на
важливий чинник громадсько-політичного життя,
який наближав визрівання революційної ситуації
Потрібна була лише іскра, щоб уся Західна Україна
спалахнула полум'ям усенародного національно-
визвольного повстання І воно вибухнуло 1 листопа-
да 1918 р у Львові Ця визначна подія заслуговує
особливої уваги
245
Історія Украй
іноземного панування над іншими західноу-
країнськими землями — Буковиною та Закарпат-
тям, що втрачали важливий культурно-політичний і
стратегічний осередок, до якого тяжіли віками
Створювався грунт для змови — мовчазної чи
відкритої — про новий поділ західноукраїнських
земель
У західних столицях добре знали, хто і як вик-
ликав польсько-украінську війну Авторитетні
аналітики вже в листопаді 1918 р подали своїм ше-
фам конкретні факти й міркування про перебіг
подій Доповідь основного експерта з польсько-ук-
раїнських взаємин Л Бернштейна-Неміра розроб-
лена в надрах англійського міністерства закордон-
них справ, констатувала
„Збройні ди у Східній Галичині розпочалися
після того, як Польська ліквідаційна комісія обрала
місцем свого перебування Львів, замість Кракова,
який протягом (світової) війни залишався центром
політичної активності поляків у Галичині, це було
зроблено, незважаючи на виразні застереження
соціалістів про нерозумність створення „fait accom-
pli" для розв'язання польсько-украінського
конфлікту Більше того, ця комісія взяла за правило
взагалі не вдаватись у своїх діях до спроб досягти
взаємопорозуміння з українцями 3 огляду на це,
цілком очевидно, яка саме сторона спровокувала
збройний конфлікт І навіть за таких умов перші
кроки українців були скеровані проти австрійських
властей (губернатора Гуйна і командуючого війсь-
ковими силами генерала Пфайфера), а не проти по-
ляків Інакше кажучи, українці робили у Східній Га-
личині те саме, що й поляки у Західній Галичині
Той факт, що населення Львова переважно польсь-
ке, є такою ж нещасливою обставиною, як і німець-
кий характер Риги або Катовиць
Цей висновок видатного англійського історика
підкріпив хіба що небажання прем'єр-міністра
Д Ллойд-Джорджа беззастережно йти за своїми
французьким, американським та італійським коле-
гами — Ж Клемансо, В Вільсоном і В Орландо
Його ж партнери по керівництву Паризькою мир-
ною конференцією, дбаючи про власні інтереси у
великій міжнародній грі, аж ніяк не прагнули
серйозно й відповідально вникати у суть тери-
торіальних суперечок, які охопили завжди переоб-
тяжену національними конфліктами Центрально-
Східну Європу, та сприяти врегулюванню цих
конфліктів мирними засобами
Домінування політики доконаних фактів і хи-
жацького права дужчого цілком влаштовувало ре-
жим, який встановлювався в Польщі В одному з
перших інтерв'ю його глава Ю Пілсудськйй одвер-
то заявив „Як усі військові, не маю великої довіри
до вирішення військових справ за допомогою
плебісциту або тих чи інших виявів громадської
думки"
18 жовтня 1918 р очолюваний РДмовським
Польський національний комітет заявив претензії
на Познанщину, Західну Білорусію та Галичину
„їх окупація, — зазначалось у відповідному звер-
ненні, — гарантуватиме Польщі безпеку на Сході й
може послужити у майбутньому базою воєнних
акцій союзників у Роси"
Якщо повернення Познанщини було важливим
кроком до об'єднання польських етнічних земель,
то окупація Східної Галичини перешкоджала
здійсненню такої ж одвічної мети українського на-
роду Повоєнне розв'язання проблем Східної Гали-
чини і Львова стало яскравим прикладом кричущої
суперечності між проголошенням права націй на са-
мовизначення і реаліями його втілення Боротьба за
Львів перетворилася на один із найболючіших
вузлів міжнародних відносин кінця 1918— перших
місяців 1919 р Обставини склалися так, що
розв'язати його можна було лише силою
Ретельно опрацьований польський сценарій
оволодіння Львовом був перекреслений У ніч на 1
листопада 1918 р в головному місті Східної Галичи-
ни встановилася українська влада Орієнтуючись
на відому поведінку керівництва УНРади, такого
мало хто чекав Але цього разу справу організував
очолюваний сотником Д Вітовським Військовий
комітет, створений у вересні офіцерами-украінцями
австрійської армії і поповнений у жовтні представ-
никами січових стрільців Молоді старшини діяли
натхненно й сміливо Головна увага приділялася ро-
боті у зосереджених на території Східної Галичини
австрійських військових частинах, де переважали
українці, а також серед розміщених у Буковині за-
гонів січових стрільців Одночасно зміцнювалось
співробітництво з населенням міст і повітів, де існу-
вали осередки українського офіцерства
Головною ланкою революційного вибуху став
Львів Організатори виступу мали у своєму розпо-
рядженні невелику кількість (щонайбільше 2,5
тис ) солдатів-украінців у складі розміщених тут
австрійських частин Оволодіти 200-тисячним
містом з такою незначною силою було неможливо
Але йшлося не про військовий переворот, а про за-
гальне повстання Його мета не обмежувалась пе-
ребранням влади у Львові Визвольна революція
246
I
Революційно-виз вольний рух на західноукраїнських землях
мала відновити — після майже 600-літньоі перерви
національну державність на західноукраїнських
землях Здійснити це споконвічне прагнення здатна
була лише воля всього західноукраїнського насе-
лення, а захистити його від неминучого й скорого
нападу могла тільки вся Україна
Перше історичне завдання вдалося успішно
розв'язати Повстання у Львові знайшло активну
підтримку з боку українського населення міста,
всієї Східної Галичини Солдати-украінці оволоділи
міською цитаделлю, військовими казармами і скла-
дами За участю цивільних добровольців — мо-
лоді, тамтешнього та навколишнього робітництва
було усунуто намісника, повстанці заволоділи
ратушею, банком, поштою, залізничним вокзалом
Встановлення української влади проходило без-
кровно, без жертв як серед військовиків, так і мир-
ного населення Те саме відбулося в інших місцево-
стях Східної Галичини
У відозві від 1 листопада Українська національ-
на рада проголосила створення національної держа-
ви на українських землях колишньої Австро-
Угорської монархії її назву й територіальні межі
уточнив закон, ухвалений 13 листопада „Держа-
ва має назву Західноукраїнська Народна Рес-
публіка", вона являє „українську суцільну етно-
графічну область з українською частиною бувших
австрійських коронних країв Галичини з Володи-
мирією і Буковиною та з українськими частями
бувших угорських столиць (комітатів) Спиш, Ша-
риш, Земплин, Уг, Берег, Угоча і Мармарош" За-
кон утверджував державну самостійність ЗУНР