Історія України Верстюк n2 (стр. 141 из 205)
Смертність від голоду почалася вже у перший
місяць дій молотовської комісії. Починаючи з весни
1933 р. вона стала масовою. Майже всюди органи
ДПУ реєстрували випадки людоїдства і тру-
поїдства. Прагнучи врятувати від смерті хоча б
дітей, селяни везли їх у міста і залишали в устано-
вах, лікарнях, на вулицях.
Аналіз даних демографічної статистики 30-х pp.
свідчить про те, що прямі втрати населення України
від голоду в 1932 р. становили близько 150 тис. чо-
ловік. У 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до
3,5 млн. чоловік. Народжуваність у сільській місце-
вості в голодні роки знизилася на порядок. Повні
демографічні втрати в УСРР, включаючи зниження
народжуваності, сягали в 1932—1934 pp. 5 млн.
чоловік.
Яке забарвлення мав геноцид — національне чи
соціальне? Є статистика органів загсу за 1933 р.
Вона неповна (реєстратори теж гинули від голоду),
але засвідчує, що смертність у містах мало відрізня-
лася від нормальної, тоді як в селах була потворно
високою. Національний розріз цієї статистики у
співставленні з розрізом по містах і селах свідчить,
що люди гинули залежно від місця проживання, а
не від національності. Звідси можна зробити вис-
новок: у межах України геноцид цілив своїм вістрям
не в українців як таких, а в сільське населення.
Та не все так просто. Керівників державної
партії важко визнати в усьому послідовними інтер-
націоналістами під час організації цього геноциду,
коли співставити методи роботи трьох надзвичай-
них хлібозаготівельних комісій. Восени 1932 р.
Сталін надіслав комісію під керівництвом П.Пос-
тишева в Поволжя і комісію на чолі з Л.Каганови-
чем — на Північний Кавказ. Вони мали такі самі
повноваження, як молотовська комісія в Україні.
Візитна картка геноциду — натуральні штрафи.
У Поволжі їх майже не було. Масштаби голоду в
цьому регіоні після хлібозаготівель з урожаю 1932
р. приблизно співпадають з масштабами голоду в
Україні після хлібозаготівель з урожаю 1931 р. Бу-
ла масова смертність, але кількість тих, хто загинув,
вимірювалася не мільйонами. Вона була на два по-
рядки меншою.
Інша картина — на Північному Кавказі. За да-
ними перепису 1926р., тут проживало більше З
млн. українців, у тому числі на Кубані — понад
900 тис. (62% всього населення), на Дону — до
500 тис. (44%). Найбільше постраждала від
комісії Кагановича саме Кубань. Методи геноциду
під виглядом заготівель тут не відрізнялися від ук-
раїнських. Та й організатор геноциду був той самий:
Голодомор...
287
Історія У краї ни
Каганович діяв в усьому південному регіоні Прямі
і посередні втрати населення Північного Кавказу
від голоду сягають за мільйон
Національна підкладка геноциду глухо виринає
у тексті постанови ЦК ВКП(б) і Раднаркому
СРСР по хлібозаготівлі від 14 грудня 1932 р
Керівники ВКП(б) не тільки торкнулися в ній ук-
раїнізації на Північному Кавказі, але й прийняли
ряд конкретних рішень з цього приводу Ук-
раїнізація майже половини районів Північного Кав-
казу була різко засуджена, а всі її здобутки за по-
передні десять років негайно ліквідовані Зокрема,
діловодство в установах переводилося на російську
мову "як більш зрозумілу для кубанців" Ліквідову-
валися українські школи
Підсумки
індустріалізації
Ж першій половині 1932 р було прийняте
* рішення припинити спроби будувати еко-
номіку, цілком позбавлену товарно-грошових
відносин Зрештою, перші кроки до відступу від
діючої програми РКП(б) 1919 р Сталін зробив
раніше Приступаючи у 1929 р до комуністичного
штурму, він залишив робітничому класу право най-
матися на роботу і звільнятися за власним бажан-
ням Пам'ять про шалений опір робітників
мілітарізацп праці у 1920 р була ще свіжою, і на-
строювати проти себе соціальну опору влади парт-
апарат не побажав Прагнучи зменшити селянський
опір колективізації генсек, як уже відзначалося,
відмовився у березні 1930 р від створення кол-
госпів у формі комун Тому збудована в першій
п'ятирічці командна економіка істотно відрізнялася
від комуністичного ідеалу, який більшовики пробу-
вали втілити у життя в 1918—1920 рр
Поряд з легалізацією продовольчого ринку під
благозвучною назвою "колгоспної торгівлі" були
прийняті рішення відмовитися від "підхльостуван-
ня" країни й різко знизити частку нагромадження в
національному доході На другу п'ятирічку пропо-
нувалися помірні середньорічні темпи зростання
промислової продукції — 13—14% У результаті
зникла гострота народногосподарських диспро-
порцій, стало можливим приділити увагу освоєнню
нової техніки, підготовці кваліфікованих кадрів
Стабілізація виробництва у промисловості була
досягнута приблизно за два роки Це дозволило
звернути увагу на матеріальне становище робітни-
чого класу, який тоталітарна держава експлуатува-
ла нещадніше, ніж дореволюційні капіталісти У
1935 р вирішили скасувати таке "завоювання", як
стелю у заробітках, яку робітники охрестили "виво-
дилівкою" Запроваджувалося правило скільки ви-
робив, стільки й заробив Інакше кажучи, заробітна
плата фіксувалася у певному відсотку до реального
виробітку Перехід від карткової системи розподілу
до вільного продажу товарів через магазини давав
змогу витратити додатково зароблені гроші Щоб
використати всі ці можливості для підвищення про-
дуктивності праці у промисловості, було вирішено
організувати новий робітничий почин Взірець ви-
магалося знайти знову-таки серед шахтарів Донбас
залишався "вузьким місцем'
Рекорд організували на кадпвеькій шахті "Цен-
тральна-Ірміно" В ніч на 31 серпня 1935 р моло-
дий робітник О Стаханов застосував прогресивний
метод роботи, заснований на поділі виробничих
операцій між вибійниками і кріпильниками Це да-
ло йому можливість вирубати за зміну 102 т вугілля
— в 14,5 раза більше норми
У змагання вибійників, що почалося, втрутився
М Ізотов, який підняв планку рекорду до 240 т Він
же довів, що йому, як робітникові, рівних нема в
лютому 1936 р встановив абсолютний рекорд на
відбійному молотку — за допомогою 12 кріпиль-
ників нарубав 607 т вугілля
Спочатку стахановський рух супроводжувався
істотним поліпшенням якісних показників Але йо-
го швидко забюрократизували Поширилася прак-
тика приписок, і на підприємствах з'явилися липові
рекордсмени, або, як їх називали в народі, "олівцеві
стахановці" Дні, а потім тижні й місячники стаха-
новської праці супроводжувалися пізнішим спадом
виробництва Серед стахановців, які стали
своєрідною робітничою аристократією, виявилося
немало авантюристів, які своєю "ударною', але
безграмотною працею спричинювали авари й псу-
вання техніки Рекордоманія нерідко призводила до
порушення нормального ритму виробничого проце-
су Держава-підприємець використала стахановсь-
кий рух для істотного підвищення у 1936 р норм
виробітку і планових завдань На підприємствах,
які не мали достатніх резервів, це призвело до пере-
напруження виробничого процесу і зривів, які роз-
глядалися як шкідництво або саботаж Дуже швид-
ко "стелю" в заробітках було відновлено
Соціальна ціна технічної реконструкції,
здійсненої в роки перших п'ятирічок, виявилася
надзвичайно високою Однак результати розвитку
важкої промисловості були вагомі Серед радянсь-
288
УРСР в умовах утвердження тоталітарного ладу
ких промислових об єктів виділялося три з полови-
ною десятки будов вартістю понад 100 млн крб
кожна 3 них в Україні розміщувалася третина — 7
новобудов і 5 докорінно реконструйованих заводів
До новобудов належали три металурпйних заводи
("Запоріжсталь', "Азовсталь ", "Криворіж-
сталь"), "Дніпроалюмінбуд", Новокраматорський
завод важкого машинобудування і Харківський
тракторний завод Гігантами серед реконструйова-
них об єктів були Луганський паровозобудівний за-
вод і чотири металургійних заводи — в Макіївці,
Дніпродзержинську, Дніпропетровську та Ал-
чевську (Комунарську)
Кожна з цих новобудов і навіть підприємства
менших розмірів спеціалізувалися таким чином,
щоб задовольнити потреби великих регіонів в обме-
женій номенклатурі виробів Відсутність конку-
ренції в економіці командного типу подавалася як
величезна перевага соціалізму Однак гарантований
збут продукції за наперед встановленою в центрі
рознарядкою і неможливість вибору постачальників
аж ніяк не сприяли поліпшенню якісних показників
виробництва
Індустріалізація призвела до істотних змін у
структурі народного господарства Зокрема, зміни-
лося співвідношення між промисловістю 1 СІЛЬСЬКИМ
господарством у загальній продукції народного гос-
подарства
Відбулися також зміни у співвідношені між ве-
ликою промисловістю, яка об'єднувала
підприємства великої машинної індустрії, і дрібною
промисловістю, до складу якої входили переважно
кустарно-ремісничі заклади та окремі товаровироб-
ники Питома вага великої промисловості у проми-
словому виробництві збільшилася по валовій про-
дукції з 68,7% в 1925/26 господарському році до
92,5% в 1938 р Ця зміна співвідношень була
свідченням результативності реконструктивних
процесів в українській промисловості
В процесі індустріалізації Україна випередила за
рівнем розвитку галузей важкої промисловості ряд
західноєвропейських країн Вона зайняла друге
місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою ча-
вуну, четверте місце в світі за видобутком вугілля
Проте за показним зовнішнім фасадом
індустріалізації радянського типу крилися не зовсім
втішні економічні результати