Історія України Верстюк n2 (стр. 128 из 205)
Але ці, на перший погляд, привабливі теорети-
зування враховували лише гіркий досвід нерівної
боротьби з польськими наїзниками, байдужість і
підступність Заходу й нехтували реали, що їх при-
несли в Україну армії „єдиної і неділимої" Союз із
тими, хто по-варварськи знущався і нищив усе ук-
раїнське, із злісною непримиренністю ставлячись
до всього національного, хто й слухати не бажав
про існування українського народу, не кажучи вже
про якісь там ознаки його державності, навіть воле-
виявлення, був примарною ідеєю Та спокусився
нею не лише досвідчений галицький політик, а На-
чальна Команда УГА, уклавши 6 листопада 1919 р
попередню угоду про підпорядкування денікінсько-
му командуванню Є Петрушевич протестував, але
вже не міг нічого вдіяти 15 листопада диктатор
виїхав через Румунію до Відня, а 17 числа в Одесі
було укладено остаточний договір Його перша
стаття передбачала „Галицька армія переходить у
повнім складі разом з тиловими установами, скла-
дами й рухомим залізничним матеріа\ом на бік
російської Добровольчої армії
Взаємне поборювання, неспроможність втілити
в життя всенародне прагнення до возз єднання,
соціально-політичний консерватизм і схиляння пе-
ред сильними світу цього да\еко розвели ЗУНР і
УНР Кожне з цих нацюнально-державних утво-
рень торувало шлях до лютих ненависників України
та її народу В першому випадку — „єдиної і неді-
лимої Роси", в другому — експансіоністської
Польщі
Зарубіжні митарства Є Петрушевича та уряду
ЗУНР наочно відбивали реали тоючасноіо міжна-
родного становища Диктатор та його команда
діяли досить енергійно шукали розуміння у Лізі
націй, допомоги у Ллойд Джорджа, намагалися
зблизити акції Англії та Німеччини на Сході Євро-
пи, зверталися до Генуезької конференції 1922 р
Дипломатичні маневри керівництва ЗУНР вклю-
чали також контакти з Росією Звичайно, значно
частіші й тісніші з білогвардійцями, аніж з радянсь-
кими представниками
Вживалися заходи для залучення до західноу-
країнської справи діаспори в Канаді й США Під
час тривалої зарубіжної подорожі митрополит
А Шептицький звертався і до високих урядовців
інших країн, але зустрічі, яких він домагався, мали
показний характер З'являлися також офіційні до-
кументальні публікації уряду ЗУНР в еміграції, де
викривався терористичний окупаційний режим,
встановлений на західноукраїнських землях
Однак у розв'язанні східноєвропейських про-
блем парадом командувала Франція, «цікавлена в
союзі з Польщею не лише політично, а й еко-
номічно її капіталовкладення в нафтову проми-
словість Прикарпаття, на початку 20-х рр уже на-
багато переважали ще донедавна найбільші —
англійські
Належність Східної Галичини до Польщі стави-
лася під сумнів лише тоді, коли польські війська
відступали з її території В липні 1920 р , як тільки
зазнав нищівної поразки „похід Пілсудського на
Київ" і Польща звернулася до Антанти з прохан-
ням врятувати и від цілковитого розгрому, Ллойд
Джордж на конференції в Спа нагадав, що Варша-
ва не володіє ще на законних підставах західноу-
країнською землею Досить сумнівне право на це
вона дістала лише в березні 1923 р за рішенням
Конференції послів Антанти
Відторгнення західноукраїнських земель, зали-
шення за кордонами України кількамільйонного на-
селення та значних етнічних територій стало однією
з історичних кривд, заподіяних українському наро-
дові в буремне XX ст Він не міг змиритися 1 не
змирився з цим Здійснення багатовікового праг-
нення до возз'єднання стало важливою справою
нації, неодмінною передумовою її справжнього
відродження
Соціально — економічна
і політична кризи
початку 20-х років
! а території колишньої Російської імперії ви-
никло 13 держав П'ять з них були дійсно
самостійними(краіни Балтп, Польша і
Фінляндія) В усіх інших, в тому числі в Україні,
утвердилася радянська форма державності
Офіційні інститути радянських республік були
зовнішньо самостійними, але насправді контролю-
валися централізованою політичною організацією,
яка мала монополію на владу — РКП (б) Самим
своїм існуванням партія більшовиків перетворювала
конгломерат радянських республік в єдину країну
Наполегливі спроби більшовиків у 1918 — 1920
рр побудувати, відповідно до вимог своєї програ-
ми, безтоварну централізовану економіку мали
згубні наслідки, але вони маскувалися війною Кри-
зові явища в одержавленому народному госпо-
дарстві можна було списати за рахунок війни, а не
реформ Більш того колосальна централізація
управління виробництвом забезпечила тоталітарно-
му політичному режиму майже безмежний кон-
троль за ресурсами суспільства Використовуючи
його перш за все у воєнних цілях, державна партія
створила армію, яка за чисельністю перевищила
збройні сили усіх європейських країн, разом узятих
За її допомогою вона вийшла переможцем з війни
Та це була піррова перемога Зимою 1920 —
1921 рр , коли радянській влад1 вже не протистояли
регулярні війська противника, її становище було
тяжчим, ніж раніше Незважаючи на те що
Л Троцький мав в Україні понад мільйон червоно-
армійців, у республіці спалахували антирадянські
УРСР в умовах
утвердження
тоталітарного ладу
т
ш
повстання Українські селяни протестували проти
вилучення продовольства (продрозкладки) і
пов язаної з цим забороною торгівлі Цей протест
нерідко набував форми партизанського руху, який
розглядався властями як політичний або куркульсь-
кий бандитизм
У телеграмі до заступника голови Реввійськра-
ди РСФРР Є Склянського від 6 лютого 1921 р В
Ленін обурювався тим що через опір ' бандитів" з
України не можна вивезти продовольство та інші
ресурси "І хліб і дрова, все гине через банди, а ми
маємо мільйонну армію" Реввійськрада РСФРР
кинула проти бунтуючих селян найбільш боєздатні
частини Червоної армії на чолі з уславленими
воєначальниками — В Блюхером П Дибенком,
ГКотовським, О Пархоменком та ін
Армія використовувалася й для реквізиції хліба
Продрозкладка здійснювалася лише під загрозою
багнетів Централізовані державні ресурси продо-
вольства танули, а інших не існувало адже вільна
торгівля хлібом переслідувалася як карний злочин
Взятий на себе обов'язок годувати працівнків
націоналізованого господарства держава виконува-
ча вкрай незадовільно Робітничий пайок скоротив-
ся до чверті фунта хліба (100 г) і до того ж його
видавали не кожний день Голодуючі робітники
вдавалися до так званих "італійських страйків"
тобто уповільнювали темп праці, перебуваючи на
робочому місці Схильність до "італійок" поясню-
валася просто при звичайному страйку робітників
негайно позбавили б трудової книжки, за якою во-
ни одержували свої мізерні пайки
У радянській історіографи наявність кризи по-
чатку 20-х рр визнавалася, але причини її пов'язу-
валися переважно з господарською розрухою, вик-
ликаною семирічною війною, спочатку світовою, а
потім — громадянською На території України, де
воєнні ди тривали весь цей час майже безперервно,
народне господарство справді істотно постраждало
Але параліч виробництва, який насувався невідво-
ротно, був пов'язаний із спробами державної партії
зруйнувати ринковий механізм Через нестачу хліба
різко впав видобуток корисних копалин, перш за
все вугілля Нестача хліба і вугілля призводила до
зупинки залізниць Продовольча, вугільна і транс-
портна кризи вкінець розхитали матеріально-
технічне постачання всієї промисловості Чи-
сельність робітників великої промисловості України
зменшилася наполовину порівняно з довоєнною
Рятуючись від голоду, робітники осідали в селах
Націоналізовану промисловість душили бюра-
262
\
УРСР в умовах утвердження тоталітарного ладу
кратизм і тяганина Навіть за наявності ресурсів
вона не могла справитися із планами Робітничі ко-
лективи вимагали продовольчого постачання, але не
були в змозі дати еквівалент у вигляді потрібної
споживачу продукції Дійшло до того, що місцеві
господарські органи свідомо барилися з
націоналізацією, щоб підприємства не переходили
на їх утримання
І все-таки керівні діячі державної парти були од-
ностайні у тому, щоб закінчити одержавлення ви-
робництва 29 листопада 1920 р ВРНГ РСФРР
прийняла постанову про націоналізацію усіх проми-
слових підприємств з кількістю робітників не мен-
ше п'ятьох при наявності механічного двигуна і не
менше десятьох за відсутності останнього У тезах
голови Української РНГ В Чубаря, які датуються
лютим 1921 р , підкреслювалося "Для успішного
виконання ударних завдань у галузі видобутку па-
лива і металу, а також по відбудові транспорту і
помпшенню постачання селянства машинами та
знаряддями необхідно закінчити роботу по ово-
лодінню пролетарською державою всім виробниц-
твом і всіма матеріальними ресурсами'
Отже, примара економічної катастрофи ані-
скільки не позначалася на догматичних позиціях
керівників ВРНГ і УРНГ По доповіді Чубаря V
Всеукраїнський з'їзд рад на початку березня 1921 р
ухвалив "Здійснити до кінця націоналізацію та
концентрацію приватногосподарських підпри
ємств"
З фінансової кризи думали вийти найбільш ра-
дикальним шляхом — скасуванням грошей Ко-
місія на чолі з С Струмиліним готувала пропозиції
щодо заміни грошей трудовими одиницями (трода-
ми) Почала свою роботу й комісія для скасування
грошових податків У зауваженнях на проект
відповідного декрету В Ленін підтвердив думку про
безспірність переходу до безгрошового обміну в
найближчому майбутньому В грудні 1920 р він
піписав декрети про безгрошовий відпуск продуктів
по картках, про безплатність палива, житла, кому-
нальних і поштово-те \еграфних послуг