Історія України Верстюк n2 (стр. 130 из 205)
України, завжди була одна — тяжка посуха 1921 р
Але до революції теж траплялися посухи, навіть
більшої інтенсивності Жодна з них не призводила
до таких жертв
Причини масової загибелі людей були пов'язані
з політикою державної парти, перш за все з про-
дрозкладкою На сільськогосподарське виробниц-
тво розкладка діяла згубно, скорочуючи його до об-
сягу, що задовольняв лише потреби села Міські
споживачі залишалися без продовольства
У регіонах, не зачеплених посухою, врожайність
1921 р не поступалася звичайній нормі Проте тут
посіяли значно менше, ніж у роки, що передували
продрозкладці А навіть у кращі часи ці репони не
давали багато товарного хліба Тепер же їм доводи-
лося заступити вражені посухою основні зони то-
варного хліборобства і навіть взяти на харчування
УРСР в умовах утвердження тоталітарного ладу
сільське населення цих зон Так виникла нерозв'яз-
на ситуація з хлібом, в якій масова загибел^ людей
від голоду була ніби запрограмована Йшлося
тільки про те, на які регіони держава чинитеме
найбільший тиск під час вилучення хліба В центрі
уваги радянського партійно-державного керівниц-
тва опинилася Україна
Яким був український врожай 1921 р 3 У
тодішніх статистичних публікаціях зустрічаються
різні цифри Найвища належить ЦСУ РСФРР —
633 млн пудів (середній урожай в роки, що пере-
дували продрозкладці, становив близько мільярда
пудів) Цифра, опублікована Центральним стати-
стичним бюро УСРР — 276,6 млн пудів На VII
Всеукраїнському з'їзді рад у грудні 1922 р нарком
земельних справ України І Клименко назвав ще
меншу цифру — 200 млн пудів Звичайно,
міжвідомча суперечка розв'язувалася елементар-
ною перевіркою первинної статистики Чому ж ук-
раїнський уряд не потурбувався зробити іі, хоча
знав, що Москва наполягатиме на вивезенні макси-
мальної кількості продовольства3
Якраз про це РНК УСРР потурбувався в пер-
шу чергу За пропозицією X Раковського політбю-
ро ЦК КП(б)У 11 червня 1921 р запропонувало
губкомам парти раз на тиждень висилати стати-
стичні дані про очікуваний урожай Не обмежую-
чись цим, Раковський затвердив постанову Ук-
раїнської економічної наради (УЕН) про відправку
у неврожайні губернії комісій для виявлення дійсно-
го стану Проте, за його свідченням (в січні 1922
р ), ця постанова була скасована українським ЦВК
"з чисто політичних міркувань —не створювати
паніки" Виникає питання чи міг голова ВУЦВК
Г Петровський скасувати постанови політбюро ЦК
КП(б)У та РНК УСРР3 Адже у більшовицькій
номенклатурі в Україні політичне співвідношення
між Петровським і Раковським було таким, як на
більш високому ієрархічному щаблі — між
Калініним і Леніним Директива прийшла, як зав-
жди, з центру Центральній владі потрібно було
втричі збільшити дійсну величину українського
врожаю 1921 р
6 серпня 1921 р Ленін повідомив наркомпрода
УСРР М Владимирова про намір широко застосу-
вати війська для збирання продподатку в Україні
Через кілька днів, 12 серпня за його підписом
вийшла спеціальна постанова Ради праці та оборо-
ни (РПО)про застосування надзвичайних заходів
під час вилучення продподатку В ній йшлося про
введення до волостей та сіл, що опиралися нарком-
265
Історія У краї ни
продівцям військових частин Останні мали під час
збирання продподатку "негайно вживати
найрішучіших заходів примусового характеру"
Уникаючи жахливих подробиць, урядовий доку-
мент не конкретизував цих "найрішучіших заходів"
Виконавці керувалися підзаконними інструкціями
Зокрема, в інструкції Вознесенського повітового
особкому від 15 листопада 1921 р зазначено
"Взяти в кожній волості від 15 до 25 чол залож-
ників з куркульського і середняцького населення У
випадку, коли яке-небудь село відмовляється дати
підписку про кругову відповідальність або ж, дав-
ши підписку про виконання продподатку за 48 го-
дин, не виконає, такі села оголошуватимуться воро-
гами радянської влади Половина заложників має
бути осуджена аж до застосування вищої міри по-
карання — розстрілу, після чого буде взято наступ-
ну групу"
Незважаючи на зростаючу загрозу для життя
мільйонів людей, більшовики не зверталися по до-
помогу до міжнародної громадськості Вона пер-
шою звернулася до радянських властей, як тільки
дізналися про посуху На початку липня славетний
мандрівник, учений і громадський діяч Ф Нансен
запропонував ГЧичеріну допомагати продовольст-
вом населенню Петрограда Потім до наркома за-
кордонних справ звернувся керівник Американсь-
кої адміністрації допомоги (АРА) ГГувер Ця по-
заурядова благодійницька організація діяла в
Західній Європі з 1919 р , використовуючи для тих,
хто потребував допомоги, нагромаджені в Європі
під час війни величезні продовольчі запаси амери-
канського експедиційного корпусу
Голова російського Раднаркому змушений був
дати згоду на переговори у Ризі з найближчим
співробітником Гувера У Брауном, хоч ідея допомо-
ги з боку буржуазії йому не подобалася Щоб зба-
лансувати класову структуру закордонної допомо-
ги, він звернувся 2 серпня 1921 р до міжнародного
пролетаріату і підключив до справи надання продо-
вольчої допомоги Комінтерн Так виник "Тимчасо-
вий закордоний комітет допомоги Росії", пізніше
перейменований на "Міжнародний комітет робітни-
чої допомоги" (Міжробдоп) Починаючи з 20
серпня в Росії розгорнулася благодійницька акція
АРА
Проте в Україну чужоземних рятівників не за-
прошували Офіційно вважалося, що її продовольче
становище благополучне Республіка прямо-таки
вирувала комісіями допомоги голодуючим, які діяли
під наглядом Центральної комісії Допгол при
ВУЦВК Але вся їх активність була скерована на
біженців і на Поволжя Черз примусові заготівлі і
добровільну допомогу хліб з України прямував за її
межі
Тим часом становище на Півдні України, який
постраждав від посухи одночасно з Поволжям, ста-
вало трапчним У 21 повіті п'ятьох південних гу-
берній (Одеської, Миколаївської, Катеринославсь-
кої, Запорізької і Донецької) селяни не зібрали
посіяного насіння
Якою була картина врожаю на Лівобережжі і
Правобережжі-* На опублікованій Центральною
комісією Допгол при ВУЦВК у 1922 р карті вро-
жайності 25 повітів Наддніпрянщини позначені як
райони без лишків урожаю Чистий збір хлібів
складав у них від 5 до 10 пудів на душу, і селяни
могли прогодувати тільки себе Виконуючи розк-
ладку з минулорічного врожаю і сплачуючи нату-
ральний продподаток з урожаю 1921 р , вони відда-
вали державі чималу частину власного продоволь-
чого запасу У 46 повітах Наддніпрянщини (25
лівобережних і 21 правобережний), тобто, приблиз-
но на половині території республіки, чистий збір пе-
ревищував 10 пудів на душу сільського населення
Карта комісії Допгол наочно показує пастку, в
якій опинилася Україна у 1921 р хлібних лишків з
половини території не вистачало, щоб підтримати
розміщену в ній мільйонну армію, власні міста і
робітничі селища, біженців з Поволжя, голодуючі
південні губернії, міста центральної Росії і, нарешті,
голодуюче Поволжя Центральний уряд розробив
власну систему пріоритетів у цій ситуації і продик-
тував відповідну лінію поведінки партійно-держав-
ному апарату республіки Він потурбувався про за-
безпечення мінімальної, часом голодної норми спо-
живання для робітничого класу і армії в Україні та
поза її межами, якоюсь мірою потурбувався також
про поволзьких селян і біженців з Поволжя в Ук-
раїні Але про голодуючих українських селян дер-
жава постаралася забути Газетам було заборонено
висвітлювати становище у південних губерніях Ук-
раїни
Було опрацьовано й техніку замовчування па-
нуючого в Україні голоду Під час обговорення до-
повіді М Владимирова "Про кампанію по боротьбі
з голодом" 4 серпня 1921 р політбюро ЦК
КП(б)У прийняло резолюцію, що не потребує по-
яснень "Вказати губкомам, що під час проведення
кампанії необхідно розрізняти заклик до боротьби з
голодом в Росії від боротьби з неврожаєм на Ук-
раїні, де допомога місцям, що постраждали від нев-
266
г
УРСР в умовах утвердження тоталітарного ладу
рожаю, могла бути цілком надана своїми губернсь-
кими або повітовими засобами"
Місцеві власті не розуміли причин бездіяль-
ності уряду та інформаційної блокади Вони заки-
дали Харків і Москву розпачливими телеграмами
У зверненні до ЦК Допгол при ВУЦВК керівники
Донецького губвиконкому вказували Голод у
Донбасі набрав жахливих розмірів Голодує до 500
тис чоловік Селяни у відчаї риють собі могили, не
відчуваючи реальної допомоги Досі з центру не
одержано ані зернини" Якраз в цей час Ленін
повідомляв місцеві органи влади, що в Донбас дос-
тавлено тримісячний запас хліба, іД°б підтримати
кам'яновугільну промисловість Проте хліб ішов на
шахти, а не в села Із сіл Донеччини його якраз за-
бирали До 15 січня 1922 р в губернії було викача-
но 1210 тис пудів хліба
Коли голодуючих селян почала косити смерть,
дисципліновані українські більшовики відкрито
виступили проти політики партійного центру Але
провину за замовчування голоду вони брали на се-
бе Ініціативу в цьому бунті на колінах виявив
М Скрипник Під час обговорення звіту ЦК, з
яким виступив у грудні 1921 р на VI конференції
КП(б)У X Раковський, Скрипник заявив "Хіба
це не було очевидно, щооми йдемо ДО голодуй ЦК
затримував це питання Йшов тиждень за тижнем,
місяць за місяцем, і тільки тепер ми бачимо воче-
видь помилку, виявлену тут Ми тоді не насмілюва-
лися казати, що в нас, у нашій благодатній Україні
— голод "