Для практичного ознайомлення з польсько-ук-
раїнською війною до Польщі разом з І Падеревсь-
ким приїхав як „британський комісар" військовий
аташе в Копенгагені підполковник X Вейд, один із
тих, хто зі столиці нейтральної Данії спостерігав за
подіями на Сході й мав об'єктивні дані про суть но-
вого збройного конфлікту в Східній Галичині Адже
англійський посланець в Копенгагені лорд
В О Кілмарнок висловлював і переконання своїх
підлеглих, доповідаючи 7 грудня 1918 р „Нас-
правді цей край належить русинам" Таку думку
поділяли основний експерт „Форін офісу" з польсь-
ких проблем і майбутній історик лорд Л Немір, йо-
го тодішній шеф і консультант британської делегації
в Парижі проф Дж Хедлем-Морлі, навіть голов-
ний історичний радник МЗС проф Ч Оман Тож і
не квапився з висновками офіційний Лондон В ос-
танні дні 1918 р буде вирішено залишити без
відповіді телеграфний протест щодо розгортання
польської агресії, надісланий Є Петрушевичем від
імені ЗУНР Відповідну пропозицію Е Говарда
підтримав лорд РСесил, котрий пояснив „Союз-
ники повинні якнайшвидше обговорити російське
питання загалом" Разом з тим чекали на доповідь
Вейда про становище на місці
Однак ди останнього дещо відходили від такти-
ки забезпечення інтересів британських нафтових
компаній, накресленої їх керівництвом Вклавши
напередоні світової війни 10 млн фунтів стерлінгів
у Прикарпаття, вони домагалися нині передачі
всього реї юну Польщі Натомість наляканий кри-
тичним становищем польських військ Вейд ладний
був піти на певні поступки українській стороні, про-
понуючи поділити Східну Галичину Занепокоєне
„самодіяльністю" Вейда лондонське МЗС діяло
енергійно
21 січня лорд Хардінг підписав „Меморандум
про невідповідність Вейда посаді Британського
комісара" Основні звинувачення стосувалися його
дій на західноукраїнських територіях „Потім він
вирушив до східних кордонів Польщі Послав
офіцера „Інтелліджент сервіс" (Джонсона —
Авт ) вести переговори щодо вкрай суперечливого
питання про кордони Східної Галичини та во-
лодіння Львовом і заявив, що він просив телегра-
фом прислати офіцерів для контролю над нейтраль-
ною зоною, яку сподівався створити Нарешті сам
виїхав до Львова, щоб особисто втрутитись у су-
перечку"
Поляки, які одразу ж не сприйняли появи й
пропозицій Вейда, не приховували задоволення з
приводу його відкликання Французи, своєю чер-
гою, обурювалися сепаратними діями англійців і за-
жадали від них дотримання порядку Того ж таки 21
січня 1919 р на засіданні керівного органу Па-
ризької конференції виступив маршал Фош Про-
понуючи посилити Польщу польсько-французьки-
ми та польсько-американськими дивізіями, він зая-
вив „Щоб забезпечити міцну базу майбутньої опе-
рації, необхідно реорганізувати всі союзні міси у
Польщі Зараз там перебуває британська військова
місія на чолі з полковником Вейдом, а у Львові —
французька під проводом генерала Бартелемі, в
Польщі діють і інші міси Інформація, що надхо-
дить від них, погляди, які вони висловлюють, доволі
суперечливі Бажано сформувати об'єднану місію,
котра б зайнялася, зокрема проблемою переки-
дання військ до Польщі"
255
Великі держави рятують
польських агресорів
"» тановище польської сторони у Східній Гали-
чині дедалі погіршувалося Єдиним
острівцем її урядування був Львів
Залізничне сполучення з Польщею могло от-от пе-
рерватися 22 лютого Бартелемі запропонував ук-
ласти перемир'я Українській стороні годі було
сподіватися врахування її справедливих вимог
Західні місіонери завзято готували загарбання по-
ляками всієї Східної Галичини Зробити це одразу
завадила їм революційно-визвольна боротьба
західноукраїнського народу
Товариш державного секретаря закордонних
справ, відомий історик М Лозинський так відтво-
рив атмосферу нарад, проведених 25—28 лютого у
Львові „Комісія (Бартелемі — Авт ) поводилась
іноді дуже нечемно" Польська сторона система-
тично порушувала умови припинення вогню
Те, що місія підтрималал поляків ставило під
сумнів об'єктивність антантівських посередників
Намагаючись уникнути незручностей, вони вдали-
ся до неординарного кроку „Сьогодні, — телегра-
фували І Падеревському 27 лютого зі Львова, —
преса (польська — Авт ) на вимогу міси виступи-
ла з менш прихильними до Антанти статтями, аби
послабити закиди українських делегатів, що вона
цілком на нашому боці"
Того ж дня у Ходорові відбулася зустріч членів
міси з вищими керівниками ЗУНР Є Петрушеви-
чем та В Голубовичем і головним отаманом УНР
С Петлюрою Від останнього значною мірою зале-
жало, якими будуть конкретні умови перемир я
Представники ЗУНР покладали неабиякі нади на
його сприяння Але вийшло інакше За М Ло-
зинським „Так виразно, як цього домагалися від
Петлюри Петрушевич і Голубович, він справи не
поставив і не заявив, що вдержання Східної Гали-
чини в етнографічних границях при Українській
Народній Республіці є безумовним домаганням
цілої України"
Революційно-визвольні настрої мас, рішуча по-
зиція солдатів УГА унеможливили прийняття умов
посланців Парижа Тож вони ні з чим повернулися
до столиці Франції, їхні доповіді заслухала Комісія
в польських справах і на засіданні 12 березня ухва-
лила „Поляки опинилися під загрозою повного
розгрому, якщо не одержать термінової допомоги
Втрата Львова серйозно позначиться на стано-
вищі у всій Польщі і розцінюватиметься як поразка
Історія У краї ни
І
Антанти. Це неодмінно призведе до посилення ПО-
ЗИЦІЙ більшовиків
За таких обставин Комісія в польських справах
вважає своїм обов'язком ще раз звернути увагу
Верховної ради конференції на необхідність негай-
но дати згоду на перекидання військ генерала Гал-
лера до Польщі"
Але відразу ж реалізувати ці рекомендації було
неможливо Швидкий розвиток революційних
подій у всій Центрально-Східній Європі примушу-
вав дотримуватись бодай показних ознак демокра-
тизму До того ж загострення соціальних супереч-
ностей у Польщі, революція в Угорщині, наближен-
ня загальноєвропейської кризи та виникнення гаря-
чих точок у світі спонукали верхівку Антанти й
США гасити вибухонебезпечні ситуації Це стосу-
валося і польсько-украінської війни 19 квітня Рада
чотирьох звернулася до командуючих ворогуючими
військами у Східній Галичині генералів Павленка й
Розвадовського
Зовні рівне трактування воюючих сторін не на
жарт занепокоїло Варшаву її представник у Па-
рижі Р Дмовський заспокоїв „Нашвидкуруч відре-
дагована відозва справляє враження однакового
диктування (умов) полякам і русинам Намір був
інший
Подібні пояснення з інших джерел остаточно
розвіяли збентеження Варшави, й вона чимдалі на-
стирніше домагалася Східної Галичини й Волині
Поляки погоджувались припинити воєнні дії лише
за умови, що українська сторона беззастережно
визнає лінію розмежування А тим часом головна
рекомендація Польської комісії — перекинути
армію Галлера до Польщі — набула практичного
втілення Рішення про це керівники Паризької кон-
ференції остаточно ухвалили в квітні
Франція і США створили і спорядили цю
армію До особового складу трьох дивізій, що мали
дістатися навесні 1919 р з Франції до Польщі, вхо-
дили не тільки військовополонені-поляки з ко-
лишніх німецької та австро-угорської армій Знач-
ну частину солдатів привезли з-за океану — тих
емігрантів польського походження, котрі проходили
процес натуралізації (тобто очікували на громадян-
ство США) і, отже, не підлягали призову до аме-
риканської армії Тим, хто не міг бути мобілізова-
ним до експедиційного корпусу США, але погод-
жувався воювати на боці Антанти, гарантували
прискорення натуралізації після війни Близько 24
тис таких напівгромадян США перевезли до
Франції А що війна вже закінчувалася, їх виріши-
256
Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях
ли використати у збройних конфліктах, які точили-
ся на Сході Європи Забігаючи наперед, скажемо
ті, хто залишився живим, повернулися до США й
отримали американське громадянство
Дивізіям Галлера, загалом укомплектованим ря-
довим складом, бракувало лише офіцерів, і ко-
мандні посади у формально польській армії посіли
французи Вони ж забезпечили дивізію артилерією,
іншою зброєю та військовим спорядженням
Ніхто не зважав на протести властей ЗУНР
Повномасштабний наступ агресора в Західній Ук-
раїні мав от-от розпочатися
Смертельна небезпека, що нависла над
західноукраїнськими землями, загрожувала й
іншим нацюнально-державним утворенням, які
існували на території України Тому вони, включно
з УСРР і УНР, не могли не реагувати на станови-
ще, що склалося Зрештою, від їхньої активності
значною мірою залежала не лиіцЈ подальша доля
західноукраїнської державності Йшлося про істо-
ричну справу возз'єднання, шляхи його здійснення,
подолання ізоляції України на міжнародній арені
Навесні 1919 р події громадянської війни в Ук-
раїні розвивалися не на користь Директори При-
тиснута до Збруча, вона 31 березня отримала від
ЗУНР запрошення „оселитись у Тернополі" Тим
часом українські радянські війська, просуваючись
на з'єднання з радянською Угорщиною, наблизи-
лись до Східної Галичини Проблема безпосередніх
взаємин між урядами ЗУНР і УСРР постала з
усією очевидністю перед обома сторонами В них
були зацікавлені ще дві держави — радянська
Росія і радянська Угорщина